Постанова № 57878941, 24.05.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

33/775/81/2016(м)

241/641/16-п

Справа № 241/641/16-п

Провадження № 33/775/81/2016м

Категорія ч.1ст.172-7, ч.7 ст.172-7 КУпАП Суддя 1-ої інстанції: Топузова Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м. Маріуполь

Суддя судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області Преснякова А.А., при секретарі: Трушковій Г.М., за участі: особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, прокурорів Кального М.Є., Костюченка М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Першотравневого районного суду Донецької області від 19 квітня 2016 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с.Урзуф Першотравневого району Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого секретарем Урзуфської сільської ради Першотравневого району Донецької області, депутата Урзуфської сільської ради Першотравневого району Донецької області, НОМЕР_1, виданий Першотравневим РВ УМВС України в Донецькій області 05.11.1996 року, ІПН НОМЕР_2, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень. Стягнуто судовий збір в розмірі 275 гривень 60 копійок на користь держави,-

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2, відповідно до рішення 6 сесії сьомого скликання Урзуфської сільської ради визнано його повноваження, як депутата сільської ради, і відповідно до пп. «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

ОСОБА_2 ознайомлений із попередженнями про обмеження, пов'язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходженням служби, встановлені Законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про запобігання корупції».

Разом з тим, ОСОБА_2, порушуючи вимоги ст. ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», будучи депутатом Урзуфської сільської ради, згідно п.п. «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, 05.02.2016 приблизно о 14:00 годині, перебуваючи в приміщенні Урзуфської сільської ради за адресою: Донецька обл., с. Урзуф, вул. Центральна, будинок 64, публічно не повідомив про наявний реальний конфлікт інтересів колегіальний орган - сесію сільської ради, а саме про прийняття участі у голосуванні щодо обрання його секретарем Урзуфської сільської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються, у тому числі до адміністративної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи депутатом Урзуфської сільської ради, відповідно до пп.«б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» - суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, порушуючи вимоги ст.ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи про наявну суперечність між приватними інтересами та його службовими повноваженнями, не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив сесію ради про наявність реального конфлікту інтересів.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, ОСОБА_2, порушуючи вимоги ст. ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», будучи депутатом Урзуфської сільської ради, згідно п.п.«б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, 05.02.2016 приблизно о 14:00 годині, перебуваючи в приміщенні Урзуфської сільської ради за адресою: Донецька обл., с. Урзуф, вул. Центральна, будинок 64, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів - проголосував «за» на сесії Урзуфської сільської ради під час вирішення питання про обрання його секретарем Урзуфської сільської ради.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи депутатом Урзуфської сільської ради, відповідно до пп.«б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» - суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, порушуючи вимоги ст.ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи про наявну суперечність між приватними інтересами та його службовими повноваженнями, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 19 квітня 2016 року ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень,передбачених ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП України.

Із вказаною постановою не погодився ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, просив вищезазначену постанову скасувати та закрити провадження у справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 вказав, що об'єктивні данні, які б достовірно свідчили про спонукання депутатів Урзуфської сільської ради до голосування за рішення на його користь в матеріалах справи відсутні. Висновок суду про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП не відповідає фактичним обставинам справи.

Приймаючи участь у голосуванні щодо вирішення питання про обрання його секретарем сільської ради, він діяв не особисто, а рішення приймалось колегіальним органом на сесії сільської ради із дотриманням процедури.

Вважає, що в його діях не було конфлікту інтересів та умислу на скоєння адміністративного правопорушення.

Також вказує, що визнання його повноважень, як депутата сільської ради та обрання секретарем сільської ради відбулося в один день - 05 лютого 2016 року, тоді як з законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» він ознайомився самостійне, вже після обрання його депутатом.

Заслухавши ОСОБА_2, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, думку прокурорів, які вважали постанову судді законною та обґрунтованою, а апеляційні доводи безпідставними, перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову судді слід залишити без змін з таких підстав.

Суддя суду першої інстанції правильно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-7 ч.1, ст. 172-7 ч.2 КУпАП, а саме, неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того, ОСОБА_2 в ході апеляційного розгляду не заперечував, що будучи депутатом 7 скликання Урзуфської сільської ради Першотравневого району Донецької області являється суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення. Він не повідомив депутатів Урзуфської сільської ради Першотравневого району перед голосування 05 лютого 2016 року за рішення щодо обрання його секретарем сільради та проголосував за прийняття сесією вказаного рішення, але не вбачає в цьому реального конфлікту інтересів, вважає, що в його діях відсутній склад вказаних правопорушень.

Частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Терміни "реальний конфлікт інтересів" та "потенційний конфлікт інтересів" визначені Законом України "Про запобігання корупції".

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»: Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування»: Сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз'яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Таким чином ОСОБА_2, відповідно до рішень 6 сесії сьомого скликання Урзуфської сільської ради від 05.02.2016 року, визнано його повноваження, як депутата Урзуфської сільської ради сьомого скликання, та обрано на посаду секретаря цієї ради, відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», він є суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення.

ОСОБА_2 в порушення ч.1 ст. 28, ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції", ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», при вирішені питання про обрання його на посаду секретаря Урзуфської сільської ради, на засіданні сесії Урзуфської сільської ради Першотравневого району 05 лютого 2016 року, на якій він був присутній як депутат, не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив про наявний реальний конфлікт інтересів колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, та вчинив дії, а саме прийняв участь у голосуванні при прийнятті рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто скоїв діяння, пов'язані з корупцією, адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Апеляційні доводи ОСОБА_2 про відсутність реального конфлікту, ніякої вигоди або поліпшення для себе, будучи обраним секретарем селищної ради не мав би та не має, є безпідставними, так як відповідно до ст. 50 ЗУ «Про місцеве самоврядування»: секретар сільської, селищної, міської ради у випадках, передбачених цим Законом, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови, тобто, будучі обраним секретарем сільської ради, ОСОБА_2 мав би значно ширші повноваження, а саме спеціальні повноваження, якими особа наділяється органом місцевого самоврядування. В тому і полягає реальний конфлікт інтересів.

Також не можуть бути прийняті до уваги апеляційні доводи ОСОБА_2 про незнання вимог закону, оскільки відповідно до ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради зобов'язаний: додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.

Таким чином, під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 не довів належними та допустимими доказами обґрунтування невизнання своєї вини у скоєні адміністративних правопорушення, передбачених ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП.

ОСОБА_2 за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП призначено адміністративне стягнення з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП у виді штрафу в мінімальному розмірі, яке накладено у межах передбаченого ст. 38 КУпАП строку.

Вважаю, що суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про визначення ОСОБА_2 виду стягнення та його розміру, з урахуванням характеру порушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

За таких обставин прихожу до висновку що апеляційна скарга ОСОБА_2 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Першотравневого районного суду Донецької області від 19 квітня 2016 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя