Ухвала суду № 57844514, 17.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/6759/15-к Головуючий у І інстанції Омельченко М. М.Провадження № 11-кп/780/406/16 Доповідач у 2 інстанції Авраменко М. Г.Категорія 35 17.05.2016

УХВАЛА

Іменем України

17 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Авраменка М. Г.

суддів: Гайдай Р.М., Орла А.І.

при секретарі - Шовкоплясі С.П.

за участю:

прокурора - Безмертного М.П.

захисника -ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого та прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2016 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого,

визнано винним за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та призначено покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. Цим же вироком вирішено питання про речові докази, процесуальні витрати, та задоволені цивільні позови;

та за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 15 лютого 2016 року про виправлення описки, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком ОСОБА_3, визнано винним у тому, що він, 18.09.2014 року близько 4 години, маючи прямий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, впевнившись у відсутності сторонніх осіб та усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, переліз через паркан на подвір'я АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, відчинив замок дверей гаражу, проник до нього, звідки повторно таємно викрав мінімийку «Karcher K 5.700» вартістю 4562 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 4562 грн.

Крім того, ОСОБА_3, продовжуючи свою злочинну діяльність, 18.09.2014 року близько 4 години, за тією ж самою адресою, за таких самих обставин, маючи прямий умисел, направлений на повторне незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, впевнившись у відсутності сторонніх осіб та усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, безперешкодно переліз через паркан у подвір'я, відчинив замок дверей гаражу, проник до нього та таємно повторно незаконно заволодів транспортним засобом - мопедом «Delta 2» вартістю 3425 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 3425 грн.

Крім того, ОСОБА_3, продовжуючи свою злочинну діяльність, в середині листопада 2014 року, близько 04.30 години, перебуваючи біля гаражного приміщення по АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_5, маючи прямий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, впевнившись у відсутності власника та сторонніх осіб, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, через незачинені двері таємно проник до даного гаражного приміщення, звідки повторно таємно викрав електричні перфоратори та дриль, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 1793 грн.

Крім того, ОСОБА_3 03.03.2015 року близько 3 години, перебуваючи по вул. Волгоградській в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, маючи прямий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, впевнившись у відсутності сторонніх осіб та власника транспортного засобу ВАЗ-111840», номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, розбив скло передніх правих дверей автомобіля, таємно проник до його салону, звідки викрав автомагнітолу «Pioneer DEH-2050MPG» вартістю 366 грн.

Крім того, ОСОБА_3 13.03.2015 року близько 5:30 години, перебуваючи по вул. Богдана Хмельницького в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, маючи прямий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, впевнившись у відсутності власника транспортного засобу та сторонніх осіб, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, розбив скло передніх правих дверей транспортного засобу «Volkswagen Jetta», д/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_8, таємно проник до його салону, звідки викрав авто магнітолу, авто навігатор та фотоапарат, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 2636 гривень.

На вказаний вирок прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати на ухвалити новий, яким призначити покарання за ч. 2 ст. 289 КК України у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить обвинуваченому на праві власності. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На думку прокурора, суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність та допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, окрім того, призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.

Прокурор указує на недотримання вимог закону, в частині призначення покарання за ч. 2 ст. 289 КК України, оскільки судом не обґрунтована можливість не призначати обвинуваченому додаткового покарання за санкцією даної статті.

Обвинувачений також звернувся із апеляційною скаргою на вказаний вирок, в якій просить призначити більш м'яке покарання. Вказує, що суд не врахував щире каяття та наявність матері пенсійного віку, яка є опікуном його дитини. Крім того, зазначає, що повернув потерпілому мопед, через що просить перекваліфікувати інкримінований йому злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України.

В апеляційній скарзі на ухвалу про виправлення описки прокурор просить її скасувати у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

На думку прокурора, суд, виправляючи допущену описку у вироку, фактично доповнив мотивувальну та резолютивну частину вироку, що не є виправленням очевидної арифметичної помилки.

В змінах та доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_3, а також в запереченні на апеляційні скарги прокурора захисник обвинуваченого просять змінити вирок та призначити більш м'яке покарання із застосуванням ст. 69 КК України: за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на два роки; за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на три роки. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді трьох років позбавлення. Крім того, просить змінити правову кваліфікацію інкримінованого злочину з ч. 2 ст. 289 КК України на ч. 4 ст. 289 КК України та звільнити від кримінальної відповідальності за цією статтею.

Вимоги обґрунтовують тим, що в протоколах, складених органами досудового слідства зазначено, що викрадені речі були встановлені на підставі заяви ОСОБА_3 та завдяки тому, що останній їх добровільно видав. Зазначає, що злочин, передбачений ст. 289 КК України вчинив вперше, добровільно заявив про це правоохоронним органам, повернув транспортний засіб та повністю відшкодував завдані збитки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали вимоги своїх апеляційних скарг та заперечували проти задоволення апеляційних скарг прокурора, пояснення прокурора, який просив вирок скасувати, та ухвалити новий, яким призначити покарання із конфіскацією майна, а ухвалу про виправлення описки - скасувати, допитавши свідка, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи та вимоги апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як вбачається із змісту апеляційних скарг прокурором та обвинуваченим не оскаржується правильність правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 і ч.3 ст.185 КК України, яку їм дав суд першої інстанції, по епізодах таємного викрадення чужого майна.

Разом з цим прокурор оскаржує вирок суду з підстав неправильного застосування кримінального закону при призначенні покарання за ч.2 ст.289 КК України, а обвинувачений не оскаржуючи обставини незаконного заволодіння транспортним засобом - мопедом «Delta 2» потерпілого ОСОБА_4, просить звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.289 КК України з підстав передбачених ч.4 ст.289 КК України.

На перевірку доводів обвинуваченого про добровільне повідомлення правоохоронних органів та повернення транспортного засобу власнику, апеляційним судом допитано в якості свідка ОСОБА_9, який на час зазначених подій працював оперуповноваженим карного розшуку Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області. Свідок показав, що ОСОБА_3 за власною волею повідомив йому про викрадення мопеда та видав його, а він в свою чергу викликав слідчо-оперативну групу. В зв'язку з цим, було складено протокол огляду місця події, зафіксовано технічний стан мопеду та повернуто його власнику ОСОБА_4. Про викрадення мопеда ОСОБА_3 повідомив з власної ініціативи.

Наведене свідчить, що обвинувачений добровільно заявив про незаконне заволодіння транспортним засобом правоохоронним органам та повернув транспортний засіб власнику.

Крім цього, як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 вперше вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом і при цьому не застосовував насильство та не погрожував його застосуванням, а транспортний засіб повернув у такому ж технічному стані в якому він був на момент скоєння кримінального правопорушення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності по епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом за ч.2 ст.289 КК України з підстав передбачених ч.4 ст.289 КК України.

Виходячи з наведеного, вимоги апеляційної скарги прокурора про постановлення нового вироку та призначення ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.289 КК України задоволенню не підлягають.

Що стосується доводів прокурора про порушення судом вимог процесуального закону при винесенні ухвали від 15 лютого 2016 року, то вони є обґрунтованими. Суд зробив такі виправлення, які не є описками, а тому вимоги прокурора в цій частині підлягають задоволенню, а ухвала суду від 15 лютого 2016 року - скасуванню.

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вимог обвинуваченого про застосування до нього ст.69 КК України, а також призначення більш м'якого покарання за ч.2 ст.185 і ч.4 ст.185 КК України з урахуванням характеристики його особи та фактичних обставин справи.

ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Призначене йому покарання відповідає засадам ст.65 КК України. Обставини, на які посилається обвинувачений в апеляційній скарзі були враховані судом першої інстанції при постановленні вироку і визначенні міри покарання.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, колегія суддів вважає за необхідне перерахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_3 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 15 лютого 2016 року про виправлення описки - скасувати.

Вирок Києво - Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2016 року щодо ОСОБА_3- змінити.

ОСОБА_3 на підставі ч.4 ст.289 КК України звільнити від кримінальної відповідальності по епізоду незаконного заволодіння мопедом «Делта-2» потерпілого ОСОБА_4

Вважати ОСОБА_3 засудженим:

- за ч. 2 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі;

- за ч.3 ст.185 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

В решті вирок суду залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 з 15 грудня 2015 року перерахувати та зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 15 грудня 2015 року по 17 травня 2016 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий:

Судді: