Ухвала суду № 57854510, 17.05.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/2872/16 Головуючий 1 інстанції Бабкова Т.В.

Справа № 645/7220/15-ц Доповідач: Коровін С.Г.

Категорія: трудові

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Коровіна С.Г

суддів - Довгаль Г.П.., Коваленко І.П.

при секретарі - Личак А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові у приміщенні суду апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на заочне рішення Фрунзенського суду м. Харкова від 10 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві», за участі третьої особи - Міністра аграрної політики та продовольства України Павленка Олексія Михайловича, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання укласти трудовий договір у формі контракту, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві», за участі третьої особи - Міністра аграрної політики та продовольства України Павленка Олексія Михайловича, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання укласти трудовий договір у формі контракту , остаточна редакція якого викладена була в уточненій позовній заяві від 05.10.2015р. На обґрунтування позову посилався на наступне. На підставі наказу Міністру аграрної політики та продовольства України №142-п від 01.08.2013р. Присяжнюк М.В. позивача було призначено на посаду директора державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» ( далі по тексту ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві») із наступним укладанням контракту. Наказом Міністру аграрної політики та продовольства України Павленка О.М. №162-п від 27.07.2015р. позивача було звільнено із займаної посади з підстав п.1 ст.40 КЗпП України. Своє звільнення позивач вважав незаконним. Зазначав, що відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 203 від 19.03.1993р. для керівників державних підприємств контракт є обов'язковою формою трудового договору. Однак під час перебування позивача на посаді пропозицій щодо укладення контракту з боку роботодавця не надходило, причини не укладання контракту йому не пояснювали, так само як і не висували претензій та зауважень щодо якості роботи позивача на посаді керівника. Включно до дня звільнення ніяких повідомлень про реорганізацію, ліквідацію, банкрутство або перепрофілювання підприємства і наступне звільнення позивача не повідомляли, альтернативного варіанту робочого місця не пропонували. Крім того, його не було ознайомлено із службовими записками, які відповідно до наказу №162-п від 27.07.2015р. стали підставою для звільнення ОСОБА_2 із займаної посади. За таких обставин, позивач вважає своє звільнення з підстав п.1 ст.40 КЗпП України незаконним, а тому просив скасувати наказ Міністра аграрної політики та продовольства України Павленка О.М. №162-п від 27.07.2015р. про звільнення як незаконний та поновити його на роботі. Враховуючи, що починаючи з 27.07.2015р. позивач не працює, тобто перебуває у вимушеному прогулі, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» на його користь середній заробіток з 27.07.2015р. по день постановлення судового рішення. Крім того, ОСОБА_2 просив суд зобов'язати Міністра аграрної політики та продовольства України укласти з ним трудовий договір у формі контракту.

В своїх запереченнях на позов Міністерство аграрної політики та продовольства України посилалися на те, що звільнення ОСОБА_2 з посади директору ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» відбулося з підстав п.1 ст.40 КЗпП України відповідно до наказу Міністру аграрної політики та продовольства України №163-п від 28.07.2015р. Підставою для видачі наказу про звільнення стали службові записки Департаменту з управління державною власністю від 28.07.2015р. та Департаменту роботи з персоналом від 22.06.2015р. Із змісту службової записки від 22.06.2015р. вбачалося, що було виявлено факти порушення в частині призначення керівників державних підприємств на посади без укладання контрактів, в тому числі в цьому переліку був зазначений і факт призначення на посаду позивача. В службовій записці від 28.07.2015р. зазначалося про необхідність дотримання вимог чинного законодавства при призначенні керівників державних підприємств на посади, про недопущення погіршення фінансово-господарського стану ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві», забезпечення ефективного використання та збереження коштів та майна цього підприємства, для чого зазначено про необхідність вирішення питання про звільнення ОСОБА_2 З врахуванням положень пункту 6 Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 203 від 19.03.1993р., позивача було звільнено за ч.1 ст.40 КЗпП України в зв'язку з відмовою органу управління майном укласти контракт з керівником підприємства. Оскільки позивач займав посаду директора підприємства, можливість переведення його на іншу рівнозначну вакантну посаду була відсутня. Крім того, зазначалося, що звільнення ОСОБА_2 було погоджено з Харківською обласною державною адміністрацією.

Представник ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» надав до суду заперечення на позов, в якому ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» зазначили на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_2 та приєднується до правових обґрунтувань заперечень проти позову, наданих Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Заочним рішенням Фрунзенського суду м. Харкова від 10 листопада 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Міністру аграрної політики та продовольства України Павленка Олексія Михайловича № 162-п від 27.07.2015р. про звільнення ОСОБА_2 згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України з посади директора державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві».

Поновлено ОСОБА_2 на посаді директора державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» з 27.07.2015р.

Стягнуто з державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» на користь ОСОБА_2 у рахунок компенсації за час вимушеного прогулу грошову суму - 24660 грн. 75 коп. з урахуванням відрахування з неї прибуткового податку та обов»язкових платежів.

Стягнуто з державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» на користь держави судові витрати 974 грн. 40 коп.

Зазначено, що у рішенні суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді директора державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі - 4900 грн. 00 коп. з урахуванням відрахування з неї прибуткового податку та обовязкових платежів- підлягає негайному виконанню.

Ухвалою від 10 березня 2016 року заяву Міністерства аграрної політики та продовольства України про перегляд заочного рішення Фрунзенського суду м. Харкова від 10 листопада 2015 року залишено без задоволення.

Не погодившись з заочним рішенням суду, Міністерство аграрної політики та продовольства України подали на нього апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування заочного рішення та ухвалення нового рішення про відмову у позові. В обґрунтування скарги зазначають на порушення судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення суду, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Представником відповідача стверджується, що у службовій записці Департаменту роботи з персоналом від 22 червня 2015 року зазначено, що в результаті аналізу стану справ щодо призначення керівників державних підприємств виявлені грубі порушення в частині призначення керівників без укладання контрактів за період з 2012 року по 2014 рік. У разі відмови органу управління майном укласти контракт з керівником підприємства, трудовий договір розривається на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. У підприємства була відсутня можливість запропонувати нове місце позивачу чи перевести його на рівнозначну посаду, оскільки від працював директором підприємства. Стверджується, що Міністерством не було допущено порушень законодавства при звільнення позивача, а тому немає і правових підстав у поновленні позивача на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання незаконним наказу про його звільнення та зобов'язання Міністерства укласти з позивачем контракт.

В судове засідання представники Міністерства аграрної політики та продовольства не з'явилися. Про час і місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином, що підтверджується розписками про отримання судових повісток.

Вислухавши доповідача, пояснення позивача, та представника державного підприємства «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві», який підтримав апеляційну скаргу Міністерства, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві».

На підставі наказу Міністра аграрної політики та продовольства України №142-п від 01.08.2013р. Присяжнюк М.В. позивача було прийнято на посаду директора ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» із наступним укладанням контракту ( а.с. 4).

Положеннями ч.3 ст. 21 КЗпП України передбачено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 203 від 19.03.1993р. (із змінами та доповненнями) передбачена можливість укладання контрактів з керівниками підприємств, що є у державній власності. Пунктом 2 Постанови закріплено, що у такому випадку контракти укладаються міністерствами, іншими підвідомчими Кабінету Міністрів України органами виконавчої влади, у віданні яких перебувають ці підприємства, за погодженням з Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією відповідно до номенклатурних груп, до яких вони належать за показниками, затвердженими згідно з додатком N 2 цієї постанови. Відповідно до пункту 3 Постанови з керівниками підприємств, раніше обраними чи призначеними на посаду, також укладаються або переукладаються контракти.

Відповідно до положень частини 1 ст.24 КЗпП України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що додержання письмової форми трудового договору при укладанні контракту є обов'язковим. Поряд з цим положеннями частини 2, 3 вказаної статті Закону закріплено, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Виходячи із аналізу зазначених правових норм, суд першої інстанції дійшов висновку, що контракт повинен укладатися виключно в письмовій формі, для укладання контракту необхідно, щоб сторони підписали документ під такою назвою. В той же час підписання контракту не є достатньою для визнання трудових відносин належно оформленими, а укладення трудового, будь-якого, в тому числі та контракту, оформлюється наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування робітника на роботу. При цьому слід зробити висновок, що не укладення в наступному контракту після оформлення наказу про зарахування працівника на роботу та фактичного допуску до роботи свідчить про укладення з робітником безстрокового трудового договору, що укладений на невизначений строк.

Судовим розглядом встановлено, що після видання наказу Міністру аграрної політики та продовольства України №142-п від 01.08.2013р. про прийняття ОСОБА_2 на посаду директора ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» та фактичного допуску позивача до виконання трудових обов'язків пропозицій щодо укладання з ним контракту з боку роботодавця не надходило, проектів його укладання на певних умовах, з визначенням строку дії, прав, обов'язки і відповідальності сторін (в тому числі матеріальної), підстав розірвання договору та пр., не пропонувалося.

З урахуванням наведеного вище суд вважав, що після оформлення наказу про прийняття ОСОБА_2 на посаду директора ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» та фактичного його допуску до роботи 01.08.2013р. з ним було укладено безстроковий трудовий договір на невизначений строк.

27.07.2015р. позивача було звільнено із займаної посади з підстав п.1 ст.40 КЗпП України відповідно до наказу Міністра аграрної політики та продовольства України Павленка О.М. №162-п від 27.07.2015р., про що свідчить надана ОСОБА_2 для ознайомлення копія зазначеного наказу та запис про звільнення з цих підстав у трудовій книжці (а.с.5, 6, 14-15).

Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_2 на підставі п.1 ст.1 КЗпП України відповідач посилався на Постанови Кабінету Міністів України від 19 березня 1993 року Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності.

Згідно п.6 зазначеної Постанова З керівниками підприємств, раніше обраними чи призначеними на посаду, також укладаються або переукладаються контракти. У разі відмови міністерства або іншого підвідомчого Кабінету Міністрів України органу виконавчої влади укласти контракт з керівником підприємства, трудовий договір розривається на підставі

пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Згідно роз'ясненням, наданим в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №6 з відповідними змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов'язані із звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва та праці, а саме скорочення чисельності або штату працівників, дотримані власником або уповноваженим їм органом норми законодавства, які регулюють вивільнення працівників, які маються докази відносно змін в організації виробництва та праці, те, що працівник відмовився від переводу на іншу роботу або, що власник або уповноважений їм орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, чи користувався працівник, який підлягав звільненню, переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне звільнення.

Як вбачається із змісту наказу Міністра аграрної політики та продовольства України Павленка О.М. №162-п від 27.07.2015р. підставою для звільнення ОСОБА_2 за п.1 ст.40 КЗпП України стала службова записка Департаменту роботи з персоналом, службова записка Департаменту з управління держаною власністю.

При цьому на обґрунтування законності проведеного вивільнення позивача, Міністерство аграрної політики та продовольства України посилається на те, що відповідно до наданої Міністру службової записки Департаменту роботи з персоналом від 22.06.2015р. № 25-4/20 зазначалося, що в результаті аналізу стану справ щодо призначення керівників державних підприємств виявлено грубі порушення в частині призначення керівників державних підприємств без укладання контрактів, а саме, у період з 2012 по 2014 роки Мінагрополітики України призначено 10 керівників державних підприємств (в тому числі зазначено про призначення 01.08.2013р. ОСОБА_2 ) без дотримання вимог статті 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» від 19.03.1993р. №203. З метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства України запропоновано припинити трудові відносини на підставі п.1 ст.40 КЗпП України з керівниками державних підприємств , з якими не укладено контракт відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.1993р. №203. Крім того, запропоновано оголосити конкурсний відбір на посади керівників зазначених в даній службовій записці державних підприємств відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки» від 03.09.2008р. №777 (а.с.63).

В службовій записці директору Департаменту з управління державною власністю Кудінова В.О. на ім'я Міністра аграрної політики та продовольства України від 28.07.2015р. зазначалося, що, проаналізувавши стан справ щодо призначення керівників державних підприємств без укладання контракту, а саме питання призначення без укладання контракту директора ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» ОСОБА_2, виявлено, що в порушення чинного законодавства фінансовий план ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» на 2015р. не затверджено у зв'язку із недоліками, фінансовий план на 2016р. у встановлені терміни не подано. За таких обставин, Міністру аграрної політики та продовольства України запропоновано відмовити в укладанні контракту з ОСОБА_2 та розглянути питання його звільнення з посади директора відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.64-65).

Оскільки відповідачем було виоішено розірвати з працівником трудовий договір на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, то при звільненні працівника з цих підстав власник або уповноважена ним особа повинна була дотриматися гарантій наданих працівнику нормами КЗпП України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Як вбачається з матеріалів справи вимоги зазначеного закону відповідачем дотримані не були. Ніякої іншої роботи ОСОБА_2 відповідачами ані Міністерством ані Державним підприємством «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві» запропоновано не було. Посилання відповідачів на те, що ОСОБА_2, як керівнику підприємства неможливо було запропонувати будь-яку іншу посаду не ґрунтуються на законі і до уваги судом прийняті бути не можуть. Крім того власник або уповноважений ним орган згідно глави ІІІ А ЦПК України зобов'язаний забезпечувати зайнятість вивільнюваних працівників. Відповідно до приписів ст.49-2 КЗпП України якою регулюється порядок вивільнення працівників Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги зазначеного закону відповідачами виконані не були, що фактично порушило право вивільнюваного працівника на труд.

При таких обставинах, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивача в частині скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, як незаконно звільненого.

В звязку з поновленням позивача на робочому місті, на його користь з підприємства відповідача правильно стягнуто оплата часу вимушено прогулу у розмірі середнього заробітку позивача на ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві».

Розрахунок суду першої інстанції щодо розміру стягнутої заробітної плати є правильним і відповідачі не спростовують.

Суд першої інстанції обґрунтовано стягнув на корить позивача заробітну плату за один місяць негайно і допустив негайне виконання рішення щодо поновлення позивача на роботі.

Доводи відповідача щодо неправильного визначення дати наказу про звільнення та його номеру колегія не приймає до уваги. Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_2 звільнено саме на підставі наказу №162-п від 27.07.2015р. Саме копія такого наказу надійшла до ДП «Харківське обласне сільськогосподарське підприємство по племінній справі у тваринництві». Посилання відповідача на те, що наданий позивачем наказ є підробленим, або сфальшованим є голослівними і належним чином не підтверджуються. Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивача звільнили згідно наказу, який відображено у його трудовій книжці.

При таких обставинах суд першої інстанції дав належну оцінку наданим доказам і обґрунтовано поновив позивача на роботі, стягнувши на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції і відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 303, 304, 505, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України відхилити.

Заочне рішення Фрунзенського суду м. Харкова від 10 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосереднього до вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -