Ухвала суду № 57889619, 28.04.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

28 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Коротких О.А. Кривенди О.В., -розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Національного банку України, треті особи - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

установила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 8 лютого 2016 року на підставі статей 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) касаційну скаргу представника позивача повернув, оскільки позивач не усунув недоліки у запропонований строк.

Не погодившись з таким рішенням суду касаційної інстанції, представник позивача подав заяву про її перегляд, посилаючись на порушення цим судом положень частини першої статей 6, 46 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У заяві про перегляд її автор просить з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 8 лютого 2016 року та направити справу на новий розгляд до того самого суду.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

У статті 237 КАС передбачено мотиви, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частини першої); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частини першої); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частини першої).

У рішенні, яке оспорюється, суд касаційної інстанції зазначив, що заявник подав касаційну скаргу, яка оформлена не у відповідності до вимог статті 213 КАС , оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору. Ці обставини були визнані такими, що унеможливлюють подальший рух касаційної скарги. Ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційна скарга представника позивача залишена без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків (недоробок), після спливу якого й у зв'язку з невиконанням вимог суду прийняв оскаржене рішення про повернення касаційної скарги скаржнику. При цьому суд не висловлював жодних аргументів щодо законності чи обґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій.

Із наведеного висновується, що суд касаційної інстанції насправді не переглядав рішень судів першої та апеляційної інстанцій і не ухвалював рішень, які в розумінні положень частини першої статті 236 КАС та пункту 1 частини першої статті 237 КАС можуть бути предметом перегляду Верховного Суду України.

Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Національного банку України, треті особи - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 лютого 2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.А.Коротких

О.В. Кривенда