Рішення № 57896889, 24.05.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" травня 2016 р. Справа № 906/332/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №05/1446 від 13.04.2016.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м.Житомир)

до Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" (смт.Коровинці, Чуднівський район, Житомирська область)

про відшкодування заподіяних збитків державі у сумі 1140,43 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на рахунок Державного бюджету України з відповідача 1140,43грн. завданих збитків.

23.05.2016 до господарського суду Житомирської області від ліквідатора боржника ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому вона просить суд розглядати справу за її відсутності.

Представник позивача в засіданні суду не надала заперечень відносно клопотання боржника.

Суд розглянувши клопотання ліквідатора боржника ОСОБА_2 вважає що її неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

23.05.2016 до суду від ліквідатора боржника ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заявлені відділенням вимоги визнала у повному обсязі (а.с.42 ).

24.05.2016 до суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області надійшли письмові пояснення по справі, з доданими до них документами.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримала в повному обсязі, крім того, надала додаткові письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначила, що станом на 24.05.2016 розмір збитків заподіяних державі не змінився та становить 1140,43 грн.(а.с.65).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з матеріалів справи, на виконання наказу Фонду Державного майна України 16.12.2009 №1998 "Про забезпечення збереження контролю за використанням та реалізацією пропозицій інвентаризаційних комісій щодо державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але залишилися у них на балансі", 12.11.2015 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (далі - позивач) була проведена перевірка утримання, зберігання та використання державного майна, яке при приватизації не увійшло до статутного капіталу, але залишилось на балансі Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" (далі - відповідач).

За результатами перевірки було складено акт (а.с.10-12).

Приватизація Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" проводилась відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", Декрету Кабінету Міністрів України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі".

Наказом позивача від 31.05.1994 року №10-АО було затверджено акт оцінки вартості майна орендного підприємства "Коровинецький цукровий завод" (а.с. 14).

Згідно з актом оцінки (а.с.15-17), вартість цілісного майнового комплексу зменшена на вартість майна:

- яке належить орендарю на суму 18795420 крб.;

- для якого встановлені пільги на суму 171212040 крб.;

- державного житлового фонду на суму 2972 крб.

Відповідно до відомості, яка є в матеріалах приватизаційної справи на суму 171 212 040 крб. із вартості цілісного майнового комплексу було вилучено ряд об'єктів соціально-культурного призначення, в т.ч. на загальну суму 490305 крб. було вилучено вартість обладнання їдальні (електричний котел, електричний котел, електрична м'ясорубка, холодильна камера, холодильний шкаф, холодильна камера, електрична ПС 7-11, електрична плита 0-77, електричний маргенит, електричний котел, електричний привод, сушка стаканів, мийка стаканів).

Таким чином, обладнання їдальні в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Коровинецький цукровий завод", залишилось на балансі підприємства як об'єкт права державної власності, що підтверджується інвентаризаційними описами (а.с.45- 52) та обліковується у Єдиному реєстрі об'єктів права державної власності.

При цьому, баланс підприємства є лише формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства. Тобто незалежно від того на балансі якого підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності.

Законом України "Про Фонд державного майна України" передбачено, що ФДМУ його регіональні відділення виступають органом управління щодо майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутних капіталів підприємств та залишилося у них на балансі, як об'єкти державної власності.

Пунктом 1.2 наказу Фонду Державного майна України № 1998 від 16.12.2009 "Про забезпечення збереження, контролю за використанням та реалізацією пропозицій інвентаризаційних комісій щодо державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але залишилося у них на балансі" передбачається, що перевірки державного майна здійснюються відповідним регіональним відділенням ФДМУ за місцем розташування господарського товариства - балансоутримувача державного майна.

За результатами проведеної позивачем 12.11.2015 перевірки утримання, зберігання та використання державного майна, яке при приватизації не увійшло до статутного капіталу, але залишилось на балансі Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" було встановлено, що їдальня не охороняється, в будівлі їдальні вибиті вікна та двері, металеві елементи в будівлі демонтовані, в середину будівлі вільний доступ, всі приміщення засмічені битою цеглою, склом паперовими ящиками. При цьому, в ході перевірки було виявлено факт відсутності державного майна - обладнання їдальні у кількості 13 одиниць.

Відповідно до вимог Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003, регіональним відділенням ФДМ України по Житомирській області Відкритому акціонерному товариству "Коровинецький цукровий завод", як балансоутримувачу державного майна, було нараховано збитки за відсутність державного майна в розмірі 1140,43 грн., про що складено акт оцінки збитків, які завдано державі, який затверджено наказом регіонального відділення від 23.11.2015 № 916 (а.с.13).

Листом від 24.11.2015 №03/4762 (а.с.22) регіональне відділення ФДМ України в Житомирській області запропонувало Відкритому акціонерному товариству "Коровинецький цукровий завод" відшкодувати нараховані збитки шляхом перерахування коштів на відповідний рахунок Державного бюджету України.

22.01.2016 позивач направив на адресу відповідача претензію від 19.01.2016 №05/207 з вимогою відшкодувати збитки у сумі 1140,43 грн.

Вищезазначені листи були залишені відповідачем без відповіді та без виконання.

Виходячи зі змісту наведеного, в контексті пункту 4 наказу ФДМУ та Міністерства економіки України від 19.05.1999р. №908/68, яким затверджено "Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі", згідно якого господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних капіталів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України, суд уважає, що на відповідача покладено обов'язок щодо збереження майна, відтак дії (бездіяльність) відповідача, що призвели до нестачі спірного майна судом розцінюються як протиправна поведінка відповідача, яка є доведеною наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) відповідача щодо збереження спірного майна, позивач зазнав збитків внаслідок нестачі майна на суму 1140,43 грн.

Згідно з частиною 2 ст. 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Вказана норма кореспондується з приписом абзацу другого частини 1 ст. 175 Господарського кодексу України, в якому визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України є відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

При цьому збитками, в розумінні частини 2 ст. 224 Господарського кодексу України, окрім іншого, є втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства (частина 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Водночас, юридичною підставою для усіх видів цивільно-правової чи господарсько-правової відповідальності є наявність певних умов, що у своїй сукупності утворюють склад цивільного (господарського) правопорушення. Необхідними умовами цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за загальним правилом є: протиправність поведінки особи; шкода як результат протиправної поведінки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, що заподіяла шкоду.

Суд, встановивши в діях відповідача наявність всіх обов'язкових елементів складу правопорушення, приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі (відзив на позовну заяву, а.с.42).

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" (13240, Житомирська область, Чуднівський район, смт.Великі Коровинці, провулок Піонерський,2, ідентифікаційний код 002372397) до Державного бюджету України на рахунок № 31114115700630, одержувач коштів УДКСУ у Чуднівському районі, код одержувача 37890843, МФО 811039 - 1140,43 грн. завданих збитків.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" (13240, Житомирська область, Чуднівський район, смт.Великі Коровинці, провулок Піонерський,2, ідентифікаційний код 002372397) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області р/р 35212021000010, МФО811039 в ГУДКСУ у Житомирській області, ідентифікаційний код 13578893 - 1378грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Костриця О.О.

1-в справу;

2,3- сторонам (реком. з повід.)

4-ліквідатору ОСОБА_2 (м.Миколаїв, просп.Октябрський 325/4 кв.53 (реком. з повід.).