ПОСТАНОВАІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-4507/10/2370
28.10.2010 р. м. Черкаси
14 год. 40 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гараня С.М.,
при секретарі Лисенко С.С.,
за участю:
представника позивача державної податкової інспекції у місті Черкаси ОСОБА_1 за довіреністю,
представника відповідача приватного підприємства «ННМ»ОСОБА_2 за посадою,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкаси до приватного підприємства «ННМ»про стягнення податкової заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у місті Черкаси звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «ННМ»про стягнення з відповідача боргу по податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість на загальну суму 17549 грн. 80 коп.
Представник позивача підтримала у повному обсязі позовні вимоги, просила суд їх задовольнити. В обґрунтування позову зазначила, що проведеною перевіркою відповідача питань дотримання вимог податкового законодавства встановлено порушення його вимог та як наслідок податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями донараховано податку на прибуток підприємства за основним платежем 6500 грн. та штрафними санкціями 3250 грн., та податку на додану вартість в розмірі 5200 грн. та штрафними санкціями 2600 грн., які в звязку з відсутністю апеляційного оскарження їх відповідачем вважаються узгодженою сумою податкового зобовязання. Узгоджена сума податкових зобов'язань з врахуванням переплати в розмірі 17549 грн. 80 коп. визнається сумою податкового боргу платника податків та у звязку з несплатою відповідачем підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позову та пояснив, що приватне підприємство «ННМ»за період перевірки господарською діяльністю не займалося, а тому вимоги позивача про стягнення зазначених сум податків є неправомірними.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що приватне підприємство «ННМ»згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 31.08.1993 р. та перебуває на обліку в державній податковій інспекції в місті Черкаси як платник податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» № 1251-XII від 25.06.1991 р. (далі Закон № 1251-XII) з 18.04.2007 р.
Свідоцтво про реєстрацію як платника податку на додану вартість приватного підприємства «ННМ»№ 32108496 від 08.01.1998 р. анульовано 29.02.2008 р. у звязку з відсутністю оподатковуваних операцій за період з січня 2007 року по січень 2008 року. Даний факт зазначений в акті перевірки позивача від 04.11.2009 р. за № 1659/23-2/21350493 та відповідачем не заперечується.
Позивачем встановлений факт несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов`язань протягом граничних строків їх сплати, а саме: податку на додану вартість та податку на прибуток підпрємства.
Так, згідно поданих приватним підприємством «ННМ»за 2006 рік декларацій з податку на прибуток підприємства, суму податку, що підлягає до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, відповідачем визначено самостійно в розмірі 45 грн. і не сплачено у добровільному порядку.
Оскільки суму податку на прибуток підприємств відповідачем розраховано самостійно в поданій останнім декларації, відповідне податкове зобовязання згідно п. 5.1 статті 5 Закону № 2181 є узгодженим.
За результатами проведеної перевірки позивачем згідно акту перевірки від 04.11.2009 р. за № 1659/23-2/21350493 відповідачу податковим повідомленням-рішенням № 0004202301/0 від 09.11.2009 р. нараховано 6500 грн. податку на прибуток приватних підприємств та штрафних санкцій у розмірі 3250 грн., а рішенням № 0004212301/0 від 09.11.2009 р. відповідачу нараховані податок на додану вартість на суму 5200 грн. і штрафні санкції в розмірі 2600 грн. Зазначені податкові рішення були отримані відповідачем 09.11.2009 р. і оскаржені не були.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість віднесені до загальнодержавних податків і зборів.
Спеціальним законом, який визначає платників податку на прибуток, обєкти оподаткування, правила ведення податкового обліку, а також порядок нарахування та строки сплати зазначеного податку, є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. (далі Закон № 334/94-ВР).
Прибуток платників податку відповідно до статті 10 Закону № 334/94-ВР, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування. Об'єктом оподаткування статтею 3 даного Закону, у свою чергу, визначено прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку, а також суму амортизаційних відрахувань.
Порядок нарахування та строки сплати податку на прибуток підприємств визначені пунктом 16.4 статті 16 вищевказаного Закону, згідно якої платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Так, платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, яким відповідно до цього Закону є: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів. При цьому, за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року повну.
Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР).
Згідно підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР платники податку на додану вартість зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнених від оподаткування. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях.
При цьому сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, остання підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
Податковим періодом згідно пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.
Отже, сплачується податок на додану вартість, визначений у місячній податковій декларації, згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, що відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 складає 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з вимогами підпункту 3 пункту 1 статті 9 Закону № 1251-XII платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюється Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000 р. (далі Закон № 2181-III).
Так, відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III встановлює обов`язок платника податків самостійно сплачувати суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
В той же час, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання визнається податковим боргом (пункт 1.3 статті 1 Закону № 2181-III).
Внаслідок виникнення податкового боргу на адресу відповідача були направлені податкові вимоги: перша від 25.11.2009 р. № 1/2764, отримана уповноваженою особою відповідача 26.01.2010 р., та друга від 25.02.2010 р. № 2/407, яка була отримана відповідачем 07.05.2010 р.
Згідно пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509, органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, надано право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог, реєстрації податкової застави від 30.11.2009 р. № 25501476 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та опису активів, на які поширюється право податкової застави, прийняття рішення від 09.06.2010 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Вжиті заходи не забезпечили повного погашення податкового боргу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податковий борг приватного підприємства «ННМ»в сумі 17549 грн. 80 коп., не сплачений в установлені Законом № 2535-XII строки, підлягає примусовому стягненню з відповідача.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов державної податкової інспекції у місті Черкаси до приватного підприємства «ННМ»про стягнення податкової заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути приватного підприємства «ННМ», ідентифікаційний код 21350493, на користь бюджету через державну податкову інспекцію у місті Черкаси заборгованість з податку на прибуток підприємства в сумі 9750 (дев'ять тисяч сімсот пятдесят) грн. та податку на додану вартість в розмірі 7799 (сім тисяч сімсот девяносто дев'ять) грн. 80 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений 02 листопада 2010 року.
Суддя С.М. Гарань
Судове рішення № 57870323, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 28.10.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4507/10/2370. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: