Рішення № 57876470, 19.05.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15671/15

провадження № 2/753/1367/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Цимбал І.К.

при секретарі Корпусенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», про визнання правочину недійсним -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.03.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 (далі - відповідач), було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11126978000 (далі - договір) на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Відповідно до умов договору, банк надав ОСОБА_2, кредит у розмірі 27000,00 доларів США., зі сплатою 12 % річних з кінцевим терміном повернення 14.03.2028 року. Проте, в порушення умов договору, ОСОБА_2, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 17.08.2015 року становить 18860, 56 дол. США та пеня в розмірі 10454, 55 грн., з яких: 16802, 26 дол. США - заборгованість за кредитом; 2058, 30 дол. США - заборгованість за процентами; 1140, 97 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 9313, 58 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 17.10.2014 року по 17.08.2015 року.

ПАТ «УкрСиббанк»звертався до ОСОБА_2 з вимогою про погашення заборгованості, проте ОСОБА_2 в добровільному порядку заборгованість сплатити відмовляється, в зв'язку з чим ПАТ «УкрСиббанк» звернувся з даним позовом до суду про стягнення боргу в примусовому порядку.

В судовому засіданніпредставникПАТ «УкрСиббанк» позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав наведених в позовній заяві.

ОСОБА_2 та представник останньої проти задоволення позову заперечували та звернулися до суду із зустрічним позовом про визнання правочину не дійсним, посилаючись на те, що банк не надав належних та допустимих доказів про те, що ОСОБА_2 отримала кредитні кошти, крім того оспорюваний правочин містить положення, які суперечать чинному законодавству, а саме щодо збільшення процентної ставки в односторонньому порядку. Крім того, мали місце порушення прав ОСОБА_2 щодо ненадання останній повної інформації про кредитні зобов'язаня, зокрема орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням відстокової ставки, що є з боку банку недобросовісною підприємницькою діяльністю. Крім того, ді банку мають елементи примусу, щодо обов'язку укласти договір страхування, що впливає на свободу договору. Також, вказаний договір був укладений внаслідок введення банком в оману ОСОБА_2 оскільки останню не було проінформовано банком щодо всіх істотних умов договору. В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що на час укладення договору кредиту остання мала достатній дохід і планувала погастити кредит до граничного строку на які було укладено договір. Проте, у зв'язку з подіями 2013 року, які вимусили її залишити постійне місце проживання у м. Луганськ, остання втратила дохід і кредитні зобов'язання почала виконувати не своєчасно через скрутне матеріальне становище. На даний час ОСОБА_2 також перебуває у скрутному матеріальному становищі, одноособо утримує неповнолітню дитину, всі її спроби домовитися із банком виявилися марними. ОСОБА_2 зазначає, що на даний час може сплатити частину заборгованості, проте меншу іж запропонована банківською установою, однак на її пропозицію банкі відповідні не надав.

Предсавник ПАТ «УкрСиббанк» проти задоволення зустрічного позову заперечував, посилаючись на те, що ОСОБА_2 особисто визнано, що остання отримувала кредитні кошти, використала їх на купівлю квартири і внаслідок зміни обставин життя, через погіршення матеріального стану, почала погашати кредит несвоєчасно внаслідок чого утворилась заборгованість. Таким чином, всі доводи зустрічного позову є надуманими формальними міркуваннями, дійсна причина невиконання умов кредитного договору це незадовільний матеріальний стан позичальника, а обставини викладені у зустріній позовній заяві спрямовані на уникнення виконання договірних зобов'язань і намагання виконаня останніх на умовах ОСОБА_2

Вислухавши думку учасників процесу дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

14 березня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_2, було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11126978000 /а.с. 69-72/.

Відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 року, були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування банку стало Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».

Відповідно до п. 1.1 договору, банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 27000,00 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 136350,00 грн. за курсом НБУ на день укладення цього договору /а.с. 69/.

Відповідно до п. 1.2.2. даного договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше 14.03.2028 року /а.с. 69/.

Згідно п. 1.3.1. даного кредитного договору за використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12% річних /а.с. 69/.

Відповідно до п. 7.1 договору, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ /а.а.70/.

Відповідно до п. 5.3 договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому п. 11 договору /а.с. 70/.

Внаслідок того, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу несвоєчасно здійснювала платежі, встановлених графіком, станом на 17.08.2015 року становить 18860, 56 дол. США та пеня в розмірі 10454, 55 грн., з яких: 16802, 26 дол. США - заборгованість за кредитом; 2058, 30 дол. США - заборгованість за процентами; 1140, 97 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 9313, 58 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 17.10.2014 року по 17.08.2015 року /а.с. 58-67/.

Згідно банківської ліцензії, дозволів та додатків до дозволів ПАТ «Укрсиббанк» мало право на видачу кредитних коштв в іноземній валюті /а.с. 82-85/.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк /термін/ його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк /термін/.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.

За наявності хоча б в однієїзісторінзобов'язанняіндивідуальноїабогенеральноїліцензії на використанняіноземноївалюти суд має право ухвалитирішення про стягнення суми в іноземній валюті (Постанова ВСУ 10 лютого 2016 року №6-1680цс15).

ОСОБА_2 обґрунтовуючи зустрічні позові вимоги не надала у встановленому законом порядку будь яких доказів на їх підтвердження. Навпаки особисто підтвердила факт отримання кредиту та розповіла про хронологію виконання грошових зобов'язань та підстави неможливості належного виконання останніх.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. За таких обставин підстав вважати, що передбачені кредитним договором умови є несправедливими для позивача та суперечать чинному законодавству України, у суду немає.

При укладенні кредитного договору ОСОБА_2 мала можливість обирати валюту кредитування. Обираючи іноземну валюту, як валюту кредиту, ОСОБА_2 виходила з невеликого розміру процентної ставки для кредитів в цій валюті по відношенню до інших валют, у тому числі національної валюти України, проте усвідомлювала або мала усвідомлювати, що низький розмір процентної ставки пов'язаний із більш високим ризиком для позивача росту курсу цієї валюти по відношенню до гривні в період кредитування. Банк, встановлюючи процентну ставку для кредиту в іноземній валюті та ОСОБА_2, обираючи валюту за власним бажанням та на власний розсуд, укладаючи споживчий кредитний договір, усвідомлювала можливість збільшення курсу іноземної валюти по відношенню до національної валюти України, а отже сторони не виходили з того, що така подія не настане.

Всі доводи зустрічного позову є надуманими, дійсна причина невиконання умов кредитного договору це незадовільний матеріальний стан позичальника, а обставини викладені у зустріній позовній заяві спрямовані на уникнення виконання договірних зобов'язань на умовах договору.

Окремо, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України із змаінами 2008 р., умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Враховуючи те, що з часу укладення договору кредиту до набрання чинності вказаною нормою закону та з моменту набрання нею чинності процентна ставка не змінювалась, крім того враховуючи, що нікчемність такого пункту договору прямо встановлена законом, така норма договору визнанню не дійсною не потребує.

Оцінюючи належність, допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за первісним позовом є обґрунтованими в частині стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями, а саме тіла кредиту.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити ПАТ «Укрсиббанк» у стягненні пені виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пнею є неустойка, щообчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що на даний час перебуває у скрутному матеріальному становищі, вимушена була залишити своє постійне місце проживання у м. Луганську через початок проведення антитерористичної оперціцї, залишити місце роботи, наразі вона одноособово виховуює неповнолітню дитину. Вкзані обставини представником ПАТ «Укрсиббанк» не оспорбвались, у зв'язку з чим суд приймає останні до уваги і вважає станні такими, що мають істотне значення для зменшення пені у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3. 6, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 57, 60, 88, 169, 218 ЦПК України, ст. ст. 6, 203, 215, 229, 230, 509, 525, 526, 530, 549, 551,610, 611, 627,1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованостіта штрафних санкцій задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Луганськ, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», МФО 351005, код 09807750, розрахунковий рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», місцезнаходження: м. Харків, проспект Московський, 60 заборгованість за кредитом в розмірі 18860 /вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят/ доларів США 56 центів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Луганськ, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», МФО 351005, код 09807750, розрахунковий рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», місцезнаходження: м. Харків, проспект Московський, 60 судові витрати в розмірі 3654 /три тисячі шістсот п'ятдесят чотири/ грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», про визнання правочину недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: