Ухвала суду № 57903331, 25.05.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/1942/16-к Номер провадження 11-сс/786/193/16Головуючий у 1-й інстанції Шевська О.І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія: ст.199 КПК

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Куліша В.М.

суддів: Герасименко В.М., Ландаря О.В.

з секретарем: Костюченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня 2016 року по кримінальному провадженню № 42016140000000086 від 26 лютого 2016 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, інваліда ІІ групи, зареєстрованого за адресою: с. Лубни, 3-й пров. Садовий, 9, раніше судимого 18 березня 2014 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч.1 ст. 364; ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 263; ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 28; ч.1 ст. 263; ч.1 ст. 14, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263; ч.1 ст. 263, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 263-1 КК України,

підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263 КК України,

за участю: прокурора Беркути Б.А., захисника адвоката ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

До Апеляційного суду Полтавської області звернувся захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3, який у поданій апеляційній скарзі прохає ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня 2016 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2 та застосування до нього застави у розмірі 110240 грн. змінити, застосувавши до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту з 21:00 год. до 06:00 год.

Покликається на те, що, на думку апелянта, ухвала слідчого судді місцевого суду є незаконною та такою, що не відповідає вимогам пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та КПК України.

Вважає, що слідчим суддею не було враховано, що підозрюваний є інвалідом ІІ-ї групи і перебування в слідчому ізоляторі постійно викликає у нього фізичні страждання, що може призвести до серйозної втрати здоровя або більш тяжких наслідків.

Також вказує на те, що підозрюваний має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину та постійний дохід у виді пенсії, а злочином, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_2, не було завдано майнової шкоди.

Крім того, на думку апелянта, слідчим суддею під час визначення розміру застави були порушені вимоги частини 4 статті 182 КК України щодо того, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для особи, до якої її застосовано.

Інші учасники провадження ухвалу слідчого судді не оскаржували, заперечень проти апеляційної скарги захисника до початку апеляційного розгляду не подавали.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2

Продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 строком на 30 діб, а саме, до 02 години 36 хвилини 17 червня 2016 року.

Розмір застави залишено у розмірі, визначеному ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 30 березня 2016 року 80 мінімальних заробітних плат, тобто, в сумі 110240 грн.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що слідчим та прокурором у повній мірі доведено те, що з часу обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, жодна з підстав для обрання такого запобіжного заходу не змінилася. При цьому, слідчий суддя вказав, що застосування більш мякого запобіжного заходу не забезпечить досягнення необхідного результату, а підозрюваний отримає можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити нове кримінальне правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача ОСОБА_1, пояснення апелянта адвоката ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів, міркування прокурора Беркути Б.А., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги через безпідставність, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалів клопотання та кримінального провадження, ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України за наступних обставин.

03 березня 2016 року об 11 год. 30 хв. ОСОБА_2, будучи раніше судимим та маючи не зняту і не погашену судимість за скоєння злочинів, повязаних з незаконним обігом вогнепальної зброї, за попередньою змовою з ОСОБА_5, в м. Миргороді по вул.Гоголя, 88, збули за 10800 грн. пістолет калібру 9 мм РА, серійний номер «НОМЕР_1», який згідно висновку експерта №547 від 15.03.2016 року є вогнепальною зброєю, та патрони калібру 9 мм в кількості 37 штук, які згідно того ж висновку експерта є бойовими припасами.

18 березня 2016 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_5, в м. Миргороді по вул. Гоголя, збули за 16300 грн. автомат конструкції «Калашникова» «АКС-47», серійний номер «КІ ГВ7587И», який згідно висновку експерта №670 від 31.03.2016 року є вогнепальною зброєю, та патрони калібру 7,62 мм в кількості 87 штук, які згідно цього ж висновку є бойовими припасами.

18 березня 2016 року о 22 год. 30 хв. під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 виявлено та вилучено 10 патронів калібру 9 мм, які згідно висновку експерта №633 від 19.03.2016 року є бойовими припасами, 40 патронів калібру 7,62х39мм та 10 патронів калібру 9 мм, які згідно висновку експерта №671 від 01.04.2016 року є бойовими припасами, пістолет Шмайсер «СПШ790», серійний номер «КО 007188», калібру 9 мм, який згідно висновку експерта № 671 від 01.04.2016 року є переробленою (нестандартною) вогнепальною зброєю, які він незаконно зберігав за місцем свого проживання.

Згідно матеріалів провадження, 20 березня 2016 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави стосовно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів та визначено йому заставу у розмірі 20 мінімальних заробітних плат 27560 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 30 березня 2016 року ухвалу місцевого суду скасовано та постановлено нову ухвалу, якою стосовно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів та визначено йому заставу у розмірі 80 мінімальних заробітних плат 110240 грн.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня 2016 року задоволено клопотання слідчого задоволено й строк тримання під вартою ОСОБА_2 продовжено на 30 днів до 17 червня 2016 року.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобовязаний розглянути клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою до закінчення строку попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя в ході розгляду клопотання слідчого, в цілому, виконав вимоги ст. 199 КПК України і обґрунтовано прийняв рішення про продовження строку тримання під вартою.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою, слідчий суддя обґрунтовано врахував передбачені ст. 178 КПК України обставини, зокрема: вагомість наявних доказів обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування і існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та дійшов правильного висновку про те, що заявлені при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ризики не зменшились. При цьому, з наданих до суду матеріалів видно, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні інкримінованих йому тяжких злочинів.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, для закінчення досудового розслідування слідчому необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) дій, вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.

Строк досудового розслідування продовжено прокурором до 6 місяців, тобто до 19.06.2016 року.

Доводи апеляції захисника про те, що сторона обвинувачення не привела обставин, які б свідчили про те, що заявлені ризики не зменшилися або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, спростовуються вищезазначеними обставинами і матеріалами справи. Та обставина, що підозрюваний неодноразово збував вогнепальну зброю та бойові припаси умисно за попередньою змовою з іншими особами, будучи при цьому раніше судимим за скоєння аналогічних злочинів, свідчить про наявність ризиків, що в разі перебування підозрюваного на свободі, можливе продовження скоєння ним аналогічних злочинів, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, переховування від органів досудового розслідування, чинити перешкоди проведенню обєктивного досудового розслідування кримінального провадження. Вказані ризики не зменшились, на чому прокурор наполягав і в ході розгляду апеляції захисника.

Не може погодитись колегія суддів із твердженнями апеляції захисника про, начебто, протиріччя між ухвалою слідчого судді та ст. 5 Конвенції, адже в зазначеній статті Конвенції передбачено випадки законного арешту особи за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Саме на наявність таких ризиків вказано як у клопотанні слідчого, так і в ухвалі слідчого судді.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що на даний час не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а даних, які б підтверджували існування обставин що є перешкодою для продовження строку тримання підозрюваного під вартою апелянтом не надано.

Покликання в апеляції захисника на ту обставину, що слідчим суддею не враховано стан здоровя підозрюваного, який є інвалідом ІІ-ї групи, має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину та постійний дохід не спростовують висновків про наявність вищезазначених ризиків, а твердження захисника про те, що перебування у слідчому ізоляторі викликає у підозрюваного фізичні страждання і може призвести до втрати здоровя чи більш тяжких наслідків жодним чином не обґрунтовані та не підтверджуються наданими суду матеріалами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді про те, що заявлені слідчим, прокурором ризики та необхідність проведення слідчих дій виправдовують продовження строку тримання підозрюваного під вартою і підстав для скасування ухвали слідчого судді немає.

З огляду на викладене, безпідставними є і вимоги апелянта про безпідставність застосування до підозрюваного застави у визначеному раніше розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня 2016 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

В.М. ОСОБА_1 ОСОБА_6 Ландар.