Ухвала суду № 57857443, 24.05.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 300/286/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2016 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Марчука О.П. (головуючий),

ОСОБА_1, ОСОБА_2

при секретарі Головець М.А., з участю прокурора Сехіна І.С. , обвинуваченого ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5І, ОСОБА_6 розглянув у відкритому засіданні апеляційною скаргою прокурора Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_7 на вирок Воловецького районного суду від 16.03.2016 року по матеріалам кримінального провадження № 11-кп/777/312/16 яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець смт. Воловець, вул. 8-го Березня, 18, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, непрацюючий, раніше не судимий

виправданий за недоведеністю вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець смт. Воловець, вул. І. Григи, 1, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_4, одружений, непрацюючий, раніше не судимий

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України з призначенням покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням обовязків: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання законної сили вироку суду не обирався.

Речові докази в справі: 2 CD-R диски з відеозаписом залишено на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

Згідно вироку , судом першої інстанції зазначено , що органом досудового розслідування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення в тому, що 06.12.2014 року близько 23:19 години обвинувачені разом з ОСОБА_8, кримінальне провадження щодо якого закрито у зв'язку зі смертю, на автомобілі марки AUDI RSR99 під керуванням ОСОБА_4 РІВ. під'їхали до кафе У Петровича, що знаходиться за адресою с. Н. Ворота, вул.. Центральна, 4а. Вийшовши на площадку перед кафе, ОСОБА_8 першим умисно, безпричинно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, підійшов до ОСОБА_9 та наніс йому один удар кулаком по обличчю від якого ОСОБА_9 впав на бетонну площадку та втратив свідомість.

Після того обвинувачений ОСОБА_3 з ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 підійшли до потерпілого ОСОБА_10 і діючи узгоджено, із хуліганських спонукань ОСОБА_8 умисно, наніс ОСОБА_10 один удар рукою по обличчю, а ОСОБА_3 умисно, безпричинно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, наніс удар рукою ОСОБА_10 в область голови від яких останній впав на площадку. Після того обвинувачений ОСОБА_4 також з хуліганських спонукань умисно наніс один удар ногою ОСОБА_10 в область живота. У результаті ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинили потерпілому ОСОБА_10 тілесні ушкодження у виді синців навколоочної ділянки справа з субконюктивальним крововиливом та синця в підочній ділянці зліва, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 311 від 11.12.2014 відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності.

Крім цього, продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_3, діючи узгоджено з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 підійшли до ОСОБА_11 і з хуліганських спонукань, ОСОБА_3 умисно, наніс ОСОБА_11 один удар рукою в обличчя та один удар ногою в область тулуба, ОСОБА_8 умисно наніс ОСОБА_11 один удар рукою по обличчю, а ОСОБА_4 умисно наніс один удар ногою ОСОБА_11 в область тулуба.

Продовжуючи свої хуліганські дії ОСОБА_3 підійшов до потерпілого ОСОБА_12 та з хуліганських спонукань, умисно, наніс йому один удар рукою по обличчю, внаслідок чого спричинив потерпілому тілесне ушкодження у виді рани нижньої губи, яке згідно з висновком судово-медичної експертизи № 312 від 11.12.2014 відноситься до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності.

Указані хуліганські дії ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 побачив оперуповноважений СБНОН Свалявського РВ (з обслуговування Свалявського та Воловецького районів) УМВС України в Закарпатській області лейтенант міліції ОСОБА_13, що перебував у черговій відпустці, який підійшов до ОСОБА_8 та ОСОБА_3 і поставив вимогу, щоб вони припинили хуліганські дії, при цьому показав їм посвідчення працівника міліції виписане на його ім'я.

Обвинувачений ОСОБА_14 та ОСОБА_8, усвідомлюючи, що ОСОБА_13 є працівником правоохоронного органу, обізвали його, й умисно проявили фізичну протидію законним вимогам ОСОБА_13, як працівника міліції, та з метою позбавлення можливості виконати ним свій службовий обовязок із забезпечення громадського порядку, діючи з особливою зухвалістю, ОСОБА_8 наніс кулаком удар по обличчю ОСОБА_13 від якого останній спав на землю. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_8 діючи узгоджено, умисно нанесли ногами по декілька ударів ОСОБА_13 по різним частинам тіла, внаслідок чого спричинили йому тілесні ушкодження у виді садна голови та синця лівого плеча, які згідно висновку судово-медичної експертизи №307 від 09.12.2014 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, які такі, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності.

В апеляційній скарзі прокурор Мукачівської місцевої прокуратури просить в ході апеляційного розгляду дослідити відеозапис подій, які мали місце 06.12.2014 року, аудіо запис судових засідань, дослідити матеріали кримінального провадження щодо встановлення факту проведення судових засідань без виклику потерпілих та скасувати вирок суду у звязку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотними порушеннями кримінального процесуального закону, що є підставою для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.2 ст. 296 КК України, а не за ч.3 ст. 296 КК України та невмотивовано виправдав ОСОБА_4. Вказує на те, що судом не дано належної оцінки рядку доказів у справі, не вмотивовано чому взято до уваги одні докази та відкинуто інші, викривлено покази потерпілого ОСОБА_10, свідка ОСОБА_11 Звертає увагу суду на те, що висновок суду першої інстанції про перебування в стані алкогольного спяніння потерпілого ОСОБА_13 не підтверджено жодними матеріалами провадження, а є лише припущенням свідка ОСОБА_11 Зазначає, що в порушення вимог ч.2 ст. 318 КПК України судові засідання відбувалися без виклику потерпілих та за відсутності даних про їх належне повідомлення про розгляд провадження. Крім того, вказав на необґрунтоване відхилення клопотання прокурора про виклик в судове засідання ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_13 та їх додатковий допит з приводу обставин, зображених на відеозаписі подій.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора на обґрунтування доводів апеляційної скарги, пояснення обвинувачених та захисників, які вказали на законність та обґрунтованість судового рішення , перевіривши та дослідивши матеріали провадження в межах доводів апеляційних скарг , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.

Однією з умов постановлення законного і обгрунтованого вироку у кримінальному провадженні є суворе дотримання судом визначених законом вимог до його змісту та форми.

Відповідно до вимог статті 370 КПК України вирок повинен бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Згідно ч. 4 ст. 370 КПК України вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вирок буде законним лише в тому випадку, коли він ухвалений з дотриманням всіх матеріальних законів, які підлягали застосуванню, та відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а саме: його ухваленню передувало проведення передбачених законом процесуальних дій, а зміст вироку викладено у відповідній закону формі.

Надаючи великого значення формі вироку, законодавець враховував, що тільки у правильній формі зміст вироку може бути зрозуміло як обвинуваченому, іншим учасникам процесу, органам, що фактично виконуюють вирок, так і всім присутнім у залі судового засідання громадянам .

Форма вироку передбачає певний порядок як розташування всіх складових частин вироку, так і викладу кожної його частини, а також логічність викладу всіх елементів вироку з приведенням відповідного мотивування .

Форма рішення - одна з рис, притаманних процесуальній формі судочинства в цілому, а тому точне дотримання передбаченої законом форми судового рішення - неодмінна умова законності судочинства та законності судового рішення в цілому.

Так, відповідно до п.2 ч.3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Зміст мотивувальної частини вироку визначається предметом доказування у кримінальному провадженні, також складом кримінального правопорушення, що інкримінується обвинуваченому і який визнано доведеним (або недоведеним) судом. У цій частині суд обґрунтовує рішення, яке буде викладене ним у резолютивній частині вироку, і воно повинно відповідати резолютивній частині.

Суд першої інстанції вказаних вимог законодавства не дотримався.

Так, у мотивувальній частині вироку судом не зазначено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, а вказано лише на фактичні обставини , що були встановлені в ході досудового розслідування (органом досудового розслідування предявлено обвинувачення), а в резолютивній частині вироку обвинувачену ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України.

Крім того, з обвинувального акту , що містить в матеріалах провадження вбачається, що він складений з порушенням вимог, передбачених ч.2 ст. 291 КПК України оскільки не містить формулювання обвинувачення.

Відповідно до п.13 ч.1 ст. 3 КПК України обвинувачення твердження про вчинення певною особою діяння , передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Це твердження має містити характеристику (опис) кримінального правопорушення, його юридичну кваліфікацію . Тобто, формулювання обвинувачення повинно ґрунтуватися на обставинах , які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце , спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти , які впливають на ступінь його тяжкості , тощо.

Таким чином, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які слідчий вважає встановленими та правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність , які становили предмет та межі доказування не тотожні поняттю - формулювання обвинувачення.

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення унеможливлює якісний і повний захист особи, і , як наслідок, має бути беззаперечною підставою для скасування вироку.

У рішенні від 09.10.2008 року , прийнятому Європейським судом з прав людини Абрамян проти Росії , вказано: Деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави предявленого йому обвинувачення . У цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення пп.а п.3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальному провадженні надання повної , детальної інформації щодо предявленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу на вимоги ч.1 ст. 337 КПК України відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в його межах.

Отже розгляд провадження без формування обвинувачення та без оголошення його у судовому засіданні є неможливим, а винесене рішення буде вважатися незаконним.

Колегія суддів вважає , що встановлені та наведені в ухвалі апеляційного суду порушення процесуального закону є істотними , оскільки торкаються прав та законних інтересів підозрюваних , які перешкодили суду повно і всебічно розглянути провадження і вплинуло на постановления законного й обґрунтованого вироку, а тому вирок підлягає до скасування.

Крім того, як правильно зазначено в апеляційній скарзі прокурора, судом проводилися судові засідання без участі потерпілих. У матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те, що потерпілі належним чином повідомлялися про час та місце слухання справи.

Відповідно до вимог статті 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що неухильне дотримання передбаченої законом процесуальної форми є неодмінною умовою повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин справи, встановлення істини в справі й прийняття правильного рішення . При цьому конкретне порушення кримінального процесуального закону може бути визнано апеляційною інстанцією істотним чи не істотним залежно від обставин кримінального провадження.

Підставами для скасування чи зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є такі порушення норм кримінального процесуального закону, які шляхом позбавлення чи обмеження гарантованих КПК України прав учасників кримінального провадження, недотримання процедури судочинства чи іншим шляхом вплинули чи могли вплинути на винесення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню , якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату , час і місце судового засідання.

Колегія суддів вважає , що встановлені та наведені в ухвалі апеляційного суду порушення процесуального закону є істотними , оскільки торкаються прав та законних інтересів як обвинуваченого так і потерпілих , які перешкодили суду повно і всебічно розглянути провадження і вплинуло на постановления законного й обґрунтованого вироку, а тому вирок підлягає до скасування.

При новому розгляді кримінального провадження суду першої інстанції необхідно усунути встановлені недоліки, всебічно, повно й обєктивно дослідити всі обставини справи , ретельно перевірити доводи апелянта , дати відповідну оцінку доказам в їх сукупності та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407,409, 412 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора Мукачівської місцевої прокуратури задовольнити.

Вирок Воловецького районного суду від 16.03.2016 року від 16.03.2016 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - скасувати, призначивши новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: