Постанова № 57868232, 24.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2016 р. Справа№ 927/566/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Федорчука Р.В.

Руденко М.А.

за участі представників:

від ДПІ Шевченківського району ГУ ДФС у м. Києві: Мазніченко О.В. - за довіреністю б/н від 22.04.2016;

від ТОВ "Карго Трейд": Бєлкін М.Л.- за довіреністю б/н від 18.06.2015;

Любович Є.Л. - за довіреністю б/н від 18.06.2015;

від ПАТ "Європейський газовий банк": Білоконь М.В.- за довіреністю № 7-юр від 18.11.2015,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову господарського суду Чернігівської області від 28.04.2015

у справі № 927/566/15 (суддя - Тимченко М.Г.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Трейд", м. Київ

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатором (головою комісії з припинення) подано суду заяву про порушення справи про банкрутство боржника на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 21.04.2015 порушено провадження у справі № 927/566/15 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Трейд" (далі за текстом - ТзОВ "Карго Трейд"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 28.04.2015 року у справі № 927/566/15 (суддя - Тимченко М.Г.) визнано банкрутом ТзОВ "Карго Трейд"; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено Голову ліквідаційної комісії боржника Рідзеля Анатолія Петровича, інше.

Не погодившись, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила постанову господарського суду Чернігівської області від 28.04.2015 у справі № 927/566/15 скасувати, провадження у справі припинити.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 у справі № 927/566/15 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишено без задоволення; постанову Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2015 у справі № 927/566/15 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування спірної ухвали.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2016 касаційну скаргу АТ "ЄВРОГАЗБАНК" задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 у справі № 927/566/15 скасовано; справу № 927/566/15 передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначила, що, залишаючи постанову господарського суду Чернігівської області від 28.04.2015 у справі № 927/566/15 без змін, господарський суд апеляційної інстанції не врахував та не дослідив дотримання боржником, під час процедури досудової ліквідації, приписи ст. 111 ЦК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 у справі № 927/566/15 прийнято до провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та призначено її до розгляду.

Апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвели до прийняття неправильного рішенняю. Також, скаржником зазначено, що ТОВ "Карго Трейд" не дотримано загального порядку ліквідації, не повідомлено фіскальний орган рішення про ліквідацію, що і останнім не проведено перевірку господарської діяльності, результати якої є однією з підстав звернення з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, визнання боржника банкрутом та ліквідації.

23.05.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником боржника подано заперечення проти апеляційної скарги, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого господарського суду - без змін.

23.05.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником боржника подано клопотання про припинення апеляційного провадження в якому просить суд закрити апеляційне провадження, апеляційну скаргу повернути без розгляду, оскільки на думку боржника у суду не було підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме апеляційне провадження було відкрите помилково без вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Київський апеляційний господарський суд відхиляє заявлене скаржником клопотання на підставі того, що скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 у цій справі Вищий господарський суд України передав справу на новий розгляд до апеляційного суду та надав вказівки стосовно обов'язкового врахування зазначених недоліків під час нового розгляду. Враховуючи загальні положення норм процесуального права, колегія зазначає, що вказівки Вищого господарського суду України є обов'язковими для суду під час нового розгляду справи (ст. 111-12 ГПК України), а новий розгляд справи виключає процесуальну можливість припинення апеляційного провадження.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити з підстав, викладених в скарзі.

Представники боржника в судовому засіданні заперечили вимоги апеляційної скарги з підстав, наведених у запереченнях на неї.

Представник ПАТ "Європейський газовий банк" підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив постанову суду першої інстанції скасувати та припинити провадження у справі.

Ліквідатор боржника не надав відзив на апеляційну скаргу, причини неявки суду не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи, Київський апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ліквідатора боржника.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Так, імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Також відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Отже, нормами Закону про банкрутство встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (у т.ч. за ст. 95 Закону про банкрутство) - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, головою ліквідаційної комісії проведено інвентаризацію, внаслідок якої активів у боржника не виявлено (інвентаризаційний опис №1ДСК від 06.04.2015). Відповідно довідок Чернігівського ЦНП ДАІ 7401 від 02.05.2015 № 8/6-1483, управління ДАІ ГУ УМВС у місті Києві від 27.03.2015, державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області від 19.02.2015 №05.01-06/177, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 25.02.2015 № 01-387/1834, управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 17.02.2015 № 1093, ПАТ КБ "Приватбанк" від 02.03.2015 № 08.7.0.0.0/150302171732 автотранспортних засобів, техніки та земельних ділянок за боржником також не зареєстровано, поточні рахунки боржника в установі банку закриті.

Крім того в оскаржуваній постанові господарський суд Чернігівської області вказує,що наданим балансом станом на 14.04.2015 підтверджується наявність кредиторської заборгованості в розмірі 49 тис. грн.. та відсутність будь-яких активів у боржника.

Отже, у боржника відсутні активи для покриття судових витрат у справі про банкрутство, оскільки тільки лише винагорода арбітражного керуючого - ліквідатора відповідно до ст. 115 Закону про банкрутство складає не менше двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника.

Відтак, колегія суддів вважає, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів ч. 4 ст. 11 Закону.

Відповідна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України у справі № 915/604/14 від 11.02.2015.

Щодо призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, колегія суддів зазначає наступне.

Дійсно, частиною 2 статті 95 Закону передбачено, що: «Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого». Однак звертаємо увагу вищого господарського суду на те, що в даному випадку призначення такої особи ліквідатором є не обов'язком суду, а його правом, яке має застосовуватись лише після детального вивчення усіх матеріалів справи.

В пункті 36.7 інформаційного листа «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Вищий господарський суд України вказує на те, що: «Призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і відповідно до частини шостої статті 95 Закону несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів».

Проте господарський суд Чернігівської області в оскаржуваній постанові не наводить жодного обґрунтування щодо необхідності призначення в якості ліквідатора у даній справі саме голови ліквідаційної комісії боржника Рідзеля А.П. і не зазначає конкретних обставин, які б унеможливлювали обрання іншого, не пов'язаного з боржником, ліквідатора в порядку статті 114 Закону із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих, а суд апеляційної інстанції лише підтверджує вказану позицію.

Крім того, за приписами ч.3 ст. 111 ЦК України, під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

При цьому, колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство, на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно з цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

В оскаржуваній постанові місцевий господарський суд зазначив про те, що відповідно до довідки з ПАТ КБ «Приватбанк» поточні рахунки боржника в установі банку відсутні. Однак суд першої інстанції не дослідив наявність рахунків боржника у інших банківських установах та вчинення дій щодо їх закриття. В матеріалах справи наявний відзив АТ "ЄВРОГАЗБАНК" (вих. № 2645-6-21) від 17.11.2015 в якому міститься інформація щодо наявності відкритого в АТ "ЄВРОГАЗБАНК" рахунку ТзОВ "Карго Трейд". Жодних доказів на спростування зазначеної інформації боржником не надано. Отже, наведене свідчить про невиконання ліквідаційною комісією вимог ч. 3 ст. 111 ЦК України.

Вищезазначені обставини в сукупності перешкоджають здійсненню провадження у справі про банкрутство. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про безпідставність винесення судом першої інстанцій оскаржуваної судових рішень у зв'язку з наявністю правових підстав для залишення заяви боржника без розгляду згідно з ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство та ст. 81 ГПК України, яка підлягає застосуванню з урахуванням вимог ст. 41 цього Кодексу, тобто особливостей процедури банкрутства.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-105 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві задовольнити частково.

Постанову господарського суду Чернігівської області від 28.04.2015 у справі № 927/566/15 скасувати.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Карго Трейд" про порушення справи про банкрутство залишити без розгляду.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Р.В. Федорчук

М.А. Руденко