Ухвала суду № 57844556, 18.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/8192/15-ц Головуючий у І інстанції Ковбель М. М.Провадження № 22-ц/780/1851/16 Доповідач у 2 інстанції Данілов О. М.Категорія 22 18.05.2016

УХВАЛА

Іменем України

18 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Данілова О.М.,

суддів: Мережко М.В., Суханової Є.М.,

за участю секретаря Бобка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2016 року про відкриття провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Саливонківський цукровий завод» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Геофарм Інвест», державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області Гордієнка Віктора Вікторовича, Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області в особі Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання недійсним договору оренди землі, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ПАТ «Саливонківський цукровий завод» звернулося до Васильківського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2, ТОВ «Геофарм Інвест», державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області в особі Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання недійсним договору оренди землі.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2016 року, відкрито провадження у вищезазначеній справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановлену з порушенням норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2016 року та постановити нову ухвалу про закриття провадження у справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що позовна заява ПАТ «Саливонківський цукровий завод» подана з порушенням правил підсудності, тобто не може бути розглянута за правилами цивільного судочинства, оскільки позивач оскаржує рішення та дії суб'єкта владних повноважень щодо виконання владних повноважень щодо реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно іншого речового права (права оренди), заснованого на договорі оренди землі №117 від 01 грудня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Геофарм Інвест», а тому справа повинна розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом заявленого позову є визнання недійсним договору оренди землі №117 від 01 грудня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Геофарм Інвест»; визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права; скасування проведеної державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ «Геофарм Інвест»; визнання поновленим з 01 липня 2015 року на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 26 грудня 2004 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Саливонківський цукровий завод»; визнання укладеною між ОСОБА_2 та ПАТ «Саливонківський цукровий завод» додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 26 грудня 2004 року.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108-114 ЦПК).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відкриття провадження у справі.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно відхилити, а ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2016 року, яка постановлена з додержанням вимог процесуального права залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий _____ О.М. Данілов

Судді _____ М.В. Мережко

_____ Є.М. Суханова