Рішення № 57877640, 17.05.2016, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/254/16-ц

Провадження 2/222/88/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 року Володарський районний суд Донецької області у складі

судді Доценко С.І.,

при секретарі Болбат Н.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1, ОСОБА_2

до

Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ»

про стягнення моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи,-

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулись до суду із зазначеним позовом, в якому просили суд про відшкодування моральної шкоди, завданої їм смертю сина, який загинув внаслідок отриманої травми на виробництві.

В обґрунтування заявлених вимог зазначили, що вони є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працював в ПАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» шахтарем, робочим підземної шахтної професії, з повним робочим днем під землею на шкідливих роботах у шкідливих умовах праці. 14 листопада 2014 року він трагічно загинув при виконанні своїх трудових обов'язків на виробництві, що підтверджується складеними актами форми Н-5 та форми Н-1. В наслідок смерті сина вони зазнали моральних страждань, тому що втратили повноцінне сімейне життя, були порушені плани на майбутнє. Фізичні та психічні страждання внаслідок втрати сина потребують від них додаткових зусиль для організації подальшого життя. Винним у завданні їм моральної шкоди вважають відповідача, який як роботодавець не створив безпечних умов для роботи сина, та є власником джерела підвищеної небезпеки, який відповідає незалежно від його вини відповідно до ст..1187 ЦК України. Посилаючись на підстави, передбачені ст.1167,1168,1187,268 ЦК України, ст.13 Закону України «Про охорону праці» просили стягнути з відповідача завдану їм моральну шкоду на користь кожного по 250000 грн.

Позивачі в судове засідання не з'явились, але ж згідно заяви наполягали на своїх вимогах та просили розглянути справу у їх відсутність.

Представник відповідача, яка діяла за дорученням, позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволенні позову із наступних підстав. Дійсно, ОСОБА_4 працював на шахті гірничим майстром підземних робіт. 14.11.2014 року на підприємстві стався нещасний випадок. В результаті прямого влучення артилерійського снаряду в водонапірну вежу, на якій ОСОБА_4 та інші працівники шахти виконували надані їм завдання, відбувся вибух, внаслідок якого була пошкоджена споруда та настала смерть ОСОБА_4. Зазначений випадок неможна визнати як в наслідок дії джерел підвищеної небезпеки, тому що всі механізми які є джерелом підвищеної небезпеки знаходяться під землею, в шахті. Внаслідок того що поряд з шахтою проводились активні бойові дії АТО, наказом керівництва, з 27 липня 2014 року шахта призупинила свою діяльність під землею і на підприємстві був встановлений простой. Згідно висновків актів Н-5, Н-1 причиною нещасного випадку визначено пошкодження будівлі внаслідок військових дій. В настанні нещасного випадку немає вини підприємства, а моральна шкода відшкодовується особою що її завдала . На думку представника шкода повинна бути відшкодована державою в порядку, передбаченому ст.1207 ЦК України. Окрім того, шахта відразу після настання нещасного випадку добровільно надала сім'ї загиблого 200000 грн. благодійної допомоги і відповідачі не заперечували, щоб кошти були перераховані на рахунок дружини загиблого. Вважає, що позивачами не надані докази на підтвердження завданої їм моральної шкоди. А тому немає підстав для задоволення позову.

Суд, розглядаючи справу в межах заявлених вимог, вислухавши представника відповідача, дослідивши наявні в справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 24.10.2012 року у справі №6-123цс12 та постанові від 13.11.2013 року у справі №6-120цс13 у спорах про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю членам сім'ї працівника в результаті отриманого ним на виробництві професійного захворювання, а також про відшкодування моральної шкоди членам сім'ї працівника, який загинув унаслідок нещасного випадку на виробництві, відшкодування моральної шкоди членам сім'ї працівника в таких випадках здійснюється відповідно до положень ст. 1167, ч.2 ст. 1168 ЦК України, а не за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Згідно з положеннями ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав. Частиною другою зазначеної статті визначено, що моральна шкода може полягати у душевних стражданнях ,яких особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї та близьких родичів. Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються умови розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Із копії трудової книжки ОСОБА_4 встановлено, що з 13.08.2002 року він працював на ПАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» гірничим майстром підземних робіт з повним робочим днем під землею. 14.11.2014 року робота припинена у зв»язку зі смертю.

Згідно акту форми Н-5 в період з 14.11.2014 по 26.11.2014 року комісією ,утвореною Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Донецькій області проведено спеціальне розслідування групового нещасного випадку що стався 14.11.2014 року на ПАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ», на центральному промисловому майданчику, даху будівлі центральної вакуум насосної станції №1 ( ВНС№1) в ході якого встановлено три потерпілих, один із яких із смертельним наслідком. Загиблим є ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Причиною смерті ОСОБА_4 встановлено травматичний шок, субдуральний (80мм), субарханоідальний крововилив головного мозку, переломи ребер I-VIII зліва, VI-VIII справа, перелом лівого стегна, розрив легенів, внутрішньо-грудна кровотеча (3л), сукупна травма тіла, ушкодження внаслідок військових дій.

Згідно характеристики місця, де стався нещасний випадок встановлено, що місцем події є центральний промисловий майданчик на даху будівлі центральної вакуум насосної станції №1 (ВНС№1 ) шахти «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» Будівля ВНС №1 зруйнована внаслідок прямого попадання снаряда. З липня 2014 року підприємство перебуває в зоні проведення активної фази АТО. З 28.07.2014 року підземні працівники і працівники шахтної поверхні екстрено евакуйовані.

Встановлені обставини нещасного випадку, а саме, що 14.11.2014 року в 1 зміну ОСОБА_4, Черноморський, Ганін приблизно в 11.45 вилізли на дах будівлі ВНС №1 для виконання робіт по огляду та прибиранню за допомогою стислого повітря сміття з раніше закладених дір , які з»явились внаслідок артобстрілів . Під час виконання цих робіт о 12.10 внаслідок прямого влучення снаряду в дах ВНС№1 стався вибух і займання що призвело до миттєвого руйнування будівлі .Ударною хвилею ОСОБА_4 відкинуло на вцілілу ділянку даху . Постраждалі були направлені машиною швидкої допомоги до лікарні. В 13.30 було констатовано смерть ОСОБА_4

Причинами настання нещасного випадку в п.4.1 зазначено (технічні)- незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будівель, споруд, комунікацій, території внаслідок пошкодження будівель і споруд, в тому числі покрівлі блоку приміщень в результаті неодноразових артилерійських обстрілів під час проведення АТО., (інші причини)- тимчасове перебування в зоні бойових дій , не виконуючи роботи військового характеру.

Згідно висновку комісії груповий нещасний випадок із гірничим майстром ОСОБА_4 та іншими працівниками вважається пов'язаним з виробництвом та береться на облік ПАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» і складається акт за формою Н-1 на кожного потерпілого. Акт затверджений та підписаний всіма членами комісії, в тому числі і директором ПАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБСУ».

Згідно з актом форми Н-1 за №29 від 28.11.2014 року на підприємстві ПАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» стався нещасний випадок про, пов'язаний з виробництвом, 14.11.2014 року, в результаті якого настала смерть гірничого майстра підземного ОСОБА_4 В акті зазначено, що основною причиною настання нещасного випадку є тимчасове перебування в зоні бойових дій, не виконуючи роботи військового характеру, супутніми причинами визнано технічні причини, а саме незадовільний стан виробничих об'єктів будівель, споруд, інженерних комунікацій, території, організаційні причини - відсутні. Акт затверджений та підписаний всіма членами комісії, в тому числі і директором ПАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБСУ», що свідчить про визнання відповідачем факту, що смерть робітника шахти ОСОБА_4 пов'язана з виробництвом.

Згідно з свідоцтвом про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачі є батьками ОСОБА_4, а тому відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК мають право на звернення з зазначеним позовом.

На підставі досліджених доказів суд вважає доведеним наявність вини відповідача в настанні нещасного випадку, який стався з ОСОБА_4, в наслідок якого настала його смерть на виробництві.

Такий висновок суду грунтується безпосередньо на висновках комісії, що займалась розслідуванням нещасного випадку, викладених в актах форми Н-5, Н-1 за результатами якого зроблено висновок, що нещасний випадок внаслідок якого настала смерть працівника шахти ОСОБА_4 пов'язаний з виробництвом. Окрім перебування підприємства в зоні бойових дій під час АТО, в актах зазначені і технічні причини настання нещасного випадку - незадовільний стан виробничих об'єктів будівель, споруд, інженерних комунікацій, території, на яких в день настання нещасного випадку ОСОБА_4 виконував виробничі завдання.

Суд не приймає доводи відповідача про відсутність у нього вини в настанні зазначеного нещасного випадку на виробництві, тому що перебування в зоні військових дій не звільняло відповідача від обов'язку забезпечувати для робітників шахти, навіть в таких умовах, безпечні умови праці на підприємстві.

Такий обов'язок покладений на відповідача як на роботодавця положеннями ст. 153 КЗПП, згідно яких умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Також ст. 13 Закону України «Про охорону праці» встановлює, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці та частиною третьою ст. 13 цього Закону на роботодавця покладено безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно з ст. ст. 4, 38 Гірничого Закону України охорона праці, забезпечення безпеки та здоров'я людей в особливо небезпечних умовах визнано безпосереднім об'єктом гірничих відносин. До обов'язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі.

З цих же підстав суд вважає безпідставною позицію відповідача про визнання їх неналежним відповідачем відповідно до положень ст. 1207 ЦК України та стягнення завданої шкоди держави.

А тому, суд вважає доведеним, що позивачі внаслідок смерті їх сина в результаті нещасного випадку на виробництві, зазнали моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на їх користь, як з винної особи.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Особи, які зазнали порушення своїх, гарантованих Конституцією прав, нерідко високо оцінюють свої страждання. Тому розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

На думку суду позивачі достатньо обґрунтували свої моральні страждання спричинені смертю сина. Вони як батьки пережили та продовжують переживати сильний душевний біль, моральні страждання та переживання внаслідок смерті своєї дитини. Ця трагічна подія назавжди змінила їх життя, втрата є непоправною, отримана ними душевна травма потребує додаткових зусиль для організації їх подальшого життя .

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи, глибину, характер і тривалість страждань, ступінь вини відповідача, бездіяльність якого носила вторинний характер, а основною причиною нещасного випадку визначено перебування в зоні військових дій.

Суд також враховує при визначені розміру відшкодування, те що відповідач після настання нещасного випадку прийняв заходи для зменшення моральних страждань позивачів, перерахувавши їм нецільову благодійну допомогу в сумі 166 487.20 грн., яка за їх згодою була перерахована на ім'я дружини загиблого.

Так, згідно з платіжним дорученням №321306 від 28.11.2014 року ПАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБСУ» перераховано на ім'я ОСОБА_6 нецільова благодійна допомога в сумі 166 487.20грн. ( а.с.49)

Відповідно до платіжних доручень № 321309 та №321311 відповідачем з нецільової благодійної допомоги сплачено НДФЛ по 16 756.40 по кожному платіжному дорученню. (а.с.50-51)

Згідно з розпискою ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вони не заперечували , щоб благодійна допомога була сплачена на рахунок дружини сина ОСОБА_6 (а.с.77-78)

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача на користь кожного з позивачів слід стягнути моральну шкоду в розмірі по 90 000 грн. кожному. В решті позову слід відмовити.

Суд вважає, що також не підлягають задоволенню вимоги позивачів про звернення рішення до негайного виконання, тому що на заявлені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди негайне виконання судових рішень, відповідно до ст.367 ЦПК України не поширюється.

Судові витрати по справі складаються із судового збору, який становить по 0.4 розміру мінімальної заробітної плати на кожного, що становить 551.20 грн. на кожного позивача, а разом 1102 грн. При тому, що вимоги позивачів задоволені на 45% то, відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір на загальну суму 810 грн.

Керуючись ст. ст.153 КЗпП України, ст. ст.60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, суд, -

в с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБСУ»про стягнення моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБСУ» (р/р 26007962490466 у ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 05508186, ІПН 055081805131) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) 90 000 (дев'яносто тисяч) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті сина ОСОБА_4 на виробництві.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБСУ» (р/р 26007962490466 у ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 05508186, ІПН 055081805131) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) 90 000 (дев'яносто тисяч) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті сина ОСОБА_4 на виробництві.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБСУ»(р/р 26007962490466 у ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 05508186, ІПН 055081805131) на користь держави судовий збір в розмірі 810 (вісімсот десять) гривень.

Повний текст рішення виготовлений 20.05.2016 року.

На рішення може бути подано апеляцію через Володарський районний суд Донецької області до Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом 10 /десяти/ днів з дня його проголошення, а для осіб , які не були присутні при його проголошенні - в той же строк з дня отримання його копії.

Суддя Доценко С.І.