Рішення № 57867932, 18.05.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2016р. Справа№ 914/856/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Градець Україна», смт.Брюховичі Львівської області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів», смт.Красне Буського району Львівської області

про стягнення 39200,00грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Горбань М.Ю.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Градець Україна», смт.Брюховичі Львівської області до Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів», смт.Красне Буського району Львівської області про стягнення 39200,00грн.

Ухвалою суду від 31.03.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.04.2016р. Ухвалою суду від 25.04.2016р. розгляд справи відкладено на 18.05.2016р. у зв’язку з неявкою сторін та беручи до уваги подане відповідачем клопотання.

Позивачем явки повноважного представника в судове засідання 18.05.2016р. повторно не забезпечено, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.

Відповідачем явки повноважного представника в судове засідання 18.05.2016р. повторно не забезпечено, письмового відзиву та інших витребуваних судом документів не подано, вимог ухвали суду не виконано, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.

Cуд, у відповідності до ст.75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено таке.

Між Публічним акціонерним товариством «Красненський комбінат хлібопродуктів» (покупець за договором, відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Градець Україна» (постачальник за договором, позивач по справі) укладено договір №13/05/15 поставки від 13.05.2015р., за яким продавець зобов’язався в порядку та на умовах, передбачених цим договором, передавати партіями протягом терміну дії цього договору у власність покупця продукцію – дизельне паливо (далі по тексту договору – товар), а покупець – прийняти та оплатити товар згідно умовами цього договору (п.1.1).

Відповідно до п.2.6 договору, моментом отримання товару є момент підписання покупцем накладних, акту прийому-передачі або іншого двостороннього документу, передбаченого чинним законодавством.

На виконання умов договору ТзОВ «Градець Україна» поставлено ПАТ «Красненський комбінат хлібопродуктів» в липні 2015 року товару на загальну суму 196484,26грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №РН-0000075 від 10.07.2015р. на суму 79200,00грн. та №РН-0000082 від 30.07.2015р. на суму 117284,25грн., підписаних представниками сторін та скріплених їх печатками.

За умовами договору, ціна на 1л товару встановлюється у рахунку-фактурі (п.4.1), у ціну товару включені: витрати, пов’язані із відвантаженням і доставкою товару (п.4.3). Загальна вартість партії поставленої продукції вказується у розхідних накладних і рахунках-фактурах (п.4.5). Покупець здійснює оплату на підставі рахунку-фактури продавця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.4.2). Оплата проводиться шляхом переказу на банківський рахунок, вказаний продавцем в цьому договорі (п.4.7).

На оплату зазначеного товару, ТзОВ «Градець Україна» виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000070 від 10.07.2015р. на суму 79200,00грн. та рахунок-фактуру №СФ-0000081 від 30.07.2015р. на суму 117284,26грн., копії яких долучено до матеріалів справи.

Із виписки про рух коштів по рахунку позивача, сформованої 24.03.2015р., вбачається, що отриманий товар відповідачем оплачено частково на суму 157284,26грн. платежами від 30.07.2015р. та 13.08.2015р., внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений товар. Зазначені обставини й зумовили звернення ТзОВ «Градець Україна» до суду із позовною заявою про стягнення із ПАТ «Красненський комбінат хлібопродуктів» заборгованості в розмірі 39200,00грн.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2).

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження сплати ПАТ «Красненський комбінат хлібопродуктів» 39200,00грн. за отриманий згідно договору товар, а саме – дизельне паливо, який прийнято відповідачем, відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів» (Львівська область, Буський район, смт.Красне, вул.Залізнична, буд.18; код ЄДРПОУ 00952060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Градець Україна» (Львівська область, м.Львів, смт.Брюховичі, вул.Бурденка, буд.18; код ЄДРПОУ 37163005) 39200,00грн. основного боргу та 1378,00грн. судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 23.05.2016р.

Суддя Щигельська О.І.