Постанова № 57868422, 17.05.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2016 р. Справа № 917/2604/15

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Крестьянінова О.О., судді Плахова О.В.,

при секретарі Федосєєвій Х.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1- за довіреністю від 18.04.2014р. №14-88;

від відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю від 10.12.2015р. №82;

розглянувши апеляційну ОСОБА_3 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

на рішення господарського суду Полтавської області від 01.03.2016р.

у справі №917/2604/15

за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава

про стягнення 4398957,08 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.03.2016р. у справі №917/2604/15 (суддя Безрук Т.М.) позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ "Полтавагаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1216650,78 грн. пені, 2132,15 грн. річних, 18281,75 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 1216650,78 грн. пені, 2132,15 грн. 3% річних мотивоване обґрунтованістю їх нарахування у звязку з простроченням виконання відповідачем грошових зобовязань, які виникли на підставі купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(Н) та не були погашені на підставі спільних протокольних рішень та договорів про організацію взаєморозрахунків.

В частині відмови у позові рішення місцевого господарського суду мотивовано безпідставністю нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості, погашення якої відбулось на підставі спільних протокольних рішень та договорів про організацію взаєморозрахунків, оскільки у звязку з їх укладенням сторони змінили спосіб виконання частини зобовязань за договором про газопостачання, змінили порядок і строки виконання боржником грошових зобовязань, які виникли на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(Н).

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 01.03.2016р. у справі №917/2604/15 в частині відмови щодо стягнення пені у розмірі 102867,57грн., суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 67995,84грн., а також трьох відсотків річних у розмірі 994758,11грн., та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ПАТ "Полтавагаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у розмірі 102867,57грн., 67995,84грн. інфляційних втрат, 994758,11грн. 3% річних; в іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 01.03.2016р. у справі №917/2604/15 залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що: по-перше, дія договорів про організацію взаєморозрахунків та спільних протокольних рішень не може розповсюджуватись на договірні зобовязання, які мали місце до їх підписання; по-друге, договір купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(Н) не містить жодних застережень щодо настання у відповідача обовязку оплатити спожитий природний газ виключно після надходження коштів з державного бюджету; по-третє, договори про організацію взаєморозрахунків та спільні протокольні рішення не вносять змін до договору купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(Н), не встановлють та не змінюють для сторін жодних прав та обовязків, які були визначені у цьому договорі, а лише встановлють джерело коштів, за рахунок яких буде погашена заборгованість за природний газ. Крім того, апелянт вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на постанови Верховного Суду України у справах №3-23гс15, №924/1265/13, 3-322гс15, 924/1230/14, №3-968гс15 та №927/1733/14, оскільки у правовідносинах, які склались між сторонами у цих справах, існував лише один договір про організацію взаєморозрахунків, який передбачав надання державою коштів на погашення усієї заборгованості за природний газ по договору купівлі-продажу. Однак між сторонами спірних правовідносин було укладено 5 спільних протокольних рішень та 16 договорів про організацію взаєморозрахунків, кожен з яких стосувався погашення лише певної суми заборгованості, і крім того останній договір від 11.02.2014р. №54/30 не передбачав зміну строків виконання боржником грошових зобовязань.

У відзиві на апеляційну скаргу від 16.05.2016р. ПАТ "Полтавагаз" заперечує проти вимог апеляційної скарги ОСОБА_3 акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" та просить апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення господарського суду Полтавської області від 01.03.2016р. у справі №917/2604/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. При цьому зазначає, що за умовами договорів про організацію взаєморозрахунків сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(Н). Крім того вказує на те, що розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені договорами про організацію взаєморозрахунків, а отже відсутні правові підстави для застосування санкцій, передбачених п.7.2 договору купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(Н) та наслідків за порушення грошових зобовязань, встановлених ч.2 ст. 625 ЦК України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 01.03.2016р. в частині відмови у стягненні пені у розмірі 102867,57грн., інфляційних втрат у розмірі 67995,84грн., а також трьох відсотків річних у розмірі 994758,11грн., та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ПАТ "Полтавагаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у розмірі 102867,57грн., 67995,84грн. інфляційних втрат, 994758,11грн. 3% річних; в іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 01.03.2016р. у справі №917/2604/15 - залишити без змін

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення господарського суду Полтавської області від 01.03.2016р. у справі №917/2604/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

30.03.2012р. між ОСОБА_3 акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавцем) та Приватним акціонерним товариством "Полтавагаз" (покупцем) укладений договір купівлі-продажу природного газу № 14/2199/12- ТЕК(Н), п. 1.1 якого встановлено, що продавець зобов'язався передати у власність покупця у 2012році природний газ, а покупець зобовязався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору (т.1, а.с.14-21).

У пункті 1.2 цього договору встановлено, що газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації субєктам господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих, в обсягах природнього газу, який використовується для виробництва теплової енергії для потреб населення.

Відповідно до п.2.1 цього договору продавець передає покупцю у період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. газ в обсязі до 119777,50тис. куб. м.

Пунктами 6.1, 6.2 цього договору встановлено, що оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки газу з урахуванням положень п. 6.2 договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу з урахуванням п. 6.7 договору.

Пунктом 6.7 цього договору сторони погодили, що заборгованість покупця, яка виникла в результаті не погашення споживачами покупця документально підтвердженої заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, згідно із вимогами чинного законодавства, погашається після погашення заборгованості з різниці в тарифах.

У пункті 9.2 цього договору сторони встановили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних втрат, встановлюється тривалістю у пять років.

Згідно із п.10.8 цього договору всі зміни і доповнення до цього договору повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, в тому числі Закону України «Про здійснення державних закупівель», підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін

На виконання умов договору на купівлю-продаж природного газу від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(Н) позивачем поставлено відповідачеві протягом березня-грудня 2012року природний газ на загальну суму 72249752,15грн., що підтверджується актами приймання-передачі та не заперечується сторонами спору (т.1, а.с.23-34).

Відповідач здійснив оплату за поставлений природний газ у повному обсязі, але з порушенням строків, визначених умовами договору купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012р., що було підтверджено представниками сторін у судовому засіданні.

Так, 14.12.2012р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області (сторона 1 ), Головним фінансовим управлінням Полтавської обласної державної адміністрації (сторона 2), Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством «Полтаватеплоенерго» (сторона 3), ПАТ з газопостачання та газифікації «Полтавагаз» (сторона 4 ) та НАК «Нафтогаз» (сторона 5) укладено спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №3129 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, п. 1 якого визначено, що предметом цього спільного протокольного рішення є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".

Пунктом 2 цього спільного протокольного рішення встановлено, що Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду державного бюджету стороні 1 у сумі 1877686,91грн. з приміткою «Постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20». Сторона 1 перераховує на рахунок сторони 2 кошти у сумі 1877686,91 грн. з таким записом у графі «призначення платежу»: "за грудень 2012року «п» 1533031,39грн.", «за грудень 2012року» «с» 344655,52грн." та «постанова КМУ від 11.01.2015р. №20». Сторона 2 перераховує стороні 3 кошти за пільги та субсидії у сумі 1877686,91грн. з таким записом у графі «призначення платежу»: «за жовтень 2012року » «п» 1533031,39грн.", «за листопад 2012року» «с» 344655,52грн." та «постанова КМУ від 11.01.2005р. №20». Сторона 3 перераховує стороні 4 кошти в сумі 1877686,91грн., у тому числі ПДВ 312947,82грн. за 2012рік згідно з договором від 30.09.2011р. №211/11 ТКЕн з таким записом у графі «призначення платежу»: «Постанова КМУ від 11.05.2005р. №20, дата і номер спільного протокольного рішення, за природний газ 2012року, договір від 30.09.2011р. №211/11 ТКЕ н, у тому числі ПДВ 312947,82грн». Сторона 4 перераховує стороні останній кошти в сумі 1877686,91грн. у тому числі ПДВ 312947,82грн., за природний газ 2012року згідно з договором від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(н) з таким записом у графі «призначення платежу»: «Постанова КМУ від 11.01.2005р. №20, за природний газ 2012року, договір від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(н), у т.ч. ПДВ 312947,82грн.» (т.1, а.с.117,118).

12.01.2013р., 14.02.2013р., 17.04.2013р., 19.09.2013р. укладені аналогічні за змістом спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №№157, 343, 896, 1669, сторонами яких були також ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» та НАК «Нафтогаз України», за умовами яких відповідач зобовязаний перерахувати позивачеві 448116,25грн., 497127,92грн., 1338687,46грн., 1097000грн., відповідно (т.1, а.с.120-130).

Факт виконання відповідачем вищезазначених спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету підтверджується платіжними дорученнями від 18.12.2012р. №293, від 25.01.2013р. №463, від 20.02.2013р. №636, від 27.06.2013р. №963, від 26.09.2013р. №1348 на загальну суму 5258618,40грн. (т.1, а.с.119,122, 125, 128,131).

Також, 03.12.2012р. між Головним управлінням Державної казначейської служби в Полтавській області (сторона перша), Головним фінансовим управлінням Полтавської обласної державної адміністрації (сторона друга), Департаментом житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації (сторона третя), Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (сторона четверта) та ОСОБА_3 акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Потлавагаз» (сторона пята) і Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (сторона остання) укладений договір про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, пунктом 1 якого встановлено, що предметом вказаного договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статті 23 Закону України «Про державний бюджет України на 2012рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. №517 «Про затвердження порядку та умов надання у 2012році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/ або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» (т.1, а.с.67,68).

У пунктах 2-9 цього договору сторони погодили порядок проведення взаєморозрахунків, відповідно до якого Казначейство України перераховує кошти загального фонду державного бюджету стороні першій у сумі 23159764,61грн. на підставі рішення Мінфіну. Сторона перша перераховує на рахунок сторони другої кошти у сумі 23159764,61грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню. Сторона друга перераховує на рахунок сторони третьої кошти у сумі 23159764,61грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню. Сторона третя перераховує на рахунок сторони четвертої кошти у сумі 23159764,61грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню. Сторона четверта перераховує на рахунок сторони пятої кошти в сумі 23159764,61грн., у тому числі ПДВ 3859960,77грн., для погашення заборгованості за природний газ 2012року згідно з договором від 30.03.2012р. №211/11 ТКЕн. Сторона пята перераховує на рахунок сторони останньої кошти в сумі 23159764,61грн., у тому числі ПДВ 3859960,77грн., для погашення заборгованості за природний газ 2012року згідно з договором від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(н). Сторона остання перераховує кошти у сумі 12159764,61грн. на сплату податкових зобовязань перед бюджетом та на її поточний рахунок, відкритий в ПАТ «Ощадбанк», для проведення розрахунків з постачальником імпортного природного газу.

Згідно з пунктом 11 цього договору сторони зобов'язалися, зокрема, не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору, забезпечити проведення розрахунків відповідно до договору та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання сторонами платіжних документів територіальні органи Казначейства своїм платіжним дорученням можуть самостійно перерахувати кошти в порядку, передбаченому договором.

Пунктом 16 даного договору сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Також 03.12.2012р., 07.12.2012р., 10.12.2012р., 12.12.2012р., 14.12.2012р., 17.12.2012р., 18.12.2012р., 11.02.2014р. за участю сторін спору з відповідними органами державної влади укладені договори про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування №№379/517з , 426/517з, 761/517з, 760/517з, 870/517з, 1003/517з, 1004/517з, 1057/517з, 1056/517з, 1154/517з, 1126/517з, 1182/517з, 1180/517з, 1215/517з, сума договору в кожному з них становить 4334680,04грн., 322000грн., 496624,08грн., 250066,24грн., 4662700грн., 109440,10грн., 523200,90грн., 1660906,10грн., 1153358,41грн., 417000грн., 9000000грн., 29892,96грн.,858267,11грн., 162432грн., відповідно. Умови цих договорів за своїм змістом аналогічні умовам договору від 03.12.2012р. №378/517з (т.1, а.с.67-113).

11.02.2014р. між тими ж сторонами укладений договір №54/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"), сума договору за яким становить 15276575,56грн., та умови якого аналогічні умовам договору від 03.12.2012р. №378/517 з (т.1, а.с.114,115).

Платіжними дорученнями від 04.12.2012р. №247, від 04.12.2012р. №245, від 10.12.2012р. №260, від 13.12.2012р. №274, від 13.12.2012р. №275, від 13.12.2012р. №273, від14.12.2012р. №280, від 14.12.2012р. №279, від 18.12.2012р. №289, від 18.12.2012р. №290, від 19.12.2012р. №299, №298,№296,№297 №302 та від 01.04.2014р. №1882 ПАТ "Полтавагаз" перераховано ПАТ «НАК Нафтогаз України» грошові кошти на виконання умов вищезазначених договорів у повному обсязі на загальну суму 62416908,11грн. (т.1, а.с.69-116).

16.12.2015р. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» пені у розмірі 3334070,98грн., 67995,84грн. інфляційних втрат та трьох відсотків річних у сумі 996890,26грн., нарахованих на суму боргу за договором купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(Н).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.03.2016р. у справі № 917/2604/15 позовні вимоги задоволено частково з підстав, викладених вище (т.1, а.с.228-236).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Предметом позову у даній справі є стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості, яка виникла на підставі договору від купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(Н).

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобовязань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться. Дана норма кореспондується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Полтавагаз» несвоєчасно виконувало прийняті на себе грошові зобовязання по оплаті за поставлений природний газ за договором від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(Н), проте станом на момент звернення ПАТ «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України» з позовом до ПАТ «Полтавагаз» останнім у повному обсязі сплачена заборгованість за поставлений природний газ за цим договором, що не заперечується сторонами, а отже дані обставини в розумінні статті 35 ГПК України є приюдиційними та не підлягають доказуванню.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, 03.12.2012р., 07.12.2012р., 10.12.2012р., 12.12.2012р., 14.12.2012р., 17.12.2012р., 18.12.2012р., 11.02.2014р. між сторонами спору та відповідними органами державної влади укладено договори про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування №№ 379/517 з , 426/517з, 761/517з, 760/517з, 870/517з, 1003/517з, 1004/517з, 1057/517з, 1056/517з, 1154/517з, 1126/517з, 1182/517з, 1180/517з, 1215/517з.

11.02.2014р. між Головним управлінням Державної казначейської служби в Полтавській області (сторона перша), Головним фінансовим управлінням Полтавської обласної державної адміністрації (сторона друга), Департаментом житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації (сторона третя), Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (сторона четверта) та ОСОБА_3 акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» (сторона пята ) і Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" укладений договір №54/30про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"), сума договору за яким становить 15276575,56грн. (т.1, а.с.114,115).

У вказаних договорах зазначено, що ПАТ "Полтавагаз" перераховує на рахунок ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» кошти для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2012 рік згідно з договором від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(Н).

Згідно із пунктом 11 цих договорів сторони зобов'язалися, зокрема, не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Пунктом 16 даних договорів сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору

Таким чином, уклавши 03.12.2012р., 07.12.2012р., 10.12.2012р., 12.12.2012р., 14.12.2012р., 17.12.2012р., 18.12.2012р., 11.02.2014р. договори про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування № 379/517 з , 426/517з, 761/517з, 760/517з, 870/517з, 1003/517з, 1004/517з, 1057/517з, 1056/517з, 1154/517з, 1126/517з, 1182/517з, 1180/517з, 1215/517з, та 11.02.2014р. договір про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік") №54/30, сторони замінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(Н) протягом 2012року.

Верховний Суд України у своїх постановах від 01.07.2015р., від 16.09.2015р., від 23.09.2015р. та від 07.10.2015р. дійшов аналогічної правової позиції щодо зміни порядку та строків проведення розрахунків за поставлений природний газ за умов укладання між сторонами договорів про організацію взаєморозрахунків, а отже, відповідно до приписів статті 111-28 ГПК України вказані висновки обовязкові для всіх судів України під час розгляду справ.

Так у постанові від 10.02.2016р. у справі №902/1652/13 Верховний Суд України зазначив, що у разі укладення сторонами у справі з відповідними органами державної влади договорів по організацію взаєморозрахунків із погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію наслідки порушення грошового зобовязання, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України, не застосовуються, оскільки такими договорами змінюється строк виконання зобовязань.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата за поставлений природний газ була здійснена відповідачем поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків №379/517 з , 426/517з, 761/517з, 760/517з, 870/517з, 1003/517з, 1004/517з, 1057/517з, 1056/517з, 1154/517з, 1126/517з, 1182/517з, 1180/517з, 1215/517з, №54/30, відповідно до пункту 16 яких сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

На виконання умов договорів про організацію взаєморозрахунків ПАТ «Полтавагаз» погашено заборгованість, яка виникла у відповідача перед позивачем за поставлений природний газ у 2012році, що підтверджується платіжними дорученнями: від 04.12.2012р. №247, від 04.12.2012р. №245 від 10.12.2012р. №260, від 13.12.2012р. №274, від 13.12.2012р. №275, від 13.12.2012р. №273, від14.12.2012р. №280, від 14.12.2012р. №279, від 18.12.2012р. №289, від 18.12.2012р. №290, від 19.12.2012р. №299, №298,№296,№297 №302 та від 01.04.2014р. №1882.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України «Про державний бюджет України на 2014рік») № 54/30 було здійснено остаточне погашення заборгованості за газ, отриманий на підставі договору від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(н), яким сторони і визначили, що сторони не мають одна до одної жодних претензій щодо предмета договору і змінили порядок і строк виконання зобовязань за договором від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(н).

Враховуючи факт виконання відповідачем умов договорів про організацію взаєморозрахунків №379/517 з , 426/517з, 716/517з, 760/517з, 870/517з, 1003/517з, 1004/517з, 1057/517з, 1056/517з, 1154/517з, 1126/517з, 1182/517з, 1180/517з, 1215/517з, №54/30 з дотриманням строків їх виконання, підстави для застосування положень статей 549, 625 ЦК України за прострочення оплати за газ, поставлений у 2012році (тобто до укладення договору про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п.2 ст.16 Закону України «Про державний бюджет на 2014рік» №54/30) та, відповідно, для задоволення позовних вимог відсутні.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не надано жодних первинних документів, а відповідно, і належних доказів в розумінні статті 34 ГПК України, які б підтверджували здійснення оплати за поставлений природний газ у період 31.03.2012р. по 31.12.2012р. поза межами договорів про організацію взаєморозрахунків та спільних протокольних рішень, тобто не у звязку з різницею в тарифах, тобто не визначено періодів такого прострочення.

Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення в частині задоволення позову в порушення норм статей 549, 625 ЦК України та положень Господарського процесуального кодексу України щодо змісту судового рішення також не визначив сум боргу та періодів прострочення грошового зобовязання, що сплачені відповідачем з порушенням умов договору від 30.03.2012р. №14/2199/12-ТКЕ(Н) та поза межами договорів про організацію взаєморозрахунків, у звязку з чим дійшов передчасного висновку про задоволення позову в частині стягнення 1216650,78грн. пені, та 2132,15грн. 3% річних.

Доводи апелянта про те, що договори про організацію взаєморозрахунків не встановлюють та не змінюють для сторін жодних прав та обовязків, які були визначені у цьому договорі, а лише встановлюють джерело коштів, за рахунок яких буде погашена заборгованість за природний газ, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки у постанові від 07.10.2015р. Верховний Суд України, висновки якого відповідно до статті111-28 ГПК України є обовязковими, зазначив, що умовами договору про організацію взаєморозрахунків передбачено не тільки надання державою коштів на погашення заборгованості, але також змінено порядок і строки виконання боржником зобовязань перед кредитором, які виникли на підставі основного договору.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у звязку з чим апеляційна скарга ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Полтавської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, проте не надав належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення місцевого господарського суду від 01.03.2016р. у справі №917/2604/15 слід скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 1216650,78грн. пені та 2132,15грн. 3% річних через неправильне застосування норм матеріального права, та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відмовити повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на заявника апеляційної скарги ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ст.103, п.п.3,4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 01.03.2016р. у справі № 917/2604/15 скасувати в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відмовити.

3. В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 23.05.2016р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Плахов О.В.