Постанова № 57843600, 20.05.2016, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/4028/16-П

Номер провадження 3/359/1031/2016

Номер протоколу 0320/125120103/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2016 р. суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Туманова К.Л., розглянувши за участю представників митниці ОСОБА_1, ОСОБА_2, адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, відносно громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Україна, зареєстрованої за адресою: Україна, м. Житомир, вул. Красовського, буд. 54/1, проживаючої за адресою: Португалія, м. Торреш Ведрошт, вул. Руа Дош Поломегу, буд. 6-3 (зліва), працюючої за контрактом по догляду людей похилого віку, прибиральницею в Португалії, паспорт громадянки України для виїзду за кордон серія ЕР № 466206, виданий 26.10.2012 року, орган, що видав: 1810, персональний номер: НОМЕР_1, -

в с т а н о в и в :

12.04.2016 р. о 17 год. 17 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" громадянка України ОСОБА_3, яка прилетіла з Італії, м. Рим, до України, літаком авіакомпанії "МАУ", рейсом № 306, своїми діями обрала канал позначений символами зеленого кольору "зелений коридор", тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиркою "білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю "зелений коридор" митниці, на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 МК України, пасажирці було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має при собі приблизно 10 000 євро. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці залу "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль", де нею була видана готівка в розмірі 10 760 євро. Готівка знаходилась у гаманці, який знаходився в жіночій сумці пасажирки (ручна поклажа).

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_3 готівка належить їй особисто. Пасажирка обрала проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми громадянці України ОСОБА_3 було пропущено 10 000 євро. За протоколом про порушення митних правил затримано 760 євро.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та відповідних дозвільних банківських документів на право ввезення готівки понад норму пасажирка не надала, до моменту перетину нею "білої лінії" до інспектора митниці на стійку митної консультації не зверталася.

Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_3 під час проходження митного контролю в залі "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_3, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через "зелений коридор", готівки в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню з поданням банківських документів про зняття готівки з власного рахунку банку, якщо сума готівки перевищує еквівалент 10 000 євро, відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. зі змінами, та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з чим працівниками митниці 12.04.2016 р. складений протокол про порушення митних правил № 0320/125120103/16.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом № 0320/125120103/16 вилучено:

- євро, згідно курсу НБУ станом на 12.04.2016 р. за 100 євро 2912-4912 грн., кількістю 760 євро, вартістю 22 134 грн. 93 коп.

Підстав для перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки судом не встановлено.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 пояснила, що вона вже 16 років проживає в Португалії. Там вона офіційно працює за контрактом по догляду за людьми похилого віку, в якості домашньої робітниці за щомісячну винагороду в розмірі 505 євро брутто. Отже, під час перетину митного кордону України вона мала при собі грошові кошти, що належать їй особисто та є її заробітною платою, яку вона отримує працюючи офіційно за кордоном, сплачуючи всі обовязкові податки і збори. Частину коштів вона зняла зі свого особистого рахунку в банку Португалії, а іншу частину вона позичила у своїх знайомих. Ці гроші вона ввозила на територію України з єдиною метою, а саме допомоги своїй матері та сестрі, які є тяжко хворими. Так, її мати ОСОБА_4 є інвалідом І групи, оскільки вона втратила дів ноги після перенесеного нею ДТП. У звязку з цим вона потребує сторонньої дороги, постійного медичного обстеження, проходження курсу лікування в лікарнях та періодичної реабілітації у санаторіях. Крім того, у 2015 році вона перенесла інфаркт, та на даний час повинна також кожні півроку проходити стаціонарний курс лікування у лікарні. При цьому, у її сестри було виявлено онкохворобу 4 стадії. У звязку з чим її сестрі необхідно проведення операції та курс хіміотерапії. Враховуючи, їх тяжкий стан здоров'я, вони не можуть забезпечити собі необхідне лікування, а тому вона намагається допомогти їм на скільки це можливо. Таким чином, грошові кошти, які вона мала при собі, їй необхідні для забезпечення та продовження лікування її близьких родичів, а саме матері та сестри. Ці грошові кошти є надзвичайно значною, важливою та життєво необхідною для них сумою. Також додала, що з митними правилами України вона не знайома, оскільки таку суму грошових коштів перевозила вперше. Під час проходження митного контролю, вона навіть не звернула уваги по якому коридору його проходить, у звязку з тим, що вона перебувала у знервованому та стривоженому стані, враховуючи стан тяжкий стан здоров'я її близьких. Крім того, вона була дуже стомленою, оскільки вилетіла із Португалії о 3 годині ночі, а прилетіла в Україну аж о 5 годині вечора. Правопорушниця вину у вчинену порушенні митних правил визнала у повному обсязі та щиро розкаялась. Таким чином, дане правопорушення вона вчинила з необережності, у звязку з тим, що не була ознайомлена з митними правилами України, та перебувала у дуже схвильованому стані. Наміру порушувати митні правила України вона не мала, і на запитання митників відразу повідомила, яку суму валюти має при собі. Враховуючи все вищевикладене та те, що дані кошти мають легальне походження, оскільки офіційно нею зароблені, правопорушниця просила суд застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу, а вилучені у неї кошти повернути, оскільки для неї це надзвичайно важлива та значна сума коштів, яка необхідна їй для лікування тяжко хворої матері та онкохвороби сестри, оскільки вона ввозила ці кошти саме з цією ціллю, і їх конфіскація поставить під загрозу подальше їхнє життя.

Представник митниці протокол підтримав, та зазначив, що громадянка України ОСОБА_3 скоїла порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у звязку з чим просив застосувати до правопорушниці адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та представника митниці, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про доведеність вини громадянки України ОСОБА_3 у вчиненні нею правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, зважаючи на наступне. Згідно протоколу про порушення митних правил № 0320/125120103/16 від 12.04.2016 р. громадянка України ОСОБА_3 обрала вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення "зелений коридор", а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю "зеленим" коридором, - з моменту перетину останнім "білої лінії", що позначає закінчення "зеленого" коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянка України ОСОБА_3 перетнула "білу лінію", що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення "зелений коридор", таким чином перемістила через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі що перевищує 10 000 євро.

Таким чином, вина правопорушниці доведена і підтверджується, даними протоколу про порушення митних правил № 0320/125120103/16 від 12.04.2016 р. (а.с.2-5), даними протоколу опитування в справі про порушення митних правил № 0320/125120103/16 від 12.04.2016 р. (а.с.6-8), даними доповідної записки старшого державного інспектора ВМО № 3 м/п "Бориспіль-аеропорт" Київської митниці ДФС ОСОБА_5 від 12.04.2016 р. (а.с.9-10), письмовими поясненнями правопорушниці (а.с.11-12), копією переліку купюр, затриманих за протоколом про ПМП № 0320/125120103/16 (а.с.15), описом предметів (а.с.16), та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Крім того, згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 ЗУ "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно з Статтею 1 Протоколу N 1 до даної Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. З аналізу застосування зазначеної норми випливає, що положення даної статті містять три окремі правила. Перше правило має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, а третє визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.

Згадані правила не застосовуються окремо, тлумачаться в контексті загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних (громадських) інтересах; права регулювати використання власності; права встановлювати систему оподаткування.

Згідно до практики ЄСПЛ, на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Протоколу до Конвенції.

Правопорушення, яке вчинила громадянка України ОСОБА_3 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 760 євро, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вчинила громадянка України ОСОБА_3 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Таким чином, з огляду на вищевказані критерії правомірності позбавлення володіння згідно зі ст. 1 Протоколу до Конвенції, не викликають сумнівів щодо застосування адміністративного стягнення конфіскації товарів, та відповідає першим двом критеріям. Втручання є правомірним, адже конфіскація прямо встановлена і передбачена законом, а саме санкцією ст. 471 МК України. Конфіскація здійснюється для задоволення наявного суспільного інтересу, адже таким інтересом є додержання встановленого законами України порядку переміщення товарів через митний кордон нашої держави.

Проте відповідність третьому критерію справедливій рівновазі між суспільним та приватним інтересам є не очевидною. Він є оціночним і стосується кожної конкретної справи, а тому встановлюється окремо щодо кожного порушника митних правил на підставі безпосереднього з'ясування обставин і фактів.

ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обовязково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар" (рішення у справі від 02.11.2004 р. "Трегубенко проти України").

З матеріалів справи не вбачається, що громадянка України ОСОБА_3 раніше судима, або притягується до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Ввезення даної суми за межі України резидентами допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинила громадянка України ОСОБА_3 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянка України ОСОБА_3 підлягає адміністративному стягнення у виді штрафу. При цьому представник митниці, у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Пояснення представника митниці щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст. 471 МК України, як обов'язкове.

Шкода, яку громадянка України ОСОБА_3 потенційно могла завдати державі, була б незначною: вона не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона ввезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі статті ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 на даний момент проживає та працює в Португалії (а.с.46-47). Протягом тривалого часу вона офіційно працевлаштована та працює за трудовим договором по догляду людей похилого віку, в якості домашньої робітниці за щомісячну винагороду в розмірі 505 євро брутто (а.с.43-45). Має свій особистий зарплатний рахунок в банку Португалії, відкритий на її ім'я (а.с.36-42). При цьому офіційність її працевлаштування ще підтверджується довідкою розрахунку податку з доходів фізичних осіб, відповідно до якої ОСОБА_3 сплачує всі обовязкові податки і збори, передбачені законодавством Португалії (а.с.53-56). Відповідно до довідки з банку Португалії ОСОБА_3 були зняті грошові кошти у сумі 6 000 євро, з її особистого зарплатного рахунку (а.с.50-51). Таким чином грошові кошти, які мала при собі ОСОБА_3 при перетині державного кордону України, є її заробітної платою, яку вона отримала працюючи офіційно за кордоном протягом тривалого часу та мають законне походження.

Відповідно п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: "Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї".

Так, у судовому засіданні встановлено, що у ОСОБА_3 на території України проживає вся її родина. При цьому, її мати ОСОБА_4 є особою похилого віку та має серйозні проблеми зі здоровям. Так, остання у 2012 році потрапила в ДТП. Внаслідок даної трагедії вона втратила дві ноги (а.с.28). Відповідно до довідки МСЕК ОСОБА_4 є інвалідом І групи, у звязку з отриманою травмою (а.с.48-49). Таким чином, мати правопорушниці перебуває в надзвичайно тяжкому стані, яка повністю нездатна до самообслуговування, потребує повного постійного стороннього догляду, допомоги та нагляду, залежна від інших осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових функцій.

Крім того, як вбачається з витягу з історії хвороби № 3904 мати правопорушниці у 2015 році перенесла інфаркт (а.с.29) та перебуває у післяінфарктному стані. Враховуючи такий тяжкий стан здоров'я, мати правопорушниці потребує постійного лікування ліками, проходження періодичних медичних обстежить, стаціонарного лікування та курсу реабілітаційної терапії.

Також і сестра правопорушниці ОСОБА_6 має надзвичайно тяжкий стан здоров'я, оскільки в неї було виявлено онкохворобу на 4 стадії, що підтверджується випискою з медичної картки стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення № 1677 від 25.03.2016 р. (а.с.32, 33) та заключенням для МСЕК № 687 (а.с.31). У звязку з чим, вона потребує хірургічного втручання та проходження курсу хіміотерапії.

Таким чином, грошові кошти, які мала при перетині митного кордону України ОСОБА_3 вона ввозила на Україну для допомоги своїм близьким, а саме матері та сестрі, які мають одні із найтяжчих хвороб, потребуючи постійного лікування та догляду. Дані кошти ОСОБА_3 перевозила для того, щоб останні мали змогу продовжувати своє лікування відповідно до свого стану їх здоров'я.

Крім того, як вбачається з довідки з банку (а.с.50-51) ОСОБА_3 знала зі свого рахунку майже всі наявні там кошти. Це свідчить про те, що дані кошти є для неї значною сумою коштів.

Таким чином, з вищевказаних документів, вбачається, що мати та сестра правопорушниці потребують постійної матеріальної допомоги, враховуючи їх тяжкий стан здоров'я, у звязку з чим останні перебувають на утриманні ОСОБА_3, що вказує на те, що грошові кошти у сумі 760 євро є для них надзвичайно важливою, життєво необхідною та великою сумою.

Встановлено, що грошові кошти, які мала при собі громадянка України ОСОБА_3 при перетині державного кордону України, є її заробітною платою, яку вона отримує працюючи закордоном та мають легальне походження, так як були зняті нею у банку із особистого рахунку. Дані грошові кошти ОСОБА_3 привезла на України лише з єдиною метою, щоб допомогти своїм близьким родичам, а саме матері та сестрі, які мають серйозні проблеми зі здоровям: вони необхідні їм для постійного лікування, хірургічного втручання та догляду за ними. Конфіскації цих коштів, на які розраховувала ОСОБА_3 та її хворі родичі, які не мають жодного відношення до порушення митних правил, поставить її в скрутне матеріальне становище та не дасть їй можливості допомогти своїм родичам, що в свою чергу позбавить їх можливості продовжити їхнє лікування та засобів до існування, що взагалі поставить їх подальше життя під загрозу.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянки України ОСОБА_3 підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення валюти, ввезення якої намагалася здійснити ОСОБА_3, її матеріальне та сімейне становище, та зазначені нею обставини. щодо приїзду на територію України, те, що вона перевозила таку суму коштів вперше, та те, що правопорушення вчинено нею з необережності, у зв'язку з що вона не була знайома з митними правилами України та перебувала у знервованому стані. Крім того, у матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження валюти.

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянки України ОСОБА_3 на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на неї та на її родичів "індивідуальний надмірний тягар".

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, позбавить правопорушницю можливості допомогти своїм тяжко хворим родичам, а саме матері та сестрі, якої вони беззаперечно потребують, що буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушниці та може поставити під загрозу їх подальше існування, а ніяк не сприятиме вихованню громадянки України ОСОБА_3 та попередженню вчиненню нею нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із смислу ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку представника митниці, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушницю має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянки України ОСОБА_3 в подальшому.

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.

Таким чином, з правопорушниці громадянки України ОСОБА_3 на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 12.04.2016 р. № 0320/16 до місця зберігання 13.04.2016 р. у розмірі 9 грн. 33 коп. (а.с.21).

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 275,60 грн.

Керуючись ст.ст. 366, 462, 471, 520 МК України, ст.ст. 23, 33, 40-1 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Визнати винною громадянку України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон серія ЕР № 466206, виданий 26.10.2012 року, орган, що видав: 1810, персональний номер: НОМЕР_1, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. на користь держави (Отримувач: Державний бюджет України, Код ЄДРПОУ: 38007070, Код банку: 821018, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл., р/р № 31117106705004, Код КДБ: 21081100, Код виду надходжень бюджету: 050).

Вилучену валюту згідно протоколу про порушення митних правил № 0320/125120103/16, а саме:

- євро, за курсом НБУ станом на 12.04.2016 р., за 100 євро 2912-4912 грн., кількістю 760 євро, вартістю 22 134 грн. 93 коп. повернути громадянці України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон серія ЕР № 466206, виданий 26.10.2012 року, орган, що видав: 1810, персональний номер: НОМЕР_1.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон серія ЕР № 466206, виданий 26.10.2012 року, орган, що видав: 1810, персональний номер: НОМЕР_1, на користь Київської митниці ДФС понесені витирати на транспортування предметів правопорушення до місця зберігання в справі про порушення митних правил № 0320/16 у розмірі 9 грн. 33 коп. (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку:820172, р/р: 35213060089083).

Стягнути з громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон серія ЕР № 466206, виданий 26.10.2012 року, орган, що видав: 1810, персональний номер: НОМЕР_1, в дохід держави (Отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код отримувача (МФО): 821018, рахунок отримувача: 31216206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26539653 Бориспільського міськрайонного суду) судові витрати в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя: К.Л. Туманова