Ухвала суду № 57895176, 24.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 р. Справа № 876/2248/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 24 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУНП у Львівській області), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності від 18.01.2016 року серія ПС2 №589508.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що поліцейський Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 не надав доказів того, що слугувало причиною зупинки та перевірки документів, його на місці було притягнуто до адміністративної відповідальності уповноваженою на те особою, без складання протоколу, на підставі якого винесено постанову, поліцейським не було надано йому можливості ознайомитись із матеріалами справи, а саме з відеоматеріалом на який покликався поліцейський при винесенні постанови на місці, крім того зауважив, що у постанові не вказано код адміністративно-територіальної належності, що дає підстави вважати, що поліцейський міг не мати прав патрулювати в м. Городок по вул. Комарнівська, крім того в постанові не вказано, які пункти ПДР України ним порушено.

Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 24 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково; визнано постанову серії ПС2№589508 від 18.01.2016 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП неправомірною, оскільки дане адміністративне правопорушення не підтверджено доказами; в решті позову позивачу відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ГУНП у Львівській області оскаржило її в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 18.01.2016 року в м. Городок по вул. Комарнівська Львівської області інспектором Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області Стень Р.Б. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ПС2 №589508, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Оскаржена постанова винесена у зв»язку з тим, що 18.01.2016 року о 11 год. 45 хв. позивач керував транспортним засобом ВАЗ 21099 за відсутності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, під час керування не користувався ременем безпеки, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем визнано свою вину в частині вчинення порушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, а відповідачем не доведено факту вини в цій частині.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов»язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Як встановлено частиною 1 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред»явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п»яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачено, що порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, частиною 1 ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Позивач не заперечує той факт, що під час керування автомобілем не мав при собі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, однак зазначає, що ч. 5 ст. 121 КУпАП він не порушив, оскільки під час керування транспортним засобом був пристебнутий ременем безпеки.

Доказів на підтвердження факту порушення відповідачем ч. 5 ст. 121 КУпАП, зокрема матеріалів відеореєстратора суду відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суть адміністративного правопорушення, в частині порушення позивачем ч. 5 ст. 121 КУпАП, яка викладена відповідачем у постанові у справі про адміністративне правопорушення від 18.01.2016 року, не ґрунтується на фактичних даних - не надано ані фото-, відео-зйомки, відсутні показання свідків тощо, що в сукупності з наявним порушенням процедури складання постанови по справі про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача від 18.01.2016 року в частині вчинення адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП необґрунтованою та незаконною.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем визнано свою вину в частині вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, через що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Городоцького районного суду Львівської області від 24 лютого 2016 року у справі №461/91/16-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

В.В. Святецький

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 25.05.2016 року.