Ухвала суду № 57893792, 19.05.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

19 травня 2016 року 810/5747/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Гай А.В.;

за участю:

позивача- Хоменка А.М.;

представника позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача - ОСОБА_2,

відкривши судове засідання в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_3

до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний Банк "Стандарт" ОСОБА_4

про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з вимогами до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 про зобов'язання відповідача включити його до переліку вкладників ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" та подати до ФГВФО додаткову інформацію про позивача як про вкладника, який має право на відшкодування коштів, які зберігались у ПАТ КБ "Стандарт".

На виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 р., Київським окружним адміністративним судом було відкрито провадження по даній справі, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Як вбачається із поданої заяви, вимоги позивача мотивовано тим, що відповідачем протиправно не визнано та не включено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ОСОБА_3 на суму 200 000 грн.

Згідно постанови правління НБУ від 19.02.2015 №116 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Стандарт» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 19.02.2015 № 38 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Комерційний Банк «Стандарт», згідно з яким з 20.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 (три) місяці з 20.02.2015 до 19.05.2015.

18.05.2015 , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 101, відповідно до якого строк здійснення тимчасової адміністрації продовжено до 18.06.2015 включно. Відповідно до постанови Правління НБУ № 385 від 18.06.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Стандарт», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.06.2015 №120 про початок ліквідації ПАТ «Комерційний Банк «Стандарт». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний Банк «Стандарт» призначено ОСОБА_5

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.11.2015 №208 було змінено уповноважену особу Фонду на ОСОБА_4 з 16.11.2015.

Відповідачем по даній справі зазначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Стандарт» ОСОБА_4 Отже, фактично дана особа є ліквідатором ПАТ «Комерційний Банк «Стандарт», який не є субєктом владних повноважень, оскільки в силу положень ст. 36 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями), Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. В силу вимог ч. 6 ст. 77 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Тобто, фактично ліквідатор є виконавчим органом банку.

Надаючи правової оцінки виниклим спірним відносинам, суд зазначає наступне:

відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За приписами ч.2 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Отже, Конвенція підлягає застосуванню на території України та має переважне значення порівняно з нормами національного законодавства.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 р. у справі ""Зенд проти Австрії" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій ст.6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики , яка не передбачена законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАСУ до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлений інший порядок судового провадження.

Частиною 3 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. №2343- ХІІ передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовуються з урахуванням норм законодавства про банки та банківську діяльність. У свою чергу, ст.1 Закону №2121-ІІІ передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків. У пункті 6 ст.2 Закону України від 23.02.2012 р. №4452 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вказано, що ліквідація банку- процедура його припинення як юридичної особи відповідно до законодавства.

Виходячи із системного аналізу вищевикладених норм та, ураховуючи положення ст.12 Господарського кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Даний висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 16.02.2016 р. у справі за позовом УПФУ у Васильківському районі Дніпропетровської області до уповноваженої особи ФГВФО щодо ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" ОСОБА_6

Відповідно до ч.2 ст.161 КАСУ при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки ВСУ, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч.1 ст.237 КАСУ. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках ВСУ, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У зв'язку з цим суд зазначає, що позиція цього суду повністю співпадає із висновком ВСУ і є незмінною з моменту винесення ухвали від 09.02.2016 р. про відмову у відкритті провадження у даній адміністративній справі. Суд також стверджує, що спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем не мають ознак публічно-правого спору, а відтак провадження по даній справі підлягає закриттю.

Вирішення даного спору, згідно чинного законодавства, віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.

Керуючись Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, ст.9 Конституції України, статтями 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 про зобовязання вчинити певні дії,- закрити.

2. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.