Рішення № 57896880, 20.05.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.05.2016 Справа № 905/687/16

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Філімонової О.Ю., суддів: Шилової О.М., Паляниці Ю.О., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства «Агропром-Центр» м.Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю «Красносільське» с.Красне Артемівський район Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 401186,19грн., з яких: штраф у розмірі 127804,66грн., інфляційних витрат у розмірі 250149,17грн., 3% річних у розмірі 23232,36грн.

В судовому засіданні 17.05.2016р. було оголошено усну перерву на 20.05.2016р.

Представники сторін:

від позивача: не явився

від відповідача: не явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Агропром-Центр» м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Товариства з додатковою відповідальністю «Красносільське» с.Красне Артемівський район Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 401186,19грн., з яких: штраф у розмірі 127804,66грн., інфляційних витрат у розмірі 250149,17грн., 3% річних у розмірі 23232,36грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки № СЗР-47-К від 11.02.2013р. позивач зобов’язався поставити у власність відповідача товар, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар, однак свої зобов’язання відповідач не виконав. Відповідачем було порушено умови п.3.7. договору поставки № СЗР-47-К від 11.02.2013р. Позивач на підставі умов п.4.2. договору поставки № СЗР-47-К від 11.02.2013р. та вимог ст.625 Цивільного кодексу України позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення штрафу у розмірі 127804,66грн., інфляційних витрат у розмірі 250149,17грн., 3% річних у розмірі 23232,36грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 550, 551, 612, 617, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 6 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 199, 220, 222, 224, 229, 230, 232 Господарського кодексу України, Закон України за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

05.04.2016р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить провадження по справі №905/687/16 припинити, а у випадку продовження розгляду справи в задоволенні позову відмовити.

19.04.2016р. позивач надав клопотання про доручення додаткових документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.04.2016р. по справі №905/687/16, розгляд справи було відкладено з метою визначення колегіального складу суду.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 20.04.2016р. визначено склад колегії суддів: О.Ю.Філімонова-головуючий суддя; судді: О.М.Шилова, Ю.О.Паляниця.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд.

В С Т А Н О В И В:

11.02.2013р. між Приватним підприємством «Агропром-Центр» (постачальник) та Товариством з додатковою відповідальністю «Красносільське» (покупець) укладено договір поставки товару №СЗР-47-К.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов’язується поставляти покупцеві продукцію сільськогосподарського та виробничо-технічного призначення (далі- «товар»), а покупець зобов’язується прийняти товар й оплатити його вартість.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що партією товару вважається загальна кількість товару в асортименті, зазначеному в накладній. Вартістю партії товару вважається загальна вартість товару в асортименті, зазначеному в накладній. Датою поставки партії товару вважається дата, зазначена в накладній. Сумою договору вважається вартість всіх партій товару, зазначена у всіх специфікаціях.

Ціна партії товару й загальна його вартість указуються в специфікаціях (п.3.1.договору).

Згідно з п.3.3. договору, покупець зобов’язаний оплатити постачальникові товар у строки й у порядку, зазначеному в специфікації, а також здійснити перерахування ціни товару в порядку, передбаченому дійсним договором (специфікацією).

Відповідно до п.3.5. договору, датою оплати партії товару вважається дата надходження коштів у повному обсязі, згідно умов специфікації, на рахунок постачальника.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що покупець зобов’язаний, здійснюючи оплату за товар, зазначати в призначенні платежу конкретне зобов’язання, тобто номер і дату договору поставки, у рамках якого здійснюється оплата, номер специфікації до договору, номер і дату накладній, по якій був отриманий оплачуваний товар. Якщо покупець при платежі не виконає зазначеної умови, постачальник має право сам, на свій розсуд, визначити – у виконання якого договору й специфікації зарахувати кошти, що надійшли від покупця в рахунок оплати.

Згідно з п.4.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу за весь період прострочення, а у разі прострочення понад двадцять днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі десяти відсотків від суми заборгованості.

Відповідно до п.6.1. договору, даний договір діє з моменту підписання по « 31» грудня 2013р.

У випадку, якщо грошові зобов’язання не будуть виконані, даний договір продовжує свою дію до його виконання стороною своїх грошових зобов’язань, незалежно від закінчення термінів дії договору, зазначених у п.6.1. договору (п.6.2. договору).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Договір № СЗР-47-К від 11.02.2013р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору поставки №СЗР-47-К від 11.02.2013р., позивач поставив, а відповідач отримав товар в асортименті та кількості, вказаних у специфікаціях, на загальну суму 1385037,38грн., що підтверджується наступними накладними: 1) за специфікацією №1 від 15.03.2013р. (строк оплати до 15.10.2013р.): накладна №313 від 28.03.2013р. на суму 6160,08грн.; 2) за специфікацією №2 від 15.03.2013р. (строк оплати до 15.10.2013р.): накладні №314 від 28.03.2013р. на суму 103901,76грн.; №314/1 від 17.04.2013р. на суму 127644,00грн.; 3) за специфікацією №СЗР-47-К/3 від 28.03.2013р. (строк оплати до 15.10.2013р.): накладна №439 від 17.04.2013р. на суму 123494,76грн.; 4) за специфікацією №СЗР-47-К/4 від 22.04.2013р. (строк оплати до 02.09.2013р.): накладна №716 від 23.04.2013р. на суму 32400,00грн.; 5) за специфікацією №СЗР-47-К/5 від 29.04.2013р. (строк оплати до 30.09.2013р.): накладна №833 від 29.04.2013р. на суму 12384,96грн.; 6) за специфікацією №СЗР-47-К/6 від 13.05.2013р. (строк оплати до 30.09.2013р.): накладні №945/1 від 14.05.2013р. на суму 23253,36грн., №945 від 13.05.2013р. на суму 21464,64грн.; 7) за специфікацією №СЗР-47-К/7 від 20.05.2013р. (строк оплати до 16.09.2013р.): накладна №1074 від 20.05.2013р. на суму 27540,00грн.; 8) за специфікацією №СЗР-47-К/8 від 21.05.2013р. (строк оплати до 16.09.2013р.): накладна №1097 від 24.05.2013р. на суму 48970,80грн.; 9) за специфікацією №СЗР-47-К/9 від 27.05.2013р. (строк оплати до 31.10.2013р.): накладні №1184 від 28.05.2013р. на суму 61130,88грн.; №1184/1 від 07.06.2013р. на суму 174843,36грн.; 10) за специфікацією №СЗР-47-К/10 від 27.05.2013р. (строк оплати до 15.10.2013р.): накладна №1185 від 28.05.2013р. на суму 22860,00грн.; 11) за специфікацією №СЗР-47-К/11 від 29.05.2013р. (строк оплати до 15.10.2013р.): накладна №1217 від 30.05.2013р. на суму 50911,20грн.; 12) за специфікацією №СЗР-47-К/12 від 31.05.2013р. (строк оплати до 02.09.2013р.): накладна №1235 від 03.06.2013р. на суму 5073,88грн.; 13) за специфікацією №СЗР-47-К/13 від 17.06.2013р. (строк оплати до 16.09.2013р.): накладна №1415 від 20.06.2013р. на суму 3309,72грн.; 14) за специфікацією №СЗР-47-К/14 від 25.06.2013р. (строк оплати до 25.09.2013р.): накладна №1468 від 25.06.2013р. на суму 46962,00грн.; 15) за специфікацією №СЗР-47-К/15 від 03.07.2013р. (строк оплати до 30.09.2013р.): накладна №1500 від 13.08.2013р. на суму 133716,00грн.; 16) за специфікацією №СЗР-47-К/16 від 22.07.2013р. (строк оплати до 16.09.2013р.): накладна №1507 від 23.07.2013р. на суму 14299,20грн.; 17) за специфікацією №СЗР-47-К/17 від 30.07.2013р. (строк оплати до 01.03.2014р.): накладна №1623 від 05.09.2013р. на суму 313236,00грн.; 18) за специфікацією №СЗР-47-К/18 від 19.08.2013р. (строк оплати до 30.09.2013р.): накладна №1704 від 05.09.2013р. на суму 31480,80грн.

Датою оплати партії товару вважається дата надходження коштів в повному обсязі, згідно умов специфікації, на рахунок постачальника (п.3.5. договору).

Відповідно до даних, які містяться в банківських виписках, відповідач в рахунок оплати товару сплатив позивачу 418288,00грн., які не містять чіткого призначення платежу, а лише містять посилання на договір, а саме: 1)платіжне доручення №345 від 10.10.2013р. на суму 18288,00грн. – віднесено на погашення наступної специфікації: №СЗР-47-К/4; 2) платіжне доручення №187 від 01.11.2013р. на суму 300000,00грн.- віднесено на погашення наступних специфікацій: №СЗР-47-К/4 в сумі 14112,00грн.; №СЗР-47-К/5 на суму 12384,96грн.; №СЗР-47-К/7 на суму 11061,11грн.; №СЗР-47-К/6 на суму 44718,00грн.; №СЗР-47-К/13 на суму 3309,72грн.; №СЗР-47-К/14 на суму 46962,00грн.; №СЗР-47-К/15 на суму 133716,00грн.; №СЗР-47-К/16 на суму 14299,20грн.; №СЗР-47-К/18 на суму 19437,01грн.; 3) платіжне доручення №207 від 11.11.2013р. на суму 100000,00грн.-віднесено на погашення наступних специфікацій: №СЗР-47-К/18 на суму 5843,79грн.; №1 від 15.03.2013р. на суму 3080,04грн.; №2 від 15.03.2013р. на суму 91076,17грн.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що покупець зобов’язаний, здійснюючи оплату за товар, зазначати в призначенні платежу конкретне зобов’язання, тобто номер і дату договору поставки, у рамках якого здійснюється оплата, номер специфікації до договору, номер і дату накладній, по якій був отриманий оплачуваний товар. Якщо покупець при платежі не виконає зазначеної умови, постачальник має право сам, на свій розсуд, визначити – у виконання якого договору й специфікації зарахувати кошти, що надійшли від покупця в рахунок оплати.

Крім того, відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 33985,68грн., що підтверджено накладною на повернення №140 від 13.05.2013р.

Також, сторони провели взаємозалік, кошти від проведеного взаємозаліку позивачем були направлені на погашення боргу за наступними специфікаціями: 1) взаємозалік від 21.10.2014р. в сумі 125296,00грн. направлено на погашення: в сумі 106483,91грн. по специфікації №2 від 15.03.2013р.; в сумі 18812,09грн. по специфікації №СЗР-47-К/3 від 28.03.2013р.; 2) взаємозалік від 18.11.2014р. в сумі 148662,00грн. направлено на погашення: в сумі 79983,72грн. по специфікації №СЗР-47-К/3 від 28.03.2013р.; в сумі 18288,00грн. по специфікації «СЗР-47-К/10 від 27.05.2013р.; в сумі 23490,48грн. по специфікації №СЗР-47-К/11 від 29.05.2013р.; в сумі 26899,80грн. по специфікації №СЗР-47-К/17 від 30.07.2013р.; 3) взаємозалік від 29.09.2015р. в сумі 272294,20грн. направлено на погашення: в сумі 272294,20грн. по специфікації №СЗР-47-К/17 від 30.07.2013р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено зобов’язання по строкам оплати поставленого товару.

29.09.2015р. між Приватним підприємством «Агропром-Центр» (підприємство) та Товариством з додатковою відповідальністю «Красносільське» (товариство) укладено додаткову угоду №4 до договору купівлі-продажу №1/59 від 21.10.2014р. про зарахування однорідних зустрічних позовних вимог.

В пункті 3.1. додаткової угоди №4 від 29.09.2015р. зазначено, що борг товариства перед підприємством за договором поставки товару №СЗР-47-К від 11.02.2013р. та №С-118-К від 07.02.2013р. вважається погашеним.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов’язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов’язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов’язання виникають нові додаткові зобов’язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов’язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов’язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов’язання.

Індекс інфляції за своїми ознаками є збільшенням суми основного боргу у зв’язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних - є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов’язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє повністю на суму 23232,36грн.: 1) за специфікацією №1 від 15.03.2013р. на суму 3080,04грн. (строк оплати до 15.10.2013р.): 3% річні у розмірі 6,50грн.; 2) за специфікацією №2 від 15.03.2013р. на суму 231545,76грн. (строк оплати до 15.10.2013р.): 3% річні на суму 197560,08грн. складають 421,98грн.; 3% річні на суму 106483,91грн. складають 3001,25грн.; 3) за специфікацією №СЗР-47-К/3 від 28.03.2013р. на суму 123494,76грн. (строк оплати до 15.10.2013р.): 3% річні на суму 98795,81грн. складають 3004,40грн.; 4) за специфікацією №СЗР-47-К/4 від 22.04.2013р. (строк оплати до 02.09.2013р.): на суму 32400,00грн.: 3% річні на суму 32400,00грн. складають 98,42грн.; на суму 14112 3% річні складають 23,00грн.; 5) за специфікацією №СЗР-47-К/5 від 29.04.2013р. на суму 12384,96грн. (строк оплати до 30.09.2013р.): 3% річні складають 31,31грн.; 6) за специфікацією №СЗР-47-К/6 від 13.05.2013р. на суму 44718,00грн. (строк оплати до 30.09.2013р.): 3% річні складають 113,77грн.; 7) за специфікацією №СЗР-47-К/7 від 20.05.2013р. на суму 27540,00грн. (строк оплати до 16.09.2013р.): 3% річні на суму 27540,00грн. складають 101,70грн.; на суму 16478,89грн. 3% річні складають 160,65грн.; 8) за специфікацією №СЗР-47-К/8 від 21.05.2013р. на суму 48970,80грн. (строк оплати до 16.09.2013р.): 3% річні складають 659,28грн.; 9) за специфікацією №СЗР-47-К/9 від 27.05.2013р. на суму 235974,24грн. (строк оплати до 31.10.2013р.): 3% річні на суму 235974,24грн. складають 2307,41грн.; на суму 112050,55грн. 3% річні складають 147,20грн.; на суму 13254,74грн. 3% річні складають 136,08грн.; на суму 7956,34грн. 3% річні складають 22,75грн.; 10) за специфікацією №СЗР-47-К/10 від 27.05.2013р. на суму 22860,00грн. (строк оплати до 15.10.2013р.): 3% річні складають 595,50грн.; 11) за специфікацією №СЗР-47-К/11 від 29.05.2013р. на суму 50911,20грн. (строк оплати до 15.10.2013р.): 3% річні на суму 23490,48грн. складають 766,21грн.; 12) за специфікацією №СЗР-47-К/13 від 17.06.2013р. на суму 3309,72грн. (строк оплати до 16.09.2013р.): 3% річні складають 12,15грн.; 13) за специфікацією №СЗР-47-К/14 від 25.06.2013р. на суму 46962,00грн. (строк оплати до 25.09.2013р.): 3% річні складають 138,60грн. 14) за специфікацією №СЗР-47-К/15 від 03.07.2013р. на суму 133716,00грн. (строк оплати до 30.09.2013р.): 3% річні складають 340,69грн.; 15) за специфікацією №СЗР-47-К/16 від 22.07.2013р. на суму 14299,20грн. (строк оплати до 16.09.2013р.): 3% річні складають 52,65грн.; 16) за специфікацією №СЗР-47-К/17 від 30.07.2013р. на суму 313236,00грн. (строк оплати до 01.03.2014р.): 3% річні на суму 313236,00грн. складають 6666,66грн.; на суму 286336,20грн. 3% річні складають 3670,68грн.; на суму 272294,20грн. 3% річні складають 693,78грн.; 17) за специфікацією №СЗР-47-К/18 від 19.08.2013р. на суму 31480,80грн. (строк оплати до 30.09.2013р.): 3% річні складають 59,74грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат задовольняє повністю на суму: 250149,17грн.: 1) за специфікацією №2 від 15.03.2013р. на суму 231545,76грн. (строк оплати до 15.10.2013р.): інфляційні витрати за період з листопада 2013р. по жовтень 2014р. складають 21083,81грн.; 2) за специфікацією №СЗР-47-К/3 від 28.03.2013р. на суму 123494,76грн. (строк оплати до 15.10.2013р.): інфляційні витрати за період з листопада 2013р. по листопад 2014р. складають 19561,57грн.; 3) за специфікацією №СЗР-47-К/7 від 20.05.2013р. на суму 27540,00грн. (строк оплати до 16.09.2013р.): інфляційні витрати за період з жовтня 2013р. по лютий 2014р. складають 314,74грн.; 4) за специфікацією №СЗР-47-К/8 від 21.05.2013р. на суму 48970,80грн. (строк оплати до 16.09.2013р.): інфляційні витрати за період з жовтня 2013р. по лютий 2014р. складають 935,34грн.; 5) за специфікацією №СЗР-47-К/9 від 27.05.2013р. на суму 235974,24грн. (строк оплати до 31.10.2013р.): інфляційні витрати за період з листопада 2013р. по серпень 2014р. складають 7217,54грн.; 6) за специфікацією №СЗР-47-К/10 від 27.05.2013р. на суму 22860,00грн. (строк оплати до 15.10.2013р.): інфляційні витрати за період з листопада 2013р. по листопад 2014р. складають 4037,99грн.; 7) за специфікацією №СЗР-47-К/11 від 29.05.2013р. на суму 50911,20грн. (строк оплати до 15.10.2013р.): інфляційні витрати за період з листопада 2013р. по листопад 2014р. складають 5186,69грн.; 8) за специфікацією №СЗР-47-К/14 від 25.06.2013р. на суму 46962,00грн. (строк оплати до 25.09.2013р.): інфляційні витрати за період жовтень 2013р. складають 187,84грн.; 9) за специфікацією №СЗР-47-К/15 від 03.07.2013р. на суму 133716,00грн. (строк оплати до 30.09.2013р.): інфляційні витрати за період жовтень 2013р. складають 534,86грн.; 10) за специфікацією №СЗР-47-К/16 від 22.07.2013р. на суму 14299,20грн. (строк оплати до 16.09.2013р.): інфляційні витрати за період жовтень 2013р. складають 57,19грн.; 11) за специфікацією №СЗР-47-К/17 від 30.07.2013р. 313236,00грн. (строк оплати до 01.03.2014р.): інфляційні витрати за період з березня 2014р. по вересень 2015р. складають 190930,48грн.; 12) за специфікацією №СЗР-47-К/18 від 19.08.2013р. на суму 31480,80грн. (строк оплати до 30.09.2013р.): інфляційні витрати за період жовтень 2013р. складають 101,12грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок штрафу, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення штрафу задовольняє повністю на суму 127804,66грн.: 1) за специфікацією №1 від 15.03.2013р. на суму 3080,04грн. (строк оплати до 15.10.2013р.): штраф у розмір 308,00грн.; 2) за специфікацією №2 від 15.03.2013р. на суму 231545,76грн. (строк оплати до 15.10.2013р.): на суму 197560,08грн. штраф у розмірі 19560,08грн.; 3) за специфікацією №СЗР-47-К/3 від 28.03.2013р. на суму 123494,76грн. (строк оплати до 15.10.2013р.): на суму 98795,81грн. штраф у розмірі 9879,58грн.; 4) за специфікацією №СЗР-47-К/4 від 22.04.2013р. (строк оплати до 02.09.2013р.): на суму 32400,00грн.: штраф у розмірі 3240,00грн.; 5) за специфікацією №СЗР-47-К/5 від 29.04.2013р. на суму 12384,96грн. (строк оплати до 30.09.2013р.): штраф у розмірі 1238,49грн.; 6) за специфікацією №СЗР-47-К/6 від 13.05.2013р. на суму 44718,00грн. (строк оплати до 30.09.2013р.): штраф у розмірі 4471,80грн.; 7) за специфікацією №СЗР-47-К/7 від 20.05.2013р. на суму 27540,00грн. (строк оплати до 16.09.2013р.): штраф у розмірі 2754,00грн.; 8) за специфікацією №СЗР-47-К/8 від 21.05.2013р. на суму 48970,80грн. (строк оплати до 16.09.2013р.): штраф у розмірі 4897,08грн.; 9) за специфікацією №СЗР-47-К/9 від 27.05.2013р. на суму 235974,24грн. (строк оплати до 31.10.2013р.): штраф у розмірі 23597,42грн.; 10) за специфікацією №СЗР-47-К/10 від 27.05.2013р. на суму 22860,00грн. (строк оплати до 15.10.2013р.): на суму 18288,00грн. штраф у розмірі 1828,80грн.; 11) за специфікацією №СЗР-47-К/11 від 29.05.2013р. на суму 50911,20грн. (строк оплати до 15.10.2013р.): на суму 23490,48грн. штраф у розмірі 2349,04грн.; 12) за специфікацією №СЗР-47-К/13 від 17.06.2013р. на суму 3309,72грн. (строк оплати до 16.09.2013р.): штраф у розмірі 330,97грн.; 13) за специфікацією №СЗР-47-К/14 від 25.06.2013р. на суму 46962,00грн. (строк оплати до 25.09.2013р.): штраф у розмірі 4696,20грн.; 14) за специфікацією №СЗР-47-К/15 від 03.07.2013р. на суму 133716,00грн. (строк оплати до 30.09.2013р.): штраф у розмірі 13371,60грн.; 15) за специфікацією №СЗР-47-К/16 від 22.07.2013р. на суму 14299,20грн. (строк оплати до 16.09.2013р.): штраф у розмірі 1429,92грн.; 16) за специфікацією №СЗР-47-К/17 від 30.07.2013р. на суму 313236,00грн. (строк оплати до 01.03.2014р.): штраф у розмірі 31323,60грн.; 17) за специфікацією №СЗР-47-К/18 від 19.08.2013р. на суму 31480,80грн. (строк оплати до 30.09.2013р.): на суму 25280,80грн. штраф у розмірі 2528,08грн.

Відповідно до приписів статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з приписами пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Водночас, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку, змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.13 № 7-рп/2013.

В матеріалах справи міститься висновок торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини. У висновку торгово-промислова палата підтверджує той факт, що несприятливі погодні умови спричинили значні пошкодження сільськогосподарських культур на площах відповідача станом на 23.07.2014р., що є форс-мажорними обставинами.

Крім того, п.5.1. договору поставки товару №СЗР-47-К від 11.02.2013р. передбачено, що у випадку настання обставин, які перебувають поза контролем сторін (форс-мажорних), які сторонами не могли бути передбачені й враховані, як то: стихійні лиха, технічні аварії, воєнні дії, рішення органів влади або місцевого самоврядування, страйку (крім персоналу сторін)- сторона, що зазнала дії таких обставин, звільняється від відповідальності за невиконання зобов`язань за договором на період дії форс-мажору.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за можливе зменшити розмірі штрафу до 10%-12780,47грн.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови,змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарський суд вважає за можливе, відстрочити виконання рішення суду до жовтня 2016р. та розстрочити виконання рішення суду на 18 місяців, відповідач повинен сплачувати борг позивачу наступним чином: в жовтні 2016р. -18906,79грн.; в листопаді2016р.-18906,79грн.; в грудні 2016р.-15897,89грн.; в січні 2017р.-15897,89грн.; в лютому 2017р.-15897,89грн.; в березні 2017р.-15897,89грн.; в квітні 2017р.-15897,89грн.; в травні 2017р.-15897,89грн.; в червні 2017р.-15897,89грн.; в липні 2017р.-15897,89грн.; в серпні 2017р.-15897,89грн.; в вересні 2017р.-15897,89грн.; в жовтні 2017р.-15897,89грн.; в листопаді 2017р.-15897,89грн.; в грудні 2017р.-15897,89грн.; в січні 2018р.-15897,89грн.; в лютому 2018р.-15897,89грн.; в березні 2018р.-15897,89грн.

Відповідно до п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду Украни № 7 від 21.02.2013р., у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Красносільське» (84557, Донецька область, Артемівський район, с.Красне, вул.70 річчя Жовтня, б.1, ЄДРПОУ 05394765) на користь Приватного підприємства «Агропром-Центр» (04080, м.Київ, вул.Фрунзе, б.60, корпус П, офіс 9, ЄДРПОУ 30211319) штраф у розмірі 12780 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят)грн.47коп., 3% річні у розмірі 23232 (двадцять три тисячі двісті тридцять дві)грн.36коп., інфляційні витрати у розмірі 250149 (двісті п’ятдесят тисяч сто сорок дев`ять)грн.17коп., судовий збір у розмірі 6017 (шість тисяч сімнадцять)грн.80коп.

Відстрочити виконання рішення господарського суду по справі №905/687/16 до жовтня 2016року.

Розстрочити виконання рішення господарського суду по справі №905/687/16: на 18 місяців, відповідач повинен сплачувати борг позивачу наступним чином: в жовтні 2016р. -18906,79грн.; в листопаді 2016р.-18906,79грн.; в грудні 2016р.-15897,89грн.; в січні 2017р.-15897,89грн.; в лютому 2017р.-15897,89грн.; в березні 2017р.-15897,89грн.; в квітні 2017р.-15897,89грн.; в травні 2017р.-15897,89грн.; в червні 2017р.-15897,89грн.; в липні 2017р.-15897,89грн.; в серпні 2017р.-15897,89грн.; в вересні 2017р.-15897,89грн.; в жовтні 2017р.-15897,89грн.; в листопаді 2017р.-15897,89грн.; в грудні 2017р.-15897,89грн.; в січні 2018р.-15897,89грн.; в лютому 2018р.-15897,89грн.; в березні 2018р.-15897,89грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя О.Ю. Філімонова

Суддя О.М. Шилова Суддя Ю.О.Паляниця

Дата складання повного тексту рішення 23.05.2016р.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу