Ухвала суду № 57892731, 25.05.2016, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/758/16-к

Провадження № 1-кп/739/38/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2016 р. м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Чепурка В.В.,

за участі:

секретаря Лукаш Н.Я.,

прокурора Новака Р.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 29 квітня 2016 року, укладену в кримінальному провадженні №42016270320000035 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, корпус А, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту від 29 квітня 2016 року ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що відповідно до наказу начальника Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України №117-0 від 26 лютого 2015 року, з 01 березня 2016 року був призначений на посаду заступника начальника митного поста «Новгород-Сіверський» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України.

Відповідно до пункту 3.5 Типового положення про митний пост Чернігівської митниці Держаної фіскальної служби України, затвердженого наказом Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України №93 від 14 березня 2016 року, ОСОБА_1 з 16 березня 2016 року до 12 квітня 2016 року виконував обовязки начальника митного поста «Новгород-Сіверський» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України.

Згідно Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236, пункту 3 Типового положення про митний пост Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України, затвердженого наказом Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України №93 від 14 березня 2016 року, ОСОБА_1, будучи виконуючим обовязки начальника митного поста «Новгород-Сіверський» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України, здійснював керівництво діяльністю та організацію роботи митного поста, надання обовязкових до виконання доручень працівникам митного поста, контроль за їх виконанням, мав право брати участь у проведенні митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Таким чином, ОСОБА_1, виконуючи обовязки начальника митного поста «Новгород-Сіверський» Чернігіської митниці Державної фіскальної служби України був наділений організаційно-розпорядчими обовязками з керівництва діяльністю та організацією роботи митного посту «Новгород-Сіверський» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України, був вправі видавати обовязкові до виконання накази, мав у своєму прямому підпорядкуванні особовий склад митного посту «Новгород-Сіверський» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України, у взязку з чим був службовою особою.

05 квітня 2016 року в приміщенні кафе «Хуторок» за адресою: Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Чкалова, 1, приватний підприємець ОСОБА_3 в ході особистої розмови звернувся до ОСОБА_1 з питанням щодо надання розяснень процедури перевезення товарів у виді горіхів, одягу та взуття через митний кордон з території України до Російської Федерації.

ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, в ході розмови висунув прохання ОСОБА_3 про передачу йому, ОСОБА_1, грошових коштів за вчинення дій з використанням службового становища із сприяння у безперешкодному митному оформленні та пропуску транспортного засобу з вказаними товарами ОСОБА_3 через відділ митного оформлення №2 «Миколаївка» митного поста «Новгород-Сіверський» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України, а саме надання вказівок, доручень підлеглим працівникам на безперешкодне митне оформлення товарів ОСОБА_3

12 квітня 2016 року близько 17 год. 50 хв. в приміщнені кафе «Хуторок», розташованого за адресою: Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Чкалова, 1, ОСОБА_1, будучи виконуючим обовязки начальника митного поста «Новгород-Сіверський» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України, діючи з корисливих мотивів, реалізуючи злочинний умисел, направлений на особисте незаконне збагачення, отримав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в розмірі 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу націальної валюти України станом на 12 квітня 2016 року складало 12 785 гривень, за вчинення дій з використанням службового становища, а саме надання вказівок підлеглим працівникам відділу митного оформлення «Миколаївка» на здійсненя безперешкодного митного оформлення та пропуску транспортного засобу з товарами у виді горіхів, одягу та взуття ОСОБА_3 через відділ митного оформлення «Миколаївка» митного поста «Новгород-Сіверський» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України.

Злочин, вчинений ОСОБА_1, кваліфікований за частиною першою статті 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища.

29 квітня 2016 року в м. Чернігові Чернігівської області між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором військової прокуратури Чернігівського гарнізону ОСОБА_4, в присутності захисника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2, було укладено угоду про визнання винуватості, яка прокурором надана суду для розгляду під час підготовчого судового засідання.

Відповідно до угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 368 КК України, обвинувачений та прокурор погодилися з вказаною кваліфікацією дій ОСОБА_1 та узгодили між собою кримінальне покарання для ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 1400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 23800 грн., з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки, без спеціальної конфіскації.

Угода про визнання винуватості відповідає вимогам статті 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Так, у ній зазначено: сторони угоди, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням частини статті та статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди. В угоді зазначено дату її укладення, вона скріплена підписами обвинуваченого, його захисника та прокурора.

У судовому засіданні обвинувачений, його захисник та прокурор просили затвердити угоду про визнання винуватості, прокурор також просив вирішити відповідно до положень КПК України питання щодо запобіжного заходу та речових доказів.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладено угоду між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно частини четвертої статті 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Як встановлено, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 368 КК України, який відповідно до статті 12 КК України належить до злочинів середньої тяжкості.

Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 розуміє права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені частиною другою статті 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судомперед прийняттям рішення про затвердження угоди про визнання винуватості з'ясовано, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України таКримінального кодексу України.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами угоди, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає вимогам загальних засад призначення покарання.

Таким чином суд вважає, що укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 угода про визнання винуватості відповідає вимогам закону, не порушує законних прав та інтересів сторін, а тому може бути затверджена з призначенням обвинуваченому узгодженого сторонами покарання за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 368 КК України у виді штрафу в розмірі 1400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 23800 грн., з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки.

Оскільки під час досудового розслідування до ОСОБА_1 застосовувалося попереднє увязнення і він три дні утримувався під вартою у період з 12 квітня 2016 року до 15 квітня 2016 року, строк попереднього увязнення ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 72 КК України має бути зарахований у строк призначеного йому основного покарання.

При цьому, враховуючи, що ОСОБА_1 згідно умов угоди про визнання винуватості підлягає призначенню покарання у виді штрафу і положеннями статті 72 КК України не передбачено можливість зарахування у це покарання строку попереднього увязнення, відповідно до частини пятої статті 72 КК України ОСОБА_1 необхідно повністю звільнити від відбування основного покарання у виді штрафу.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_1 14 квітня 2016 року запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком законної сили необхідно залишити без зміни.

Відповідно до частини девятої статті 100 КПК України після набрання вироком законної сили речові докази: грошові кошти у сумі 500 доларів США повернути їх законному володільцю Службі безпеки України; мобільний телефон марки «Nokia» з Imei 358288040549221 з sim-картою оператора «Лайф» та мобільний телефон марки «Nokia» з Imei 353290052068103 з sim-картою оператора «Київстар» повернути їх власнику ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 174, 314, 368, 370, 371, 374, 392, 393, 394, 395, 472-475 Кримінального процесуального кодексу України,суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 квітня 2016 року в м. Чернігові Чернігівської області у кримінальному провадженні №42016270320000035 між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором військової прокуратури Чернігівського гарнізону ОСОБА_4.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статі 368 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 23800 (двадцять три тисячі вісімсот) гривень з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки.

На підставі частини пятої статті 72 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного йому основного покарання у виді штрафу в розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 23800 (двадцять три тисячі вісімсот) гривень.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Після набрання вироком законної сили речові докази:

- грошові кошти у сумі 500 доларів США повернути їх законному володільцю Службі безпеки України;

- мобільний телефон марки «Nokia» з Imei 358288040549221 з sim-картою оператора «Лайф» та мобільний телефон марки «Nokia» з Imei 353290052068103 з sim-картою оператора «Київстар» повернути їх власнику ОСОБА_1.

Копії вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Розяснити іншим учасникам судового провадження право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області з підстав, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України.

Суддя В.В. Чепурко