Ухвала суду № 57870318, 19.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2016 року м. Київ К/800/49433/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.

Леонтович К.Г.

Сороки М.О.

розглянувши в попередньому розгляді адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у справі № 809/2230/15 за позовом ОСОБА_4 до Управління державної казначейської служби в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Управління державної казначейської служби в м. Івано-Франківську, в якому просив: визнати протиправними дії Управління державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську щодо повернення поданої представником позивача заяви від 27.05.2015 року про прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом по справі № 2а-1731/11/0970: зобов'язати відповідача повторно розглянути подану уповноваженим представником зазначену заяву від 27.05.2015 року; відшкодувати позивачу моральну шкоду в сумі 500 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що листом від 28.05.2015 року Управлінням Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську повернуто без виконання подану представником позивача ОСОБА_5 заяву від 27.05.2015 року про прийняття до виконання, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом виконавчого листа по справі № 2а-1731/11/0970, відповідно до якого на користь ОСОБА_4 підлягають поверненню з Державного бюджету України судові витрати згідно з квитанцією № к6/9 від 11.10.2010 року та № к6/с41 від 12.07.2012 року в частині задоволення позовних вимог в сумі 505,77 грн. Дії відповідача щодо повернення вищевказаної заяви на думку позивача є протиправними, оскільки уповноваженим ним представником подано усі документи, необхідні для виконання зазначеного судового рішення у відповідності до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року. Також позивач вважає безпідставним посилання відповідача на те, що довіреність на представлення його інтересів ОСОБА_5 посвідчена неуповноваженою особою, оскільки вказана довіреність оформлена у відповідності до чинного законодавства.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року позов задоволено: скасовано рішення Управління державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську "Про повернення документів без виконання", викладене у листі за № 03-04/1213 від 28.05.2015 року; визнано протиправними дії Управління державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську щодо повернення документів без виконання на підставі рішення, викладеного у листі за № 03-04/1213 від 28.05.2015 року; зобов'язано Управління державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 27.05.2015 року "Про виконання виконавчого листа від 12.05.2015 року, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом по справі № 2а-1731/11/0970. ".

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 27.05.2015 року представник позивача ОСОБА_5 звернувся до Управління державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом по справі № 2а-1731/11/0970. До заяви було додано оригінал виконавчого документа по справі № 2а-1731/11/0970, копію інформації з АТ "Ощадбанк" про рахунок ОСОБА_4, копія довіреності ОСОБА_4 на представництво його інтересів ОСОБА_5

Згідно із вказаним виконавчим документом підлягають поверненню ОСОБА_4 з Державного бюджету України здійснені судові витрати відповідно до квитанцій № к6/9 від 11.10.2010 року та № к6/с/41 від 12.07.2012 року в частині задоволення позовних вимог в загальній сумі 505,77 грн.

Листом № 03-04/1213 від 28.05.2015 року повернуто вказаний виконавчий документ на адресу представника позивача без виконання, оскільки долучена до заяви довіреність на представлення ОСОБА_5 інтересів ОСОБА_4 посвідчена секретарем Чортовецької сільської ради Городенківського району, що є порушенням присів пункту 4 частини другої статті 40 Закону України "Про нотаріат", оскільки ОСОБА_4 в с. Чортовець не проживає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що приписами чинного законодавства органам місцевого самоврядування, що мають повноваження на вчинення нотаріальних дій, не заборонено вчиняти ці дії на прохання осіб, які не мають зареєстрованого місця проживання в населеному пункті, юрисдикція на який на вчинення нотаріальної дії покладається на відповідну службову особу органу місцевого самоврядування.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач по місцю посвідчення довіреності на свого представника не проживає, а то в силу положень законодавства така довіреність посвідчена з порушенням правових норм.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пунктів 3, 6, 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві, зокрема, у разі, коли виконавчий документ подано особою, що не має відповідних повноважень.

Пунктом 4 частини другої статті 40 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення Чортовецької сільської ради від 07.07.2015 року - ОСОБА_4 в с. Чортовець не проживає.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: