Ухвала суду № 57839025, 18.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2527/15

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Голови ліквідаційної комісії Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області В.П. Полтавцева про роз`яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, за участю третьої особи - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування частково наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду із вищезазначеними позовними вимогами.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 02.04.2015 року №1137 "Про надзвичайну подію за участю працівників Київського РВ ОМУ ГУМВС та покарання винних" та наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 20.04.2015 року №241 о/с в частині звільнення з ОВС ОСОБА_2. Поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з 22 квітня 2015 року. Стягнуто з Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період вимушеного прогулу з 22.04.2015 року по 24.02.2016 року в сумі 26137,23 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

11 квітня 2016 року до суду надійшла заява Голови ліквідаційної комісії Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області В.П. Полтавцева про роз`яснення судового рішення, в якій заявник просить роз`яснити постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року. В обґрунтування зазначеної заяви Голова ліквідаційної комісії Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області В.П. Полтавцев зазначив, що суд апеляційної інстанції стягнув з Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області середній заробіток на користь ОСОБА_2 Проте, позивач до звільнення перебував на службі в органах внутрішніх справ, мав спеціальне звання майора міліції та отримував грошове забезпечення, а не заробітну плату. Таким чином, на думку заявника, всі розрахунки, зроблені судом щодо заробітної плати, а також резолютивна частина постанови від 24.02.2016 р., в якій йдеться про середній заробіток, не відповідають чинному законодавству і, відповідно, не можуть бути виконаними. Київський РВ ОМУ фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. З 07.11.2016 р. відділ не отримує коштів на виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу адже такі особи більше не проходять службу з цього дня в жодному органі внутрішніх справ. Відповідно, на думку заявника, рішення суду щодо сплати на користь позивача за час вимушеного прогулу з 22.04.2015 р. по 24.02.2016 р. не може бути апріорі виконане в частині виплат за період з 07.11.2015 р., адже такі виплати не передбачено Міністерством внутрішніх справ України. За період з 22.04.2015 р. по 06.11.2015 р. виплати можливі за умови правильного визначення їх виду з урахуванням вищевикладеного обґрунтування (середній заробіток/грошове забезпечення). Крім того, за наявною у відповідача інформацією, ОСОБА_2 отримував допомогу по безробіттю, яка не була врахована судом апеляційної інстанції при розгляді справи, адже ці питання взагалі не з`ясовувались судом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про роз'яснення рішення суду підлягає частковому задоволенню.

Згідно частини першої статті 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

З заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що підставою для звернення з цією заявою послугувало те, що відповідач не може виконати постанову, оскільки позивач отримував грошове забезпечення, а не заробітну плату, відповідач не отримує з 07.11.2016 р. кошти на виплату грошового забезпечення та судом не врахована допомога по безробіттю, яка не була врахована судом.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, із змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2012 року за № 1137, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року за № 100, у всіх випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно п. 8 названого Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

На підставі наведених вище положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, судом визначено суму середнього заробітку ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу за період з 22 квітня 2015 року по 24 лютого 2016 року у розмірі 26137,23 грн. При цьому правильність визначеної судом суми середнього заробітку позивача за вказаний період апелянтом під сумнів не ставиться.

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» N 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року N 8-рп/2013, зазначено, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу законів про працю, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу законів про працю і частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці», як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Отже, судова колегія вважає, що поняття «заробітна плата» і "грошове забезпечення», є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що заява про роз`яснення рішення суду підлягає задоволенню в частині роз`яснення стосовно виплати заробітної плати.

Заява Голови ліквідаційної комісії Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області В.П. Полтавцева про роз'яснення судового рішення в інших частинах не підлягає задоволенню, оскільки не містить посилань на те, що певні частини постанови суду викликають труднощі в їх розумінні. Позивач фактично просить вказати, як виконувати постанову суду від 24.02.2016 року, що не є роз'ясненням її змісту.

Статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України, регулюються питання роз'яснення судового рішення.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

При цьому, йдеться саме про роз'яснення резолютивної частині рішення, а не його мотивування. При не згоді із змістом винесеного рішення, особи, що звернулись за роз`ясненням рішення, мають право оскаржити його у встановленому порядку, а не вимагати коригувати його зміст.

Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. При роз'ясненні рішення суд повинен більш повно і ясно викласти ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Оскільки інші питання, що ставить відповідач не були предметом судового розгляду, тому вони не можуть бути вирішені шляхом роз'яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016 року у справі № 815/2527/15.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заява Голови ліквідаційної комісії Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області В.П. Полтавцева про роз'яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016 року підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 165, 170, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Заяву Голови ліквідаційної комісії Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області В.П. Полтавцева про роз`яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, за участю третьої особи - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування частково наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Роз`яснити постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року зазначивши, що термін «заробітна плата» є синонімом терміну «грошове забезпечення» та підлягає стягненню відповідно до рішення суду.

В решті заяву Голови ліквідаційної комісії Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області В.П. Полтавцева про роз`яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст рішення виготовлено 23.05.2016 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик