Ухвала суду № 57858085, 24.05.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.05.2016

Справа №815/8359/2012

8/320/18/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«24» травня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Сметаніної А.В.,

при секретарі - Горбань Н.А.,

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 червня 2013 року за нововиявленими обставинами, за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_3, ПАТ «Альфа-банк» по цивільній справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 червня 2013 року за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що вона з ОСОБА_3 перебувала у шлюбі, однак у звязку з постійними сварками вона звернулась до суду із заявою про розірвання шлюбу. Під час спільного проживання їй було відомо, що ОСОБА_3 у 2008 році отримав кредит від ЗАО «Альфа-Банк» (правонаступник ПАТ «Альфа-банк»), однак остаточно виконати зобовязання по договору він не мав можливості, тому була розпочата процедура примусового стягнення боргу через суд. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 червня 2013 року було солідарно стягнуто з неї та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №490088726 від 29 жовтня 2008 року у розмірі 183598,64 гривень та судові витрати в розмірі 1835,99 гривень. Після фактичного припинення шлюбних відносин з ОСОБА_3, він їй повідомив про те, що вказане рішення було ухвалено й на підставі наданого банком договору поруки №490088726-П від 29 жовтня 2008 року, в якому вона вказана поручителем. Про існування такого договору їй не було відомо, вона його не підписувала. Також їй від чоловіка стало відомо, що для укладання договору кредиту та поруки він їздив до міста Києва, однак вона ніколи до міста Києва не їздила, жодних договорів не підписувала. Ці обставини не були їй відомі ані під час укладання ОСОБА_3 кредитного договору, ані під час судових засідань та постановлення рішення судом у 2013 році.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_2 підтримала свої вимоги повністю, пояснила, що про стягнення з неї суми боргу за рішенням суду вона дізналась в жовтні 2014 року, коли за місцем роботи прийшов лист з виконавчої служби. Про те, що існує договір поруки їй нічого відомо не було, до м. Києва вона ніколи не їздила, договір поруки не підписувала, про судові засідання нічого не знала. Тоді, чоловік їй казав, що з нього банк просить стягнути кошти і, що вона до цього ніякого відношення не має. Про розгляд справи в суді вона також нічого не знала, жодного поштового повідомлення не отримувала. В жовтні 2013 року вона була присутня в судовому засіданні апеляційного суду Запорізької області. Потім вже чоловік їй сказав, що в суді розглядається спір про стягнення з них коштів за кредитним договором. Однак пояснив, щоб вона не хвилювалась, оскільки він буде оскаржувати рішення суду. Лише в грудні 2014 року вона візуально побачила копію договору поруки. Раніше вона не мала можливості звернутись за правовою допомогою, оскільки коштів на це не було. Лише, коли вона дізналась, що є центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, вона звернулась до центру. В теперішній час шлюб між нею та чоловіком розірваний. Просить суд задовольнити її заяву.

Представник заявниці - адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву та пояснення ОСОБА_2 підтримала в повному обсязі.

В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_3 підтримав вимоги заявника, не заперечував проти задоволення заяви. Пояснив, що дійсно в 2008 році він був в м. Києві, де уклав кредитний договір на придбання транспортного засобу. Однак дружини з ним не було, договору поруки вона не підписувала. Про те, що в суді розглядається спір про стягнення заборгованості, він нічого дружині не казав. Вона не повинна сплачувати борг за цим судовим рішенням.

Представник заінтересованої особи ПАТ «Альфа-Банк» у судове засідання не зявився, від нього надійшли письмові заперечення на заяву ОСОБА_2, в яких зазначено, що заявник не надала жодного вагомого доказу на підтвердження своїх доводів, а обмежилась лише банальними твердженнями, що вона договір поруки не підписувала. Її аргументи є надуманими та недоведеними. На сьогодні договір поруки є чинним, його не визнано недійсним або припиненим, тому діє презумпція правомірності правочину. Крім того, ті обставини, на які заявник посилається в своїй заяві вже були досліджені апеляційним судом Запорізької області, тому не можуть вважатись нововиявленими. Вважає, що заява подана виключно з метою ухилення від взятих на себе обовязків та затягування виконавчого провадження.

Суд, вислухавши пояснення заявника та її представника, думку заінтересованої особи ОСОБА_3, вивчивши доводи заяви, матеріали цивільної справи №815/8359/2012, вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 11 червня 2013 року за нововиявленими обставинами слід відмовити у повному обсязі за наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступник ПАТ «Альфа-банк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 490088726 про надання кредиту в сумі 73656,00 грн. зі сплатою 20% річних в строк до 29.10.2014 року на придбання транспортного засобу (т.1, а.с 5).

29 жовтня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступник ПАТ «Альфа-банк») та ОСОБА_2 укладено договір поруки №49008726-П, згідно якого поручитель ОСОБА_2 взяла на себе зобовязання перед банком за виконання ОСОБА_3 кредитного зобовязання (т.1, а.с.12). Зазначеним договором передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_3 зобовязань за кредитним договором, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальність перед позичальником у повному обсязі зобовязань, передбачених кредитним договором.

17 травня 2012 року ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором 490088726 (т.1, а.с.1-3).

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 червня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» були задоволені у повному обсязі, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №490088726 від 29 жовтня 2008 року у розмірі 183598,64 гривень та судові витрати у розмірі 1835,99 гривень (т.1, а.с.133).

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 15.07.2013 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 червня 2013 року залишено без задоволення (т.1, а.с.154).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду Запорізької області з апеляційною скаргою на рішення суду від 11 червня 2016 року (т.1, а.с.157-158).

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області апеляційну скаргу ОСОБА_3 було відхилено, а заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області залишено без змін (т.1, а.с.188-190).

Судом встановлено, що після відкриття 13.06.2012 року провадження у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_2 на адресу, зазначену в позовній заяві та довідці адресно-довідкового бюро від 05.06.2012 року, було направлено копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та запропоновано у строк до 27.07.2012 року подати суду свої письмові заперечення проти позову (т.1, а.с. 28-29).

Копія такої ухвали була отримана ОСОБА_2 25.06.2012 року особисто, про що свідчить її підпис в повідомленні про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.32).

З того часу ОСОБА_2 постійно направлялись судові виклики про час та місце розгляду відповідної справи, які вона отримувала особисто (т.1, а.с.57, 63, 110, 113, 130).

Крім того, подаючи заяву про перегляд заочного рішення від 11.06.2013 року та, оскаржуючи потім це рішення в апеляційному суді Запорізької області, ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі зазначав про те, що його дружина ОСОБА_2 не може бути відповідачем по вказаній справі, оскільки вона договір поруки ніколи не укладала, під час укладення договору поруки у м. Києві вона знаходилась на своєму робочому місці в м. Мелітополі (т.1., а.с. 136, 157-158).

Апеляційним судом Запорізької області доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 в цій частині були перевірені, та ухвалою від 02.10.2013 р. встановлено, що ці обставини не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення суду першої інстанції, так як договір поруки є чинним та у встановленому порядку недійсним не визнаний і не визнавався (т.1, а.с.189-190).

Крім того, в ухвалі апеляційного суду Запорізької області від 02.10.2013 року зазначено, що суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України, повно, всебічно та обєктивно зясував обставини справи, на які посилалися сторони, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалася між учасниками процесу, так закон, що їх регулює (т.1, а.с. 189-190).

Рішення набрало законної сили 02.10.2013 року.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Крім того, 10.11.2015 року ОСОБА_2 зверталась до Мелітопольського міськрайонного суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду (т.1, а.с.202), однак ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 13.11.2015 року вказану заяву залишено без розгляду, в звязку з поданням ОСОБА_2 заяви про залишення заяви без розгляду (т.1, а.с. 210).

19.11.2015 року ОСОБА_2 зверталась до Мелітопольського міськрайонного суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду строком на шість місяців (т.1, а.с.214).

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 21.12.2015 року вказану заяву залишено без розгляду, в звязку з поданням ОСОБА_2 заяви про залишення заяви без розгляду (т.1, а.с. 246).

Відповідно до ч.1 ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті в звязку з нововиявленими обставинами.

Згідно п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у звязку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обовязки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 362 ЦПК України заяви про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що є підставою для перегляду.

Як вбачається з матеріалів справи, з часу відкриття провадження по справі за позовною заявою ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк») до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а саме з 13.06.2012 року, ОСОБА_2 всі судові документи, повістки, рішення суду направлялись за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання, а отже суд вважає, що ОСОБА_2 було достовірно відомо про предявлені до неї вимоги ПАТ «Альфа-Банк», оскільки саме вона за договором поруки несе солідарну відповідальність з боржником, в разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_3 зобовязань за кредитним договором. Всі документи вона отримувала особисто, що підтверджується її підписами в повідомленнях про вручення поштового відправлення.

В судовому засіданні заявник підтвердила, що вона була присутня під час розгляду справи в апеляційному суді Запорізької області 02.10.2013 року, з приводу вказаного спору давала пояснення, що підтверджується роздруківкою журналу судового засідання від 02.10.2013 року (т.1, а.с.185-186).

Крім того, ОСОБА_2 в 2015 році особисто зверталась до Мелітопольського міськрайонного суду з заявами про зміну способу та порядку виконання судового рішення та про відстрочку виконання судового рішення. За її заявами, ці заяви ухвалами Мелітопольського міськрайонного суду від 13.11.2015 року та від 21.12.2015 року залишені без розгляду (т.1, а.с.202, 208, 209, 214, 245, 246).

Тому доводи заявника щодо необізнаності про обставини справи суд вважає неспроможними.

Також, відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами», обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному зясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Як вбачається з заяви про перегляд заочного рішення, поданої ОСОБА_3 01.07.2012 року (т.1, а.с. 136,) та з апеляційної скарги, поданої 23.07.2012 року (т.1, а.с.157-158), ОСОБА_3 посилався на ті самі обставини, які вказуються ОСОБА_2 в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Апеляційним судом Запорізької області такі обставини, були досліджені і ним була надана відповідна оцінка, що підтверджується ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 02.10.2013 року, а тому вони не є нововиявленими.

Згідно п. 6 відповідної Постанови Пленуму, судове рішення не може переглядатись у звязку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ті обставини, на які у своїй заяві посилається ОСОБА_2, як на підставу для скасування рішення суду за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими, ці обставини раніше зазначались особою, яка брала участь у справі в апеляційній скарзі, були досліджені апеляційним судом під час перегляду рішення суду першої інстанції, а тому не можуть вважатись нововиявленими. Крім того, про існування обставин, про які йде мова в заяві, ОСОБА_2 було відомо до ухвалення судового рішення.

На підставі викладеного, суд вважає що відсутні підстави для скасування судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачені ст. 361 ЦПК України, а тому у заяві ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 361-366 ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами», суд

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про перегляд рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 червня 2013 року за нововиявленими обставинами, за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_3, ПАТ «Альфа-банк» по цивільній справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: А.В.Сметаніна