Ухвала суду № 57894860, 18.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2016 рокусправа № 804/14294/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Суховарова А.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року у справі № 804/14294/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-Форт" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будком-Форт" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України (далі відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС №110100000/2015/200046/1 від 12.03.2015 року про коригування митної вартості товару;

- визнати протиправною та скасувати оформлену Дніпропетровською митницею ДФС картку відмови у прийнятті митної декларації №110100000/2015/00083 від 12.03.2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-Форт" задоволено, визнано протиправними та скасовано оскарженні рішення відповідача.

Відповідач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. Відповідач вважає, що оскаржена постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, крім того судом надано неналежну оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи. Просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача. Вказав, що суд повно встановив обставини справи та прийняв законне рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17 вересня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДКОМ-ФОРТ" (Покупець) укладено контракт №2828-CF/BF на поставку товару з компанією CONSORFRUT, S.L., Іспанія (Продавець), згідно п.1.1, 1.2. якого Продавець зобов'язується поставити товар, а Покупець прийняти його на умовах зазначених у цьому Контракті. Поставлений товар повинен бути виготовлений і поставлений партіями у повній відповідності до вимог, на умовах і по цінам, вказаним в Додатках і Специфікаціях до цього Контракту, які є його невід'ємною частиною.

Згідно специфікації №10 від 05.03.2015 року до зазначеного контракту, придбаний товар: лимон у кількості 18 818 кг загальною вартістю 9 785,36 USD (0,52 USD/кг). Умова поставки - FCA, Murcia, Spain (Інкотермс-2010). Умова оплати - протягом 10 днів від дати митного оформлення товару в Україні.

Для здійснення митного оформлення товару, позивачем 12.03.2015 року подано до митниці митну декларацію №110100000/2015/205113, з пакетом необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним (першим) методом та додаткові документи, а саме:

1) декларація митної вартості з додатковим аркушем А (відповідно до якої складовими митної вартості зазначені ціна товару, витрати на транспортування до кордону України, витрати на страхування), з документами, що підтверджують числові значення (перелічені у гр.4 ДМВ);

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) № 2828-CF/BF від 17.09.2014 та специфікація №10 від 05.03.2015;

3) рахунок-фактура (інвойс) №01151375 від 05.03.2015.

4) транспортні (перевізні) документи:

- договір комісії №1209/7 від 12.09.2014 року, укладений між ТОВ "АТБ-маркет" (Комітент) та ТОВ "Будком-форт" (Комісіонер), відповідно до умов якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду укладати від свого імені відповідні договори, в тому числі договори перевезення;

- договір перевезення вантажу №643 від 01.04.2013 року, укладений між ТОВ "АТБ-маркет" (Замовник) та ПП "Транс Логістик" (Виконавець);

- договір про надання транспортних послуг з транспортного обслуговування №14/05/01 від 14.05.2014 року, укладений між ПП "Транс Логістик" (Замовник) та ПП "СТАС" (виконавець);

- CMR №002749 від 05.03.2015 року про перевезення вантажу ПП "Внештранс" з м. Пшеворськ, Польща до м. Дніпропетровськ, Україна (транспортний засіб НОМЕР_3/НОМЕР_4);

- заявка на перевезення №Доп від 27.02.2015 року, відповідно до якої погоджена вартість перевезення вантажу з м. Мурсія, Іспанія до м. Дніпропетровськ, Україна складає 130 000 гривень;

- рахунок-проформа б/н від 06.03.2015 року, видана ПП "Транс Логістик", відповідно до якої транспортні послуги з перевезення вантажу з м. Мурсія, Іспанія до п/п Ягодин автомобілем НОМЕР_1/НОМЕР_2 становлять 100000 грн., експедиторські послуги по всьому шляху слідування - 6 666,67 грн. без ПДВ;

- калькуляція витрат на доставку вантажу №2 від 06.03.2015 року, відповідно до якої транспортні витрати від м. Мурсія, Іспанія до пункту перетину кордону України, разом з експедиторськими послугами склали 106 666,67 грн.;

- заява на страхування №125 від 06.03.2015, відповідно до якої страховий платіж зазначений у розмірі 334,81 грн., та договір на страхування 043.0647415.254 від 26.09.2014 року.

Відповідач шляхом надіслання на адресу декларанта електронних повідомлень проінформував, що в наданих до митного оформлення документах по транспортним витратам містяться наступні розбіжності, а саме:

- встановлено, що у договорі комісії № 1209/7 від 12.09.2014 передбачено виплату комісійної винагороди у розмірі 0,2% від об'єму, поставок, але вартість товару у специфікації до зовнішньо-економічного контракту №10 від 05.03.2015 та специфікації до договору комісії №10СО від 05.03.2015р. не піддаються розрахунку згідно комісійної винагороди у розмірі 0,2%. Даний факт дає підстави вважати про не включення до митної вартості товару всіх складових;

- у заяві страхування від 06.03.2015 року №125 вказано вагу брутто 21119 кг, у декларації країни відправлення від 06.03.2015 року зазначено 20126 кг.

В 10-денний строк позивачу належало подати до митниці додаткові документи: виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару та інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем було надано митному органу прайс-лист виробника від 05.03.2015 року, комерційну пропозицію виробника від 20.02.2015 року.

На думку позивача, митним органом були свідомо витребувані документи, що не могли бути в наявності у позивача, крім того, витребувані відповідачем документи не усували тих розбіжностей, про які було зазначено останнім в електронному повідомленні.

Відповідач не визнав заявлену декларантом митну вартість товару та прийняв рішення № 110100000/2015/200046/1 від 12.03.2015р. про коригування митної вартості товару, яким відповідач провів коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, та визначив цю вартість за резервним методом в розмірі 0,95 Євро/кг, прийнявши за основу визначення митної вартості раніше оформлену МД №209120000/2015/802657 від 27.01.2015 року.

Крім цього була оформлена картка відмови у прийнятті митної декларації № 110100000/2015/00083 від 12.03.2015р.

Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, яким позов було задоволено та скасовано оскаржені рішення, враховуючи при цьому наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Перелік документів, шо підтверджують митну вартість товарів, визначено у ст. 53 Митного кодексу України.

Відповідно до положень ч.2 ст. 58 Митного кодексу України (у відповідній редакції) метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно ст. 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Так, на виконання вимог, згенерованих автоматизованою системою управління ризиками (АСАУР), відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В результаті такого контролю встановлено наступне:

- у договорі комісії № 1209/7 від 12.09.2014 передбачено виплату комісійної винагороди у розмірі 0,2% від об'єму, поставок, але вартість товару у специфікації до зовнішньо-економічного контракту №10 від 05.03.2015 та специфікації до договору комісії №10СО від 05.03.2015р. не піддаються розрахунку згідно комісійної винагороди у розмірі 0,2%. Даний факт дає підстави вважати про не включення до митної вартості товару всіх складових;

- у заяві страхування від 06.03.2015 року №125 вказано вагу брутто 21119 кг, у декларації країни відправлення від 06.03.2015 року зазначено 20126 кг.

Відповідно до підпункту "а" п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем, - комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

Відповідно до договору комісії № 1209/7 від 12.09.2014р. комісійна винагорода сплачується ТОВ "АТБ - маркет" (комітентом) на користь позивача (комісіонера), тобто позивач не несе жодних витрат на сплату цієї комісійної винагороди, оскільки є її отримувачем, а не її платником.

З огляду на це, доводи відповідача про необхідність включення комісійної винагороди до митної вартості товару, незрозумілість того, чи здійснено таке включення, та документальне не підтвердження декларантом числових значень складових частин митної вартості товару є безпідставними.

Щодо розбіжностей у вазі товару, зазначеній у декларації відправника та заяві на страхування.

Позивачем було надано пояснення, що в заяві на страхування №125 від 06.03.2015 року було помилково вказано вагу брутто. В свою чергу, ціна, що підлягає сплаті за оцінюваний товар базується на вартості одного кілограму ваги нетто. Всі необхідні дані відображені у документах, що подавалися декларантом до митниці. Навіть при допущенні помилки в заяві на страхування, такий факт не може вплинути на визначення митної вартості оцінюваного товару.

У відповідності до ч.8, 9 ст. 55 МКУ, протягом 80-ти днів позивачем до відповідача було надано лист-заяву №1/05-1 від 25.05.2015 року щодо підтвердження митної вартості товару заявленої позивачем та про скасування рішення про коригування митної вартості № 110100000/2015/200046/1 від 12.03.2015р. з поясненнями та наданням додаткових документів, а саме: платіжні документи про оплату постачальнику за партію товару; переклади митної декларації країни - відправника, інвойсу, сертифікату про походження, фіто санітарного сертифікату; лист від уповноваженого банку щодо підтвердження факту розрахунку за контрактом, специфікацією, інвойсом; виписка з бухгалтерської документації.

Відповідно до частини 9 статті 55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Проте, за результатами розгляду додатково наданих позивачем документів, відповідач не знайшов підстав для скасування прийнятих рішень про коригування митної вартості товару, про що повідомив позивача у листі №1284/10/04-50-25-02 від 29.05.2015 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що митний орган у даному випадку неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, і визначив митну вартість за резервним методом в розмірі 0,95 євро/кг.

Подані Товариством документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами статті 58 Митного кодексу України.

Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною Контракту, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування законної постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року у справі № 804/14294/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 20.05.2016р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: А.А. Щербак