Рішення № 5788860, 20.05.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/13320.05.08

За позовом Спільного українсько-англійського підприємства

„Західна нафтова група” у формі товариства з обмеженою

відповідальністю

до Київської міської ради

третя особа-1, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору, на стороні позивача Українське державне виробничо-технологічне підприємство „Укрдортехнологія”

третя особа-2, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору, на стороні позивача Фонд державного майна України

третя особа-3, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору, на стороні відповідача Приватне підприємство „ВЕРОНА-9”

третя особа-4, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „РИФТ”

третя особа-5, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору, на стороні позивача Державне підприємство з розбудови транспортних коридорів в Україні

про визнання недійсним та скасування рішення

Суддя Демидова А.М.

Представники:

від позивача Загородня Д.М. представник (10.04.2008р., 13.05.2008р.),

20.05.2008 р. не з'явився;

Борцевич П.С. - представник (10.04.2008р., 13.05.2008р., 20.05.2008р.);

Кисіль Ю.В. представник (20.05.2008р.)

від відповідачане з'явився

від третьої особи-1 Нагайдук В.М. представник (13.05.2008р., 20.05.2008р.)

від третьої особи-2 Семенюк Н.М. гол. спеціаліст-юрисконсульт (13.05.2008р.),

20.05.2008р. не з'явився

Коваленко О.П. заст. нач. відділу правового забезп. (20.05.2008р.)

від третьої особи-3 не з'явився

від третьої особи-4 Гарбарчук М.М. представник (20.05.2008р.)

від третьої особи-5 Голяка М.Ю. представник (13.05.2008р., 20.05.2008р.)

20.05.2008р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення за згодою представників учасників судового процесу, присутніх у судовому засіданні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне українсько-англійське підприємство „Західна нафтова група” у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання недійсними та скасування рішення від 26.07.2007р. Київської міської ради №92/1926 „Про передачу приватному підприємству „ВЕРОНА-9” земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації готельно-офісного центру з торговельно-розважальними закладами на перетині вул. Академіка Глушкова та Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва” в частині визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 20.08.73р. №1302 „Про відведення земельної ділянки Міністерству будівництва та експлуатації автомобільних шляхів УРСР під будівництво інженерно-лабораторного корпусу та дорожно-ремонтного пункту” як таке, що не виконано, та віднесення земельної ділянки, що відводилась відповідно до цього рішення, до земель запасу житлової та громадської забудови.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2008р. порушено провадження у справі за №23/133 та призначено її розгляд на 10.04.2008р.

У судове засідання, призначене на 10.04.2008р., зявились представники позивача. Представник відповідача у судове засідання 10.04.2008р. не зявився, хоча сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи ухвалою суду від 04.04.2008р., про що свідчить відмітка на зворотній стороні зазначеної ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2008р. за заявою позивача вжито заходів до забезпечення позову, заборонено відповідачу вчиняти будь-які дії, а саме: приймати рішення, надавати висновки, погодження, спрямовані на передачу третім особам у власність, користування земельної ділянки (код 79:392:034) площею 22417,97 кв.м., що знаходиться на вулиці Академіка Заболотного, 3 у Голосіївському районі м. Києва, до закінчення розгляду даної справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2008р. за клопотанням позивача залучено Українське державне виробничо-технологічне підприємство „Укрдортехнологія” до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Фонд державного майна України в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Приватне підприємство „ВЕРОНА-9” в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „РИФТ” в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, а також з ініціативи суду залучено Державне підприємство з розбудови транспортних коридорів в Україні до участі у справі в якості третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача; відкладено розгляд справи на 13.05.2008р.; викликано у судове засідання представників сторін та третіх осіб; зобовязано позивача надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів залученим третім особам, надати суду письмові відомості щодо місцезнаходження третьої особи-3 та третьої особи-4, надіслати їм також копії ухвали суду від 10.04.2008р. про залучення третіх осіб, надати суду відповідні докази.

24.04.2008р. через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи витягів з ЄДРПОУ від 15.04.2008р. №№21-10/2039-2, 21-19/2039-1 та 21-10/2039-3, у яких зазначено адреси, відповідно, третьої особи-3, третьої особи-4 та третьої особи-1. До клопотання додано оригінали зазначених витягів.

12.05.2008р. до Господарського суду міста Києва від третьої особи-5 надійшли письмові пояснення по справі

13.05.2008р., до судового засідання, від відповідача через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти позову, просить суд відмовити у його задоволенні, а справу розглядати без участі представника відповідача.

У судове засідання, призначене на 13.05.2008р., зявились представники позивача, третьої особи-1, третьої особи-2 та третьої особи-5. Представники відповідача, третьої особи-3 та третьої особи-4 у судове засідання 13.05.2008р. не зявились, хоча учасники судового процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи ухвалою суду від 10.04.2008р.

У судовому засіданні 13.05.2008р. представниками позивача було надано суду письмові пояснення по справі, до яких додано докази виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 10.04.2008р. щодо направлення залученим третім особам копії позовної заяви, а третій особі-3 та третій особі-4 - копії ухвали Господарського суду міста Києва від 10.04.2008р. та відомості з органу статистики (витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 18.04.2008р. № 21-10/2270) щодо залученої з ініціативи суду третьої особи-5.

У судовому засіданні 13.05.2008р. представник третьої особи-1 надав суду письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні, призначеному на 13.05.2008р., представником третьої особи-2 було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з підстав неотримання поштою надісланої позивачем копії позовної заяви та доданих до неї документів, необізнаністю із предметом спору та неможливістю надання будь-яких пояснень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2008р. відкладено розгляд справи на 20.05.2008р.

У судове засідання, призначене на 20.05.2008р., зявились представники позивача, третьої особи-1, третьої особи-2, третьої особи-4 та третьої особи-5. Представники відповідача та третьої особи-3 у судове засідання 20.05.2008р. не зявились, хоча учасники судового процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи ухвалою суду від 13.05.2008р., про що свідчить відмітка на зворотній стороні зазначеної ухвали.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням відповідача від 26.07.2007р. №92/1926 „Про передачу ПП „ВЕРОНА-9” земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації готельно-офісного центру з торговельно-розважальними закладами на перетині вул. Академіка Глушкова та Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва” було визнано такими, що втратили чинність, рішення виконавчого органу Київської міської ради народних депутатів від 16.10.72 №1654 „Про відведення земельної ділянки Київському обласному виробничому управлінню автомобільного транспорту” та рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів трудящих від 20.08.73 №1302 „Про відведення земельної ділянки Міністерству будівництва та експлуатації автомобільних шляхів УРСУ під будівництво інженерно-лабораторного корпусу та дорожньо-ремонтного пункту” як такі, що не виконані, та віднесено земельну ділянку, що відводилась відповідно до цих рішень, до земель запасу. За правонаступництвом виділена Міністерству будівництва та експлуатації автомобільних шляхів УРСР за рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 20.08.1973р. №1302 земельна ділянка площею 2,2 га по вулиці Заболотного в Московському районі під будівництво перейшла до ДАК „Автомобільні дроги України” для подальшого виконання забудови. Державною акціонерною компанією „Автомобільні дороги України” було вперше зареєстровано право власності на будівлі за адресою вул. Заболотного, 3, що встановлено на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №802066, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва від 18.07.2006р. На підставі договорів купівлі-продажу ДАК „Автомобільні дороги України”, перебуваючи в процедурі санації підприємства, було реалізовано будівлі по вул. Заболотного, 3 у м. Києві на користь ТОВ „Ніко і К”, яке в подальшому продало за договорами купівлі-продажу ці ж обєкти нерухомого майна позивачу, в звязку з чим останній має право на підставі ст. 122 ЗК України отримати у користування земельну ділянку в тих же межах, в яких її було надано за рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів трудящих від 20.08.73 №1302 під будівництво куплених позивачем обєктів нерухомого майна по вул. Заболотного, 3 у м. Києві. Проте оскаржуваним пунктом рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів трудящих від 20.08.73 №1302 визнано таким, що втратило чинність, як таке, що не виконано, та віднесено земельну ділянку, що відводилась відповідно до цих рішень, до земель запасу, що є неможливим у звязку із знаходженням на цій земельній ділянці двох будівель, на які зареєстровано право власності в органі БТІ.

Відповідач у відзиві, що надійшов 13.05.2008р. через канцелярію Господарського суду міста Києва проти позову заперечує та просить у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у звязку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача (п. 2 Розяснень Вищого господарського суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”). Відповідач вважає, що спірне рішення було прийнято ним в межах своїх повноважень, визначених ст. 13 Конституції України, відповідно до Земельного кодексу України, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Закону України „Про столицюУкраїни місто-герой Київ”, на підставі проекту землеустрою. Проект землеустрою, в свою чергу, відповідно до вимог ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, погоджений Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Київською міською санепідемстанцією, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, Головним управлінням охорони культурної спадщини, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та отримано позитивний висновок державної землевпорядної експертизи. Таким чином, на думку відповідача, приймаючи оспорюване рішення, він діяв у відповідності до вимог законодавства та не вийшов за межі наданих йому повноважень, не порушував права та охоронювані законом інтереси позивача, внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Третя особа-1 підтримала позов, посилаючись на його обґрунтованість та підставність. При цьому зазначено, що УДВТП „Укрдортехнологія” згідно наказів Голови Державної служби автомобільних доріг України №106 від 20.02.2004р. та №372 від 12.07.2007р. прийнято на баланс нежилі приміщення восьмий та девятий поверхи адміністративного будинку та чотири гаражні бокси, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3. Оскільки УДВТП „Укрдортехнологія” є державним підприємством, обєкти нерухомого майна, що знаходяться на балансі державного підприємства є державною власністю, що визначає права держави на земельну ділянку під цим будинком у відповідній, належній частині.

Третя особа-2 підтримала позов, у судовому засіданні 20.05.2008 р. надала письмові пояснення по справі, у яких зазначає, що оскаржуване рішення відповідача в дійсності порушує права держави, що вбачається з такого. У 1973 році відповідна земельна ділянка була відведена певному Міністерству. На даний час на цій ділянці розташовані обєкти нерухомості (будівлі), в одному з яких знаходиться третя особа-1 Державне підприємство „Укрдортехнологія”. Вказане підприємство не внесено до переліку обєктів, які не підлягають приватизації, тобто, є вірогідність, що свого часу вищевказане державне підприємство буде приватизовуватися. Чинне законодавство закріплює, що виключно органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані обєкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), обєкти незавершеного будівництва та законсервовані обєкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані обєкти, які підлягають приватизації (ч. 3 ст. 7 Закону). Аналогічну норму містить й ст. 17-1 Земельного кодексу України. Стаття 6 Закону України „Про розмежування земель державної та комунальної власності” говорить, що до комунальної власності не передаються земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), обєкти незавершеного будівництва та законсервовані обєкти. Відповідач не спростував факт знаходження за адресою у м. Києві по вул. Акад. Заболотного, 3 державного підприємства. Отже, як стверджує третя особа-2, відповідач не мав права розпоряджатися землею, яка належить державі, незаконно видав оспорюване рішення, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими.

Третя особа-3 пояснень по справі не надала, вимог ухвал суду від 10.04.2008р. та від 13.05.2008р. не виконала.

Третя особа-4 у своїх письмових поясненнях, наданих у судовому засіданні 20.05.2008р., проти позову заперечує, пояснюючи це тим, що чинне законодавство не надає позивачу правових підстав претендувати на отримання для експлуатації та обслуговування придбаного ним нерухомого майна земельної ділянки в обсягах, в яких ділянка була отримана Міністерством будівництва та експлуатації автомобільних шляхів УРСР згідно рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 20.08.1973р. №1302. Третя особа вважає, що спірним рішенням відповідача жодним чином не порушуються права позивача.

Третя особа-5 підтримала позов з огляду на те, що вона згідно з Технічним звітом по встановленню зовнішніх меж землекористування (код ділянки 79:392:034), що знаходиться по вул. Академіка Заболотного, 3 у Голосіївському районі м. Києва, є спільно з позивачем та третьою особою-1 землекористувачем зазначеної земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані ними докази, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2007 року відповідачем прийнято рішення №92/1926 „Про передачу ПП „ВЕРОНА-9” земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації готельно-офісного центру з торговельно-розважальними закладами на перетині вул. Академіка Глушкова та Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва”.

Пунктом 2 рішення відповідача №92/1926 вирішено визнати такими, що втратили чинність, рішення виконавчого органу Київської міської ради народних депутатів від 16.10.72р. №1654 „Про відведення земельної ділянки Київському обласному виробничому управлінню автомобільного транспорту” та рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів трудящих від 20.08.73р. №1302 „Про відведення земельної ділянки Міністерству будівництва та експлуатації автомобільних шляхів УРСР під будівництво інженерно-лабораторного корпусу та дорожньо-ремонтного пункту” як такі, що не виконані, та віднести земельну ділянку, що відводилась відповідно до цих рішень, до земель запасу житлової та громадської забудови.

Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів трудящих від 20.08.73р. №1302 „Про відведення земельної ділянки Міністерству будівництва та експлуатації автомобільних шляхів УРСР під будівництво інженерно-лабораторного корпусу та дорожньо-ремонтного пункту” відведено Міністерству будівництва та експлуатації автомобільних шляхів УРСР земельну ділянку площею 2,2 га по вулиці Заболотного в Московському районі під будівництво інженерно-лабораторного корпусу та дорожньо-ремонтного пункту.

22 серпня 1990 року Радою Міністрів УРСР було прийнято постанову №210 „Про створення Українського державного концерну по будівництву, ремонту і утриманню автомобільних шляхів”, якою прийнято пропозиції трудових колективів обєднань, підприємств і організацій колишнього Міністерства будівництва і експлуатації автомобільних шляхів УРСР про створення Українського державного концерну по будівництву, ремонту і утриманню автомобільних шляхів (Укршляхбуд) у складі згідно з додатком та установлено, що Укршляхбуд є правонаступником колишнього Міністерства будівництва і експлуатації автомобільних шляхів УРСР і має право повного господарського відання автомобільними шляхами загального користування на території УРСР.

26 листопада 1992 року Президентом України прийнято Указ №581/92 „Про Міністерство транспорту України”, яким створено Міністерство транспорту України та встановлено, що для виконання визначених цим Указом основних завдань Міністерства створити його структурні департаменти авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту та автомобільних шляхів, передавши їх функції органів управління від державних адміністрацій авіаційного, залізничного та морського транспорту України, Державної корпорації „Укравтотранс”, Державної акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” та Українського державного концерну по будівництву, ремонту і обслуговуванню автомобільних шляхів.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про правонаступництво” від 12.09.1991р. органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.

08 вересня 1994 року Президентом України прийнято Указ №510/94 „Про Українську державну корпорацію по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг”, яким створено Українську державну корпорацію по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг та в звязку з цим ліквідовано в структурі Міністерства транспорту України департамент автомобільних доріг.

08 листопада 2001 року Президентом України прийнято Указ №1056/2001 „Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України”, утворено Державну службу автомобільних доріг як центральний орган виконавчої влади, ліквідувавши Українську державну корпорацію по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг, при цьому, доручено Кабінету Міністрів України утворити у тримісячний строк Державну акціонерну компанію „Автомобільні дороги України”, передавши до її статутного фонду майно державних підприємств, що входили до складу Української державної корпорації по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг.

У результаті правонаступництва Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” отримала, в тому числі, права та обовязки Міністерства будівництва та експлуатації автомобільних шляхів УРСР щодо відведеної земельної ділянки площею 2,2 га по вулиці Заболотного в Московському (на разі у Голосіївському) районі під будівництво інженерно-лабораторного корпусу та дорожньо-ремонтного пункту.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005р. №5-рп/2005 було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 6 Постанови Верховної Ради України „Про земельну реформу” від 18 грудня 1990 року №563-ХII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Таким чином, враховуючи наведені положення рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005р. №5-рп/2005, законодавство України не містить обмежень щодо строку оформлення права власності або права користування землею, виділеної під будівництво обєктів нерухомого майна, що підтверджує, що Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” не втратила права на оформлення права користування виділеною земельною ділянкою за рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів трудящих від 20.08.73р. №1302 „Про відведення земельної ділянки Міністерству будівництва та експлуатації автомобільних шляхів УРСР під будівництво інженерно-лабораторного корпусу та дорожньо-ремонтного пункту” після будівництва на ній обєктів нерухомого майна.

Як вбачається з Технічного звіту (аркуші Технічного звіту 37-45) 08.08.2006р. між ДП „Київське обласне дорожнє управління” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, як балансоутримувачем, ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, як власником (продавцем), та ТОВ „Ніко і К” покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., зареєстрований в реєстрі за №5060, відповідно до предмету якого ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” продало ТОВ „Ніко і К” нежилі приміщення в будинку (літ. А) загальною площею 6291,30 кв.м. по вул. Заболотного, 3 в м. Києві, та Договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., зареєстрований в реєстрі за №5063, відповідно до якого ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” продало ТОВ „Ніко і К” будівлю адміністративно-побутового корпусу (літ. Б) загальною площею 3824,70 кв.м. по вул. Заболотного, 3 в м. Києві.

Також в матеріалах Технічного звіту наявні реєстраційні посвідчення КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна” від 22.09.2006р. №026959 та №026960 про реєстрацію за ТОВ „Ніко і К” права приватної власності на нежилі приміщення (в літ. А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3 та будівля адміністративно-побутового корпусу (літ. Б), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3, що свідчить про набуття у власність ТОВ „Ніко і К” обумовленого нерухомого майна.

При цьому, попереднім власником цього майна в Договорах від 08.08.2006р. зазначено ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”, балансоутримувачем ДП „Київське обласне дорожнє управління ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”.

Як вбачається з цих Договорів (п.1.2.) ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” здійснило первісну державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно шляхом отримання Свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №802066, виданого 18.07.2006р. Головним управлінням комунальної власності м. Києва.

Слід зазначити, що відповідно до Преамбул Договорів купівлі-продажу від 08.08.2006р. (арк.37-38 та 53-54 Технічного звіту) передбачено підстави відчуження обумовленого нерухомого майна по вул. Заболотного, 3 у м. Києві, а саме зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України №221 від 28.02.2002р. Державній службі автомобільних доріг України делеговано право затвердження статуту ДАК „Автомобільні дороги України” та постановлено передати до статутного фонду Компанії майно державних підприємств, які належать до сфери управління Державної служби автомобільних доріг з перетворенням їх у дочірні підприємства. Статутом ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” передбачено право Компанії з дозволу засновника Державної служби автомобільних доріг України здійснювати відчуження майна. Державною службою автомобільних доріг України було передано до статутного фонду Компанії нерухоме майно: нежилі приміщення (в літ. А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3 та будівля адміністративно-побутового корпусу (літ. Б), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3. На даний час зазначене майно знаходиться у господарському віданні ДП „Київське обласне дорожнє управління ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України”; у відповідності із встановленими компанією правилами нерухоме майно обліковується на балансі згаданого дочірнього підприємства. Рішенням колегії Державної служби автомобільних доріг України від 16.02.2006р. №8 затверджено план досудової санації ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”, яким передбачена, зокрема, реалізація майна, включаючи нежилі приміщення (в літ. А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3 та будівля адміністративно-побутового корпусу (літ. Б), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3. Рішення колегії введено в дію наказом Державної служби автомобільних доріг України від 16.02.2006р. №6. Наказом ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” №42 від 14.03.2006р. затверджено Порядок відчуження майна в процедурі санації ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”. Планом досудової санації ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”, затвердженим рішенням колегії Державної служби автомобільних доріг України 16.02.2006р. та введеним у дію наказом Державної служби автомобільних доріг України 20.06.2006р., Державною службою автомобільних доріг України надано дозвіл на відчуження нерухомого майна: нежилих приміщень (в літ. А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3 та будівлі адміністративно-побутового корпусу (літ. Б), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3. Відповідно до Порядку відчуження майна в процедурі санації ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”, затвердженим наказом ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” №42 від 14.03.2006р., ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” листом №1/11-1056 від 16.06.2006р. надало згоду на відчуження шляхом продажу на конкурентних засадах нерухомого майна: нежилих приміщень (в літ. А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3 та будівлі адміністративно-побутового корпусу (літ. Б), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3. 07.08.2006р. листом №4/8-5-5-1479 Державна служба автомобільних доріг України підтвердила дозвіл на проведення Компанією всіх передбачених планом заходів, у тому числі реалізацію нерухомого майна: нежилі приміщення (в літ. А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3 та будівля адміністративно-побутового корпусу (літ. Б), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3. 26.07.2006р. було проведено аукціон, на якому було визначено переможця аукціону (покупець) Товариство з обмеженою відповідальністю „Ніко і К”.

15 листопада 2006р. між ТОВ „Ніко і К” та позивачем укладено Договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Демяненко Т.М., зареєстрований в реєстрі за №4604, відповідно до предмету якого ТОВ „Ніко і К” продало позивачу нежилі приміщення (в літ. А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3, загальною площею 6291,30 кв.м., та Договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Демяненко Т.М., зареєстрований в реєстрі за №4607, відповідно до предмету якого ТОВ „Ніко і К” продало позивачу будівлю адміністративно-побутового корпусу (літ. Б), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3, загальною площею 3824,70 кв.м.

У матеріалах справи наявні реєстраційні посвідчення КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна” від 11.12.2006р. №№024980, 024979 про реєстрацію за позивачем права приватної власності на нежилі приміщення (в літ. А), загальною площею 6291,30 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3, та будівлі адміністративно-побутового корпусу (літ. Б), загальною площею 3824,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3, що свідчить про набуття у власність позивачем обумовленого нерухомого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Враховуючи, що первісний власник зазначеного нерухомого майна по вул. Заболотного, 3 у Голосіївському районі м. Києва ДАК „Автомобільні дороги України” не втратив права на оформлення права користування виділеної земельної ділянки за рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів трудящих від 20.08.73р. №1302 „Про відведення земельної ділянки Міністерству будівництва та експлуатації автомобільних шляхів УРСР під будівництво інженерно-лабораторного корпусу та дорожньо-ремонтного пункту” після забудови цієї земельної ділянки в тому ж розмірі цієї земельної ділянки, тому й з відчуженням обєктів нерухомого майна, що знаходяться на цій земельній ділянці, до їх набувачів переходило право на оформлення права користування виділеною земельною ділянкою в тих же обсягах.

З викладеного вбачається, що позивач з набуттям у власність обєктів нерухомого майна по вул. Заболотного, 3 у Голосіївському районі м. Києва має право на оформлення права користування земельною ділянкою, виділеною для їх будівництва, межі якої були визначені планом цієї земельної ділянки відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів трудящих від 20.08.73р. №1302 „Про відведення земельної ділянки Міністерству будівництва та експлуатації автомобільних шляхів УРСР під будівництво інженерно-лабораторного корпусу та дорожньо-ремонтного пункту”.

Проте пунктом 2 оспорюваного рішення, в тому числі, визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів трудящих від 20.08.73р. №1302 „Про відведення земельної ділянки Міністерству будівництва та експлуатації автомобільних шляхів УРСР під будівництво інженерно-лабораторного корпусу та дорожньо-ремонтного пункту” як такі, що не виконані, та віднести земельну ділянку, що відводилась відповідно до цих рішень, до земель запасу житлової та громадської забудови.

Невиконання рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів трудящих від 20.08.73р. №1302 спростовується доказами, що є у матеріалах справи відомостями про первісного власника обєктів нерухомого майна по вул. Заболотного, 3 у м. Києві за Свідоцтвом про право власності серії ЯЯЯ №802066, виданим 18.07.2006р. Головним управлінням комунальної власності м. Києва, реєстраційними посвідченнями про реєстрацію права власності на обєкти нерухомого майна по вул. Заболотного, 3 у м. Києві за наступними набувачами, що в свою чергу унеможливлює віднесення забудованої земельної ділянки до земель запасу житлової та громадської забудови.

Крім того, у матеріалах справи міститься Технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування №8000000000:79:392:0034 (квартал 79:392), за яким позивачу, третій особі-1 та третій особі-5 (як співвласникам будинку літ. А по вул. Заболотного, 3 в м. Києві) встановлено у натурі межі земельної ділянки для обслуговування будівель за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 3, за яким площа земельної ділянки в порівнянні із планом відведеної земельної ділянки для будівництва будівель є меншою, а в іншій частині цю земельну ділянку відповідачем за оспорюваним рішенням надано третій особі-3 та надано дозвіл третій особі-4 для оформлення землевпорядної документації.

З огляду на вищенаведене, доводи позивача підтверджуються, а доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

За таких обставин, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2008р. у справі № 23/133 до закінчення розгляду даної справи по суті, підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 68, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення Київської міської ради від 26.07.2007р. №92/1926 „Про передачу Приватному підприємству „ВЕРОНА-9” земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації готельно-офісного центру з торговельно-розважальними закладами на перетині вул. Академіка Глушкова та Академіка Заболотного у Голосіївському районі м. Києва” в частині визнання таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 20.08.1973р. №1302 „Про відведення земельної ділянки Міністерству будівництва та експлуатації автомобільних шляхів УРСР під будівництво інженерно-лабораторного корпусу та дорожно-ремонтного пункту” як таке, що не виконано, та віднесення земельної ділянки, що відводилась відповідно до цього рішення, до земель запасу житлової та громадської забудови.

3. Стягнути з Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Спільного українсько-англійського підприємства „Західна нафтова група” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (43010, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 30887609) державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Видати наказ.

4. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2008 р. у справі № 23/133, якою заборонено Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 22883141) вчиняти будь-які дії, а саме: приймати рішення, надавати висновки, погодження, спрямовані на передачу третім особам у власність, користування земельної ділянки (код 79:392:034) площею 22417,97 кв.м., що знаходиться на вулиці Академіка Заболотного, 3 у Голосіївському районі м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.М. Демидова

Рішення підписано 26.05.2008р.