Рішення № 57859238, 19.05.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 322/222/16

Провадження №22ц/778/2204/16 Головуючий у 1 інстанції: Гасанбеков С.С.

Суддя-доповідач: Воробйова І.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.

Онищенка Е.А.

при секретарі: Бурак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, ОСОБА_4, третя особа: Новомиколаївська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИЛА:

26 лютого 2016 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд встановити ОСОБА_3 додатковий строк - шість місяців, достатній для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5. Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку, яка належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 27.02.2001.

При житті ОСОБА_5 зробила заповідальне розпорядження, відповідно до якого земельну ділянку розміром 9,56 га було заповідано ОСОБА_3.

В листопаді 2015 року ОСОБА_3 з листа, який отримав від ОСОБА_4 на адресу матері ОСОБА_6, дізнався про смерть ОСОБА_5. В даному листі ОСОБА_4 направила копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5

09.02.2016 ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5, проте у видачі свідоцтва було відмовлено в зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини, встановленого ст. 1270 ЦК України.

Звернутись вчасно до нотаріальної контори ОСОБА_3 не мав змоги, в зв'язку з тим, що про смерть ОСОБА_5 йому стало відомо лише у листопаді 2015 року з листа, який був отриманий від ОСОБА_4, яка є дочкою померлої ОСОБА_5

Виходячи з наведеного та посилаючись на норми ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, позивач просив задовольнити його вимоги.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5

Після її смерті залишилась спадщина - право на земельну ділянку, за заповітом на користь ОСОБА_3, посвідченим Мірошніченко Т.А., секретарем виконкому Широківської сільської ради Василівського району Запорізької області 11.10.2006 року за №96.

09 лютого 2016 року ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою державного нотаріуса Шостої Запорізької державної нотаріальної конторипозивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у звязку з тим, що встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини, сплив (а.с. 33).

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з його недоведеності, однак з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини 3 ст. 1272 ЦК України.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину, його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не прийняв спадщину, оскільки не звернувся протягом установленого законом строку до нотаріальної контори. Не подання заяви про прийняття спадщини позивач, крім інших обставин, обгрунтовув тим, що померла ОСОБА_5 була його тіткою, спадкоємцями є її донька ОСОБА_4, а про заповіт йому взагалі не було відомо.Однак в листопаді 2015 року донька померлої ОСОБА_5 надіслала йому листа з повідомленням про смерть матері та вислала заповіт на його ім»я.

Як з»ясувалося в засіданні апеляційного суду родичі померлої ОСОБА_5 фактично вирішили долю спадщини. Саме спадкоємець першої черги ОСОБА_4 дала пояснення суду, що не претендує на спадщину за законом, пізно повідомила ОСОБА_3 про наявність заповіту на його ім»я.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ст. 1258 цього Кодексу).

Виходячи з положень чинного законодавства позивач мала право на спадкування у п'яту чергу і могла одержати та реалізувати таке право при наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 1258 ЦК України.

При існуванні спадкоємців за законом, які мали право на спадкування перед позивачкою, відсутності підстав зазначених у наведеній нормі, подання позивачем заяви про прийняття спадщини не створювало б для останньої будь-яких правових наслідків.

Тому, вказівка в рішенні суду першої інстанції на те, що незалежно від наявності спадкового майна позивач бажаючи отримати спадщину повинна була звернутися до нотаріальної контори у встановлений ст. 1272 ЦК України строк не відповідає положенням чинного законодавства.

Отже, висновок суду першої інстанції, про відсутність у позивача поважних причин, через які ним пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, а тому погодитись з ним неможливо.

На переконання апеляційного суду, причина несвоєчасного звернення позивача із заявою про прийняття спадщини є поважною, оскільки про наявність заповіту далекої родички та спадкового майна ОСОБА_3 стало відомо після спливу встановленого законом шестимісячного строку.

За таких обставин, суд першої інстанції, неповно з'ясувавши обставини справи, що мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, унаслідок чого ухвалив неправильне рішення з приводу заявлених вимог, без додержання норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 15,16,1272 ЦК України, ст.ст. 11, 59-60, 61, 212-213 ЦПК України.

А тому, доводи ОСОБА_3 про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, підтвердились у ході апеляційного розгляду справи, унаслідок чого рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення заявлених позовних вимог за їх обґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 15 березня 2016 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Визначити ОСОБА_3 додатковий строк два місяці для подання заяви в нотаріальную контору про прийняття спадщини за заповітом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: