Ухвала суду № 57896259, 18.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2016 року м. Київ К/800/34558/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013

у справі №817/1063/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ЕКОРЕМБУД ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.04.2013, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби від 05.03.2013 №0000101502. В решті позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт №6/16/13977647 від 20.02.2013.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Дані порушення, на думку податкового органу, виникли внаслідок того, що оскільки, податкові накладні березня 2012 року не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, вони не дають права покупцю включати їх до податкового кредиту квітня 2012 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000101502 від 05.03.2013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 29025,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.02.2012 між ТОВ «Белстанкоімпорт» (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір поставки №22, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю продукцію, визначену у Додатку №1 до цього договору, а саме: прес-ножниці Sahinler HKM-85 стандартної комплектації.

17.02.2012 між ТОВ «Белстанкоімпорт» (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір поставки № 23, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю продукцію визначену у Додатку №1 до цього договору, а саме напівавтоматичний стрічкопильний верстат Transverse 610/440DGH стандартної комплектації.

На виконання вищевказаних договорів ТОВ «Белстанкоімпорт» виписано податкову накладну №1 від 01.03.2012 на загальну суму 77724,00 грн., у т.ч. ПДВ 12954,00 грн. та податкову накладну №2 від 01.03.2012 на загальну суму 96426,00 грн., у т.ч. ПДВ 16071,00 грн.

Згідно виписки банку про рух коштів, позивачем здійснено розрахунки по вказаним договорам на загальну суму 174140,00 грн.

Відповідно до реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2012 року, вказані податкові накладні отримані позивачем 01.04.2012 при цьому встановлено відсутність їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012 року разом з додатком 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)», в якій відображено відомості по податкових накладних від 01.03.2012 №1, № 2 ТОВ «Белстанкоімпорт», та надано необхідні підтверджуючі документи. Зазначена податкова звітність з додатками була прийнята податковим органом, що підтверджується квитанціями № 2 від 21.05.2012.

Податок на додану вартість на підставі податкових накладних ТОВ «Белстанкоімпорт» від 01.03.2012 № 1 та № 2 в загальній сумі 29025,00 грн. віднесений позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 року.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлено обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Згідно положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 зазначеного Кодексу, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

За змістом положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Системний аналіз наведених податкових норм дає підстави для висновку, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими Податковим кодексом України, що посвідчують право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Тобто, на контрагента позивача ТОВ «Белстанкоімпорт», як продавця, при здійсненні операцій з постачання товару, покладено обов'язок надати покупцю податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012 року разом із заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних). В зазначеній заяві відображено відомості по податкових накладних від 01.03.2012 №1, № 2 ТОВ «Белстанкоімпорт», та надано необхідні підтверджуючі документи.

Зазначена податкова звітність з додатками була прийнята податковим органом, що підтверджено квитанціями № 2 від 21.05.2012.

Відповідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що у разі порушення продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, подання покупцем таких товарів/послуг до податкового органу податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на такого постачальника є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г. Пилипчук

Ю.І.Цвіркун