Рішення № 57857905, 21.03.2014, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

г

Справа № 318/2486/13-ц

Номер провадження №2/318/7/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2014 р. м. Камянка-Дніпровська

Камянсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Васильченка В.В.; при секретарі Чуміліній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору директор Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 про поновлення на роботі стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому вказує, що 02.09.13 року він вийшов на роботу з відпустки у звязку з невиплатою відпускних, але в інспектор відділу кадрів філії ОСОБА_3 повідомила його про те, що він вже звільнений. 02.09.13 року він прибув до відповідача у м. Запоріжжя з метою дізнатися про дійсні обставини звільнення. Відділ кадрів видав йому незавірену ксерокопію наказу № 52-вк від 30.08.2013 року, згідно якого він був звільнений з 30 серпня 2013 року у звязку з втратою до нього довіря за п. 2 ст. 41 КЗпП України. Підставою для звільнення була довідка перевірки фінансово-господарської діяльності філії «Камянсько-Дніпровський райавтодор» та доповідна провідного бухгалтера-ревізора ДП «Запорізький облавтодор» ОСОБА_4 Вважає звільнення незаконним і просив суд: скасувати накази директора ДП Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 № 52-ВК від 30.08.2013 року про звільнення ОСОБА_1 у звязку з втратою довіря за п. 2 ст. 41 КЗпП України та № 70-ВК від 08.11.13 року про внесення змін до наказу від 30.08.13 року № 52-ВК про звільнення ОСОБА_1В; поновити його на посаді тимчасово виконуючого обовязки директора ДП Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» філії Камянсько-Дніпровський райавтодор з 30 серпня 2013 р.; стягнути з ДП Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 серпня 2013 р. по день розгляду у суді і моральну шкоду у розмірі 59 000 грн.

Також, просив суд визнати: протиправним та скасувати наказ № 35 від 01.07.2013 року «Про призначення перевірки філії «Камянсько-Дніпровський райавтодор» за період з 01.02.12 р. по 31.05.2013 р.; протиправною бездіяльність відповідача, а саме: неповідомлення ОСОБА_1 про перевірку, незалучення його до участі в роботі комісії, ненадання йому копії довідки про наслідки перевірки, не витребування з нього пояснень відносно вказаних фактів в довідці перевірки; дії комісії по проведенню перевірки фінансово-господарської діяльності філії Камянсько-Дніпровський райавтодор під керівництвом ОСОБА_1 за період з 01.01.12 р. по 02.07.13 р. в порушення наказу № 35 від 01.07.2013 р. Про призначення перевірки філії Камянсько-Дніпровський РАД за період з 01.01.2012 р. по 31.05.2013 р., бо в наказі не вказано провести перевірку діяльності безпосередньо керівника філії ОСОБА_1; дії комісії по проведенню перевірки фінансово-господарської діяльності філії Камянсько-Дніпровський райавтодор за період з 01.01.12 р. по 02.07.13 р. в порушення наказу № 35 від 01.07.2013 р. Про призначення перевірки філії Камянсько-Дніпровський РАД за період з 01.01.2012 р. по 31.05.2013 р., яка провела перевірку в інший період ніж вказано в наказі; безпідставним висновок комісії в довідці без дати перевірки фінансово-господарської діяльності філії Камянсько-Дніпровський райавтодор за період з 01.01.12 р. по 02.07.13 р. про те, що у філії за перевіряємий період були підзвітні кошти в сумі 54835,58грн; факт підміни комісією в довідці без дати перевірки фінансово-господарської діяльності філії Камянсько-Дніпровський райавтодор за період з 01.01.12 р. по 02.07.13 р. розрахунків з підзвітними особами по субрахунку 372 на заборгованість по підзвітним коштам на суму 54835, 58 грн., які відображаються на субрахунку 30.1; висновок комісії по проведенню перевірки фінансово-господарської діяльності філії Камянсько-Дніпровський райавтодор за період з 01.01.12 р. по 02.07.13 р. про те, що з вини ОСОБА_1 збільшувалась заборгованість філії по підзвітних коштах в сумі 54835, 58 грн. так як підзвітних коштів у філії взагалі не було; висновок комісії в довідці без дати перевірки фінансово-господарської діяльності філії «Камянсько-Дніпровський райавтодор» за період з 01.01.12 р. по 02.07.13 р. про те, що ОСОБА_1 відволік обігові кошти; висновок комісії в довідці без дати перевірки фінансово-господарської діяльності філії «Камянсько-Дніпровський райавтодор» за період з 01.01.12 р. по 02.07.13 р. про те, що ОСОБА_1 допустив нецільове використання державного майна в т.ч. спотворення даних показників витрат електроенергії, що призвело до утворення відємних показників прибутку. Договір № 11/04/12 від 20.04.12 р. з КП «Агросервіс-Камянка» укладений ОСОБА_5 (ОСОБА_1 поновлено на посаді т. в. о. начальника філії Камянсько-Дніпровський РАД 07.06.2012 р. наказом № 28- ВК від 07.06.12 р.); висновок комісії в довідці без дати перевірки фінансово-господарської діяльності філії «Камянсько-Дніпровський райавтодор» за період з 01.01.12 р. по 02.07.13 р. про те, що починаючи з 01.01.13 року ОСОБА_1 не зявляється на нарадах керівників філій, захисту планів виконаних робіт, балансових комісій; висновок комісії в довідці без дати перевірки фінансово-господарської діяльності філії «Камянсько-Дніпровський райавтодор» за період з 01.01.12 р. по 02.07.13 р. про те, що за період з 05.10.12 по 01.07.13 існують підтверджені факти не перебування ОСОБА_1 у відрядженнях; висновок комісії в довідці без дати перевірки фінансово-господарської діяльності філії «Камянсько-Дніпровський райавтодор» за період з 01.01.12 р. по 02.07.13 р. про те, що з вини ОСОБА_1 за період січень-грудень 2012 було перевищено фонд оплати праці на суму 69,7 тис. грн.; висновок комісії в довідці без дати перевірки фінансово-господарської діяльності філії «Камянсько-Дніпровський райавтодор» за період з 01.01.12 р. по 02.07.13 р. про те, що ОСОБА_1 в квітні 2013р. безпідставно нарахував надбавку 50% до окладу начальнику виробництва ОСОБА_6; висновок комісії в довідці без дати перевірки фінансово-господарської діяльності філії «Камянсько-Дніпровський райавтодор» за період з 01.01.12 р. по 02.07.13 р., доповідної записки ОСОБА_4 від 12.08.2013 р. про те, що у «Камянсько-Дніпровського райавтодора» взагалі в наявності був каток ДУ-48 в період роботи ОСОБА_1; висновок комісії в довідці без дати перевірки фінансово-господарської діяльності філії Камянсько-Дніпровський райавтодор за період з 01.01.12 р. по 02.07.13 р. про те, що за результатами перевірки виявлено значні порушення ведення фінансово-господарської діяльності філії Камянсько-Дніпровський райавтодор під керівництвом в. о. начальника ОСОБА_1; скасувати довідку перевірки фінансово-господарської діяльності філії Камянсько-Дніпровський райавтодор за період з 01.01.12 р. по 02.08.13 р.; визнати недостовірною інформацію, викладену в доповідній ОСОБА_4 від 12.08.2013 р. про факт наявності котка ДУ-48 у філії Камянсько-Дніпровський РАД в період роботи ОСОБА_1; визнати протиправні дії відповідача по відмові видати йому завірену копію наказу та матеріалів які стали підставою для звільнення.

У судовому засідання позивач та його представник ОСОБА_7 підтвердили обставини викладені у позовній заяві, заявлені вимоги просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_8 та представник третьої особи ОСОБА_9 позов не визнали, у задоволенні заявлених вимог просили відмовити у повному обсязі. Третя особа директор ДП Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що працює на посаді т. в. о. директора ДП Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» філії Камянсько-Дніпровський райавтодор. Заборгованість у 54 835 грн. виникла за часів коли обовязки директора виконував ОСОБА_10 ОСОБА_1 тоді не працював. ОСОБА_1 ДУ-48 рахувався як металобрухт, поставили його на баланс у вересні 2011 року після ремонту. ОСОБА_1 взяв ОСОБА_1 для ремонту свого хутора. ОСОБА_11 того як він його не повернув, вони звернулися до міліції з відповідною заявою.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що працює на посаді інспектора відділу кадрів філії. Відповідальність за оформлення відряджень несе особисто вона. ОСОБА_1 документально підтверджував усі свої відрядження в які він відїжджав.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що працює на посаді в.о. начальника планово-економічного відділу ДП «Запорізький облавтодор». Оскільки в 2013 р. філія Камянсько-Дніпровський райавтодор спрацювала погано, тому на засідання в область було викликано ОСОБА_1 для надання пояснень. У філії було виявлено перевищення норм споживання електроенергії при виробництві асфальтобетонної суміші. На перевірку до філії комісія приїхала через надходження інформації, що робітники працюють у складних умовах, без електроенергії, миючих засобів тощо. У 1999 році коток ДУ-48 було списано, оскільки у нього була нульова вартість, однак на облік як металобрухт не поставили. Однак він міг працювати. Куди зник каток невідомо. Як член комісії вона висвітлювала лише економічний блок довідки. Все вона не встигла перевірити, оскільки для цього потрібно не менше місяця. Оскільки начальником філії у період який перевірявся був ОСОБА_1, то і всі претензії висувалися до нього.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що працює на посаді головного інженера ДП «Запорізький облавтодор». Перевірка філії була призначена наказом директора ДП за зверненням голови Камянсько-Дніпровської РДА, голів та депутатів сільських рад. Особисто він був головою цієї комісії. Комісією здійснювалася перевірка філії, а не особисто її начальника ОСОБА_1 Дані у довідці відображали члени комісії, кожен з яких відповідав за свій блок питань. Він лише перевіряв їхні дані на відповідність документам, які вони аналізували. Він вважає, що якщо особа йде на посаду начальника, то значить вона свідомо бере на себе відповідальність за борги своїх попередників. Коли він приїхав на перевірку в філії не було електроенергії, та водопостачання, через заборгованість за їх оплату, оскільки рахунки ДП «Запорізький облавтодор» були арештовані. ОСОБА_1 ДУ-48 на баланс ставила ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_1 в цей час був вже звільнений.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що працює на посаді бухгалтера філії. Вона авансові звіти не веде, а лише матеріальні. Пояснила, що проплат на суму понад 15 тис. грн. вона здійснила без узгодження з ОСОБА_1, оскільки того важко було застати на робочому місці.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що працює на посаді начальника відділу головного механіка ДП «Запорізький облавтодор». ОСОБА_11 час роботи комісї він перевіряв технічний блок. ОСОБА_11 час перевірки було виявлено недостачу котка ДУ-48. ОСОБА_1 був поставлений на баланс у жовтні 2011 року, на посаді начальника тоді працювала ОСОБА_5 ОСОБА_1 у держтехнагляді зареєстровано не було. Згідно пояснювальних записок водіїв філії, коток перебував на роботах біля садиби ОСОБА_1 Коли він у складі комісії приїхав до ОСОБА_1 додому, біля садиби не було жодної автодорівської техніки.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що працює начальником виробництва філії. Йому особисто не відомо щодо існування наказу про надбавки. Він підписував акт комісії про оприходування котка, однак ОСОБА_1 тоді в філії не працював.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що працює на посаді провідного бухгалтера-ревізора ДП «Запорізький облавтодор». Свідок вважає, що ОСОБА_1 як особа, що йшла на посаду начальника філії, прийняв на себе відповідальність і за борги своїх попередників. Коли у травні 2012 року ОСОБА_1 приймав філію, на балансі підприємства котка ДУ-48 не було, його було списано у 1999 році. Знову він був поставлений на баланс у жовтні 2011 року.

Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що згідно наказу № 28-вк від 07.06.2012 року ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді тимчасово виконуючого обовязки начальника філії Камянсько-Дніпровського райавтодор з 27.09.2011 року (т. 1, а.с. 247).

06 червня 2013 року на адресу ДП «Запорізький облавтодор» надійшло звернення Голови Камянсько-Дніпровської районної державної адміністрації ОСОБА_16 в якому підіймалося питання про незадовільну роботу керівника філії «Камянсько-Дніпровський райавтодор» ДП «Запорізький облавтодор» ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 89). З метою перевірки викладених у вказаних зверненнях фактах 01.07.2013 року наказом № 35 було призначено перевірку філії (т. 1, а.с. 90). За результатами перевірки було складено довідку перевірки фінансово-господарської лояльності філії «Камянсько-Дніпровський райавтодор» за період з 01.01.2012 р. по 12.07.2013 р., якою виявлено фінансові порушення та факт нестачі мотокотка ДУ-48 (т. 1, а.с. 92-97).

За фактом привласнення майна шляхом зловживання посадовими особами філії Кам'янсько-Дніпровський райавтодор» правоохоронними органами було відкрито кримінальне провадження № 12013080260000239, що підтверджується листами Камянсько-Дніпровської прокуратури від 16.08.2013 р. та Камянсько-Дніпровського РВ ГУМВС України в Запорізькій області (т. 1, а.с. 91), яке на даний час залишилося не завершеним.

На підставі вищевказаного, наказом ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» № 52-вк від 30.08.2013 р. т.в.о. начальника філії «Камянсько-Дніпровський райавтодор» ОСОБА_1 звільнено з 30.08.2013р. у звязку з втратою до нього довір'я згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України (т. 1, а.с. 144).

Відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

На підставі ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у разі звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян.

Згідно ст. 38 Закону України «Про профспілки їх права та гарантії діяльності» передбачено, що профспілка вирішує питання про надання згоди або в її відмові на звільнення працівника члена профспілки у випадках передбачених Законом. А цим Законом (ст. 39) передбачено обовязковість проведення засідання профспілки з питання згоди чи не згоди на звільнення працівника. Також цей обовязок передбачений нормами КЗпП України (ст. 43, 247, 248).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, зазначених ч.ч. 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 ст. 40, п.п. 2 і 3 ст. 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Тобто виходячи з діючого законодавства, право власника або уповноваженого органу на звільнення т. в. о. начальника філії Камянсько-Дніпровський райавтодор на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП виникає тільки після ініціювання проведення засідання профспілки з цього питання, та тільки після проведення такого засідання, у випадку відмови в наданні дозволу, або наданні дозволу власник (уповноважений орган) має право звільнити члена профспілкової організації.

З матеріалів справи вбачається, що звільнення проведено без звернення до профспілкового органу. Вказані обставини підтверджуються протоколом засідання первинної профспілкової організації філії № 9 від 04.11.2013 року на якому розглядалося питання щодо надання дозволу профспілковим органом на звільнення тимчасово виконуючого обовязки начальника філії Камянсько-Дніпровського райавтодор за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, на якому була надана згода на звільнення начальника філії Камянсько-Дніпровського райавтодор за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України (т. 1, а.с. 78).

Засідання профспілкового комітету відбулось 04.11.2013 року, тобто після винесення наказу № 52 ВК від 30.08.2013 року про звільнення ОСОБА_1 згідно п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Оскільки директором ДП Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» своєчасно не ініціювалось засідання профспілки та звільнення відбулось до засідання профспілки з цього питання, то це звільнення є незаконним, та проведене з порушенням встановленого законом порядку.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до роз'яснень п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами трудових спорів»звільнення з підстав втрати довір'я (п. 2 ст. 41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом тощо), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва й інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір'я до них і в тому випадку, коли зазначені дії не пов'язані з їх роботою. Отже, обов'язковою умовою для звільнення працівника за п. 2 ст. 41 КЗпП України являється вчинення останнім винних дій, які давали б підстави втрати до нього довір'я. Вина може бути виражена як у формі умислу, так і необережних дій працівника. Але факт правопорушення та наявність вини працівника роботодавець повинен довести перед його звільненням (або бути готовий довести її в суді). При цьому, роботодавець зобовязаний довести не загальні факти правопорушень (розкрадання, нестачі тощо), а вину конкретного працівника у них.

Окрім цього, законодавець наголошує на тому, що такі дії мають бути пов'язані з безпосереднім обслуговуванням працівником грошових або товарних цінностей. Безпосереднім обслуговуванням грошових і товарних цінностей є їх прийняття, збереження, транспортування, розподіл тощо. Основні слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей це прийняття і збереження. Тобто, основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, - це особи, які одержують їх під звіт. ОСОБА_1 цих працівників може бути розширене за рахунок основного кола матеріально відповідальних осіб, тобто осіб, з якими відповідно до законодавства можуть бути укладені договори про повну матеріальну відповідальність.

Як вбачається зі змісту Посадової інструкції начальника філії «Камянсько-Дніпровський райавтодор» ДП «Запорізький облавтодор», на останнього покладаються організаційно-розпорядчі функції (п.п. 2.1-2.10 Інструкції). Згідно своїх функціональних обов'язків, позивач не наділений повноваженнями щодо обслуговування грошових коштів, товарних або культурних цінностей. Позивач не укладав з відповідачем договорів про матеріальну відповідальність, не приймав і не отримував будь-яких товарно-матеріальних цінностей відповідача і не мав зобов'язань щодо їх збереження чи зберігання (т. 1 а.с. 179, 180).

Оцінюючи обставини справи, а також наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 до кола осіб, які безпосередньо обслуговують товарні цінності, не відноситься, а тому його звільнення з підстав п. 2 ч.1 ст. 41 КЗпП України не можна визнати законним.

Окрім цього, відповідно до ч. 3 ст. 41 КЗпП України розірвання договору у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, - також вимог статті 43 цього Кодексу.

В силу ж приписів ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06.11.1992 р. розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 30.089.2013 р., тобто в день звільнення його з посади т. в. о. начальника філії Камянсько-Дніпровський райавтодор ДП Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» знаходився на лікарняному, про що був виданий листок непрацездатності ОСОБА_1 АВХ № 440475 (т. 1, а.с. 107).

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що наказ директора ДП Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 № 52-ВК від 30.08.2013 року про звільнення ОСОБА_1 у звязку з втратою довіря за п. 2 ст. 41 КЗпП України є не законним та підлягає скасуванню.

Згідно наказу директора ДП Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 № 70-ВК від 08.11.13 року про внесення змін до наказу від 30.08.13 року № 52-ВК про звільнення ОСОБА_1 пункт перший останнього наказу викладено у наступній редакції: «Звільнити ОСОБА_1, тимчасово виконуючого обовязки начальника філії Камянсько-Дніпровський райавтодор, з 05 вересня 2013 року у звязку з втратою до нього довіря, п. 2 ст. 41 КЗпП України» (т. 1, а.с. 124).

Звільнення ОСОБА_1 з 05.09.2013 року є незаконним, оскільки як вбачається з довідки про тимчасову непрацездатність (т. 5, а.с. 176), ОСОБА_1 у період з 05.09.2013 р. і по 06.09.2013 р. перебував на лікуванні у Великознам?янській АЗП СМ № 1. Вказана довідка відповідає вимогам встановленими «Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 р. № 455 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 р. № 1005/6196). Як вже вище вказувалося, в силу приписів ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.

Окрім цього, суд приходить до висновку про незаконність і самого наказу директора ДП Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 № 70-ВК від 08.11.13 року про внесення змін до наказу від 30.08.13 року № 52-ВК про звільнення ОСОБА_1 з наступних підстав.

Кодекс законів про працю України визначає, що сторонами індивідуального трудового спору можуть бути лише працівник і роботодавець.

Трудові правовідносини - це двосторонні відносини, що виникають між працівником і роботодавцем на підставі укладення трудового договору, контракту чи іншого юридичного факту з приводу участі працівника в роботі підприємства, установи, організації або у фізичної особи.

Працівником може бути тільки громадянин (фізична особа), здатний до праці, який зобов'язується особисто виконувати роботу за певною спеціальністю, кваліфікацією або посадою. Громадянин стає працівником з моменту, коли він уклав трудовий договір і приступив до виконання своєї трудової функції. Але для того, щоб стати працівником, громадянин повинен володіти трудовою правоздатністю і трудовою дієздатністю.

Трудова правоздатність - це гарантована законом можливість мати трудові права. Для громадян України вона є рівною для всіх, оскільки їх обсяг визначається єдиною ознакою - особистою здатністю до праці незалежно від статі, національності, раси, майнового стану, партійної належності, релігійних переконань тощо. Трудова дієздатність - це здатність особи своїми діями набувати й реалізовувати трудові права та обов'язки і нести за їх порушення юридичну відповідальність.

Другою стороною правовідносин є роботодавець. Роботодавцем можуть бути підприємства (установи, організації), власники створюваних юридичних осіб, фізичні особи, які надають працівникам роботу. Суспільно-економічний зміст трудової правосуб'єктності організацій саме і полягає в тому, що їм надано можливість самостійно приймати на роботу працівників через укладення трудових договорів, організовувати виробничий процес і виплачувати працівникам заробітну плату. Свою правоздатність підприємство (установа, організація) здійснює через органи або представників, що діють у межах наданих їм повноважень. Саме власник або уповноважений ним орган виступають від імені цього підприємства (установи, організації), реалізуючи право найму і звільнення працівників.

Отже, першою умовою виникнення трудових правовідносин є трудова право-дієздатність учасників цих відносин.

Другою умовою виникнення трудових правовідносин є наявність правової норми. Фактичні суспільні відносини, що виникають між громадянами, або між громадянами і організаціями, якщо вони незалежно від волі учасників урегульовані правом і для них є відповідна правова норма, від моменту їх виникнення стають правовими. У даному випадку йдеться про існування норм трудового права.

Третьою умовою виникнення трудових правовідносин є наявність юридичного факту, з яким чинне законодавство пов'язує виникнення правових наслідків. Трудові правовідносини за загальним правилом виникають із двосторонніх юридичних актів, які становлять, з одного боку, волевиявлення громадянина, який бажає одержати роботу саме у цього роботодавця, а з іншого - рішення роботодавця щодо прийняття цього громадянина на роботу. Таким двостороннім актом є угода про прийняття на роботу робітника або службовця (трудовий договір чи контракт).

Юридичними фактами, що виступають як підстави виникнення трудових правовідносин разом з укладенням трудового договору, можуть бути: видання адміністративного акта про призначення на посаду; результати виборів чи конкурсу на заміщення посад; адміністративний акт розподілу на роботу після закінчення навчальних закладів.

Із звільненням з займаної посади ОСОБА_1 припинилися трудові правовідносини між працівником та роботодавцем ДП Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України». ОСОБА_1 перестав бути субєктом трудових правовідносин за участю відповідача, як і відпали юридичні факти, що виступають в якості підстави виникнення трудових правовідносин. З огляду на що, відповідач не мав жодних правових підстав, які б ґрунтувалися на відповідних нормах трудового права, щодо внесення змін до наказу відносно особи, яка не перебувала з ним у трудових відносинах, не виконувала будь-якої роботи згідно кваліфікації, на яку не розповсюджувалися правила внутрішнього трудового розпорядку, і не була підпорядкована та підконтрольна роботодавцеві на той час.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

На підставі приписів ч. 2 цієї ж статті при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

При розрахунку середнього заробітку, судом виходячи з роз'яснень п. 32 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» щодо визначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу враховуються положення «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (з подальшими змінами), про те, що обчислення середньої заробітної плати для оплати вимушеного прогулу проводиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

З наданої суду табеля обліку використання робочого часу за серпень 2013 року, встановлено, що у цьому місяці позивач не працював, оскільки знаходився у відпустці (т.1, а.с. 118), тому суд проводить розрахунки виходячи із заробітної плати за липень та червень 2013 р.

В силу приписів ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Не зважаючи на неодноразові запити суду надати перерахунок зарплати за період з 30.08.2013 р. по 04.09.2013 р., а також підтверджуючих матеріалів бухгалтерії та банківських документів виплати до нарахованої йому зарплати (т. 5, а.с. 118, 144, 171), відповідач необхідних документів так і не надав. З огляду на зазначене, суд включає до розрахунку і вищевказаний період часу.

Як роз'яснено в абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року суд обчислює суму, що підлягає стягненню без урахування податків та обов'язкових платежів, оскільки справляння податків і сплата обов'язкових платежів є відповідним обов'язком робітника і роботодавця.

Згідно довідки про доходи від 12.11.2013 р. № 409 (т. 1, а.с. 116) нарахована заробітна плата ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи складає 12003 грн. 54 коп. (липень 2013 року - 8003 грн. 54 коп. + червень 2013 року 4000 грн. 00 коп.). Середньоденна заробітна плата позивача складає 292 грн. 77 коп. (12003 грн. 54 коп.: 41 робочий день (червень 18 р.д. + липень 23 р.д) /а.с. т. 5, а.с. 101, 102/. Час вимушеного прогулу складає 143 робочих днів за період з 30.09.2013 року по день ухвалення рішення суду 21.03.2014 року /т. 1, а.с. 118-120, 238-240; т. 5, а.с. 173/. Середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 41866 грн. 11 коп. (292 грн. 77 коп. х 143 робочих днів).

Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що в даному випадку мають місце усі перераховані вище умови. Суд виходить з того, що кожна особа має конституційне право на працю, яка фактично забезпечує її засобами для існування, тому зважаючи на те, що позивач був незаконно звільнений з роботи, що не могло негативно не вплинути на його психологічний та майновий стан, враховуючи характер порушення, його тривалість (протягом більш як 6 місяців після звільнення) та зусиль і затрат яких позивач доклав на їх відновлення, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а розмір компенсації завданої моральної шкоди незаконним звільненням визначається в розмірі 1000 грн. Визначена судом сума, у відшкодування позивачеві моральної шкоди, є розумною, виваженою та справедливою, а розмір моральної шкоди, визначений позивачем у 59 000 грн. є явно завищеним.

У задоволенні інших позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Заявлена вимога щодо визнання протиправним та скасування наказу № 35 від 01.07.2013 року «Про призначення перевірки філії «Камянсько-Дніпровський райавтодор» за період з 01.02.12 р. по 31.05.2013 р. задоволення не підлягає, оскільки наказ як локальний нормативно-правовий акт є передбаченим чинним законодавством України документом, що його видає керівник підприємства у межах своєї компетенції для вирішення певних завдань діяльності підпорядкованого йому підприємства, закладу або установи. А отже, при його виданні директор ДП Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 діяв у спосіб і межах передбачених законом.

Вимоги про визнання протиправними: бездіяльності відповідача щодо неповідомлення ОСОБА_1 про перевірку, незалучення ОСОБА_1 до участі в роботі комісії, ненадання ОСОБА_1 копії довідки про наслідки перевірки, не витребування з ОСОБА_1 пояснень відносно вказаних фактів в довідці перевірки; дій комісії по проведенню перевірки фінансово-господарської діяльності філії Камянсько-Дніпровський райавтодор під керівництвом ОСОБА_1 за період з 01.01.12 р. по 02.07.13 р.; визнати факт підміни комісією в довідці без дати перевірки фінансово-господарської діяльності філії Камянсько-Дніпровський райавтодор за період з 01.01.12 р. по 02.07.13 р. розрахунків з підзвітними особами по субрахунку 372 на заборгованість по підзвітним коштам на суму 54835, 58 грн., які відображаються на субрахунку 30.1; визнати протиправні дії відповідача по відмові видати йому завірену копію наказу та матеріалів які стали підставою для звільнення не підлягають задоволенню, так як задоволені вимоги останнього про поновлення на роботі, що є достатнім способом захисту порушених прав позивача. Задовольняючи позовні вимоги по поновлення на роботі, суд зробив висновок про незаконність проведеного звільнення, а тому задоволення окремо перелічених вимог за такої правової ситуації не є необхідним.

Не підлягають також задоволенню, як окрема позовна вимога - вимога про визнання недостовірною інформацією, викладену в доповідній ОСОБА_4 від 12.08.2013 р. про факт наявності котка ДУ-48 у філії Камянсько-Дніпровський РАД в період роботи ОСОБА_1, тому, що вказана вимога не ґрунтується на законі; так і вимоги скасувати довідку перевірки фінансово-господарської діяльності філії Камянсько-Дніпровський райавтодор за період з 01.01.12 р. по 02.08.13 р. та визнати протиправними висновки комісії.

Так, чинне законодавство встановлює визначення терміну «Перевірка», у відповідності до якого Перевірка підприємства - це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів. Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою (ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-ХІІ).

У відповідності до діючого законодавства Довідка або акт перевірки (ревізії) підприємства не може бути оскаржений в порядку цивільного, адміністративного судочинства, оскільки він не породжує прав та юридичних обов'язків для сторін даної справи. Довідка (акт) державного чи іншого органу, підприємства, організації не є а ні індивідуально-правовими актами, а ні нормативно-правовими актами, оскільки безпосередньо не створюють, не змінюють та не припиняють прав та обов'язків осіб, яких вони стосуються. У зв'язку з цим такі акти не можна вважати юридичною формою рішень органів державної влади, підприємств, організацій. Відповідно до п. 6.2 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. не можуть оспорюватися акти (довідки) ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

Акт (довідка) перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота яких перевірялася, а тому не може бути оскаржений у суді. Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 10.09.2013 р. № 21-237а13. Зокрема, Верховний Суд України відзначив, що акт (довідка) перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (довідки), в тому числі й оцінка дій службових осіб щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, не може бути надана судом.

Разом з тим, враховуючи показання свідків та досліджені у судовому засіданні докази, які наявні в матеріалах справи, суд вважає, що висновки, які містяться у довідці перевірки фінансово-господарської діяльності філії Камянсько-Дніпровський райавтодор за період з 01.01.12 р. по 02.08.13 р. не містять беззаперечних доказів того, що значні порушення ведення фінансово-господарської діяльності філії утворилися саме з вини ОСОБА_1 Комісією безспірно не встановлено, що вказані у довідці порушення відбувалися в період роботи позивача на посаді т.в.о. директора ДП Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» філії Камянсько-Дніпровський райавтодор. Більш того, причетність ОСОБА_1 до виниклої нестачі котка ДУ-48 взагалі носить характер припущення, а не встановленого факту. Таким чином, факти, які викладені у довідці не містять даних, що саме під час виконання позивачем своїх трудових обов'язків відбулися істотні порушення у фінансово-господарській діяльності філії, а містять лише фіксацію недоліків у роботі зазначеного підприємства, що не є підставою для втрати довіря до ОСОБА_1 з боку власника або уповноваженого ним органу.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково, а саме: скасувати накази директора ДП Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 № 52-ВК від 30.08.2013 р. про звільнення ОСОБА_1 у звязку з втратою довіря за п. 2 ст. 41 КЗпП України та наказ № 70-ВК від 08.11.13 р. про внесення змін до наказу від 30.08.13 року № 52-ВК про звільнення ОСОБА_1; поновити ОСОБА_1 на посаді т. в. о. директора ДП Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» філії Камянсько-Дніпровський райавтодор з 30 серпня 2013 р.; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 серпня 2013 р. по 21 березня 2014 р. у сумі 41866 грн. 11 коп. та моральну шкоду у розмірі 1 000 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 235 КЗпП України та ст. 367 ЦПК України рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Згідно приписів ст. 88 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача також на користь держави стягується судовий збір в сумі 418 грн. 66 коп.

На підставі ст.ст. 40, 41, 43, 235, 237-1, 247, 248 КЗпП України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору директор Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 про поновлення на роботі стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Скасувати наказ директора Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 № 52-ВК від 30.08.2013 року про звільнення ОСОБА_1 у звязку з втратою довіря за п. 2 ст. 41 КЗпП України.

Скасувати наказ директора Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_2 № 70-ВК від 08.11.13 року про внесення змін до наказу від 30.08.13 року № 52-ВК про звільнення ОСОБА_1

Поновити ОСОБА_1 на посаді тимчасово виконуючого обовязки директора Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» філії Камянсько-Дніпровський райавтодор з 30 серпня 2013 р.

Стягнути з Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» (юридична адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50; ідентифікаційний код - 32025623) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешкає: 71311, Запорізька обл., Камянсько-Дніпровський р-н, с. Велика Знамянка, вул. Леніна, 575; ідентифікаційний код - НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 серпня 2013 р. по 21 березня 2014 р. у сумі 41866 грн. 11 коп.

Стягнути з Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» (юридична адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50; ідентифікаційний код - 32025623) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешкає: 71311, Запорізька обл., Камянсько-Дніпровський р-н, с. Велика Знамянка, вул. Леніна, 575; ідентифікаційний код - НОМЕР_1) моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» на користь держави судовий збір у сумі 418 грн. 66 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати середнього заробітку за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Камянсько-Дніпровський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Васильченко