Постанова № 57878942, 24.05.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

33/775/70/2016(м)

222/526/16-п

Справа № 222/526/16-п

Провадження № 33/775/70/2016м

Категорія ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП Суддя 1-ої інстанції: Подліпенець Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м. Маріуполь

Суддя судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області Преснякова А.А., при секретарі: Трушковій Г.М., за участі: особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, прокурорів Кального М.Є. та Костюченка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора прокуратури Донецької області Костюченко М.В. на постанову судді Володарського районного суду Донецької області від 14 квітня 2016 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, який є головою Зеленоярської сільської ради Володарського району Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий Володарським РВ УМВС України в Донецькій області 01.06.2013 року, звільнено від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП, у зв'язку з малозначністю, обмежившись усним зауваженням,-

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2., якому рішенням першої сесії сьомого скликання Зеленоярської сільської ради від 29.10.2015 року визнано його повноваження, як Зеленоярського сільського голови, присвоєно 7 ранг 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування і відповідно до пп. «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», він є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення. Після визнання повноважень сільського голови, він 29.10.2015 року ознайомився із попередженнями про обмеження, пов'язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходженням служби, встановлені Законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про запобігання корупції».

Відповідно до ст. 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ст.ст. 3, 28 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Проте, ОСОБА_2, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», будучі сільським головою, згідно пп. «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за порушення, пов'язані з корупцією, 29.10.2015 року приблизно о 12-00 год., перебуваючи в приміщенні Зеленоярської сільської ради за адресою: Донецька область, Володарський район, с. Зелений Яр, вул. Молодіжна, буд. № 11, публічно не повідомив про наявний реальний конфлікт інтересів колегіальний орган, в якому працює - сесію сільської ради, а саме про прийняття участі в голосуванні про встановлення рангу та преміювання сільському голові, а також вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме проголосував «за» шляхом підняття руки на вищезазначеній сесії Зеленоярської сільської ради під час вирішення питання про встановлення рангу та преміювання сільському голові, чим вчинив правопорушення, пов'язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 172-7 та ч.2 ст. 172-7 КпАП України.

Постановою Володарського районного суду Донецької області від 14 квітня 2016 року ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП, у зв'язку з малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

Не погодившись з постановою суду прокурор прокуратури Донецької області Костюченко М.В. звернувся з апеляційною скаргою в якій просив скасувати постанову та винести нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.172-7 ч.2 ст.172-7 КУпАП та накласти адміністративне стягнення в межах санкції вказаних статей КУпАП.

Вважає що, висновки суду про те, що від правопорушення збитків суспільним інтересам або громадянам не завдано, а також, що ОСОБА_2 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, правопорушення вчинив вперше і ненавмисно, позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи отримує невелику заробітну плату, є необґрунтованими.

Крім того, ОСОБА_2 вчинив не одне правопорушення, а два: не повідомив сесію Зеленоярської ради про наявний реальний конфлікт інтересів та вчинив дій в умовах реального конфлікту інтересів - проголосував «за» при вирішенні питання про встановлення рангу та преміювання сільському голові.

За змістом ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП склад зазначених правопорушень є формальним, а отже відповідальність настає незалежно від настання чи ненастання наслідків та завдання збитків суспільним інтересам або громадянам.

Навіть за відсутності збитків, вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, підриває авторитет у суспільстві до органів державної влади та місцевого самоврядування, тому не може бути малозначним.

До того ж, відповідно до вимог ст.22 КУпАП, орган уповноважений вирішувати справу, обмежується усним зауваженням, тобто оголошує порушнику усне зауваження. Проте постанову від 14.04.2016 року стосовно ОСОБА_2 суд виніс без оголошення йому усного зауваження.

Також, суд в мотивувальній частині постанови зазначив, що ОСОБА_2 своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП, тоді як в резолютивній частині постанови не визнав його порушником та звільнив від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП у зв'язку із малозначністю. Зазначив що постанова суду не відповідає вимогам ст. 284 КУпАП.

Заслухавши думку прокурорів, які підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову судді, прийняту нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, ОСОБА_2, який вважав постанову судді законною та обґрунтованою, а апеляційні доводи прокурора безпідставними, перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З постанови судді вбачається, що ОСОБА_2 своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП, але у зв'язку з малозначністю суд звільнив його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Однак, з таким висновком суду погодитись неможливо, висновок суду про малозначність вчинених ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП є необґрунтованим. За таких обставин постанова суду першої інстанції є незаконною та підлягає скасуванню.

Скасовуючи постанову суду, за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд постановляє нову постанову.

Враховуючи, що судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП, ОСОБА_2 та прокурором вказаний висновок не оскаржується, постанова суду перевіряється в частині звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП.

Розглянувши адміністративну справу щодо ОСОБА_2 в цей частині приходжу до таких висновків:

Відповідно до ст. 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування: посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України "Про запобігання корупції".

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції»: правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Враховуючи, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, тобто адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, які не можуть бути малозначними, оскільки вчинення вказаних правопорушень особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування підриває авторитет у суспільстві до органів державної влади та місцевого самоврядування, тому принциповість під час призначення покарання за вказаною категорією порушень є запобіганням вчиненню більш тяжких злочинів у зазначеній сфері.

При визначені виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_2, який працює, має сім'ю, виховує малолітню дитину, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, вперше вчинив адміністративне правопорушення, ступінь вини, майнового стану, відсутність по справі обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП у виді штрафу у мінімальному розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 необхідно стягнути судовий збір в сумі 275,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Донецької області Костюченко М.В. задовольнити.

Постанову судді Володарського районного суду Донецької області від 14 квітня 2016 року, якою ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП, у зв'язку з малозначністю, обмежившись усним зауваженням скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень в дохід держави на р/р 31212206780015 МФО 834016, код 37868870, отримувач Артемівське УК м. Артемівськ 22030101.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 275,60 гривень в дохід держави на р/р 31212206780015 МФО 834016, код 37868870, отримувач Артемівське УК м. Артемівськ 22030101.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя