Постанова № 57898279, 19.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2016 р. Справа№ 925/1934/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників:

позивача: Горшанова В.І., довіреність б/н від 19.05.2016,

відповідача: Кириченко М.О., довіреність б/н від 23.03.2016.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.02.2016

у справі № 925/1934/15 (суддя Пащенко А.Д.)

за позовом Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради

до Публічного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод"

про стягнення 803 373,58 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.02.2016 у справі № 925/1934/15 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод" (18036, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 86, ідентифікаційний код 03327552) на користь Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, ідентифікаційний код 38715770) - 681 630 грн 10 коп. (шістсот вісімдесят одну тисячу шістсот тридцять гривень 10 копійок) пені, 121 743 грн 48 коп. (сто двадцять одну тисячу сімсот сорок три гривні 48 копійок) штрафу, 12 050 грн 60 коп. (дванадцять тисяч п'ятдесят гривень 60 копійок) витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Черкаський асфальтобетонний завод" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 19.02.2016 у справі №925/1934/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог або направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Зокрема скаржник зазначив, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що відповідач не звертався до позивача з проханнями чи пропозиціями про заміну умов Угоди, про що було викладено у листі відповідача №263 від 15.12.2014 та інших листах, оскільки вказаний лист було отримано уповноваженою особою головним спеціалістом відділу документообігу Черкаської міської ради Топоровською Л.А., яка в свою чергу відповідно до положень Регламенту виконавчого комітету Черкаської міської ради зобов'язана була зареєструвати та передати вказаний лист позивачу і контролювати надання відповіді на нього. Також скаржник зазначив, що судом не було враховано правові наслідки невиконання позивачем обов'язку щодо авансування робіт за Угодою, що призвело до порушення граничних строків виконання робіт на Об'єкт і розірвання Угоди відповідачем в односторонньому порядку. На думку відповідача саме позивач проявив свою бездіяльність щодо виконання обов'язків за Угодою в частині своєчасної реєстрації Угоди в органах казначейства, оскільки Угода була підписана ще 30.04.2014, а замовником була зареєстрована в органах казначейства лише 16.07.2015 та перерахунку відповідачу виділеного бюджетного призначення авансу у розмірі 30 % вартості робіт. В своїй апеляційній скарзі відповідач також клопотав перед судом про відстрочку сплати судового збору у сумі 13255,66 грн.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити рішення Господарського суду Черкаської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому позивач зазначив, що відповідно до п. 5.1 Угоди, Підрядник зобов'язаний розпочати роботи за Угодою протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання на розрахунковий рахунок ним авансу. Пунктом 6.3.1 Угоди, щодо якого сторони, підписавши цю Угоду, дійшли спільні домовленості, встановлено обов'язок Підрядника на свій ризик, власними силам виконати усі роботи в обсязі та у терміни, передбачені Угодою.

Підрядник до Замовника з метою виплати авансу не звертався та на свій ризик приступив до виконання робіт без отримання авансового платежу, що цілком узгоджується з положеннями ст. 318 ГК України. Підрядником було надано акт виконаних робіт за липень 2014 року на загальну суму 3 732 419, 31 грн, які після узгодження та підписання обома сторонами, були оплачені Замовником. Приступивши до виконання робіт без попередньої оплати, Підрядник фактично своїми діями змінив порядок виконання робіт. Невірними також, вважаємо висновки апелянта в частині того, що виплата авансу є обов'язком Замовника. Оскільки, обов'язки Замовника та Підрядника чітко встановлені у Розділі 6 Угоди, а обов'язок щодо перерахування авансу у цьому переліку відсутній. Таким чином, перерахування авансу до початку виконання робіт Підрядником, обумовлено сторонами як право Замовника, а не безспірний обов'язок.

Щодо неврахування, на думку апелянта, судом першої інстанції звернення відповідача з проханням чи пропозиціями про зміну умов Угоди позивач зазначив наступне, а саме, що судом першої інстанції встановлено, що отримувачем листа було вказано Черкаську міську раду. Однак, апелянт посилаючись на те, що департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради є структурним підрозділом Черкаської міської ради, не погоджується з тим, що лист №263 від 15.12.2014 направлено з вказівкою невірного отримувача. Позивач зазначив, що департамент архітектури, містобудування ті інспектування Черкаської міської ради та Черкаська міська рада є різними юридичними особами, а Угода була укладена між департаментом архітектури містобудування та інспектування Черкаської міської ради та ПАТ «Черкаський асфальтобетонний завод», відповідно, з метою адресатом листа Підрядник мав чіткі зазначити юридичну особу позивача. Разом з тим, направлення листа №263 від 15.12.2014 не є підтвердженням невинуватості в розумінні ст. 614 ЦК України, тому як сам лише факт звернення проханням про перенесення строків виконання робіт не є доказом вжиття усіх залежних від особи заходів щодо належного виконання зобов'язання (виконання робіт).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.03.2016 справу №925/1934/15 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Черкаський асфальтобетонний завод» було передано для розгляду колегії суддів під головуванням судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод" було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.04.2016. Також було відстрочено Публічному акціонерному товариству "Черкаський асфальтобетонний завод" сплату судового збору у розмірі 13255,66 грн до винесення постанови у справі.

19.04.2016 через відділ документального забезпечення КАГС від скаржника надійшло письмове клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме платіжне доручення №91 від 07.07.2016 про сплату судового збору у розмірі 13255,67 грн.

В судове засідання, яке відбулось 19.04.2016 з'явились представники позивача та відповідача, які надали суду усні пояснення стосовно апеляційної скарги. В судовому засіданні було оголошено перерву до 19.05.216.

19.05.2016 через відділ документального забезпечення КАГС від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, також від скаржника надійшло письмове доповнення до апеляційної скарги.

В судове засідання, яке відбулось 19.05.2016 з'явились представники позивача та відповідача, які надали суду усні пояснення стосовно апеляційної скарги.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2014 між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, Департаментом архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради (Замовник) та ПАТ «Черкаський асфальтобетонний завод» (Підрядник) було укладено Рамкову угоду №178-468 (надалі Угода) на виконання додаткових робіт, визначених договором підряду №468 від 15.09.2011.

Відповідно до розділу першого Угоди, підрядник зобов'язується виконати додаткові роботи з «Будівництво зливової каналізації по вул. Козацькій» в м. Черкаси до робіт, визначених договором підряду №468 від 15.09.2011, за переліком, обсягати робіт та використовуючи матеріали, наведеними у додатках №1-4 Угоди, які є невід'ємною її частинами, а також згідно проектно-кошторисної документації на виконання цих робіт.

Пунктом 3.1. Угоди було встановлено ціну 6 167 289,00 грн.

Ціна Угоди може бути з зменшена за взаємною згодою сторін. Платіжні зобов'язання замовника перед підрядником за Угодою виникають при наявності у замовника відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань), передбачено п.п. 3.2. та 3.3. Угоди.

Відповідно до п. 4.1. Угоди сторони визначили, що протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами Угоди згідно Постанови КМУ від 09.10.2006 №1404 замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30% від ціни Угоди, які підрядник зобов'язується використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій та виробів протягом 3 (трьох) місяців з моменту отримання цих коштів. По закінченню вищевказаного терміну, протягом 1 (одного) робочого дня, невикористана сума авансу має бути повернута Замовнику. Остаточний розрахунок за виконанні роботи, здійснюється протягом 60 (шістдесяти) банківських днів з моменту і на підставі підписаних замовником і підрядником актів виконаних робіт з формами КБ-2в, №КБ-3 (п. 4.2. Угоди).

Підрядник зобов'язаний розпочати роботи за Угодою протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання ним на свій розрахунковий рахунок авансу згідно п. 4.1. Угоди (при умові виконання замовником вимог п. 6.1.1. Угоди) і завершити виконання робіт з будівництва об'єкту протягом 9 місяців з дати укладання Угоди з урахуванням графіку виконання робіт наведеного у Додатку №5 до Угоди (п. 5.1. Угоди).

Відповідно до п. 6.3.1. Угоди, підрядник на свій ризик, власними силами виконувати всі роботи в обсязі і в терміни, передбачені Угодою.

В пункті 7.2. Угоди вказано, що у разі несвоєчасного виконання робіт за Угодою, у тому числі при виконанні гарантійних зобов'язань, визначених розділом 8 Угоди, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування штрафних санкцій, від вартості непереданого підрядником збудованого Об'єкту за кожний день затримки, а за прострочення виконання робіт за Угодою понад 30 календарних днів, додатково, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 5 відсотків від вартості непереданого підрядником замовнику збудованого Об'єкту.

Відповідно до матеріалів справи, а саме з листа Державної казначейської служби України у м. Черкасах від 20.01.2016, вказана Рамкова угода була зареєстрована в органах казначейської служби 16.07.2014, відповідно до виписок про рух коштів по рахунку Департаменту перерахування коштів здійснювалось згідно з актами приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в).

Судом було встановлено, що 17.07.2014 та 18.07.2014 позивач надав відповідачу акти виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 і довідки про вартість виконаних будівельних робіт на суму відповідно 3 089 738,60 грн та 534 601,40 грн щодо виконання додаткових робіт по Рамковій угоді № 178-468. У листах від 23.07.2014 № 8473-01-14 та № 8526-01-14 директор Департаменту повідомив директору підрядника, що направлені ним акти виконаних робіт розглянуті та повернуті без підписання для доопрацювання. Також в цьому листі керівник позивача повідомив, що роботи будуть прийняті після перевірки уповноваженим представником замовника - сертифікованим технічним наглядом фактично виконаних робіт з проставлянням на всіх примірниках актів виконаних будівельних робіт підпису та особистої печатки технагляду.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 29.07.2014 № 150 відповідач направив позивачу доопрацьовані акти виконаних будівельних робіт зокрема по Рамковій угоді на суму 3 089 738,60 грн та комплекти виконавчої документації до них.

Відповідно, позивачем у листі від 07.08.2014 на вказане вище звернення відповідача було повідомлено, що під час перевірки обсягів робіт, які включені в акти виконаних робіт та подані до оплати, виявлені порушення технологічної послідовності виконання робіт, передбачених договірної ціною та проектно-кошторисною документацією, та просив терміново надати пояснення із зазначеного питання.

15.09.2014 представниками сторін були підписані по цьому об'єкту акти виконаних робіт форми № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3 № 1 на суму 3 089 738,60 грн та № 3 на суму 108 079,31 грн 03.10.2014 сторони підписали також Акт № 2 на суму 534 601,40 грн по цій же Рамковій угоді.

Відповідно, вказані акти були оплачені через казначейський рахунок позивача в період з 22.09.2014 по 08.10.2014 в повній сумі підписаних сторонами актів.

Отже, як вбачається з умов Рамкової угоди позивач повинен був перерахувати відповідачу аванс у розмірі 30% від ціни Угоди протягом 5 банківських днів з моменту підписання Угоди. Відповідно, як було встановлено судом позивач не перерахував аванс у встановлений Угодою строк. Однак, як вбачається, це не завадило відповідачу виконати роботи на загальну суму 3 732 419,30 грн та пред'явити позивачу 17.07.2014 відповідні акти за липень 2014 року для підписання.

На початку жовтня 2014 року відповідач отримав кошти на всю суму виконаних ним робіт. Виконання робіт відповідач припинив.

Судом встановлено, що відповідач виконав роботу, не отримавши від позивача аванс у встановлений Угодою строк (до 08.05.2014), та надав позивачу акти приймання виконаних робіт за липень 2014 року і отримав кошти на суму виконаних робіт із зазначенням у платіжних дорученнях призначення платежу як за виконані роботи. Тобто фактично своїми сторони змінили порядок виконання робіт без передоплати.

Відповідно до матеріалів справи до кінця 2014 року в жодному з листів, які були направлені на адресу позивача, відповідач не вимагав перерахування авансу та не повідомляв про пропозицію розірвати Рамкову угоду у зв'язку з таким неперерахуванням авансу.

В своїй апеляційній скарзі, апелянт посилався на лист №263 від 15.12.2014, яким останній звертався до позивача з проханнями чи пропозиціями про зміну умов Угоди, про що було викладеного у листі. Скаржник зазначив, що вказаний лист був направлений позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 16.12.2014, що також підтверджується відповідною копією квитанції №6281. Тому суд першої інстанції дійшов передбаченого висновку, що відповідач не звертався до позивача з проханнями чи пропозиціями про зміну умов Угоди, про що було викладено у листі №263 від 15.12.2014, оскільки вказаний лист був отриманий уповноваженою особою головним спеціалістом відділу документообігу Черкаської міської ради Топоровською Л.А., яка в свою чергу відповідно до положень Регламенту виконавчого комітету Черкаської міської ради Черкаської міської ради зобов'язана була зареєструвати та передати сказаний лист позивачу і контролювати надання відповіді на нього.

Однак, колегія суддів не може погодитись з даним твердженням скаржника, виходячи з наступного.

Як вбачається з листа № 263 від 15.12.204, який знаходиться в матеріалах справи, відповідач просив позивача продовжити термін дії договору підряду та Рамкової угоди до вересня 2015 року (беручи до уваги те, що в зимовий період роботи виконуватись не будуть), тобто і в цьому листі відповідач не писав про перерахування авансу, що підтверджує висновок про зміну цієї умови сторін їх конклюдентними діями (названими вище) у липні - вересні 2014 року. При цьому судом першої інстанції було зазначено те, що копія квитанції від 16.12.2014 не свідчить про те, що саме цей лист і саме на адресу позивача - Департаменту архітектури, містобудування та інспектування - був надісланий цього числа, оскільки отримувачем кореспонденції вказаний не Департамент, а Черкаська М Р. Про те, що цей лист не був отриманий позивачем, вказано у його листі на адресу відповідача від 05.06.2015 № 1286-01-14.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що отримувачем листа було вказано Черкаську міську раду. Однак, апелянт посилаючись на те, що департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради є структурним підрозділом Черкаської міської ради, не погоджується з тим, що лист №263 від 15.12.2014 направлено з вказівкою невірного отримувача.

Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради дійсно є структурним підрозділом Черкаської міської ради, діловодство виконавчих органів якої здійснюється у відповідності до Регламенту виконавчого комітету Черкаської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 07.11.2011 №1680 (надалі - Регламент), за правилом організаційної єдності.

Однак, відділ документообігу департаменту організаційного забезпечення, відповідно до Регламенту, є відділом реєстрації кореспонденції усіх без виключення виконавчих органів Черкаської міської ради.

Наслідком невірного зазначення відповідачем адресату стало направлення листа №263 від 15.12.2014 до іншого структурного підрозділу міської ради - департамент) економічного розвитку Черкаської міської ради.

Також судом було встановлено, що у листі від 28 січня 2015 року № 13, тобто за три дні до закінчення строку завершення робіт, встановленого Рамковою угодою, відповідач вказав, що ним 27.01.2015 прийнято рішення відповідно до п. 6.4.4. Угоди про розірвання Угоди в односторонньому порядку. Однак доказів надіслання цього листа позивачу відповідачем не надано, а як вказано вище, позивач його отримання заперечує. Доказів розірвання Рамкової угоди відповідачем не подано. До суду з позовом про розірвання Рамкової угоди відповідач не звертався.

Відповідно до умов п. 5.2 Угоди, при виникненні обставин, що не залежать від Підрядника і перешкоджають виконанню робіт, Підрядник може ставити питання про перегляд цих строків саме перед замовником.

Департамент економічного розвитку Черкаської міської ради, згідно преамбулі Угоди є Генеральним підрядником, що не має повноважень щодо перегляду строки виконання робіт за Угодою.

Враховуючи той факт, що департамент архітектури, містобудування ті інспектування Черкаської міської ради та Черкаська міська рада є різними юридичними особами, а Угода була укладена між департаментом архітектури містобудування та інспектування Черкаської міської ради та ПАТ «Черкаський асфальтобетонний завод», відповідно, з метою адресатом листа Підрядник мав чіткі зазначити юридичну особу позивача.

Відповідно до статей 193, 202 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписом частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, як було встановлено судом, що відповідачем було виконано додаткові роботи, замовлені йому за Рамковою угодою № 178-468 від 30.04.2014, лише частково на суму 3732419,31 грн та невиконаними станом на момент подання позовної заяви були роботи на суму 2434869,69 грн, вони не виконані і на момент прийняття рішення суду, як було встановлено судом.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Як визначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 цієї норми, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 7.2. Рамкової угоди, передбачено сплату підрядником Замовнику пені у разі несвоєчасного виконання робіт за Угодою у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування штрафних санкцій, від вартості непереданого підрядником замовнику збудованого Об'єкту за кожний день затримки, а також передбачено, що за прострочення виконання робіт за Угодою понад 30 календарних днів, додатково, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 5 відсотків від вартості непереданого підрядником замовнику збудованого Об'єкту.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Одночасне застосування пені та штрафу не заборонено чинним законодавством. Верховний суд України в постановах від 09.04.2012 у справі № 20/246-08, від 27.04.2012 у справі № 06/5026/10522011 вказав, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства та невиконання підрядником робіт у строки визначені Угодою, позивачем в були нараховані відповідачу штрафі санкції у загальному розмірі 803 373,58 грн.

Виходячи з викладеного та враховуючи умову пункту 7.2. Рамкової угоди, приписи чинного законодавства, правові позиції Верховного Суду України у аналогічних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено і належними доказами підтверджено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо своєчасного виконання робіт за Угодою, а відповідачем доводи позивача не спростовані та ним не доведено, що неперерахування позивачем авансу стало безпосередньою причиною невиконання відповідачем замовленої йому роботи в установлений Угодою строк.

Відповідно до п. 1.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

При розрахунку пені та штрафу колегіє суддів були враховані рекомендації Вищого господарського суду України та правову позицію Верховного суду України, також п. 7.2. Угоди.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення з відповідача 681 630,10 грн пені та 121 743,48 грн штрафу.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 19.02.2016 у справі №925/1934/15 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод" задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Черкаської області від 19.02.2016 у справі №925/1934/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод" - без задоволення.

2. Матеріали справи №925/1934/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран