Ухвала суду № 57869870, 19.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2016 року м. Київ К/800/32074/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Трускавецького міського управління юстиції Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Реєстраційної служби Трускавецького міського управління юстиції Львівської області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.12.2014 року № 17822789 та зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 і видати свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_3

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 03.03.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 року, в задоволенні позову відмовив повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.12.2012 року між ТОВ «ФПГ» та ПАТ «Готелі Трускавця» укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі № 5423865, за умовами якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність нежитлову будівлю АДРЕСА_1, реєстраційний номер 37807974.

08 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФПГ» та Трускавецькою міською радою укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку призначення площею 0,3803 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Згідно з Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації № ЛВ 143142390484 від 05.08.2014 року, реконструкція готелю під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1, вважається закінченим будівництвом об'єкт готовим до експлуатації.

06 жовтня 2014 року ТОВ «ФПГ» (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) уклали Договір № 37, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати належні йому майнові права на 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_1, у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти вказане майно та платити його вартість в порядку і на умовах визначених цим Договором.

Згідно акта прийому-передачі майнових прав від 20.10.2014 року укладеного між ТОВ «ФПГ» (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), продавець передав належні йому майнові права на 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_1.

У грудні 2014 року позивач звернувся до Реєстраційної служби Трускавецького міського управління юстиції Львівської області із заявою для проведення державної реєстрації права власності на вищевказану квартиру.

Однак, 09.12.2014 року № 17822789 державним реєстратором Топорович Л.М. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на вказану квартиру у зв'язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Згідно відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «ФПГ» зареєстровано право на нежитлову будівлю загальною площею 5116, 5 кв. м. Власнику об'єкта нерухомого майна перед проведенням виділу окремих квартир належало перевести нежитлову будівлю в житловий багатоквартирний будинок у відповідності до абз. 2 п. 49 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи зазначені фактичні обставини, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що подані ОСОБА_3 документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Частиною першою статті 2 Закону України від 01.07.2004 року №1952-VI ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон України №1952-IV) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 8 Закону №1952-VI визначено повноваження органу державної реєстрації прав, зокрема, орган державної реєстрації прав:

1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації;

2) забезпечує ведення Державного реєстру прав;

3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом;

4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна;

5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до приписів п.2 ч.2 ст. 9 Закону №1952-V державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Статтею 24 Закону №1952-VI передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до п.15 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 17.10.2013 № 868 (далі - Порядок) під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями

Згідно п. 37 Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

зазначено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Пунктом 20 Порядку також передбачено, що за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Як встановлено, за ТОВ «ФПГ» зареєстровано право власності на нежитлову будівлю за адресою: Львівська область, АДРЕСА_1, загальною площею - 5116,5 кв. м.

ТОВ «ФПГ» здійснило реконструкцію придбаного готелю під багатоквартирний житловий будинок.

При цьому, 06.10.2014 року ТОВ «ФПГ» та ОСОБА_3 уклали Договір №37, відповідно до якого ТОВ зобов'язується передати належні йому майнові права на 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_1, у власність позивача, а позивач зобов'язується прийняти вказане майно та платити його вартість в порядку і на умовах визначених цим же Договором.

Відповідно до п. 1 Порядку, новозбудований об'єкт - це завершений будівництвом об'єкт нерухомого майна, державна реєстрація права власності на який проводиться вперше; реконструкція - це реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єкта містобудування.

Згідно п. 49 Порядку у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків передбачених цим Порядком

Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або навпаки) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку (в разі добудови аттикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування); документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (в разі коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса).

Таким чином, позивач не може бути заінтересованою особою у випадку проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

У даному випадку відсутні докази, які б підтверджували факт виникнення, права власності у ТОВ «ФПГ» саме на квартиру за АДРЕСА_1 та доказів, які б підтверджували факт виникнення, переходу до позивача та, у свою чергу, припинення в ТОВ «ФПГ» прав на згадану вище квартиру.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: