Ухвала суду № 57895145, 19.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 742/703/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Гумен В.М. 2-а/742/39/16 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мацедонської В.Е., Мельничука В.П., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 березня 2016 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання протиправними та скасувати постанови державного виконавця відділу ДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції Водопянової Л.В. про накладення штрафу від 14.12.2015 року та 21.12.2015 року.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 березня 2016 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.12.2015 року, зобов'язано ОСОБА_3 надати ОСОБА_2 доступ до газопроводу для виконання робіт по відновленню газопостачання в квартиру АДРЕСА_1.

03 грудня 2015 р. за названим судовим рішенням видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця відділу ДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції від 04 грудня 2015 року відкрито виконавче провадження та запропоновано позивачеві у строк до 11.12.2015 року добровільно виконати рішення суду.

14 грудня 2015 р. державним виконавцем відділу ДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції винесено постанову, якою на позивача накладено штраф в розмірі 170 грн. за невиконання рішення без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк.

Також 21.12.2015 року цим же державним виконавцем на позивача накладено штраф в розмірі 340 грн. за невиконання рішення без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк.

Ухвалюючи рішення у справі, суд попередньої інстанції не звернув увагу та не дав належної оцінки наступним обставинам.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У відповідності до ч.4 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно із ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Зазначена позиція узгоджується з п.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13 грудня 2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», згідно якого суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження. Критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні. Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорювані позивачем постанови про накладення штрафу винесені під час виконання судового рішення ухваленого у цивільній справі.

При цьому, спірні постанови не були виділені в окреме провадження.

Відповідно до ч.1 ст.389-11 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду суд постановляє ухвалу про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

У відповідності до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

В силу вимог ст.384 ЦПК України скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Таким чином, у випадку оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання рішення суду, ухваленого за правилами ЦПК України, розгляд таких скарг здійснюється за правилами цивільного судочинства судом, який видав виконавчий документ.

Відповідно пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За приписами статті 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

При цьому, в силу ч.2 ст.157 КАС України колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що даний спір належить вирішувати у місцевому загальному суді в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 157, 160, 198, 203, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 березня 2016 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.Е.Мацедонська

суддя В.П.Мельничук

Ухвала складена в повному обсязі 24 травня 2016 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мельничук В.П.

Мацедонська В.Е.