Постанова № 57852466, 11.05.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/5811/16-а

н/п 2-а/640/123/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2016 Суддя Київського районного суду міста Харкова Ніколаєнко І.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, яким просить визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Київському районі

м. Харкова щодо призначення йому пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення попереднього виду пенсії, зобов'язати відповідача застосувати для розрахунків пенсії показників фактичного щомісячного заробітку, зазначеного в індивідуальних відомостях про застраховану особу персоніфікованого обліку ПФУ, зобов'язати відповідача провести призначення йому відповідно до заяви з 17 березня 2016 року пенсію за віком на умовах і в порядку, передбаченим Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією за віком, тобто за 2013, 2014, 2015 роки, та здійснювати йому в подальші виплати призначеної пенсії за віком.

В обґрунтування позову зазначав, що 17.03.2016 року звернувся до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова та подав заяву про призначення йому пенсії за віком. Посилався на те, що він 06.04.1998 року звільнений з лав Збройних Сил України та отримував пенсію з 04.06.1998 року, яку призначено за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Після звільнення з військової служби, з 26.10.1998 року по 10.02.2016 року працював на посадах державного, старшого та головного податкового ревізора інспектора, заступника начальника відділу, начальника відділу в Спеціалізованій Державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові МГУ ДФС та сплачував страхові внески у відповідності до чинного Законодавства України. Згідно наказу СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС від 05.02.2016 року №9-0 з 10.02.2016 року звільнений з посади за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію за віком, відповідно до ст. 38 КЗпП України. На нього, як колишнього військовослужбовця розповсюджується дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якого йому було призначено пенсію, виплата якої була припинена з 31.03.2016 року згідно з атестатом про зняття з обліку №224 від 10.03.2016 року. В листі-заяві до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова просив призначити пенсію за ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви від 17.03.2016 року про призначення пенсії за віком. Вважає, що скористався правом на призначення пенсії за віком, відповідно до умов чинного законодавства, для обчислення якої необхідно застосовувати середню заробітну плату (дохід) в України, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії без врахування даних, які були використані при призначенні попередньої пенсії. Листом № 56/Я-7 від 04.04.2016 року Управлінням пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова надано відповідь, та відмовлено виконати вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією.

Відповідач - Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова у встановлений строк надав суду заперечення на адміністративний позов, якими просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав. 17.03.2016 року позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова із заявою про призначення пенсії за віком згідно із абзацом п'ятим пункту 2.8. Порядку подання документів, додавши атестат про зняття з обліку № 224 від 10.03.2016 року у якому зазначено, що пенсія ОСОБА_1 виплачена по 31.03.2016 р. Виплату пенсії припинено по причині переходу на пенсію за іншим законом. Станом на сьогоднішній день діючим законодавством не передбачено призначення двох видів пенсії (у тому числі за різними законами) одночасно, тому протоколом відділу з призначення, перерахунків та виплати пенсій від 23.03.2016 року було проведено переведення з пенсії за вислугу років за нормами Закону на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з одночасним припиненням виплати пенсії за вислугу років. Оскільки пенсія за вислугу років за Законом України «Пр пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» була призначена позивачу до 01.01.2008 року, заробітну плату для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено з урахуванням п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 р. № 327, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в України, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.

Згідно зі ст. 183-2 КАС України даний позов підлягає розгляду та вирішенню у порядку скороченого провадження. При цьому суд відзначає, що оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Позивач з 04.06.1998 року одержував призначену пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується копією посвідчення серії П № 085034, виданого 25 червня 1998 року.

З 26.10.1998 р. по 10.02.2016 р. позивач працював на посадах державного, старшого та головного податкового ревізора інспектора, заступника начальника відділу, начальника відділу в Спеціалізованій Державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові МГУ ДФС, на підтвердження чого надано копію довідки Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові МГУ ДФС від 21.03.2016 року за № 2007/10/28.09.04.31, а також копію трудової книжки позивача. У зв'язку з цим з заробітної плати позивача у встановленому законом порядку відраховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

17.03.2015 року позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова з заявою про призначення пенсії за віком, та йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У відповідь на лист-заву позивача від 21.03.2016 р. Управлінням пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова листом за № 56/Я-7 від 04.04.2016 року було роз'яснено, що його переведено на інший вид пенсії і при обчисленні його пенсії застосовано показник середньої заробітної плати за 2007 рік, що відповідає ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанові КМУ № 327 від 23.04.2012 року «Про підвищення рівня соціального захисту населення».

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено види пенсій, а саме пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За приписами ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить, що тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч. 3 ст. 45 Закону щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Звертаючись із заявою про призначення пенсії, позивач не просив призначити пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а навпаки наполягав на застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Згідно ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, які мають право на пенсію за цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за їх вибором.

Судом встановлено, що з 26.10.1998 р. по 10.02.2016 р. позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вперше звернувся за призначенням пенсії за віком та з 17.03.2016 року отримує пенсію за віком, відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналізуючи вищевикладені законодавчі норми, суд приходить до висновку, що ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він звернувся 17.03.2016р. вперше.

Таким чином, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначають різні підходи (формули) обчислення пенсії за вислугу років та пенсії за віком, зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено при обчисленні пенсії за вислугу років застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Отже, при призначенні позивачу пенсії за віком, застосуванню підлягає ч. 2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої для обчислення пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки що передують року звернення за призначенням пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року в справі № 21-612а14 та постановах Вищого адміністративного суду України від 01.12.2013 у справі № К/800/38624/13, від 02.04.2014 у справі № К/800/45035/13, від 16.01.2014 у справі № К/800/1384/13.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги

ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення попереднього виду пенсії, зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова застосувати для розрахунків пенсії ОСОБА_1 показників фактичного щомісячного заробітку, зазначеного в індивідуальних відомостях про застраховану особу персоніфікованого обліку ПФУ, зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова провести призначення ОСОБА_1 відповідно до заяви з 17 березня 2016 року пенсію за віком на умовах і в порядку, передбаченим Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією за віком, тобто за 2013, 2014, 2015 роки, та здійснювати йому в подальші виплати призначеної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які пов'язані з оплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 162, 163, 183-2, 256, 267 КАС України, ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.ст. 9, 40, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення попереднього виду пенсії.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова застосувати для розрахунків пенсії ОСОБА_1 показників фактичного щомісячного заробітку, зазначеного в індивідуальних відомостях про застраховану особу персоніфікованого обліку ПФУ.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова провести призначення ОСОБА_1 відповідно до заяви з 17 березня 2016 року пенсію за віком на умовах і в порядку, передбаченим Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією за віком, тобто за 2013, 2014, 2015 роки, та здійснювати йому в подальші виплати призначеної пенсії за віком.

Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 551,21 грн.

Постанова може бути оскаржена повністю або частково протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення з одночасним надісланням особою, яка подає апеляційну скаргу, її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя І.В. Ніколаєнко