Постанова № 57893463, 18.05.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року м.Житомир справа № 806/5308/15

категорія 6.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сичової О.П.,

секретар судового засідання Мазур О.О.,

за участю: представника позивача та представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про визнання припису незаконним та рішення про скасування декларації,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати припис №63/4/15 від 24.07.2015, винесений ОСОБА_1 про усунення порушень та рішення про скасування декларації ЖТ №143151820435 від 02.07.2015 про прийняття завершеного будівництвом об'єкту до експлуатації - неправомірними та скасувати їх.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що є власницею житлового будинку в АДРЕСА_1. Відповідно до рішення №188 від 22.08.2012 виконавчого комітету Овруцької міської ради ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення проектної документації на будівництво добудови до частини житлового будинку. На виконання даного рішення позивачем була виготовлена проектна документація, отримані містобудівні умови, будівельний паспорт. 05.08.2015 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності на магазин. Зазначає, що нею не було допущено ніяких правопорушень. Вважає припис №63/4/15 від 24.07.2015, винесений ОСОБА_1 про усунення порушень та рішення про скасування декларації ЖТ №14315182043 від 02.07.2015 про прийняття завершеного будівництвом об'єкту до експуатації - неправомірними та такими, що прийняті відповідачем із порушенням норм законодавства.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

У судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_2 - головний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Житомирській області пояснив суду, що під час перевірки об'єкту за адресою АДРЕСА_1., встановлено, що ОСОБА_1 навела недостовірні дані у п.11-1 декларації про готовність до експлуатації житлового будинку під магазин по вул.Київська, 22/1, м.Овруч, Житомирська область , зазначивши у вказаний пункт договір оренди земельної ділянки від 23.07.2012. В п.1 договору оренди земельної ділянки від 23.07.2012 зазначено, що позивач приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що не дає їй права використання земельної ділянки по вул. Київська, 22/1, м.Овруч під комерційне використання. Від підпису та отримання акту перевірки, припису та протоколу відмовилась, про що зроблено відповідний запис. Про проведення перевірки ОСОБА_2А повідомив позивача по телефону. Крім того з питань проведення перевірки та підписання акту перевірки ОСОБА_2 спілкувався з чоловіком позивача - ОСОБА_3 по телефону. Позивач та її чоловік повідомили ОСОБА_2, що ніяких актів перевірки та протоколів підписувати не будуть. Про те, що перевірка дійсно мала місце свідчить фотознімок (а.с.130), зроблений під час перевірки і наданий свідком в матеріали справи.

Свідок ОСОБА_3 - чоловік ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував факт спілкування з перевіряючим ОСОБА_2, але повідомив суд, що перевірку свідок ОСОБА_2 не проводив. Фото магазину зроблено під час іншої перевірки з питань наявності пантуса біля входу в магазин.

Вислухавши представників сторін, свідків по справі, проаналізувавши досліджені докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, є власницею частини житлового будинку в АДРЕСА_2, що підтверджується рішенням Овруцького районного суду від 03.02.2009 (а.с.19) та договором про поділ в натурі часток житлового будинку від 05.06.2009 (а.с.20).

Відповідно до рішення №177 від 26.06.2012 19 сесії 6 скликання затверджено технічну документацію із землеустрою та надано земельну ділянку в оренду (а.с.28).

23.07.2012 ОСОБА_1 з Овруцької міською радою уклала договір оренди землі від 23.07.2012 в п.1 якого зазначено, що позивач приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.29-31).

Відповідно до рішення №188 від 22.08.2012 виконавчого комітету Овруцької міської ради ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення проектної документації на будівництво добудови до частини житлового будинку (копія витягу з рішення №188 від 22.08.2012 а.с.35).

На виконання даного рішення позивачем була виготовлена проектна документація, отримані містобудівні умови (а.с.23-26), будівельний паспорт (а.с.37).

До початку будівельних робіт ОСОБА_1 були подані повідомлення про початок будівельних робіт, декларація про початок будівельних робіт та декларація про готовність об"єкта до експлуатації до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області (далі Управління). Остання була повернута позивачу на доопрацювання із зауваженнями, які позивач мала усунути.

Усунувши недоліки ОСОБА_1 повторно подала декларація про готовність об'єкта до експлуатації до Управління ДАБІ у Житомирській області.

05.08.2015 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності на магазин (а.с.54)

На підставі звернення Овруцької міської ради від 15.06.2015 вих. № 02-16/620 (а.с. 76) щодо порушення ОСОБА_1 вимог законодавства під час виконання будівельних робіт за адресою: вул. Київська, 22/1 м. Овруч, Житомирської області та відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі Порядок) посадовою особою Управління в період з 20.07.2015 по 24.07.2015 проведена позапланова перевірка за вищевказаною адресою.

На час перевірки вказаний вище обєкт зданий в експлуатацію згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011, зареєстрована декларація про готовність обєкта до експлуатації серія ЖТ № 143151820435 від 02.07.2015 року.

Разом з цим, зясовано, що у пункті 11-1 декларації про готовність обєкту до експлуатації ЖТ № 143151820435 від 02.07.2015 (інформація про документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію чи договір про встановлення права земельного сервітуту щодо будівництва обєктів інженерно-транспортної інфраструктури) ОСОБА_1 зазначено договір оренди земельної ділянки № б/н від 23.07.2012 укладений з Овруцькою міською радою.

При детальному вивченні вищевказаного договору оренди земельної ділянки, а також беручи до уваги відомості зазначені у листі Овруцької міської ради від 15.06.2015 № 02-16/620 встановлено, що згідно умов договору від 23.07.2012 земельна ділянка комунальної форми власності площею 0,0331 га надана ОСОБА_1 на умовах оренди, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Відповідно до генерального плану міста Овруча земельна ділянка за вказаною вище адресою розташована на території садибної житлової забудови.

Пунктом 19 договору оренди передбачено заборону на зміну цільового призначення земельної ділянки. Незважаючи на умови договору, ОСОБА_1 виконані будівельні роботи з реконструкції частини житлового будинку під магазин, що зумовило фактичне використання орендованої земельної ділянки по вул. Київська, 22/1 м. Овруч, Житомирська область не за цільовим призначенням.

Пунктами 16,17 Порядку, встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Враховуючи вказане, 24.07.2015 складений відповідний акт (а.с.11-12), протокол про адміністративне правопорушення від 24.07.2015 (а.с.15-16) та припис № 63/4/15 усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с.13-14).

Позивачка від підпису та отримання акту перевірки, припису та протоколу відмовилася, про що зроблено відповідний запис та доведено із пояснень свідка.

Відповідно до п.21 Порядку у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Вказані матеріали перевірки 24.07.2015 надіслані ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням за місцем її реєстрації, зазначеної в паспорті.

Разом з цим, відповідно до пункту 29 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключається запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом пяти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати обєкт самочинним будівництвом.

Факт подання недостовірних даних, наведених у декларації про готовність обєкта до експлуатації від 02.07.2015 № ЖТ 143151820435, які є підставою вважати обєкт самочинним будівництвом, Управлінням встановлений 24.07.2015.

Враховуючи вищевказане та з метою забезпечення виконання завдань покладених на Управління 28.07.2015 наказом № 57 "Про скасування реєстрації декларації" скасовано реєстрацію вище вказаної декларації.

Про скасування реєстрації декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування (пункт 29 Порядку). Про скасування реєстрації декларації повідомлено ОСОБА_1 29.07.2015.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ( у редакції чинній на момент виникнення спору). Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Однією із підстав проведення позапланової перевірки, згідно пункту 7 Порядку є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення субєктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Слід зазначити, що згідно статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяль ності" забудова земельної ділянки здійс нюється в межах її цільового призначення, встановленого від повідно до законодавства.

Класифікацію видів цільового призначення земель затверджено наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 N548 (далі Класифікатор). Класифікатором передбачено, що земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових бу динків і господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) від несені до земель житлової забудо ви та мають свій код КВЦПЗ 02.01, а земельні ділянки для бу дівництва та обслуговування бу дівель торгівлі віднесені до зе мель громадської забудови і мають код КВЦПЗ 03.07.

Підрозділом 03.07 розділу 3 секції В "Землі громадської забудови" Класифікатора встановлено, що землі з цільовим призначенням "Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі" можуть використовуватися для розміщення громадських будівель і споруд, готелів, торгівельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів, інших обєктів загального користування.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 наведено недостовірні дані у п 11-1 декларації про готовність до експлуатації обєкта: "Реконструкція частини житлового будинку під магазин по вул. Київська, 22/1 м. Овруч, Житомирська область" ЖТ № 143151820435 від 02.07.2015, адже, зазначивши у декларації договір оренди земельної ділянки №б/н від 23.07.2012, ОСОБА_1 задекларувала, що вказаний обєкт збудовано на земельній ділянці відведеній для цієї мети, тобто функціональне призначення обєкта відповідає цільовому призначенню земельної ділянки: "для будівництва індивідуальних житлових будинків (присадибна ділянка)".

Беззаперечно встановлено, що в зазначеній декларації позивачка вказала документ, що не надає їй права використання земельної ділянки по вул. Київська, 22/1 м. Овруч для будівництва вказаного вище обєкта.

Слід зазначити, що законодавство чітко надає визначення, які саме дані наведені замовником у декларації слід вважати недостовірними.

Так, статтею 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( в редакції чинній з 05.01.2013), п.29 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 (в редакції чинній з на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати обєкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України ( про правовий режим самочинного будівництва) під метою надання земельної ділянки слід розуміти вид використання земельної ділянки, визначений у рішенні відповідного компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування або передачу у власність з урахуванням цільового призначення земельної ділянки.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень.

Статтею 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до частини 10 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

У декларації, замовником будівництва ОСОБА_1, зазначено, що їй відомо що за подання не в повному обсязі та недостовірних даних, зазначених у декларації про готовність обєкта до експлуатації, встановлена відповідальність.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вказане, припис № 63/4/15 від 24.07.2015, наказ № 57 від 28.07.2015 "Про скасування реєстрації декларації" виданий Управлінням з дотриманням вимог чинного законодавства, тобто в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак є законними.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 25 травня 2016 р.