Постанова № 57893810, 23.05.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2016 року 810/1113/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області до ТОВ "ОСОБА_1 Плюс" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області з позовом до ТОВ "ОСОБА_1 Плюс" про стягнення заборгованості ( з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) в сумі 534134, 86грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковий борг відповідача по податку на додану вартість та пені становить 534134грн. 86 коп. Позивачем було вжито всіх заходів щодо добровільного погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом але заборгованість до цього часу відповідачем не погашена, тому позивач звернувся до суду.

У судове засідання представник позивача не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 23 травня 2016року представником позивача ОСОБА_2 надано суду клопотання про розгляд без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання 5 квітня 2016 року не зявився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, заперечень на позов не надав.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ «ОСОБА_1 Плюс» зареєстровано Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 05.06.2006 р. та внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

ТОВ «ОСОБА_1 Плюс» взято на облік в ДПІ у Києво-Святошинському районі 08.06.2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами фінансово-господарської діяльності станом на 23.05.2016 р., підприємством до державного бюджету не сплачено податкову заборгованість в сумі - 534134, 86 грн., з них основного платежу - 495200 грн., пеня - 38934, 86 гривень.

Судом встановлено, що відповідач має заборгованість з ПДВ:

- 19.12.2015 року самостійно нараховано по декларації № НОМЕР_1 ПДВ на суму 489381 грн.;

- 19.01.2016р. самостійно нараховано по декларації № НОМЕР_2 від 20.01.2016р. ПДВ на суму 5819 грн.;

- 27.11.2015 року нараховано пеню у розмірі 5034, 08 грн , у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання з ПДВ згідно Декларації за №9081685322 від 18.12.2013 року ( сплачено - 26.11.2015 року , строк сплати- 31.12.2013 року);

- 25.12.2015 року нараховано пеню у розмірі 6230, 53 грн , у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання з ПДВ згідно Декларації за №9081685322 від 18.12.2013 року ( сплачено - 24.12.2015 року , строк сплати- 31.12.2013 року);

- 25.12.2015 року нараховано пеню у розмірі 23760, 2 грн , у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання з ПДВ згідно Декларації за №9088098418 від 19.01.2014 року (сплачено - 24.12.2015 року , строк сплати- 31.01.2014 року);

- 25.12.2015 року нараховано пеню у розмірі 1492, 95 грн , у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання з ПДВ згідно Декларації за №9007971223 від 18.04.2014 року (сплачено - 24.12.2015 року , строк сплати - 03.03.2014 року);

- 25.12.2015 року нараховано пеню у розмірі 2417. 10 грн. , у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання з ПДВ згідно Декларації за №9021460723 від 17.04.2014року ( сплачено - 24.12.2014 року , строк сплати - 05.05.2014 року).

ДПІ у Києво-Святошинському районі, з метою погашення податкової заборгованості, була сформована та направлена податкова вимога № 13 від 17.01.2013 р., яка вручена 27.06.2013 року.

Однак, податковий борг ТОВ ОСОБА_1 Плюс не погашено.

Також, Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2014 року по страві № 810/1262/14 позовну заяву ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області до ТОВ «ОСОБА_1 плюс» про стягнення заборгованості у розмірі 233 635,92 грн. задоволено повністю, Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 року по страві № 810/489/15 позовну заяву ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області до ТОВ «ОСОБА_1 плюс» про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна задоволено повністю.

Згідно ст. 15 п. 15.1. Податкового Кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового Кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 203 Податкового Кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податкові (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пеня, визначена п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

У відповідності з п. 4.2.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затверджено наказом ДПА України від №276, нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі Нарахування сум пені».

Згідно розділу 2 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 р. № 953 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 р. за № 1350/18645 пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені, визначеної підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 цього розділу, здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).

Отже, всього податковий борг відповідача по податку по податку на додану вартість становить 534134, 86 грн.

Згідно п.п. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п.95.1, п.95.2, п.95.3 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області - підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 3 Закону України "Про судовий збір" передбачений обов'язок позивача сплатити судовий збір у належному розмірі під час подання адміністративного позову чи іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2016 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а в статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 8012, 02 грн.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (код ЄДРПОУ 34439499) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, та готівки, що належить такому платнику податків, на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 534134, 86 грн. (п'ятсот тридцять чотири тисячі сто тридцять чотири гривні 86 копійок).

Стягнути з Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 8012, 02грн. (вісім тисяч дванадцять гривень 02 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:Лиска І.Г.