Рішення № 57866725, 16.05.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2016 р. Справа № 902/1174/15

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

суддів: Говор Н.Д., Білоуса В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Горейка М.В.

представника:

позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1, довіреність, паспорт серії АВ 553864 виданий Ленінським ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області 06.11.2003р.;

у відсутності представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) та третіх осіб,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгарант" (провулок Бехтерівський, буд. 4, нежиле приміщення №19, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39255883)

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" (вул. Заводська, буд. 7, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз", товариство з обмеженою відповідальністю "Ім. Кл. Петровського", публічне акціонерне товариство "Кам"яномостівське хлібоприймальне підприємство", публічне акціонерне товариство "Лебідь" та товариство з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-агропродукт"

про стягнення 128034000 грн 18 коп.

та зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" (вул. Заводська, буд. 7, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130)

до: публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (вул. Жилянська, 43, м. Київ, 01033; вул. Київська, 38-а, м. Вінниця, 21009)

про визнання припиненим зобов"язань, що виникли з договору поруки №SR-12-235/28-4 від 04.10.2012р., договору про зміну №1 від 30.09.2014р. до договору поруки №SR-12-235/28-4 від 04.10.2012р.

В С Т А Н О В И В :

публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" 5098562 дол. 33 центи США та 129744628 грн 52 коп.

Обґрунтовуючи свої вимоги, публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (первісний кредитор, банк) зазначило, що товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал» (відповідач за первісним позовом, поручитель) згідно з договором поруки №SR12-235/28-4 від 04.10.2012р. є поручителем публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" та товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Кл. Петровського" (треті особи) за його зобовязаннями по договору про надання банківських послуг №CR 12 201/28-4 від 04.10.2012 року (кредитний договір), за яким виникла заборгованість зі сплати кредиту та пені.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.08.2015р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1174/15 з призначенням її до розгляду. Цією ж ухвалою суду залучено в порядку ст. 27 ГПК України до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" та товариство з обмеженою відповідальністю "Ім. Кл. Петровського".

Неодноразово з обєктивних причин розгляд справи відкладався, про що свідчать відповідні процесуальні документи суду від 15.09.2015р., 15.10.2015р. та 23.10.2015р.

На підставі заяви судді Тварковського А.А. від 23.10.2015р. розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 23.10.2015р. шляхом автоматизованого розподілу для розгляду справи №902/1174/15 створено колегію у складі: головуючого судді Тварковського А.А., суддів: Колбасова Ф.Ф., Мельника П.А.

Ухвалою суду від 23.10.2015р. дану справу вказаною колегією суду прийнято до свого провадження з призначенням до розгляду в судовому засіданні.

13.11.2015р. до суду від відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" надійшла зустрічна позовна заява до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання припиненим зобов"язань, що виникли з договору поруки №SR-12-235/28-4 від 04.10.2012р., договору про зміну №1 від 30.09.2014р. до договору поруки №SR-12-235/28-4 від 04.10.2012р., укладеними між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "Кристал".

В обґрунтування заявлених вимог позивач за зустрічною позовною заявою зазначив, що у звязку з укладенням договорів про зміну договору про надання банківських послуг №11 від 13.11.2014р. та №12 від 15.12.2014р., публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (первісний кредитор, банк) змінило в односторонньому порядку без попереднього погодження з поручителем (ТОВ «Кристал») зобовязання за договором про надання банківських послуг №CR 12 201/28-4 від 04.10.2012 року, внаслідок чого збільшився розмір відповідальності товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал».

За таких підстав позивач за зустрічною позовною просив суд визнати припиненими зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал», що виникли з договору поруки №SR-12-235/28-4 від 04.10.2012р., договору про зміну №1 від 30.09.2014р. до договору поруки №SR-12-235/28-4 від 04.10.2012р.

Ухвалою від 13.11.2015р. зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кистал» судом прийнято до розгляду та призначено його для спільного розгляду з первісним позовом в судовому засіданні 13.11.2015р.

Відповідно до ухвали господарського суду Вінницької області від 03.12.2015р. призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі №902/1174/15 до отримання висновку експерта. Проведення експертизи доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Цією ж ухвалою прийнято до розгляду заяву позивача про стягнення заборгованості вх. №06-52/12401/15 від 03.12.2015р., в якій останній з урахуванням уточнень просить стягнути з відповідача на користь ПАТ ОТП Банк заборгованість в сумі 128034000 грн 18 коп., розцінену судом як заяву, якою визначено ціну позову в національній валюті України станом на 28.04.2015р. Відтак, зважаючи на вище викладене, спір у даній справі вирішується виходячи з нової ціни первісного позову в розмірі 128034000 грн 18 коп.

01.03.2016 року до суду повернулася справа №902/1174/15 разом з повідомленням експерта про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи у господарській справі у зв"язку із відсутністю оплати.

У зв"язку із відпусткою судді 03.03.2016р. розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області за заявою головуючого судді від 03.03.2016 р. шляхом автоматизованого розподілу сформовано колегію суддів у новому складі: головуючий суддя - Тварковський А.А., члени колегії- судді: ОСОБА_2, ОСОБА_3

Ухвалою суду від 04.03.2016р. справу №902/1174/15 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження з призначенням до розгляду в судовому засіданні.

22.03.2016р. на адресу суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгарант" від 22.03.2016р. (вх. 06-52/2584/16 від 22.03.2016р.) про заміну позивача у справі №902/1174/15 його правонаступником, а саме публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгарант".

Відповідно до ухвали суду від 11.04.2016р. задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгарант" від 22.03.2016р. (вх. 06-52/2584/15 від 22.03.2016р.) про заміну позивача (відповідача за зустрічним позовом) у справі №902/1174/15 його правонаступником: замінено позивача (відповідача за зустрічним позовом) у справі №902/1174/15, а саме публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгарант" та відкладено слухання справи до 28.04.2016р.

У зв"язку із відпусткою судді 27.04.2016р. розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області за заявою головуючого судді від 27.04.2016 р. шляхом автоматизованого розподілу сформовано колегію суддів у новому складі: головуючий суддя - Тварковський А.А., члени колегії- судді: ОСОБА_4, ОСОБА_2

Ухвалою суду від 27.04.2016р. справу №902/1174/15 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження з призначенням до розгляду в судовому засіданні.

28.04.2016р. ухвалою суду слухання справи відкладено до 16.05.2016р. через неявку в судове засідання представників сторін та третіх осіб, неподання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) та третіми особами витребуваних доказів.

У зв"язку із відпусткою судді 16.05.2016р. розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області за службовою запискою головуючого судді від 13.05.2016 р. зі складу колегії суддів виведено суддю Банаська О.О. та шляхом автоматизованого розподілу сформовано колегію суддів у новому складі: головуючий суддя- Тварковський А.А., члени колегії- судді: ОСОБА_4, ОСОБА_3

Ухвалою суду від 16.05.2016р. справу №902/1174/15 зазначеною колегією суду прийнято до свого провадження з призначенням до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні (16.05.2016р.) представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) заявлений позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладенні в ньому та поданні до суду докази, при цьому заперечив проти зустрічного позову.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, причин неявки не повідомив не зважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином ухвалою суду від 28.04.2016р., що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення в матеріалах справи вх. №4174 від 17.05.2016р., отриманим останнім 11.05.2016р.

Разом з тим під час попередніх судових засідань представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) щодо первісного позову заперечував з мотивів, викладених к зустрічному позові, в якому просив суд визнати припиненими зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал», що виникли з договору поруки №SR-12-235/28-4 від 04.10.2012р., договору про зміну №1 від 30.09.2014р. до договору поруки №SR-12-235/28-4 від 04.10.2012р.

Також, будучи належним чином повідомленими, повторно не прибули в судове засідання і треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз", товариство з обмеженою відповідальністю "Ім. Кл. Петровського", публічне акціонерне товариство "Кам"яномостівське хлібоприймальне підприємство", публічне акціонерне товариство "Лебідь" та товариство з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-агропродукт", відтак їх процесуальна позиція, за виключенням позиції ПАТ «Лебідь», яке у поясненнях по справі від 04.11.2015р. (вх. №06-52/11572/15 від 11.11.2015р.) просило відмовити в задоволенні позову ПАТ «ОТП Банк» до ТОВ «Кристал», щодо заявленого спору суду невідома.

З огляду на достатність у справі доказів для прийняття законного, обєктивного та обґрунтованого рішення, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності відповідача (позивача за зустрічним позовом) та третіх осіб на підставі наявних у справі документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача (відповідача за зустрічним позовом), з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04.10.2012р. між публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (первісний кредитор, банк) та публічним акціонерним товариством "Кам"яномостівське хлібоприймальне підприємство" (клієнт 1, третя особа), публічним акціонерним товариством "Лебідь" (клієнт 2, третя особа), товариством з обмеженою відповідальністю "Ім. Кл. Петровського" (клієнт 3, третя особа), товариством з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс-агропродукт" (клієнт 4, третя особа) укладено договір про надання банківських послуг №CR 12 201/28-4 (Кредитний договір), відповідно до п. 3 якого банк надає на вимогу клієнта банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку.

Під банківською послугою, у відповідності до положень вказаного договору, слід розуміти всі та/або будь-які з послуг, дій банку для, за наказом, або на користь клієнта відповідно до умов чинного законодавства України, банківської ліцензії банку, а також договору, до яких, зокрема, належить надання банком банківського кредиту (кредит, кредитна лінія, овердрафт, акредитив, гарантія, аваль), проте, якщо інше прямо не вказано в договорі, до них не належить зобов'язання банку перед клієнтом згідно з договором (ами) банківського рахунку та/або депозитним (ими) договором (ами) (п. 1 Кредитного договору).

Відповідно до п. 1 Кредитного договору генеральним лімітом є максимально допустимий (дозволений) розмір заборгованості клієнта перед банком щодо банківських послуг, що встановлюється сторонами в п. 34 договору.

Згідно із п. 4 Кредитного договору ціна (сума) договору дорівнює генеральному ліміту у випадку визначення генерального ліміту в валюті гривня, або гривневому еквіваленту генерального ліміту - у випадку визначення генерального ліміту в валюті іншій, ніж гривня, із застосуванням валютного курсу НБУ, встановленого на (для) дату (и) визначення.

Банк здійснює надання кожної банківської послуги клієнту відповідно до заяви про надання банківської послуги, яка кожного разу надається клієнтом банку в письмовому вигляді. Термін подачі заяви про надання банківської послуги та кількість її примірників визначаються сторонами в договорі (п. 7 Кредитного договору).

Відповідно до п. 6 Кредитного договору банк здійснює надання банківських послуг за плату, що має сплачуватися клієнтом банку в порядку та на умовах договору виключно в безготівковій формі. В залежності від виду банківської послуги видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода.

Пунктами п. 28.1, 28.2 Кредитного договору визначено умови надання клієнту банківських послуг у вигляді кредиту та у вигляді кредитної лінії. Ліміт банківської послуги «кредит» становить 33000000 грн, або еквівалент цієї суми у USD; дата припинення чинності ліміту банківської послуги 31.12.2014р.; стандартний розмір процентної ставки в валюті USD-LIBOR-13%. Ліміт банківської послуги «кредитна лінія» становить 16000000 грн, або еквівалент цієї суми у USD, а з дати виконання клієнтом положень 33.1 Договору до дати припинення чинності ліміту банківської послуги, вказаної у п. 28.2 Договору становить 49000000 грн; стандартний розмір процентної ставки в валюті USD становить LIBOR+ 11,5% річних.

У відповідності до п. 10 Кредитного договору банк зобов'язався надати банківську послугу клієнту відповідно до положень договору про надання банківських послуг.

Пункт 9 Кредитного договору передбачає, що банк вправі вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому, або у визначеній банком частині за умови наявності/настання випадку невиконання умов договору.

Згідно із п. 12 Кредитного договору клієнт зобов'язаний належним чином (без будь-яких порушень) виконувати боргові зобов'язання у відповідності до положень договору.

Пунктами 4, 34 Кредитного договору встановлено, що ціна (сума) договору дорівнює генеральному ліміту, а саме: 49000000 грн, або еквівалент цієї суми у USD. Генеральний сток становить період з дати укладення договору до 25.02.2015р., з урахуванням положень п.п. 28 договору.

Відповідно до п. 15 Кредитного договору за невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором клієнт несе відповідальність у порядку та на умовах, обумовлених у договорі, а саме: за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) будь-яких із взятих на себе платіжних (грошових) зобов'язань в обумовлені договором строки, клієнт зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних, що діє на момент (протягом строк) такого порушення, від суми таких порушених зобов'язань за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується додатково до процентів та комісійних винагород, що підлягають сплаті відповідно до договору.

Також, як слідує з матеріалів справи в подальшому сторонами підписувались договори зміни договору банківських послуг №CR 12 201/28-4 від 04.10.2012р., а саме договір про зміну №1 від 15.10.2012р., №2 від 15.11.2012р., №3 від 30.11.2012р., №4 від 24.12.2012р. №5 від 28.01.2013р., №6від 12.04.20113р., №7 від 29.04.2013р., №8 від 29.10.2013р., №9 від 23.04.2014р., №10 від 30.09.2014р., №11 від 13.11.2014р., №12 від 15.12.2014р.

Вказаними додатковими правочинами, сторони з поміж іншого, викладали в новій редакції пункти договору щодо плати за банківську послугу, прав банку, прав клієнта, документів, що передані клієнтом банку, документів забезпечення, додаткового переліку зобовязань клієнта тощо.

Зокрема договором про зміну №10 від 30.09.2014р. зобовязання публічне акціонерне товариство "Кам"яномостівське хлібоприймальне підприємство" за договором банківських послуг №CR 12 201/28-4 від 04.10.2012р. переведено на публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз".

Крім того, судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобовязань клієнтів 1-4 за договором банківських послуг, 04.10.2012 року між публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (первісний кредитор, банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кристал" (поручитель, відповідач) укладено договір поруки №SR12-235/28-4 (Договір поруки), згідно із п. 3 якого в силу поруки, створеної відповідно до умов договору поруки, поручитель поручається перед банком за виконання клієнтом боргових зобов'язань. Поручитель відповідає перед банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) боргових зобов'язань клієнтом. Порукою забезпечуються виконання боргових зобов'язань у повному обсязі. Порука та солідарний обовязок поручителя перед банком виникають з моменту укладення договору поруки та є чинними протягом всього строку (терміну) дії боргових зобовязань.

Відповідно до п. 4 Договору поруки клієнт і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і клієнт, в таких же порядку та строках, що і клієнт. Банк має право вимагати виконання боргових зобов'язань частково або в повному обсязі як від клієнта та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк, у разі одержання виконання боргових зобов'язань клієнтом та/або поручителем не в повному обсязі, має право вимагати/отримати неодержані/невиконанні боргові зобов'язання від клієнта та/або поручителя, і клієнт, і поручитель, залишаються зобов'язаними доти, доки боргові зобов'язання не будуть виконані в повному обсязі.

Згідно із п. 7 Договору поруки строк дії договору дорівнює генеральному строку за обставини, що відсутній випадок невиконання умов договору. За обставин наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобовязання клієнта перед банком не будуть виконанні в повному обсязі. Значення генерального строку наведені в п. 21 договору поруки.

Відповідно до п. 15 Договору поруки сторони підтверджують, що положення цього пункту є достатньою підставою для цілей здійснення поручителем виконання боргових зобовязань згідно договору без необхідності направлення банком поручителю будь-якої додаткової вимоги, так само як без необхідності наявності будь-якого порушення.

30.09.2014р. між публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (первісний кредитор, банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кристал" (поручитель, відповідач) укладено договір про зміну договору поруки №SR12-235/28-4, яким передбачено, що у звязку із заміною клієнта 1- ПАТ "Кам"яномостівське хлібоприймальне підприємство" на клієнта 5 ПАТ "Компанія "Райз" поручитель надає свою згоду відповідати за зобовязання, в тому числі ПАТ "Компанія "Райз" за договором банківських послуг №CR 12 201/28-4 від 04.10.2012р.

Як встановлено судом, публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (банк) виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до кредитного договору в повному обсязі, надавши публічному акціонерному товариству "Кам"яномостівське хлібоприймальне підприємство" та товариству з обмеженою відповідальністю "Ім. Кл. Петровського" банківські послуги у вигляді кредиту та кредитної лінії, що підтверджується наявним в матеріалах справи кредитними заявками, меморіальними ордерами, виписками з рахунку ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Ім. Кл. Петровського".

Однак, товариство з обмеженою відповідальністю "Ім. Кл. Петровського" та публічне акціонерне товариство "Кам"яномостівське хлібоприймальне підприємство", правонаступником якого є ПАТ "Компанія "Райз" свої договірних зобов'язань щодо повернення кредитних коштів в установлений кредитним договором строк не здійснили.

У зв'язку із порушенням товариством з обмеженою відповідальністю "Ім. Кл. Петровського" та публічним акціонерне товариство "Кам"яномостівське хлібоприймальне підприємство", правонаступником якого є ПАТ "Компанія "Райз", своїх кредитних зобов'язань, публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал» як поручителя за договором поруки №SR12-235/28-4, який поручився перед банком за виконання клієнтами боргових зобов'язань за договором банківських послуг №CR 12 201/28-4 від 04.10.2012р.

Відповідно до ухвали суду від 11.04.2016р. замінено позивача (відповідача за зустрічним позовом) у справі №902/1174/15, а саме публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" його правонаступником-товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгарант".

Таким чином, право вимоги первісного кредитора (ПАТ "ОТП Банк") на стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором по даній справі перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Фінгарант".

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Що стосується зустрічних позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем за зустрічною позовною заявою зазначено, що у звязку з укладенням договорів про зміну договору про надання банківських №11 від 13.11.2014р. та №12 від 15.12.2014р., публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (первісний кредитор, банк) змінило в односторонньому порядку, без попереднього погодження з поручителем (ТОВ «Кристал»), зобовязання за договором про надання банківських послуг №CR 12 201/28-4 від 04.10.2012 року, внаслідок чого збільшився розмір відповідальності товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал».

За таких підстав позивач за зустрічною позовною заявою просить суд визнати припиненими зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал», що виникли з договору поруки №SR-12-235/28-4 від 04.10.2012р., договору про зміну №1 від 30.09.2014р. до договору поруки №SR-12-235/28-4 від 04.10.2012р.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обсяг зобовязань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобовязань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобовязання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього.

Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобовязання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобовязання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

Натомість договором про зміну №11 від 13.11.2014р. та договором про зміну №12 від 15.12.2014р. до кредитного договору ні генеральний строк, ні генеральний ліміт договору не збільшувалися та залишилися не змінними. Крім того, з укладенням зазначених договорів також не змінювався первісно встановлений в договорі розмір відсоткових ставок за користування кредитом та користування кредитною лінією. А тому обставини, на які посилається товариство з обмеженою відповідальністю у зустрічному позові, є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на що суд відмовляє в задоволенні вказаного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал».

Що стосується позовних вимог позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 128034000 грн 18 коп. заборгованості, в тому рахунку: 112295478 грн 02 коп. основного боргу, 4454282 грн 91 коп. відсотків та 11284239 грн 25 коп. пені, суд зазначає наступне.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч. 1 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З огляду на заявлення позову до поручителя, судом при прийнятті рішення враховано наступні норми права.

Зокрема, ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Частиною 1 ст.553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. В частині 2 названої статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор- прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням наведеного, вимоги позивача (відповідача за зустрічним позвом) про стягнення з відповідача (позивача заз зустрічним позовом) 11295478 грн 02 коп. основного боргу та 4454282 грн 91 коп. відсотків підлягають задоволенню як обґрунтовані та правомірні.

Також судом розглянуто вимоги позивача (відповідача за зустрічним позовом) щодо стягнення з відповідача (позивача за зустрічним позовом) 11284239 грн 25 коп. пені, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань).

Таким чином, максимальний розмір пені повязаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті Українигривні.

Аналогічну правову позицію про те, що пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті Українигривні, викладено в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015р. у справі №3-29гс15.

Ухвалами суду від 13.11.2015р. та 04.03.2016р. двічі зобовязувалось позивача (відповідача за зустрічним позовом) надати суду детальний розрахунок позовних вимог, в якому зазначити походження кожної із сум, зазначених в позові; надати розрахунок пені з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 01.04.2015р. у справі №3-29гс15, в частині обчислення пені в національній валюті України; відзив на зустрічну позовну заяву.

Дана вимоги ставилась судом в зв'язку з тим, що ані в позовній заяви, ані в додатках до неї, позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) не надано обґрунтованого розрахунку пені в частинні її обрахунку в національній валюті, відтак зазначене позбавляє суд обєктивно вирішити спір в частинні стягнення пені.

Відповідно до ухвали суду від 11.04.2016р. замінено позивача (відповідача за зустрічним позовом) у справі №902/1174/15, а саме публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" його правонаступником-товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгарант".

За змістом ст. 25 ГПК України усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Таким чином, процесуальне правонаступництво передбачає перехід усіх прав і обовязків від попереднього кредитора до наступного, тобто і обовязку ПАТ "ОТП Банк" до ТОВ "Фінансова компанія "Фінгарант" щодо виконання згаданих вище вимог ухвал суду.

Разом з цим позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) проігноровано вимоги вищевказаних норм законодавства України, а саме обраховано пеню із суми заборгованості в доларах США, при цьому зазначивши кінцевий результат суми пені у гривні, що є порушенням закону, оскільки останнім при нарахуванні пені слід її нараховувавати виходячи із суми заборгованості в гривні (національній валюті).

Дана вимога ставилась судом в зв'язку з тим, що ані в позовній заяві, ані в додатках до неї, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку пені, не надано доказів проведення відповідачем розрахунків згідно предмету позовних вимог, відтак зазначене позбавляє суд обєктивно вирішити спір в частинні стягнення пені.

Стаття 33 України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст.4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, якими в розумінні ГПК України є належно засвідчені копії або оригінали. Крім того, оригінали доказів подаються згідно ст. 36 цього ж Кодексу на вимогу суду.

У відповідності зі ст.115 ГПК України передбачена обов'язковість виконання рішень, ухвал, постанов суду на всій території України.

За вказаних обставин, суд вбачає, що позивач не подав витребувані судом документи, необхідні для вирішення спору в частині стягнення пені, причин неподання даних доказів не повідомив, таким чином, за відсутності витребуваних від позивача документів суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування зазначених сум. Разом з тим суд зазначає, що він не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення позовних вимог, а може тільки перевірити правильність розрахунку сум, що заявлені до стягнення, в межах періодів та сум заборгованості в кожному із них, що визначені позивачем, які в даному випадку встановити неможливо через відсутність вихідних даних.

Відтак, неподання витребуваних доказів по справі позбавляє суд можливості у відповідності зі ст.ст. 43, 75 ГПК України, вирішити спір в частині стягнення пені в сумі 11284239 грн 25 коп. за наявними у справі матеріалами, з огляду на що, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду в цій частинні на підставі приписів п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

Залишаючи позов в цій частині без розгляду, суд враховує позицію викладену в п. 4.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в якому зазначено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ч.3 ст.81 ГПК України позивач має право знову звернутися з вказаним позовом до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили його залишення без розгляду.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Зважаючи на вище встановленні обставини справи, надавши оцінку поданим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність задоволення первісного позову та відмову в задоволення зустрічного позову в повному обсязі з віднесенням судових витрат на відповідача (позивача за зустрічним позовом) відповідно до ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Первісний позов задовольнити в сумі 116749760 грн 93 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" (вул. Заводська, буд. 7, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130, код ЄДРПОУ 00371920) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгарант" (провулок Бехтерівський, буд. 4, нежиле приміщення №19, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39255883) загальну заборгованість в розмірі 116749760 грн 93 коп., в тому рахунку: 112295478 грн 02 коп. основного боргу, 4454282 грн 91 коп. відсотків та 66639 грн 12 коп. витрат зі сплати судового збору.

Первісний позов в частинні стягнення пені в розмірі 11284239 грн 25 коп. залишити без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Копію рішення надіслати відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) та третім особам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 23 травня 2016 р.

Головуючий суддя Тварковський А.А.

судді: Білоус В.В.

ОСОБА_3

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) - (пров. Бехтерівський, буд. 4, нежиле приміщення №19, м. Київ, 04053)

3 - відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) - (вул. Заводська, буд. 7, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130)

4 - публічному акціонерному товариству "Компанія "Райз" (проспект Перемоги, 121-в, м. Київ, 03115)

5 - товариству з обмеженою відповідальністю "Ім. Кл. Петровського" (вул. Центральна, 1, с. Кімівка, Березанський район, Миколаївська область, 57440)

6- ПАТ "Кам"яномостівське хлібоприймальне підприємство" (вул. Космонавтів, буд. 1-а, с. Кам"яний міст, Первомайський район, Миколаївська область, 55247)

7- ПАТ "Лебідь" (вул. Леніна, буд. 26, с. Будилка, Лебединський район, Сумська область, 42238)

8- ТОВ "Югтранзитсервіс-агропродукт"(вул. Промислова, буд. 3, с. Новорайськ, Бериславський район, Херсонська область, 74360)