Ухвала суду № 57895488, 24.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/998/16

категорія: 12.3 суддя І інстанції: Вовченко О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Міністерству внутрішніх справ України та Управлінню Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці про скасування наказу № 1 від 17 лютого 2016 року, в частині звільнення ОСОБА_2 з 06 листопада 2015 року; зобов'язання звільнити позивача за п. 64 «г» положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 17 лютого 2016 року; зобов'язання видати позивачу трудову книжку та сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу; зобов'язання сплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні; зобов'язання внести зміни до кошторису видатків Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, яким передбачити грошові суми необхідні для сплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та сплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

З метою забезпечення адміністративного позову позивачем подано відповідне клопотання до суду, з якого вбачається про необхідність заборонити відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції вносити запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення юридичної особи - Управління МВС України на Одеській залізниці до моменту закінчення слухання даної справи, оскільки у разі припинення УМВС України на Одеській залізниці, як юридичної особи до ухвалення рішення у справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача. Внесення такого запису майже повністю унеможливлює подальший захист прав та інтересів позивача без докладання значних зусиль та витрат.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року, відмовлено у задоволені клопотання позивача про забезпечення позову.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою задовольнити клопотання про забезпечення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам справи, так як в разі невжиття заходів забезпечення позову, можливе пряме порушення прав позивача, крім того, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить розгляд спору і викличе необхідність у витраті значних зусиль для відновлення порушених прав.

Більш того, апелянтом зазначено про очевидну протиправність оскаржуваного рішення, як на підставу для забезпечення адміністративного позову.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем в обґрунтування поданого ним клопотання про забезпечення позову не надано до суду доказів та не зазначено фактів наявності очевидної небезпеки порушення його прав та інтересів, а тому внаслідок відсутності підстав для задоволення даного клопотання та у зв'язку з неспіврозмірністю клопотання заявленим позовним вимогам судом першої зроблено висновок щодо відмови у його задоволені, з яким погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або захист цих прав, свобод та інтересів стане не можливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буду докласти значних зусиль та витрат.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та Постановою Пленуму ВАСУ №2 від 06.03.2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАСУ" зазначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Судовою колегією встановлено, що підставою для звернення позивача з клопотанням про забезпечення адміністративного позову є існування прямої загрози порушення його прав у разі ліквідації відповідача у справі - Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, внаслідок подальшої неможливості повного виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Так, право на забезпечення адміністративного позову може обмежуватися з урахуванням особливостей публічно-правових відносин, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

В даному випадку, заборона реєстраційній службі вносити запису про ліквідацію юридичної особи публічного права є фактичною зупинкою її ліквідації, а тому використання таких засобів забезпечення в інтересах позивача може призвести до порушення прав невизначеного кола осіб, що є неприпустимим для інституту забезпечення адміністративного позову.

Також, колегією суддів встановлено, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Одеське міське управління юстиції також перебуває у процесі ліквідації, а тому заборона вчиняти будь-які дії такій юридичній особі у майбутньому не нестиме для позивача правових наслідків.

Отже, колегія суддів вважає, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи не допустив порушень норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року - без змін.

Судові витрати здійснити за рахунок Державного бюджету.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло