Ухвала суду № 57869554, 18.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 року м. Київ К/800/10276/14

Вищий адміністративний суд України

в складі колегії суддів: Стародуб О.П. (суддя-доповідач), Кочан В.М., Мойсюк М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014р. у справі за його позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

11 жовтня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про поновлення його на посаді оперуповноваженого ВБНОН УМВС України в Сумській області та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з 21.06.2013р.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2013р., яка залишена без змін ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2014р., позов залишено без розгляду.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та поновити строк звернення до суду.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом УМВС України в Сумській області від 27.02.2013р. №175 позивача звільнено з органів внутрішніх справ на підставі пункту 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом (за порушення дисципліни).

Наказом УМВС України в Сумській області від 20.06.2013р. №134 по особовому складу позивача звільнено з органів внутрішніх справ на підставі пункту 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом (за порушення дисципліни) з 21.06.2013р.

Згідно довідок про тимчасову непрацездатність протягом періоду часу з 25.02.2013 по 20.06.2013р. позивач перебував на лікуванні.

Відповідно до розписки позивач отримав виписку з наказу про звільнення і трудову книжку в день звільнення 21.06.2013р.

Не погодившись із звільненням, 13.08.2013р. позивач звернувся до Зарічного районного суду м. Суми із позовною заявою про поновлення його на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою цього суду від 14.08.2013р. позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку із непідсудністю справи суду.

Судами також встановлено, що позивач отримав ухвалу суду від 14.08.2013р. у серпні 2013 року та оскаржив її в апеляційному порядку.

Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач пропустив місячний строк звернення до Зарічного районного суду м. Суми із позовом про поновлення на роботі, оскільки із наказом про звільнення його було ознайомлено та видано трудову книжку 21.06.2013р., проте до суду позивач звернувся 13.08.2013р.

Також суди виходили з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду також з моменту отримання ним копії ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 14.08.2013р. про необхідність звернення із вказаною позовною заявою до Сумського окружного адміністративного суду, оскільки вказана ухвала була отримана ним до 20.08.2013р., а із позовом до окружного адміністративного суду позивач звернувся 11.10.2013р.

З такими висновками судів колегія суддів не погоджується з наступних мотивів.

Так, за правилами статті 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України можливість оскарження дисциплінарних стягнень і початок перебігу строку такого оскарження пов'язані з днем ознайомлення особи, на яку його накладено, з відповідним наказом.

Поряд з тим, в порушення вимог статті 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, судами не враховано, що пропуск строку звернення до суду позивач пов'язував з тимчасовою непрацездатністю, а також неможливістю вчасно отримати та ознайомитись з наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення від 27.02.2013р., що свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими висновки судів в частині пропуску позивачем строку звернення до суду після повернення його позовної заяви ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 14.08.2013р., оскільки така ухвала була оскаржена позивачем в апеляційному порядку, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013р. відкрито апеляційне провадження, однак результати апеляційного розгляду та відповідно докази набрання ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 14.08.2013р. законної сили в матеріалах справи відсутні, а з позовом до суду першої інстанції позивач звернувся 11.10.2013р.

Відповідно до частини 1 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014р. скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

В.М. Кочан

М.І. Мойсюк