Рішення № 57897438, 18.05.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2016 р. Справа № 911/804/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр»;

про стягнення 2 473 604,49 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 2-131д від 29.12.2015 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 1-29.02 від 29.02.2016 року)

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/804/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» про стягнення 2 473 604,49 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.03.2016 року порушено провадження у справі № 911/804/16 та призначено справу до розгляду на 11.04.2016 року.

В судове засідання, яке відбулось 11.04.2016 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 12.03.2016 року не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Узвязку з чим, розгляд справи відкладався до 25.04.2016 року.

В судовому засіданні 25.04.2016 року оголошувалась перерва до 11.05.2016 року. В судовому засіданні 11.05.2016 року оголошувалась перерва до 18.05.2016 року.

В ході рзгляду справи відповідач надав відзив, в якому проти позову заперечував, та подав заяву про застосування строків давності для стягнення заявленої у позові неустойки.

В судовому засіданні 18.05.2016 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд

встановив:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» (відповідач), яке було ОСОБА_3 і виступило як оператор спільної діяльності за договором спільної діяльності № 265-12 від 19.11.2007 року та Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування», яке виступило як Виконавець, 20.01.2015 року укладено Договір про надання послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню вуглеводневої сировини, який зареєстровано за № 25/15 в юридичному відділі ГПУ «Полтавагазвидобування» 30 01.2015 року (далі - Договір).

ОСОБА_4 п. 1.1. предмету Договору Виконавець надає замовнику по свердловинах № 24 Машівського ГКР, № 65, 80 Західно-Солохівського ГКР, № 66 Східно-Полтавського ГКР, № 8 Семенцівського ГКР, № 1, 105 Абазівського ГКР, № 15, 25, 77, 117, 118 Котелевського ГКР, № 2, 22, 103 Опішнянського ГКР, № 33 Байрацького ГКР, № 71 Матвіївського ГКР, № 181 Більського НГКР, № 403, 408, 419, 116 Яблунівського НГКР послуги по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню внутрішньопромисловими трубопроводами товарного природного газу ОСОБА_3 в систему магістральних трубопроводів ПАТ «Укртрансгаз», видобутку, збору, підготовці та транспортуванню внутрішньопромисловими трубопроводами газового конденсату замовника до ТЦСК-Базилівщина для подачі на переробку в філію виконавця - Управління з переробки газу та газового конденсату або відвантаженню газового конденсату в автотранспорт замовника на Розумівській УКПГ, подачі метанолу виконавця або замовника на гирло свердловин та установку низькотемпературної сепарації, де проходить підготовка природного газу замовника для забезпечення без гідратного режиму роботи та підготовки природного газу згідно з вимогами нормативних документів.

До обовязків замовника за п. 2.15 Договору відноситься своєчасне проведення оплати за п. 4.3. даного договору.

ОСОБА_4 п. 3.1 Договору вартість послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню вуглеводнів, в тому числі обслуговування необхідного для цього обладнання, визначається згідно з додатками № 5, 6, 7, що є невідємними частинами Договору і складає: за 1000 куб. м. природного газу - 250 грн. з ПДВ згідно з калькуляцією, за одну тонну газового конденсату - 500 грн. з ПДВ згідно з калькуляцією, за одну тонну подачі метанолу - 250 грн. з ПДВ згідно з калькуляцією.

Як передбачено в п. 4.3. Договору замовник зобовязується щомісячно, до 15 числа звітного місяця, провести попередню оплату на підставі рахунку-фактури наданого виконавцем в розмірі 25 відсотків вартості від фактично наданих послуг за попередній місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 15 числа місяця, наступного за звітним на підставі акту наданих послуг, підписаного Виконавцем та рахунку-фактури, наданого Виконавцем по факсу ОСОБА_3 з урахуванням перерахованої попередньої оплати.

Згідно з п. 5.1. Договору даний договір набуває чинності з моменту підписання та діє в частині видобутку, збору, підготовки транспортування вуглеводневої сировини до 31.12.2015 року, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли з 01.01.2015 року.

В Договорі сторони обумовили також розмір відповідальності. У відповідності до п. 6.2. Договору за порушення строків оплати замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ до діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивач в позові зазначив та надав підтверджуючі докази, що ним, як Виконавцем, були надані послуги за Договором.

Зокрема, під час надання послуг з транспортування газу між сторонами були підписані ОСОБА_2 надання послуг по видобутку, збору, підготовці та транспортуванню природного газу із свердловин: за січень 2015 р. - на суму 2 978 014, 25 грн.; за лютий 2015 р. - на суму 3 086 949, 50 грн.; за березень 2015 р. - на суму 3 339 719, 75 грн.; за квітень 2015 р. - на суму 3 219 753 грн.; за травень 2015 р. - на суму 2 975 629,25 грн.; за червень 2015 р. - на суму 3 052 006,25 грн.; за липень 2015 р. - на суму 3 223 646, 50 грн.; за серпень 2015 р. - на суму 3 191 409, 50 грн.; за вересень 2015 р. - на суму 3 049 561,25 грн.; за жовтень 2015 р. - на суму 3 059 742, 50 грн.; за листопад 2015 р. - на суму 7 806 683, 58 грн.; за грудень 2015 р. - на суму 7 935 908,79 грн. Всього надано послуг на суму 46 919 024,12 грн.

Згідно реєстрів документів вказані ОСОБА_2 були надані представнику ОСОБА_3. ОСОБА_4 підписаними ОСОБА_4 у відповідності до договору замовнику були виставлені рахунки на попередню оплату, а потім остаточні рахунки на аналогічні ОСОБА_4 суми з врахуванням попередньої оплати, якщо вона була зроблена. Вказані рахунки передавалися уповноваженому представнику ОСОБА_3 або надсилалися поштою.

Однак, як стверджує позивач, відповідач своєчасно та в повному обсязі отримані послуги по транспортуванню газу не оплачував, оплати здійснювались частинами і з простроченнями платежів. У звязку з чим, позивач також просить стягнути з відповідача за порушення строків виконання грошових зобовязань, також пеню в сумі 472 559,41 грн. та 3 % річних в сумі 28 810,07 грн.

Під час надання послуг з видобутку, збору, підготовки та транспортуванню газового конденсату із свердловин між сторонами були підписані ОСОБА_2 надання послуг: за січень 2015 р. на суму 412 278 грн.; за лютий 2015 р. на суму 426 606 грн.; за березень 2015 р. на суму 459 055, 50 грн.; за квітень 2015 р. на суму 432 645, 50 грн.; за травень 2015 р. на суму 390 343, 50 грн.; за червень 2015 р. на суму 376 550, 50 грн.; за липень 2015 р. на суму 398 101, 50 грн.; за серпень 2015 р. на суму 381 797, 50 грн.; за вересень 2015 р. на суму 337 607 грн.; за жовтень 2015 р. на суму 346 387, 50 грн.; за листопад 2015 р. на суму 712 078, 54 грн.; за грудень 2015 р. на суму 721 700, 95 грн. Всього надано послуг на суму 5 395 151,99 грн.

Згідно реєстрів документів вказані ОСОБА_2 були надані представнику ОСОБА_3. ОСОБА_4 підписаними актами ОСОБА_3 були виставлені рахунки на попередню оплату, а в подальшому - рахунки на решту суми за виконані роботи з врахуванням попередньої оплати, якщо вона була зроблена. Такі рахунки передавались ОСОБА_3 через його представника та направлялись поштою.

Однак, як стверджує позивач, відповідач своєчасно та в повному обсязі отримані послуги не оплачував, оплати здійснювались частинами і з простроченнями платежів. У звязку з чим, позивач також просить стягнути з відповідача за порушення строків виконання грошових зобовязань, пеню в сумі 97 817, 58 грн., 3 % річних в сумі 5 490, 75 грн. та інфляційні в сумі 168 153,95 грн.

Під час надання послуг з подачі метанолу при підготовці газу, видобутого із свердловин між сторонами були підписані ОСОБА_2 надання послуг: за січень 2015 р. на суму 1 992 603, 75 грн.; за лютий 2015 р. на суму 2 682 066, 75 грн.; за березень 2015 р. на суму 3 303 317, 50 грн.; за квітень 2015 р. на суму 2 918 537, 50 грн.; за травень 2015 р. на суму 1 392 857, 50 грн.; за червень 2015 р. на суму 1 432 378, 95 грн.; за липень 2015 р. на суму 1 494 726, 50 грн.; за серпень 2015 р. на суму 1 458 906,25 грн.; за вересень 2015 р. на суму 1 424 622, 50 грн.; за жовтень 2015 р. на суму 1 944 349 грн.; за листопад 2015 р. на суму 1 949 482,31 грн.; за грудень 2015 р. на суму 2 059 498,44 грн. Всього надано послуг на суму 24 053 346, 95 грн.

Згідно реєстрів документів вказані ОСОБА_2 були надані представнику ОСОБА_3. ОСОБА_4 підписаними актами у відповідності до договору ОСОБА_3 були виставлені рахунки на попередню оплату, а потім остаточні рахунки на аналогічні актам суми з врахуванням попередньої оплати, якщо вона була зроблена. Вказані рахунки передавалися уповноваженому представнику ОСОБА_3 або надсилалися поштою.

Однак, як стверджує позивач, відповідач своєчасно та в повному обсязі отримані послуги не оплачував, оплати здійснювались частинами і з простроченнями платежів. У звязку з чим, позивач також просить стягнути з відповідача за порушення строків виконання грошових зобовязань, пеню в сумі 767 379, 81 грн., 3 % річних в сумі 40 917, 63 грн. та інфляційні в сумі 885 615, 56 грн.

Також, під час надання послуг по проведенню глибинних досліджень та інтенсифікації свердловин між сторонами були підписані ОСОБА_2 надання послуг: за лютий 2015 р. - на суму 3 756, 83 грн.; за червень 2015 р. - на суму 11 068, 28 грн. та на суму 11 775, 09 грн.; за липень 2015 р.- на суму 15 700,12 грн.; за серпень 2015 р. - на суму 15 700,12 грн.; за вересень 2015 р. - на суму 5 534, 14 грн. та на суму 6 217, 52 грн. та на суму 15 700, 12 грн.; за жовтень 2015 р. - на суму 15 700,12 грн.; за листопад 2015 р. - на суму 15 700, 12 грн. та на суму 18 652, 56 грн.; за грудень 2015 р. - на суму 15 700, 12 грн. та на суму 24 870, 08 грн. Всього надано послуг на суму 176 075, 22 грн.

Згідно реєстрів документів вказані ОСОБА_2 були надані представнику ОСОБА_3. ОСОБА_4 підписаними ОСОБА_3 були виставлені рахунки на попередню оплату, які в подальшому були доповнені рахунками на остаточну оплату з врахуванням попередньої оплати, якщо вона була зроблена.

Однак, як стверджує позивач, відповідач своєчасно та в повному обсязі отримані послуги не оплачував, оплати здійснювались частинами і з простроченнями платежів. У звязку з чим, позивач також просить стягнути з відповідача за порушення строків виконання грошових зобовязань, пеню в сумі 5 326, 55 грн., 3 % річних в сумі 303,47 грн. та інфляційні в сумі 1 229, 71 грн.

Таким чином, позивач в позові просить всього стягнути з відповідача 1 343 083,35 грн. пені, 75 521,92 грн. 3 % річних та 1 054 999,22 грн. інфляційних за порушення строків розрахунків за надані послуги на підставі Договору.

Відповідач у відзиві проти позову заперечував, зазначив, що Договір від імені ОСОБА_3 (ТОВ «Надра Геоцентр») укладено виконавчим директором ОСОБА_5, який діяв від імені учасників договору про спільну діяльність № 265-12 від 19.11.07 року на підставі довіреності № 2-311д від 20.01.2015 року, виданої ПАТ «Укргазвидобування». Згідно з ч.2ст. 1135 Цивільного кодексу України встановлено, що у відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.

Таким чином, відповідач стверджує, що ОСОБА_3 за Договором є не ТОВ «Надра Геоцентр» як окрема юридична особа, а як Оператор спільної діяльності за Договором про спільну діяльність № 265-12 від 19.11.2007 року, тому відсутні підстави для стягнення заборгованості.

Суд не приймає заперечення відповідача, оскільки Договір, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» (ОСОБА_3», оператор спільної діяльності за договором спільної діяльності № 265-12 від 19.11.2007 року) та Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» (Виконавець), є самостійним правочином, який породжує у його сторін відповідні права та обовязки.

Відповідачем не надано суду довіреності № 2-311д від 20.01.2015 року, виданої ПАТ «Укргазвидобування» на імя виконавчого директора ТОВ «Надра Геоцентр» ОСОБА_5, також встановлено, що відповідна особа не укладала Договір про спільну діяльність.

Також суд зазначає, що спільна діяльність (просте товариство), є самостійним субєктом господарювання, при цьому, участь у спільній діяльності не змінює статусу юридичних осіб-учасників спільної діяльності, як самостійних субєктів господарювання. Тобто, особи-учасники спільної діяльності, можуть вступати у господарські відносини, як від імені спільної діяльності відповідного субєкта господарювання), так і від власного імені, в тому числі у відносинах зі спільною діяльністю (простим товариством).

В ході розгляду спору відповідач усно заперечував, що послуги по проведенню глибинних досліджень та інтенсифікації свердловин надавались в межах Договору, оскільки такі послуги не наведені у визначному в п. 1.1. Договору переліку. У звязку з чим, відповідач вважає, що не підлягають застосуванню умови Договору щодо порядку оплати та відповідальності в частині надання відповідних послуг, що виключає настання строку їх оплати.

У звязку з чим, судом досліджено та встановлено, що ОСОБА_2 виконаних робіт на послуги по проведенню глибинних досліджень та інтенсифікації свердловин підписані обома сторонами без зауважень і скріплені їх печатками, у відповідних ОСОБА_2 сторони погодили, що послуги надавались в межах Договору № 25/15 від 20.01.2015 року.

Щодо посилань відповідача, що в ОСОБА_2 було помилково зазначено про Договір, судом встановлено, що ОСОБА_2 підписувались з лютого 2015 року і за весь час щодо жодного з ОСОБА_2 не було виявлено та виправлено помилки щодо посилань на Договір. Посилання в ОСОБА_2 на Договір та проведення оплати за такими ОСОБА_2, також було підставою для відображення відповідних господарських операції в бухгалтерському та податковому обліку сторін саме за Договором. Відповідачем не надано виправлення помилок в ОСОБА_2, не надано пояснень та доказів, що відповідні господарські операції за ОСОБА_2 обліковувались не за Договором. Також, як вбачається з листів відповідачем про зміну призначення платежу (№ 02/02/01-16 від 02.02.2016 року), відповідачем свідомо було повідомлено про помилку у платіжному дорученні № 1167 та змінено призначення платежу на оплату послуг за виконані глибинні дослідження по свердловині та роботи з інтенсифікації по свердловині саме за Договором № 25/15 від 20.01.2015 року, частину платежу було спрямовано за зберігання конденсату по іншому договору № 1320/13.

Таким чином, суд вважає безпідставними посилання відповідача, що в ОСОБА_3 виконаних робіт на послуги по проведенню глибинних досліджень та інтенсифікації свердловин було помилково зазначено про Договір № 25/15 від 20.01.2015 року.

Крім того, в ході розгляду спору відповідач надання послуг по суті не заперечував та не спростував. Факт сплати відповідачем заборгованості за Договором, в тому числі і за послуги по глибинним дослідженням та роботи з інтенсифікації свердловин, свідчить про визнання ним відповідних зобовязань. Позивачем були надані докази та пояснення про отримання відповідачем рахунків на оплату та настання строків оплати, які порушені відповідачем.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено наявність порушення відповідачем умов Договору, яке полягає у несвоєчасних розрахунках за надані послуги, періоди та суми прострочення по яким, наведені в розрахунку позову. При цьому, судом встановлено факт погашення основної заборгованості, що не звільняє відповідача від відповідальності за прострочення виконання грошового зобовязання щодо сум та періодів, по яким було прострочення платежів.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою ст. 550 Цивільного кодексу України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши надані позивачем розрахунки пені, судом досліджено та встановлено, що позивачем нарахована пеня (нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у відповідності до умов Договору), 3% річних та інфляційні по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано. При цьому, пеня нарахована по кожному з ОСОБА_3 за періоди, які не перевищують встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячний строк.

Таким чином, здійснені позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних є арифметично вірними, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому позовні вимоги у відповідній частині є доведеними та обґрунтованими.

Як визначено ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У звязку з чим, судом встановлено, що позов у справі подано 04.03.2016 року (як зазначено на конверті, в якому надійшла позовна заява), відповідно річний строк спеціальної позовної давності для стягнення заявленої у справі пені не вважається пропущеним щодо нарахувань, проведених після 04.03.2015 року. До нарахувань пені, проведених до 04.03.2015 року, строк позовної давності вважається пропущеним і в задоволенні позовних вимог у відповідній частині слід відмовити.

Дослідивши надані позивачем розрахунки пені судом встановлено, що за ОСОБА_3 на надання послуг транспортування природного газу до 04.03.2015 року пеня нарахована в сумі 25505,08 грн., тому у відповідній частині позовні вимоги не підлягають задоволенню у звязку з пропуском спеціальної позовної давності. В частині нарахування пені з 04.03.2015 року, що складає 447054,33 грн. вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню.

ОСОБА_4 на надання послуг транспортування конденсату до 04.03.2015 року пеня нарахована в сумі 6607,74 грн., тому у відповідній частині позовні вимоги не підлягають задоволенню у звязку з пропуском спеціальної позовної давності. В частині нарахування пені з 04.03.2015 року, що складає 91209,84 грн. вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню.

ОСОБА_4 на надання послуг подачі метанолу до 04.03.2015 року пеня нарахована в сумі 31936,25 грн., тому у відповідній частині позовні вимоги не підлягають задоволенню у звязку з пропуском спеціальної позовної давності. В частині нарахування пені з 04.03.2015 року, що складає 735443,56 грн. вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню.

ОСОБА_4 на надання послуг по глибинних дослідженнях та інтенсифікації свердловин, пеня нарахована з 20.03.2016 року, тобто в межах строків спеціальної позовної давності, тому підлягає стягнення в заявленому розмірі 5326,55 грн.

Таким чином, у звязку з пропуском строку позовної давності не підлягає задоволенню вимога про стягнення пені в загальній сумі 64049,07 грн. Відповідно, решта пені підлягає стягненню в сумі 1279034,28 грн.

3% річних та інфляційні не відносяться до неустойки і на них не поширюється строк спеціальної позовної давності, тому відповідні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 75521,92 грн. 3% річних та 1054999,22 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 1279034,28 грн. пені, 75521,92 грн. 3% річних та 1054999,22 грн. інфляційних. В решті позов задоволенню не підлягає у звязку з пропуском строку спеціальної позовної давності.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» (08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Леніна, 48, код 34763705) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053,м.Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код 25168700) 1279034,28 (один мільйон двісті сімдесят девять тисяч тридцять чотири) грн. пені, 75521,92 (сімдесят пять тисяч пятсот двадцять одна) грн. 3% річних, 1054999,22 (один мільйон пятдесят чотири тисячі девятсот девяносто девять) грн. інфляційних та 36144,24 (тридцять шість тисяч сто сорок чотири) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.05.2016 р.

Суддя Т.П. Карпечкін