Ухвала суду № 57895241, 18.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 876/9798/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В.,Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засіданняГнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.09.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04.09.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт» звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення - рішення №0015631501 від 07.07.2014р.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що оскільки уточнююча декларація позивачем була подана 23.06.2014р., тобто до початку перевірки, відтак податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.09.2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт» подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального й процесуального права, висновки суду, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає, що позивачем було підтверджено документально, а також свідченнями свідків, що уточнююча декларація була подана платником податків до початку перевірки.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не зявились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ТзОВ «Нечипорук Транспорт» подано до Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області податкову декларацію з ПДВ за лютий 2014 року (вх. №9014282070 від 19.03.2014р.), де відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту складає 45098 грн..

Тернопільською ОДПІ у звязку із подання позивачем декларації з ПДВ за березень 2014 та квітень 2014 року на виконання ст. 78.4 Податкового кодексу України прийнято наказ №1711 від 18.06.2014р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки достовірності до відшкодування на рахунок платника у банку суму ПДВ та відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за березень, квітень 2014р. ТзОВ «Нечипорук Транспорт». Термін перевірки становить 5 робочих днів з 18.06.2014р..

Наказ від 18.06.2014 №1711 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Нечипорук Транспорт» та направлення отримано позивачем 18.06.2014 року, про що здійснено відповідну відмітку на наказі та направленні.

За результатами перевірки складено акт від 02.07.2014 №3995/15-01/37138309 та встановлено щодо правомірності визначення податкових зобовязань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у декларації за березень 2014р. завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку на суму 10231 грн. .

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 07.07.2014р. №0015631501 яким визначено податкове зобовязання з ПДВ та зобовязано сплатити штрафні санкції.

Також встановлено, що 02.04.2014р. TзOB «Нечипорук Транспорт» подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2014 року ( №9017400983 від 02.04.2014р.), де відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту визначено в сумі 34867 грн..

Дане відємне значення підтверджено довідкою перевірки від 23.04.2014 року №2658/15-01/37138309.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що згідно з поданою TзOB «Нечипорук Транспорт» до Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області податковою декларацією з ПДВ за березень 2014 року відображена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку становить 45098 грн.. Фактично бюджетному відшкодування підлягає сума 34867 грн., яка сформовано з урахуванням залишку відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту відображеного в уточнюючому розрахунку за лютий 2014 р..

Відтак, суд дійшов висновку, що TзOB «Нечипорук Транспорт» в порушення п.200.3. п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2013р. у розмірі 10231 грн..

Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають дійсним обставинам справи, з огляду на наступне.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 200 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до приписів пунктів 200.1 - 200.4, 200.6 цієї статті, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобовязання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок відємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобовязань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Згідно пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Бюджетне відшкодування - це відшкодування відємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу (пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

З наведених норм вбачається, що бюджетне відшкодування - це сума коштів платника податків, які він сплатив іншим платникам податку у звязку з веденням власної господарської діяльності, повернення яких гарантує держава та які тимчасово перебувають у розпорядженні Державного бюджету України. Якщо різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду платника податків та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду має відємне значення, і цей платник не має податкового боргу, він має право на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість, що фактично сплачена отримувачем товарів/послуг їх постачальникам. Законом установлено два шляхи бюджетного відшкодування: у зменшення податкових зобовязань з цього податку в наступних звітних періодах або повернення суми бюджетного відшкодування з бюджету на рахунок платника. Визначити напрямок використання бюджетного відшкодування платник податку має право на власний розсуд протягом строку давності з моменту виникнення права на таке відшкодування.

Згідно із пп. «б» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що доводи позивача про те, що перевірка розпочалась 25.06.2014 року і уточнююча декларація була вже подана до початку перевірки, а саме 23.06.2014р. спростовуються матеріалами справи, а саме наказом про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Нечипорук Транспорт», в якому головним бухгалтером зроблено відмітку про отримання даного наказу 18.06.2014р..

Згідно з пунктами 50.1, 50.2 статті 50 ПК у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобовязаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, зобовязаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що посилання платника податків на уточнюючу декларацію яка подана 23.06.2014р. свідчить про неправильність ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності та суперечить чинному законодавству України..

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до вимог ст.94 КАС України слід стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт» на рахунок отримувача №31219206781004 УДКСУ у Галицькому районі м.Львова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007573 Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області Код банку отримувача (МФО) 825014 Код класифікації доходів бюджету 22030001, «Призначення платежу» - судовий збір за подання апеляційної скарги, Львівський апеляційний адміністративний суд - 822 (вісімсот двадцять дві) грн. 15 коп. судового збору

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 41, 94, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт» без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.09.2014 року у справі № /19/1931/14-а без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Нечипорук Транспорт на рахунок отримувача №31219206781004 УДКСУ у Галицькому районі м.Львова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007573 Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області Код банку отримувача (МФО) 825014 Код класифікації доходів бюджету 22030001, Призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги, Львівський апеляційний адміністративний суд - 822 (вісімсот двадцять дві) грн. 15 коп. судового збору.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

ОСОБА_1

Повний текст

виготовлено 23.05.2016 року.