Справа № 569/5386/16-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 травня 2016 року м.Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Першко О.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неперахуванні розміру пенсії починаючи з 01 березня 2016 року виходячи із суми заробітної плати 1327,35 крб. за період із 02 травня 1987 року по 16 травня 1987 року, що відображені у довідці № 500 від 20 листопада 2015 року, яка видана ВАТ «Львівенергоремонт»; зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату пенсії починаючи із 01 березня 2016 року виходячи із суми заробітної плати 1327,35 крб. за період із 02 травня 1987 року по 16 травня 1987 року, що відображені у довідці № 500 від 20 листопада 2015 року, яка видана ВАТ «Львівенергоремонт».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період 02.05.1987 року по 16.05.1987 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській катастрофі, що не заперечується відповідачем та на підставі чого йому видано посвідчення ліквідатора 1 категорії. Згідно із рішенням Рівненського міського суду від 16 листопада 2015 року по справі № 569/14394/15-ц було зобов'язано ВАТ «Львівенергоремонт» та його ліквідатора Шапілова Сергія Анатолійовича здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС протягом 02 травня 1987 року по 16 травня 1987 року включивши до розрахунку годинну тарифну ставку 0,9557, основну заробітну плату за роботу в зоні відчуження 189,22 крб., заробітну плату за понадурочні в розмірі 361,25 крб., премію в розмірі 307,92 крб., вихідні дні в розмірі 255,17 крб., та збережену заробітну плату в розмірі 213,79 крб., загалом в сумі 1327,35 крб. та зобов'язано ВАТ «Львівенергоремонт» відобразити суму перерахунку заробітної плати в особистому рахунку працівника ОСОБА_1 та видати довідку встановленого зразка, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 року № 644, включивши в неї усі перераховані складові заробітної плати в загальній сумі 1327,35 крб. 20 листопада 2015 року ВАТ«Львівенергоремонт» видало довідку №500 згідно вказаного рішення суду. 15 березня 2016 року позивачем на адресу відповідача надіслано заяву про обчислення пенсії із врахуванням сум заробітної плати в розмірі 1327,35 крб. Своїм листом від 29 березня 2016 року № 186/10, відповідач відмовив у такому перерахунку, оскільки подана довідка № 500 від 20.11.2015 року не відповідає встановленій формі, що затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 року № 644.
Ухвалою суду від 29 квітня 2016 року відкрито скорочене провадження.
У встановлений строк від відповідача надійшли до суду заперечення проти позову в яких відповідач просить суд відмовити та зазначає, що ОСОБА_1 пенсійна виплата на даний час обчислюється виходячи із довідки ВАТ «Львівенергоремонт» від 02 вересня 2002 року № 141/42. Виходячи із витягу ЄДРПОУ ВАТ «Львівенергоремонт» ліквідований без визначення його правонаступника, тому відсутні законні підстави для перерахунку пенсії позивача, згідно із довідкою від 20 листопада 2015 року, оскільки суми, зазначені в даній довідці не відображені первинними документами через неможливість здійснити їх зустрічну звірку на відповідність первинним документам. Також представник відповідача просив призначити справу до судового розгляду за загальними правилами.
Дослідивши матеріали справи, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, надані суду заперечення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення", умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Згідно частини 3 статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Відповідно статті 15 вказаного Закону, довідки про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а в статті 10 цього Закону вказано, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 р. на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 3 постанови КМУ №501 від 25.08.92 р. "Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а потім і п. 3 постанови КМУ №51 від 20.01.97 р. "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.86 року - незалежно від кількості робочих днів, з 01.07.86 року до 31.12.86 року - не менше 5, а у 87 року - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору серія А; при цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації.
Відповідно частини 1 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
На виконання делегованих повноважень Кабінет Міністрів України 23.11.2011 року прийняв постанову №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до п. 2 якої зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.
Згідно п.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно частини 3 пункту 4 Порядку, у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Відповідно до частини 7 Порядку, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Згідно частини 7 Порядку призначення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу за межами зони відчуження, провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року №03-3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року №10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф "секретно" з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року №665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року №1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року №1767-рс і від 11 грудня 1986 р. №2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища" від 5 червня 1986 року №665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.
Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року №665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100% тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. №665-195 "Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. №207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. №964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.
Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 "Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС" передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.
Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року №153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60% тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7).
Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС №524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС №665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок №207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці.
Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року №153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п.1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.
Відповідно до положень статті 3 Закону України "Про правонаступництво України", вказані нормативні акти не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України, іншими нормативними актами порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, не передбачені, у зв'язку з чим вони є діючими на теперішній час.
Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що стверджується посвідченням серії А № 420714, виданим Рівненською обласною державною адміністрацією (а.с.4), та перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію інвалідності третьої групи відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З 01 січня 2012 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з урахуванням сум заробітної плати, зазначених у довідці №141/42 від 02 вересня 2002 року, виданій ВАТ «Львівенергоремонт».
Згідно із рішенням Рівненського міського суду від 16 листопада 2015 року по справі № 569/14394/15-ц було зобов'язано ВАТ «Львівенергоремонт» та його ліквідатора Шапілова Сергія Анатолійовича здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС протягом 02 травня 1987 року по 16 травня 1987 року включивши до розрахунку годинну тарифну ставку 0,9557, основну заробітну плату за роботу в зоні відчуження 189,22 крб., заробітну плату за понадурочні в розмірі 361,25 крб., премію в розмірі 307,92 крб., вихідні дні в розмірі 255,17 крб., та збережену заробітну плату в розмірі 213,79 крб., загалом в сумі 1327,35 крб. та зобов'язано ВАТ «Львівенергоремонт» відобразити суму перерахунку заробітної плати в особистому рахунку працівника ОСОБА_1 та видати довідку встановленого зразка, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 року № 644, включивши в неї усі перераховані складові заробітної плати в загальній сумі 1327,35 крб. (а.с.5-7).
15 березня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії із врахуванням сум заробітної плати 1327,35 крб. за період з 02 травня 1987 року по 16 травня 1987 року, відповідно до довідки № 500 від 20.11.2015 року, яку було видано на підставі вище вказаного рішення суду.
Листом від 29 березня 2016 року № 186/10, відповідач відмовив у такому перерахунку, оскільки подана довідка не відповідає встановленій формі, що затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 року № 644, а в запереченнях на позовну заяву додав, що виходячи із витягу ЄДРПОУ ВАТ «Львівенергоремонт» ліквідований без визначення його правонаступника, тому відсутні законні підстави для перерахунку пенсії позивача, згідно із довідкою від 20 листопада 2015 року, оскільки суми, зазначені в даній довідці не відображені первинними документами через неможливість здійснити їх зустрічну звірку на відповідність первинним документам.
Згідно з пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами.
Довідка № 500 від 20.11.2015 року видана ВАТ «Львівенергоремонт», складена згідно чинного законодавства, а саме відповідно до встановленого зразка, затвердженого наказом міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 року №644, на підставі рішення Рівненського міського суду від 16 листопада 2015 року № 569/14394/15-ц.
Крім цього, за наявності згаданого судового рішення від 16 листопада 2015 року № 569/14394/15-ц, на підставі якого ВАТ «Львівенергоремонт» видано спірну довідку, проведення звірки правильності нарахування ОСОБА_1 заробітної плати за період роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС втрачає актуальність.
Згідно ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Враховуючи вимоги статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та приймаючи до уваги те, що із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся 15 березня 2016 року, перерахунок її пенсії має бути проведений з 01 березня 2016 року.
Таким чином, позовні вимоги необхідно задовольнити та визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неперахуванні позивачу розміру пенсії починаючи з 01 березня 2016 року виходячи із суми заробітної плати 1327,35 крб. за період із 02 травня 1987 року по 16 травня 1987 року, що відображені у довідці № 500 від 20 листопада 2015 року, яка видана ВАТ «Львівенергоремонт», а тому слід зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії починаючи із 01 березня 2016 року виходячи із суми заробітної плати 1327,35 крб. за період із 02 травня 1987 року по 16 травня 1987 року, що відображені у довідці № 500 від 20 листопада 2015 року, яка видана ВАТ «Львівенергоремонт».
Крім того, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача щодо розгляду справи у загальному порядку з огляду на те, що скорочений порядок розгляду адміністративних справ щодо пенсійних виплат визначений п.2 ч.1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
На розгляді справи у скороченому провадженні наполягав і позивач у адміністративному позові.
У свою чергу відповідач в обґрунтування своєї позиції щодо позбавлення права відповідача можливості звернутися до касаційного суду у випадку задоволення позову, розглянутого у скороченому провадженні, покликається на рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2000 року у справі Гарсія Манібардо проти Іспанії. Суд не погоджується з такою позицією, оскільки Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини націлена саме на захист інтересів особи від неправомірного втручання держави, а не навпаки.
Крім того, у відповідності до ч.4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, оцінюючи повідомлені позивачем у позові та відповідачем у запереченнях обставини, вважає їх достатніми для прийняття законного рішення у скороченому провадженні та не бачить підстав для виклику осіб та проведенні судового засідання за загальними правилами КАС України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.158-163,167,183-2, 185-186,254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, яка полягає у неперахуванні розміру пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01 березня 2016 року виходячи із суми заробітної плати 1327,35 крб. за період із 02 травня 1987 року по 16 травня 1987 року, що відображені у довідці № 500 від 20 листопада 2015 року, яка видана ВАТ «Львівенергоремонт».
Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської областіздійснити ОСОБА_1перерахунок та виплату пенсії починаючи із 01 березня 2016 року виходячи із суми заробітної плати 1327,35 крб. за період із 02 травня 1987 року по 16 травня 1987 року, що відображені у довідці № 500 від 20 листопада 2015 року, яка видана ВАТ «Львівенергоремонт».
Допустити постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя О.О. Першко
Судове рішення № 57846565, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 24.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 569/5386/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: