Ухвала суду № 57894852, 17.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2016 року

справа № 804/307/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 року у справі № 804/307/16 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Поліпласт-К» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування картки відмови та рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Поліпласт-К» (далі – Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110070000/2015/00158 від 03.12.2015 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №110070000/2015/300093/1 від 03.12.2015 року;

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправними та скасувано картку відмови в прийнятті митної декларації від 03.12.2015 року № 110070000/2015/00158 та рішення про коригування митної вартості товару від 03.12.2015 року № 110070000/2015/300093/1.

Дніпропетровська митниця ДФС, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.11.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Поліпласт-К» та компанією «Chemax Emilia Sobol», Польща, був укладений контракт № POLICHEM/15 на постачання продуктів неорганічної хімії: тетраборат динатрію (бура очищена), пентагідрат тетраборату динатрію: бура п’ятиводна у кількості 10000 кг. та бура п’ятиводна біг-бег у кількості 12000 кг., всього 22000 кг, за ціною 0,505 євро/кг та 0,49 євро/кг відповідно, на умовах поставки FCA Люблін, Польща, загальною вартістю 10 930 євро.

На підставі положень контракту від 13.11.2015 року № POLICHEM/15 на постачання продукції у відповідності з комерційним інвойсом від 23.11.2015 № F/000492/11/15 за митною декларацією № 110070000/2015/311754 від 30.11.2015 року було заявлено до митного оформлення товар - бура п’ятиводна у мішках по 25 кг. (10 000 кг) та бура п’ятиводна біг-бег (12 000 кг), хімічна формула NA2B407*5H20, номер CAS12179-04-3.

Разом із ВМД позивачем надані митному органу наступні документи: декларація митної вартості від 30.11.2015 року; контракт № POLICHEM/15 від 13.11.2015 року; рахунок-фактура (інвойс) № F/000492/11/15 від 23.11.2015 року; рахунок-проформа № 16/11/2015-001 від 16.11.2015 року; платіжне доручення № 32 від 20.11.2015 року; міжнародна автомобільна накладна № 0005647 від 25.11.2015 року; заявка на перевезення № 18-11-01 від 18.11.2015 року; довідка транспортно-експедиторських послуг № 985 від 30.11.2015 року; пакувальний лист № 20151123 від 23.11.2015 року; інформація про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару № 2730 від 25.11.2015 року; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 25.11.2015 року; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 25.11.2015 року; сертифікат про походження товару загальної форми № PL/MF/AL0000168 від 25.11.2015 року; сертифікат аналізу № 01-01/11/2015 від 23.11.2015 року; договір про надання послуг митного брокера № 25/11 від 25.11.2015 року.

У митній декларації від 30.11.2015 року № 110070000/2015/311754 зазначено митну вартість (за основним методом) за ціною контракту використовуючи відомості контракту – 287200, 73 грн. (11365,30 євро).

30.11.2015 року Дніпропетровська митниця надіслала повідомлення необхідність подання документів, у зв’язку із тим, що із спрацюванням автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, а саме: товаротранспортних та товаросупровідних документів (у тому числі паперовий примірник митної декларації суміжної сторони), а також документів, що підтверджують правильність класифікації товарів згідно з УКТЗЕД та митну вартість товарів.

З метою всебічного та об'єктивного визначення митним органом митної вартості товарів, що імпортуються на підставі декларації №110070000/2015/311754 від 30.11.2015 року, на виконання вимог повідомлення декларантом 01.12.2015 року було надано для залучення до митного оформлення: примірник митної декларації суміжної сторони від 25.11.2015 року та калькуляцію вартості товару від 23.11.2015 року, та 02.12.2015 року лист від «Chemax Emilia Sobol» № 151201 від 01.12.2015 року та його переклад зі звіркою перерахувань за інвойсом № F/000492/11/15 від 23.11.2015 року; прайс-лист від 13.11.2015 року з перекладом; висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати про якісні та вартісні характеристики задекларованих товарів № Г0-4540 від 02.12.2015 року; договір № 29082014 між ТОВ «Транс Бус» та ПП «Євролайн-МВ», який виконав транспортування згідно з CMR № 0005647 від 25.11.2015 року; довідку від ТОВ «Транс Бус» № 988 від 30.11.2015 року; комерційну пропозицію продавця від 06.11.2015 року.

03.12.2015 року Дніпропетровська митниця прийняла картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110070000/2015/00158 та рішення про коригування митної вартості товару № 110070000/2015/300093/1, в якому митна вартість товару була визначена за резервним методом та скорегована до 0,6031 євро/кг та визначена загальна вартість товару у сумі 13268,20 євро.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття картки відмови у митному оформленні товару та рішення про коригування митної вартості, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були надані митному органу документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору та не містили розбіжностей, ознаки підробки або не всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв’язку з чим митний орган протиправно здійснив

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Натомість, у відповідності до чинного законодавства України, відповідач, як суб’єкт владних повноважень повинен діяти лише у межах повноважень та на підставі визначених законом.

Враховуючи аналіз приведених вище норм права, підставою для винесення картки відмови та проведенню дій по коригуванню митної вартості товару можуть слугувати лише обґрунтовані сумніви митного органу в правильності визначення декларантом митної вартості товару, що переміщується через митний кордон України.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для винесення митним органом оскаржуваної картки відмови у митному оформленні товару №110070000/2015/00158 від 03.12.2015 року та рішення про коригування митної вартості товарів №110070000/2015/300093/1 від 03.12.2015 року стало ненадання Позивачем до митного оформлення рахунку-фактури про оплату послуг з організації та здійснення перевезення; зазначення у графі 16 міжнародної автомобільної накладної № 0005647 від 25.11.2015 року в якості перевізника PF «EUROLINE-MV», в той час як до митного оформлення надано транспортно-експедиційний договір з ТОВ «Транс Бус»; надання примірнику митної декларації країни експорту від 25.11.2015 року, калькуляцію витрат від 23.11.2015 року, оформленх продавцем товару, який не є його виробником.

Вказані недоліки, на думку митного органу, унеможливили визначення митної вартості товару за методом №1, заявленим декларантом в ВМД.

Суд апеляційної інстанції, встановивши зміст спірних правовідносин, вважає зазначену позицію митного органу безпідставною з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження транспортної складової, Позивачем було надано до митного органу заявку про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом № 18-11-01 від 18.11.2015 року, довідку транспортно- експедиторських № 985 від 30.11.2015 року та довідку про вартість експедиторських послуг №988 від 30.11.2015 року.

Відповідно до змісту зазначених документів, загальна вартість транспортних видатків, з урахуванням експедиторських послуг складає 21000.00 грн., з яких транспортні послуги від м. Люблін (Польша) до п/п Ягодин складають 11000.00 грн., а від п.п.Ягодин до м. Дніпропетровськ відповідно дорівнюють 10000.00 грн.

Отже, в даному випадку Позивачем були надані до митного органу документи, які належним чином встановлюють та розподіляють розмір транспортних витрат, необхідних при врахуванні митної вартості товару.

При цьому, в апеляційній скарзі Відповідач зауважує, що належними документами для підтвердження витрат на транспортування товару є рахунок фактура від виконавця договору, банківські та платіжні документи або калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що у випадку подання декларантом належно оформленої довідки про витрати на транспортування товару, витребування інших документів, які підтверджують витрати на транспортування є безпідставним.

В даному випадку, надана Позивачем довідка транспортно-експедиційних послуг містить необхідні реквізити та відображає вартість транспортних витрат, необхідних для формування митної вартості товару.

Отже, висновки митного органу щодо неналежного підтвердження Позивачем транспортної складової є безпідставним та необґрунтованим.

Посилання Відповідача на невідповідність міжнародної автомобільної накладної № 0005647 від 25.11.2015 року, в якій в якості перевізника зазначено PF «EUROLINE-MV», в той час як в той час транспортно-експедиційний договір був укладений з ТОВ «Транс Бус», суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки як вбачається з матеріалів справи, організацію перевезення імпортованого товару на підставі договору №18-11-2015-15 від 18.11.2015 року здійснювало ТОВ «Транс Бус» з залученням в якості перевізника PF «EUROLINE-MV» на підставі договору №29082014 від 29.08.2014 року, у зв’язку з чим відображення останнього в міжнародній автомобільній накладній відповідає реальним обставина справи.

Також, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції стосовно безпідставності посилань митного органу на недоліки митної декларації країни експорту, калькуляції витрат та прайс листа, оскільки примірники цих документів надавались позивачу контрагентом за зовнішньоекономічним контрактом, тому він не може нести відповідальність не зазначення в цих документах відомостей які митниця вважає обов’язковими.

Отже, аналізуючи встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо протиправності винесення Відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110070000/2015/00158 від 03.12.2015 року та рішення про коригування митної вартості товару №110070000/2015/300093/1 від 03.12.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, Відповідачем не було надано до суду додаткових доказів та пояснень, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог та свідчили про необхідність скасування його рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 року у справі № 804/307/16 – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко