4-с/754/75/16
Справа № 754/4971/16-ц
У Х В А Л А
Іменем України
24 травня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Журавської О.В.
за участю секретаря - Лісовської А.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Альфа Банк» на постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Шевченко Маряни Ігорівни про стягнення виконавчого збору, суд -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на постанову державного виконавця ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Шевченко М.І. про стягнення виконавчого збору, посилаючись на те, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15.04.2015 з неї стягнуто на користь ПАТ «Альфа банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 4 430, 65 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 243, 6 грн. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.09.2015 зазначене рішення залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20.10.2015 зупинено виконання зазначеного вище рішення суду та відкрито касаційне провадження. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 24.02.2016 рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15.04.2015 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 02.09.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд. Всупереч зазначеному, державним виконавцем 23.03.2016 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 467, 42 грн. у зв'язку з невиконанням нею в наданий строк рішення суду. Вважає зазначені дії державного виконавця та вказану постанову неправомірними, просить скасувати постанову про стягнення з неї виконавчого збору.
ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.
Державний виконавець ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Шевченко М.І. в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про задоволення скарги, виходячи з наступних підстав.
Ст. 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог ЦПК України, порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що 15.04.2015 Деснянським районним судом м. Києва винесено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 4 430, 65 грн. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 243, 6 грн.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.09.2015 зазначене рішення залишено без змін.
На підставі зазначених рішення та ухвали судів, 12.10.2015 р. Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2-561/15.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20.10.2015 зупинено виконання зазначеного вище рішення суду та відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 24.02.2016 рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15.04.2015 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 02.09.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Постановою державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві від 23.03.2016 з ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір в розмірі 467, 42 грн. у зв'язку з невиконанням останньою у наданий строк, а саме до 21.01.2016 рішення суду про стягнення з неї на користь ПАТ «Альфа банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 4 430, 65 грн. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 243, 6 грн.
Нормою ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 25 цього Закону у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 3.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку ст. 28 Закону.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20.10.2015 зупинено виконання рішення суду, на підставі якого відкрито виконавче провадження та винесено постанову про стягнення виконавчого збору, а сама постанова винесена лише 23.03.2016, тобто вже після скасування вказаного рішення суду ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 24.02.2016.
Зокрема, постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 21.01.2016, однак як вбачається з матеріалів справи на той момент виконання рішення суду було зупинено, у зв'язку з його оскарженням.
Зокрема, ст. 37, 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначений чіткий перелік підстав зупинення виконавчого провадження та дій державного виконавця у вказаних випадках, однак всупереч зазначеному державним виконавцем порушені зазначені норми закону та проігноровані вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20.10.2015.
Доказів відсутності у державного виконавця відомостей про зупинення виконання рішення суду матеріали справи не містять.
Крім того, відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження шляхом вручення її або направлення її рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням про вручення адресату.
Доказів про те, що боржник був своєчасно повідомлений про відкриття виконавчого провадження матеріали справи не містять.
У відповідності до п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника (стаття 388 ЦПК).
У відповідності до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи належать, зокрема, витрати на правову допомогу.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення скарги, то відповідно до вимог зазначених вище правових норм з Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені по справі витрати на правову допомогу в розмірі 3 150 грн., які не перевищують граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, а саме 40 % встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням (підготовка документів, скарг, заяв, уточнення позовних вимог).
Факт понесених витрат на правову допомогу підтверджується квитанціями сплаченими скаржником, актом передачі-прийняття виконаних робіт.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 383, 384 ЦПК України, ст. 11, 25, 27, 31 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
у х в а л и в :
Скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Альфа Банк» на постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Шевченко Маряни Ігорівни про стягнення виконавчого збору - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Шевченко Маряни Ігорівни щодо винесення постанови від 23.03.2016 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у зв'язку з невиконанням рішення суду в наданий строк в розмірі 467, 42 грн.
Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Шевченко Маряни Ігорівни від 23.03.2016 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у зв'язку з невиконанням рішення суду в наданий строк в розмірі 467, 42 грн., в рамках виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа №№2-561/15, виданого 12.10.2015 р. Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 4 430, 65 грн. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 243, 6 грн.
Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогув розмірі 3 150 грн.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення, апеляційної скарги.
Суддя:
Судове рішення № 57879325, Деснянський районний суд міста Києва було прийнято 24.05.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 754/4971/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: