Ухвала суду № 57915799, 18.05.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/9767/16-к

Провадження №1-кс/127/3668/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., при секретарі Гнасько Н.О., за участю представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Корпало В.М., слідчого Воронова О.О., розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2015 року, в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020010007887 від 21.11.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме в частині накладення арешту на транспортний засіб: «Audi», модель: А-6, 2001 року випуску, червоного кольору; номер кузова: НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 10 травня 2016 року звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з вказаним клопотанням.

Клопотання обґрунтовує тим, що ним у кінці 2015 року було придбано автомобіль марки «Audi», модель: А-6, 2001 року випуску, червоного кольору; номер кузова: НОМЕР_1 в м. Житомирі у громадянина ОСОБА_4, який діяв на підставі доручення ОСОБА_5, після чого 17.11.2015 року придбане майно ініціатор клопотання поставив на відповідний облік.

В подальшому ОСОБА_3 дізнався, що в провадженні слідчого Коваля С.В. знаходиться кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 21.11.2015 р. за ознаками ст. 190 ч. 4 КК України. Під час досудового розслідування слідчий Коваль С.В. звернувся з клопотанням на арешт майна. Ухвалою слідчого судді від 26.11.2015 року було накладено арешт без вилучення на майно, яке, на думку слідчого, є предметом кримінального правопорушення, а саме на автомобіль марки «Audi», модель: А-6, 2001 року випуску, червоного кольору; номер кузова: НОМЕР_1 та належить на праві власності скаржнику.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді в період з жовтня 2015 по листопад 2015 року посадові особи ТОВ «Авто Гео», код ЄДРГІОУ 39981895, з метою продажу автомобілів, уклали договори-доручення з громадянами України, відповідно до умов яких взяли на себе зобов'язання здійснити продаж отриманих транспортних засобів за узгодженою ціною, вказаною у додатку №1 до договору. Також однією із вимог до власників транспортних засобів було зняття їх з обліку та надання доручення ТОВ «Авто Гео», код ЄДРГІОУ 39981895 з правом вчинення нотаріальних дій від їх імені. В подальшому отримані від клієнтів товариства вищезазначені автомобілі були реалізовані посадовими особами ТОВ «Авто Гео», код ЄДРПОУ 39981895 (м. Київ, вул. О. Довженка, 12А) без участі власників даних транспортних засобів невідомим третім особам, на підставі наданих доручень власниками вищевказаних транспортних засобів, але кошти від реалізації даних транспортних засобів були привласнені посадовими особами вищевказаного товариства.

Приймаючи до уваги те, що транспортні засоби, в тому числі і автомобіль марки «Audi» модель: А-6, 2001 року випуску, червоного кольору; номер кузова: НОМЕР_1 є предметом кримінального правопорушення, що відповідає вимогам ст. 167 КПК України та з метою встановлення істини в кримінальному провадженні та проведення належного досудового розслідування, наявності ризиків відчуження та приховування транспортних засобів, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на транспортні засоби, зокрема на вказаний автомобіль.

Ініціатор клопотання вважає, що накладення арешту щодо його власності є безпідставними та таким, що порушує права та законні інтереси ОСОБА_3, захищенні Конституцією України.

На сьогоднішній день вищезазначений автомобіль: «Audi» номер кузова: НОМЕР_1, знаходиться на зберіганні у власника майна, проте вільно використовувати його останній не в змозі, адже на майно поширюється дія ухвали про накладення арешту.

Більш того, ОСОБА_3 зазначив, що жодних слідчих дій по відношенню до даного автомобіля не було зроблено, що фактично дає підстави стверджувати, що ні слідчий, ні прокурор не зацікавлені у найскорішому вирішенні справи, що фактично на сьогоднішній день позбавляє власника автомобіля вільного та безперешкодного використання, вважає, що за цей час у слідства було достатньо часу для проведення відповідних досліджень, призначення та проведення експертиз.

На звернення скаржника до слідчого про повернення вищевказаного автомобіля слідчий Коваль С.В. відмовив, посилаючись на те, що на автомобіль згідно ухвали Вінницького міського суду від 26.11.2015 року в рамках кримінального провадження №120150020010007887 було накладено арешт, тому даний транспортний засіб знаходиться у якості речового доказу на законних підставах.

Відмова слідчого скасувати арешт щодо його автомобіля та повернути належний на праві власності автомобіль є незаконною з наступних підстав.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в судове засідання скаржника як власника автомобіля, в порушення ст. 172 КПК України, ніхто не викликав. Крім того, термін дії ухвали суду про тимчасовий доступ до автомобіля з його вилученням сплинув 23 січня 2016 року, а ухвала суду від 26.11.2015 року про накладення арешту на автомобіль не передбачає його вилучення та поміщення на штрафмайданчик. Підозра скаржнику по кримінальному провадженню №12015020010007887 не оголошувалась. Слідчим навіть не було допитано ініціатора клопотання про обставини придбання зазначеного автомобіля.

Тобто слідчий ВВП ГУ НП у Вінницькій області Коваль С.В. протиправно і незаконно не повертає тимчасово вилучене майно його володільцеві, а тому скаржник звернувся з даною скаргою до суду.

В судове засідання ОСОБА_3 не з»явився, у своєму клопотанні просив розгляд клопотання провести у його відсутність, надіслав уточнення до клопотання, зокрема просив повернути ОСОБА_3 автомобіль марки «Audi», модель: А-6 2001 року випуску, червоного кольору; номер кузова: НОМЕР_1, на відповідальне зберігання.

Слідчий Воронов О.О. суду пояснив, що на даний час проводить досудове розслідування кримінального провадження № 12015020010007887 від 21.11.2015, слідчий Коваль С.В. звільнився з роботи, з приводу даного клопотання поклався на розсуд суду.

Представника потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Корпало В.М. з приводу даного клопотання поклався на розсуд суду.

Ознайомившись з матеріалами клопотання, заслухавши думку учасників процесуальної дії, суд находить, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За ч.6 ст.100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

В судовому засіданні встановлено, що у межах кримінального провадження №12015020010007887 за клопотанням слідчого Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.11.2015 року було накладено арешт (без вилучення) на майно, крім іншого, на автомобіль марки «Audi», модель: А-6, 2001 року випуску, червоного кольору; номер кузова: НОМЕР_1.

Згідно довідки - рахунку від 17.11.2015 року, серії ААЕ № 2905016, виданого ТОВ "Форвард Транс Груп", вбачається, що ОСОБА_3 продано автомобіль «Audi», модель А-6, 2001 року випуску, червоного кольору; номер кузова: НОМЕР_1, вартістю сорок вісім тисяч грн.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Audi», модель А-6, 2001 року випуску, червоного кольору; номер кузова: НОМЕР_1, власником є також ОСОБА_3

З дослідженого витягу з кримінального провадження № 12015020010007887 вбачається, що директор ТОВ «Мільярд Україна» в особі Білика Д.Л. не виконав умов договору про продаж автомобілів, які йому були надані по договору лише для продажу, заволодів шляхом обману легковими автомобілями різних іноземних марок в загальній кількості 15 автомобілів.

На підставі вищевикладеного суд приймає до уваги пояснення скаржника про те, що даний автомобіль придбав у громадянина ОСОБА_9, який діяв за довіреністю від ОСОБА_5, та находить, що ОСОБА_3 дійсно є добросовісним володільцем вказаного автомобіля.

Слід зазначити, що в даному випадку у кримінальному провадженні №12015020010007887 предметом шахрайства є договір на право продажу автомобілів та кошти, отримані за автомобілі, а не сам автомобіль «Audi» модель: А-6 2001 року випуску, червоного кольору; номер кузова: НОМЕР_1, тому на підставі ч.6 ст.100 КПК України суд находить, що слід передати ОСОБА_3, як законному володільцю вказаний автомобіль на відповідальне зберігання.

Також відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності.

При цьому суд критично ставиться до твердженя скаржника про те, що слід скасувати накладений 26.11.2015 року ухвалою суду арешт на автомобіль«Audi», модель: А-6 2001 року випуску, червоного кольору; номер кузова: НОМЕР_1, оскільки ініціатор клопотання не надав жодних доказів на обгрунтування вимог щодо скасування арешту та не довів, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 16, 100, 170-174 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_3 задоволити частково.

Передати ОСОБА_3 автомобіль «Audi», модель: А-6, 2001 року випуску, червоного кольору; номер кузова: НОМЕР_1, на відповідальне зберігання.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: