Ухвала суду № 57855994, 16.05.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 126/3440/15-ц Провадження № 22-ц/772/1296/2016Головуючий в суді першої інстанції Гуцол В. І.Категорія 53Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого судді Якименко М.М.,

суддів : Стеблюк Л.П. , Колоса С.С.,

при секретарі: Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Вінницької області в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Вінницький молочний завод «Рошен» з участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 19.02.2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 19.02.2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Вінницький молочний завод «Рошен» з участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про його скасування, як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, та просить ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування доводів, зокрема, зазначив, що він мав переважне право на залишення на роботі при скороченні штату працівників підприємства, але це не було враховано роботодавцем при його звільненні.

В свою чергу відповідач подав письмові заперечення, в яких погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - надуманими. В зв'язку з чим просить скаргу відхилити, а рішення залишити без.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2, представників відповідача, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач ОСОБА_2 14.09.1973 року був прийнятий на роботу на посаду електрика четвертого розряду Бершадського молококонсервного комбінату, правонаступником якого є відповідач Публічне акціонерне товариство «Вінницький молочний завод «Рошен» (далі ПАТ «ВМЗ «Рошен») . Згодом позивачу було присвоєно п'ятий розряд електромонтера.

30.07.2015 року наказом №64 ПАТ «ВМЗ «Рошен» «Про припинення виробничої діяльності підрозділу Бершадьмолокоблок», в зв'язку із зменшенням обсягів заготівлі сировони в Бершадському, Чечельницькому, Теплицькому, Тростянецькому районах Вінницької області та понесення значних фінансових витрат по використанню та обслуговуванню виробничих потужностей підрозділу Бершадьмолокоблок ПАТ «ВМЗ «Рошен», було вирішено припинити виробничу діяльність по прийманню, охолодженню та відвантаженню сировини у підрозділі Бершадьмолоко підприємства ПАТ «ВМЗ « Рошен» з 01.10.2015 року.

В зв'язку з цим відповідачем 30.07.2015 року було прийнято наказ № 65 про скорочення з 04.08.2015 року штату працівників підрозділу Бершадьмолокоблок ПАТ «ВМЗ « Рошен» у кількості 46 одиниць; затверджено перелік виключених з 04.08.2015 року з штатного розпису підприємства посад і професій, у зв'язку із скороченням штату, відповідно до додатку №1 та затверджено з 04.08.2015 року штатний розпис на 2015 рік у новій редакції з урахуванням виключених із штатного розпису посад і професій у зв'язку із скороченням штату, відповідно до додатку №2.

Відповідно до додатку №1 до Наказу №65 від 30.07.2015 року до переліку посад і професій, виключених з 04.08.2015 року з штатного розпису ПАТ «ВМЗ «Рошен» , виключено посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування 5 розряду, яку обіймав ОСОБА_2

30.07.2015 року відповідачем було видано наказ №66 «Про попередження працівників підприємства про майбутнє звільнення, у зв»язку із скороченням штату». З даним наказом ОСОБА_2 був ознайомлений 06.08.2015 року ,але від розпису про попередження він відмовився, про що було складено відповідний акт, який міститься в матеріалах справи.

Позивачем не оспорювався факт скорочення штату, зокрема штату працівників підрозділу Бершадьмолокоблок ПАТ « ВМЗ «Рошен».

Наказом (розпорядженням) №185 від 13.10.2015 року заступника директора ПАТ «ВМЗ «Рошен» ОСОБА_2 - електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування 5 розряду було звільнено з роботи з 15.10.2105 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

П.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Ч.2 ст. 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав пунктів 1,2,6 допускається , якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

С.49-2 КЗпП України передбачає, що про наступне звільнення працівників персонально попереджаються не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації.

Ч.2 ст.42 КЗпП України містить перелік переваг в залишенні на роботі при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації.

Судом було встановлено, що на час скорочення штату працівників, у позивача ОСОБА_2 були наступні переваги, зокрема: в його сім'ї не має інших працівників із самостійним заробітком, позивач мав тривалий безперервний стаж роботи на даному підприємстві, є учасником бойових дій.

При цьому суд вірно вказав, що повнолітній син позивача - ОСОБА_5 не є його утриманцем в контексті ст.42 КЗпП України, а відтак не може враховуватись в якості переваги в залишенні на роботі.

У свою чергу, у третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 на час скорочення штату працівників були такі переваги: наявність на утриманні двох малолітніх дітей, тривалий безперервний стаж роботи на підприємстві, військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період з 06.07.2014 року по 23.07.2015 року, з дня звільнення якої протягом двох років заборонено розривати трудовий договір з ініціативи адміністрації підприємства при скороченні чисельності чи штату працівників.

В зв'язку з викладеним висновок суду, що ОСОБА_3 мав переваги в залишенні на роботі, і що було правомірно враховано роботодавцем при звільненні ОСОБА_2 , є правильним, з цим погоджується колегія суддів.

Суд також встановив, що позивач не є членом первинної профспілкового організації, що діяла на підприємстві, тому трудовий договір розірваний з ОСОБА_2 у відповідності до ч.1 абз. 6 ст.43 КЗпП України - без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Судом також було встановлено, що відповідач не мав можливості перевести позивача, за його згодою на іншу роботу, оскільки на підприємстві у спірний період були відсутні вакантні посади, які б відповідали його професії чи спеціальності.

Колегія вважає, що враховуючи вимоги, які містяться в посадових інструкціях до посад машиніста із прання та ремонту спецодягу, приймальника сировини 4 розряду, бухгалтеру з обліку виробництва, майстра зміни, укладальника-пакувальника 3 розряду (вакантні посади), відповідач не міг пропонував їх позивачу, як іншу вакантну роботу, оскільки таку роботу ОСОБА_2 не міг виконувати , з врахуванням його освіти , кваліфікації та досвіду.

Відтак висновок суду, що звільнення позивача відбулось з дотриманням вимог чинного законодавства, є правильним, з таким висновком погоджується судова колегія.

Судова колегія зазначає, що такий висновок узгоджується із правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 01.07.2015 року у справі № 6 -491цс15, де суд зазначив, що власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч.2ст.40, ч.3 ст.49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з врахуванням його освіти , кваліфікації , досвіду тощо.

В ході апеляційного розгляду позивач підтвердив факт отримання трудової книжки від відповідача, надавши її оригінал для огляду в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки останні ґрунтуються на повно та всебічно з'ясованих обставинах справи.

Рішення суду законне і обґрунтоване, постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 19.02.2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: