Рішення № 5791157, 28.05.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" травня 2009 р.Справа № 1/402

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1, довір. від 01.02.07.

від відповідача Ситяшенко І.І., довір. №34 від 06.04.09.

Розглянув справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м. Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Спорт Плюс" (м. Бердичів)

про стягнення 16781,16 грн.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення на його користь боргу за поставлене обладнання в сумі 16781,16грн.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Житомирської області від 17.04.09. справа №1/402, що знаходилась у провадженні судді Бобровича В.М. була передана для розгляду судді Брагіній Я.В.

Тому, ухвалою суду від 21.04.09. зазначену справу було прийнято до свого провадження (а.с.29).

Представник позивача у засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. Пояснив, що позивач поставив відповідачеві обладнання згідно усної домовленості між сторонами та надав послуги з розробки візуалізації обладнання в торгівельному складі вартістю 6000,00грн. Відповідач частково розрахувався за поставлене обладнання, оскільки в платіжних документах зазначав підставу сплати коштів: оплата за обладнання згідно рахунку. Зазначив, що борг за обладнання у відповідача перед позивачем станом на день звернення з позовом до суду та на час розгляду справи становить 10781,16грн. Крім того, пояснив, що між сторонами не було укладено письмового договору на поставку обладнання, а були тільки наміри укласти такий договір. Тому письмовий договір не може надати.

Представник відповідача у засіданні суду позов не визнав, пояснив, що відповідно до укладеного договору між сторонами, остаточний розрахунок за поставку та монтаж торгового обладнання позивач повинен здійснюватися в трьохденний термін після підписання акту прийому - передачі виконання монтажних робіт. Ця сума визначена в розмірі 10% від загальної суми договору і складає суму позову 16781грн. Оскільки позивач недопоставив обладнання, не закінчив монтаж обладнання, акт прийому-передачі обладнання не підписаний, тому сума не перерахована позивачеві. Договір відсутній на підприємстві, так як позивач його не повернув відповідачеві.

Судом у судовому засіданні досліджено матеріали справи, а саме: видаткові накладні; довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПК №766558 від 18.08.08.; вимогу №328/К від 08.12.08.; розрахунок ціни позову; додаткові пояснення, рахунок №1202 від 14.07.08., довідку ЄДРПОУ; поштові повідомлення та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно усної домовленості між сторонами, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (позивач) поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніка - Спорт Плюс" (відповідач) обладнання на суму 161811,16грн, що підтверджується матеріалами справи, а саме: видатковими накладними №1466 від 18.08.08.; №1488 від 20.08.08; №1495 від 26.08.08. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПК №766558 від 18.08.08 (а.с.8 - 11).

Відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару виконав частково в сумі 151030,00грн., про що свідчать виписки з банку (а.с.55-79) і не заперечується представниками сторін у засіданні суду.

Отже, сума боргу відповідача перед позивачем становить 10781,16грн. (161811,16грн. - 151030,00грн.), про що не заперечував у засіданні суду представник позивача.

Проте, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача боргу в сумі 16781,16грн.

Тому з врахуванням предмету та підстав позову, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні у позову в частині стягнення боргу в сумі 6000,00грн. (16781,16грн. - 10781,16грн.).

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

08.12.08. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №328/К (а.с.12), яку останній отримав 12.12.08, про що свідчить поштове повідомлення про вручення вимоги (а.с.14), але залишив її без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду та на час розгляду справи у суді у відповідача перед позивачем заборгованість становить у сумі 10781,16грн. і тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст.639 ЦК України).

Спірні правовідносини, які випливають з усної домовленості сторін, регулюються нормами законодавства про поставку товарів (продукції).

За договором поставки, продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712 ЦК України). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 10781,16 грн. основної заборгованості обгрунтовані та такі, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення боргу в сумі 6000,00грн. відмовляє.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив у повному обсязі, доказів сплати позивачеві заборгованості до суду не надав. Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків, підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а.с.35), з якого вбачається, що відповідач визнав суму основного боргу в розмірі 16781,16грн.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що між сторонами був укладений письмовий договір на поставку обладнання, що регулював порядок оплати обладнання та щодо недопоставки обладнання, оскільки в підтвердження своїх доводів останній не надав належних доказів. Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, а саме: видатковими накладними №1466 від 18.08.08.; №1488 від 20.08.08; №1495 від 26.08.08. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПК №766558 від 18.08.08 (а.с.8 - 11), які свідчать про отримання обладнання відповідачем без яких-небудь претензій щодо кількості та якості, і в яких відсутнє посилання на письмовий договір.

Слід зазначити, що ні позивач, ні відповідач не надав на вимогу суду письмового договору поставки чи купівлі-продажу.

Також, суд не приймає як належний доказ, наданий представником відповідача витяг з електронної пошти (а.с.44), так як з останнього неможливо зробити висновок про те, що зазначений доказ стосується спору між сторонами у даній справі.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 10781,16грн обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню, а в частині стягнення 6000,00грн суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі заявлених вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст.509, 525, 526, 530, 626, 639, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Спорт Плюс", 13306, Житомирська обл. м. Бердичів, вул. К.Лібкнехта, 81, код 35461401,

- на користь фізичної особи - підприємця - ОСОБА_3, 61109 АДРЕСА_1, ідент. № НОМЕР_1,

- 10781,16грн. - основного боргу,

- 107,81грн. витрат, пов'язаних із сплатою державного мита,

- 75,81грн. витрат, пов'язаних із сплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в позові у частині стягнення боргу в сумі 6000,00грн.

Рішення господарського суду вступає в законну силу після закінчення деситиденного строку з дня підписання мотивованого рішення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

СуддяБрагіна Я.В.

Дата підписання мотивованого рішення: 01.06.09.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - поз.

3 - відп.