Постанова № 57864873, 19.05.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року Справа № 803/640/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі до Ківерцівського районного відділу УМВС України у Волинській області про стягнення капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі (далі - позивач, відділення, ВФСС у Ківерцівському районі) звернулося в суд з адміністративним позовом до Ківерцівського районного відділу УМВС України у Волинській області (далі - відповідач, управління, Ківерцівський РВ УМВС України у Волинській області) про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 714 672,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» 30 травня 2001 року зареєстрований у ВФСС у Ківерцівському районі як страхувальник зі сплати обов'язкових страхових платежів.

17 листопада 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті ліквідації.

На підставі статей 112, 110, 1205 Цивільного кодексу України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а також Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі провело розрахунок капіталізованих коштів потерпілим від нещасного випадку на виробництві, загальний розмір яких згідно розрахунку станом на 01 грудня 2015 року становить 714 672,31 грн.

Відтак, 23 грудня 2015 року відділення Фонду направило відповідачу заяву про визнання кредиторських вимог №413/1.5-5, однак вказана заява Ківерцівським РВ УМВС України у Волинській області залишена без задоволення. На підставі вищевикладеного відділення просить суд стягнути з Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі капіталізовані платежі у розмірі 714 672,31 грн.

Від представника позивача 19.05.2016 року за вх. №6189/16 надійшло до суду письмове клопотання в якому просять розгляд справи проводити у відсутності їх представника.

Від відповідача 12.05.2016 року за вх. №5865/16 надійшло до суду письмове клопотання, в якому просили розгляд справи проводити у відсутності їх представника, суму боргу визнають, заперечень щодо його стягнення немає.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та Законами України.

Судом встановлено, що Ківерцівський РВ УМВС України у Волинській області 05 липня 1992 року зареєстровано як юридична особа, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Управління зареєстровано страхувальником та перебуває на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі згідно страхового свідоцтва від 30 травня 2001 року .

Як вбачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та опису документів, які надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії останнім внесено запис 17 листопада 2015 року, в стані припинення, за рішенням засновників.

Матеріалами справи підтверджується, що 23 грудня 2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про визнання кредиторських вимог.

На підставі вищезазначеної заяви, Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі проведено капіталізацію та розрахунок капіталізованих платежів для виплати їх у майбутньому потерпілій ОСОБА_1. Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 01 грудня 2015 року розмір належних до виплати коштів становить 714 672,31 грн., які просить суд стягнути з відповідача.

Однак, станом на день звернення до суду з зазначеним адміністративним позовом вказана заява залишена без задоволення Ківерцівським РВ УМВС України у Волинській області.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Оскільки засновниками Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації, тому належні кошти для виплати потерпілим внаслідок нещасного випадку мають бути капіталізовані та стягнуті з відповідача у порядку, що передбачений законом.

При цьому суд зазначає, що Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі стало відомо про ліквідацію відповідача 17 листопада 2015 року згідно отриманого Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а відтак, саме з цієї дати необхідно обраховувати шестимісячний строк звернення до суду передбачений частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, який відділенням у даному випадку не пропущений.

За змістом статей 15, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок внесків роботодавців, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що на випадок ліквідації платоспроможної юридичної особи поширюються вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та положення Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 (далі - Порядок).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 26 червня 2012 року №21-156а12, яка в силу вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх судів України.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 вказаного Порядку, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Пунктом 2 цього ж Порядку визначено, що розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином: 1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів I групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки; 5) витрати на пенсійне забезпечення - виходячи з основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі даних Фонду; 6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) - з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації; 7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (№1105-XIV). Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

На підставі вищезазначеного порядку Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі здійснені розрахунки потреби в капіталізації коштів по потерпілій ОСОБА_1.

Оцінюючи належність та обґрунтованість розрахунків виконаних Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючи завідувачем фінансового сектору-головним бухгалтером Ківерцівського РВ УМВС у Волинській області, 11.05.2012 року отримала травму лівого стегна. Комісією з розслідування даного нещасного випадку 08.06.2012 року складено та затверджено акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.

Згідно довідки МСЕК від 30.11.2012 року серія BJIH № 0004714 ОСОБА_1 встановлено 60% втрати професійної працездатності та III група інвалідності довічно.

Постановою відділення Фонду від 17.12.2012 року № 0306/564.1/564/6 потерпілій призначено щомісячні страхові виплати в розмірі 1625,68 грн., а постановою відділення Фонду від 30.01.2015 року № 0306/564.1/564/12 виплату перераховано і на даний час вона становить 2015,47 грн.

За даними Держстату України (лист від 17.08.2015 № 10.2-17/144-15) середня очікувана тривалість життя жінок при досягненні 61-річного віку становить 19,9 років.

Згідно виконаного позивачем розрахунку, потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілою ОСОБА_1 становить 459 124,07 грн.

Крім того, довідкою МСЕК від 30.11.2012 року ОСОБА_1 визначено потребу у санаторно-курортному лікуванні.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням, затвердженого постановою правління Фонду № 49 від 31.10.2007 року, потерпілі, які стали інвалідами, забезпечуються санаторно-курортним лікуванням періодично згідно з рішенням МСЕК, а саме: інваліди III групи один раз на три роки.

Потерпілому, який став інвалідом, компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування (санаторно-курортний або лікувально-профілактичний заклад) і назад (пункт 2.8 Положення).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою відділення Фонду від 14.08.2014 року № 0306/564.1/564/9 ОСОБА_1 призначено санаторно-курортне лікування, згідно путівки № 300798.

Постановою відділення Фонду від 02.10.2014 року №0306/564.1/564/11 потерпілій призначено виплати на відшкодування вартості проїзду до місця лікування в розмірі 164.27 грн. Згідно листа управління виконавчої дирекції Фонду у Волинській області від 30.11.2015 року №661/01-15, середня вартість санаторно-курортного лікування захворювань кістково-м'язевої системи станом на 01.11.2015 року становить 10 110 грн.

Згідно виконаного позивачем розрахунку, потреба в капіталізації коштів для забезпечення ОСОБА_1 санаторно-курортним лікуванням становить 60 660 грн.

Крім того, потреба в капіталізації коштів для відшкодування ОСОБА_1 витрат на проїзд до місця лікування і назад становить 1 971,24 грн.

Згідно довідки МСЕК від 05.12.2013 року ОСОБА_1 визначено потребу у забезпеченні автомобілем.

На даний час потерпіла взята на облік в управлінні виконавчої дирекції Фонду у Волинській області для видачі їй автомобіля.

Як вбачається з списку черговості інвалідів на отримання автомобілів, станом на 01.04.2016 року ОСОБА_1 перебуває за № 4, а в розрізі конкретно визначеної модифікації автомобіля моделі на дві руки з ураженням однієї ноги - за № 3.

Як передбачено пунктом 2 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999 (далі - Постанова КМУ №999), фінансування витрат, пов'язаних з отриманням автомобілів та підготовкою їх до експлуатації, для осіб, інвалідність яких пов'язана з трудовим каліцтвом, що настало від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Пункт 14 Постанови КМУ №999 передбачає заміну автомобілів, отриманих інвалідами, після закінчення 10-річного строку експлуатації.

Враховуючи наведене, відділення Фонду включило у розрахунок витрат на побутове обслуговування вартість одного автомобіля ЗАЗ базової моделі. Згідно листа ПАТ «Волинь-АВТО» від 08.02.2016 року №47, вартість автомобіля ЗАЗ Sens TF698K22 станом на 08.02.2016 року становить 187 200 грн.

Згідно виконаного позивачем розрахунку та наданої інформації ПАТ «Волинь-АВТО», потреба в капіталізації коштів для забезпечення ОСОБА_1 автомобілем становить 187 200 грн.

Разом з тим, як підтверджується постановами відділення Фонду від 03.03.2015 року №0306/564.1/564/13, від 07.09.2015 року №0306/564.1/564/14, від 05.10.2015 року №0306/564.1/564/15, ОСОБА_1 компенсуються витрати на транспортне обслуговування, загальна вартість яких у 2015 році склала 287,29 грн.

Згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» (далі - постанова КМУ № 228) встановлено, що грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачуються інвалідам, законним представникам дітей-інвалідів, що мають автомобілі та мотоколяски, - у розмірі відповідно 22 відсотки та 16 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць, на транспортне обслуговування - у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць.

У відповідності з пунктами 3, 5 постанови КМУ № 228 компенсації виплачуються інвалідам внаслідок трудового каліцтва - управліннями або відділеннями виконавчої дирекції рівними частинами двічі на рік у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року дня їх призначення.

Як вбачається з виконаного позивачем розрахунку, потреба в капіталізації коштів для відшкодування витрат на транспортне обслуговування становить 5 717 грн.

Таким чином, проаналізувавши виконані Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі розрахунки потреби в капіталізації коштів по потерпілій від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що вищезазначені розрахунки є обґрунтовані та виконані позивачем у відповідності до вимог Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765, а, відтак, капіталізовані кошти у розмірі 714 672,31 грн. по вищезазначеній особі підлягають до стягнення з Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області.

Разом з тим суд зазначає, що представник відповідача проти суми капіталізованих платежів не заперечував, однак провести оплату на даний час не має фінансових можливостей.

За правилами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивач, суб'єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами довів обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення 714 672,31 грн. капіталізованих платежів по потерпілій ОСОБА_1, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом стягнення з Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі капіталізованих платежів у розмірі 714 672,31 грн.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, судовий збір не повертається.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 41, 71, 128, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Ківерцівського районного відділу УМВС України у Волинській області (45200, Волинська обл., Ківерцівський район, місто Ківерці, вулиця Залізнична, 52, ідентифікаційний код юридичної особи 08670527) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі (45200, Волинська обл., місто Ківерці, вулиця 17 Вересня, 31, ідентифікаційний код юридичної особи 25910134) 714 672,31 грн. (сімсот чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят дві гривні) 31 копійку капіталізованих платежів.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 24 травня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич