Рішення № 57846712, 18.05.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді: - Ковальчук Н.М.,

суддів - Григоренка М.П., Шеремет А.М.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.,

з участю відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 14 лютого 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 14 лютого 2014 року вказаний позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором № 0157/БП4/95/0045411 від 27.08.2008р. в розмірі 18 989 грн. 30 коп. та 229 грн. 40 коп. на відшкодування суми судових витрат.

Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що в оскаржуваному рішенні відсутні посилання на будь-які докази, якими має керуватися суд при вирішенні спору, не відображено жодних обставин, які слід з'ясовувати в судовому засіданні. Вказує на процесуальні порушення, які виявились у розгляді справи у відсутності відповідача, чим фактично позбавлено його права на захист своїх законних інтересів. Пояснює, що про існування позову ПАТ «Ідея банк» він дізнався тільки з виконавчого провадження. Стверджує, що заборгованість перед КС «Аккорд», з якою він укладав договір, була повністю погашена за 18 місяців відповідно до графіка щомісячних платежів та сплачено відсотки, що разом склало суму 9 886 грн., передбачену умовами кредитного договору. Останній платіж виконаний 27 лютого 2010 року. Заперечує розрахунок заборгованості станом на 10.12.2013р., наданий позивачем, а також віндикаційні витрати та дебіторську заборгованість, які включені до нього, та вважає їх такими, що взагалі не стосуються кредитних правовідносин. Доводить, що позивач звернувся до суду із пропуском строку позовної давності, оскільки за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг строку позовної давності починається з дня спливу строку виконання зобов'язання, а саме з 27 лютого 2010 року - з дня внесення останнього платежу. З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

_______________

Справа № 559/73/14-ц Головуючий в суді І інстанції - Федорова Л.П.

Провадження № 22-ц 787/915/2016 Суддя-доповідач - Ковальчук Н.М.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що зобов"язання за кредитним Договором відповідач перед позивачем не виконав, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком не погоджується.

Судом встановлено, що 27 серпня 2008 року між Кредитною спілкою «Аккорд» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0157БП4/95/0045411, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 7 064, 39 грн., зі сплатою 40,6595% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів(далі кредитний Договір) (а.с. 7-13).

У січні 2014 року публічне акціонерне товариство «Ідея банк» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним Договором на загальну суму 18 989,30 грн, яка складається: 4319,88 грн. прострочена сума боргу; 5224,46 грн. прострочені відсотки; 67,88 грн. строкові відсотки; 195,52 грн. нарахована плата за обслуговування кредиту; 8056,56 грн. пеня за несвоєчасне погашення платежів; 1 125 грн вендикаційні платежі.

Обгрунтувуючи свої вимоги, банк зазначив, що 1 лютого 2008 року відкрите акціонерне товариство «Плюс банк» уклало з Кредитною спілкою «Аккорд» договір про відступлення прав вимоги за яким КС «Акорд» передала ВАТ «Плюс банк» права кредитодавця за кредитними договорами. Пізніше ВАТ «Плюс банк» перейменовано на ПАТ «Плюс банк», правонаступником якого є ПАТ «Ідея банк». У зв'язку з цим, ПАТ «Ідея банк» в позові зазначило, що має право на звернення до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним Договором, укладеним відповідачем з Кредитною спілкою «Аккорд» 27 серпня 2008 року.

Відповідно до ч.1 с. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як видно з матеріалів справи, ПАТ «Ідея банк» долучив до позовної заяви тільки фотокопію двох сторінок генерального договору про відступлення прав за кредитними договорами КС «Аккорд», укладеного між КС «Аккорд» та ВАТ «Плюс Банк» 27.08.2008 року.

Саме на цей договір про відступлення прав кредитодавця посилається позивач, як на підставу, яка дає право звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитного Договором, який був укладений задовго до укладення генерального договору про відступлення прав за кредитними договорами КС «Аккорд», укладений кредитною спілкою з ВАТ «Плюс Банк».

Згідно з вищезазначеними нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно чинної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився та не подав суду доказів про перехід до нього прав вимоги за кредитним Договором.

Про час та місце слухання справи в суді апеляційної інстанції позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення повістки 27 квітня 2016 року. До суду апеляційної інстанції представник позивача також не з'явився, ніяких заяв та клопотань не подав.

З огляду на встановлені судом обставини та норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що ПАТ«Ідея Банк» не довело суду того, що має право на звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на його користь заборгованості за кредитним Договором, укладеним ОСОБА_2 з Кредитною спілкою «Аккорд» 27 серпня 2008 року, оскільки на момент укладення договору про відступлення прав вимоги зобов'язань за кредитним Договором № 0157БП4/95/0045411 не існувало.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спору застосовано правові норми, які не підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 14 лютого 2014 року скасувати.

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.

Судді : підпис Григоренко М.П.

підпис Шеремет А.М.

Копія вірна: суддя-доповідач Ковальчук Н.М.