Ухвала суду № 57838945, 17.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 р. Справа № 876/2217/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Кулик Т.Б.,

за участю:

представника позивача - Грудініна А.Ю.,

представника відповідача - Сокол Д.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС України про визнання протиправними і скасування вимоги про сплату недоїмки та рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "Миколаївцемент" звернулося з позовом до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Львові МГУ ДФС України, в котрому позивач з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 23.12.2015 року просить: визнати протиправною та скасувати вимогу СДПІ з обслуговування великих платників у м. Львові МГУ ДФС України про сплату боргу від 06.10.2015 року №Ю-0000295900/330 на суму 629 345,94 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення СДПІ з обслуговування великих платників у м. Львові МГУ ДФС України про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.10.2015 року №0000322202/4128 та штраф на суму 314 672,97 грн..

В обґрунтування позовних вимог покликається на помилковістю висновку податкового органу про обов'язок позивача нараховувати та сплачувати соціальний внесок, включаючи його в плату підряднику, котрий надавав послуги по харчуванню працівникам позивача. Такий обов'язок позивач вважає відсутній у нього з огляду на те, що послуги за харчування не оплачувались з фонду оплати праці працівників, а також позивач не платив за роботу харчуванням, та більше того, такі послуги підрядник надавав від власного імені. Позивач лише зобов'язався колективним договором здешевлювати харчування своїм робітникам у зв'язку з чим уклав договір про надання послуг, в котрі входили приготування комплексних обідів. Відтак, просить скасувати прийняті за наслідками проведеної перевірки рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року, в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ПАТ "Миколаївцемент" подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що СДПІ з обслуговування великих платників у м. Львові МГУ ДФС України проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Миколаївцемент" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року.

03.07.2015 року за результатами перевірки складено акт №198/28-06-42-01/00293025, встановлено порушення ПАТ "Миколаївцемент" вимог п.1 п.2 ст.6, п.2 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно з відомостями нарахування заробітної плати та актами про надані послуги із забезпечення харчуванням працівників підприємства, перевіркою встановлено заниження бази нарахування єдиного внеску, що призвело до заниження нарахування єдиного внеску на загальну суму 637 989,44 грн..

Відповідно до розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 449 від 20.04.2015 року, на суми заниженого єдиного внеску (637989,44 грн.) 06.10.2015 року виставлена Вимога про сплату боргу від №0000293900/3301, в т.ч. занижено ЄСВ на суми здешевленого харчування 608572,71 грн.

СДПІ ОВП у м. Львові МГУ ДФС на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.10.2015 р. №0000322202/4128 в розмірі 318994,72 грн. (637989,44*50%), в т.ч. 304286,35 грн. штрафна санкція за донарахування ЄСВ на послуги здешевленого харчування.

Абзацом 1 п. 1 ч. 1 ст 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Згідно із п.2.3.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 року №5, оплата або дотації на харчування працівників в їдальнях є фондом оплати праці в складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Як встановлено по справі, ПАТ "Миколаївцемент" в особі генерального директора та ФО-П ОСОБА_3 уклали Договір про надання послуг №106500 від 14.09.2011р.. Відповідно до умов даного Договору ФОП ОСОБА_3 приймає на себе обов'язки надавати послуги по забезпеченню харчуванням, на території заводу, працівникам які знаходяться в трудових відносинах з ПАТ "Миколаївцемент", або залучені до виконання певних завдань згідно з цивільно-правовими договорами. Розрахунки за надання послуг, згідно договору, здійснюються шляхом оплати замовником (ПАТ "Миколаївцемент") фактичної кількості наданих послуг по харчуванню працівників за місяць.

При цьому слід зазначити, що апелянтом оплату за харчування не було включено у базу нарахування єдиного соціального внеску, що ним фактично і не заперечується, відтак дана обставина призвела до заниження бази нарахування єдиного внеску на суми вартості обідів за період з жовтня 2012р. по серпень 2013 р. в розмірі 1 453 136,10 грн..

Апелянтом не заперечується та не спростовується і те, що з вересня 2013 року він почав нараховувати єдиний соціальний внесок на суми наданих послуг по харчуванню працівників, адже з цього приводу ним було укладено Додаткову угоду №1 до договору про надання послуг від 26.09.2013 року.

Прорте, на запит податкового органу №5536/39-10-28-06/986 від 20.04.2015 року про предявлення документів пов'язаних з наданням працівникам додаткового блага у безготівковій формі, а у вигляді забезпечення гарячим харчуванням в розрахунку на фізичну особу, було надано: договір з ФОП ОСОБА_3 №106500 від 14.09.2015 року, Акт звірки із ФОП, оригінали актів та податкові накладні щодо зазначених послуг та відомості нарахування заробітної плати, однак Додаткової угоди №1 до договору про надання послуг від 26.09.2013 року представлено не було.

Згідно із абз. 2 п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", кошти перераховуються одночасно з отриманням коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено порушення п.п. 14.1.180 п.14.1 ст. 14, ст. 163, п.п. 164.2.11 п.п. 164.2.17 164.2, п. 164.5, ст. 164, п. 167.1 ст. 167 п.п. 168.1.1 п.п.168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.10.1 п.п.170.1.3 п. 170.10, п.п. 170.9.1 п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170, п. 171.1 п.п. "а" п. 171.2 ст. 171, гл. 4, ст. 176 п. 176.2 п.п. "а" "б" ПК України, в зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання наступним платежем: - податок на доходи фізичних осіб, що сплачено податковими агентами з доходів платника податку у вигляді заробітної плати та винесено належне податкове повідомлення рішення.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015 року у справі за позовом ПАТ "Миколаївцемент" до Миколаївської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, апеляційну скаргу ПАТ "Миколаївцемент" - залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2014 року у справі № 813/8117/13-а, - без змін.

Як вбачається з зазначеного рішення від 10.06.2015 року, в пункті 4 розділу 7 Колективного договору ВАТ "Миколаївцемент" на 2008-2010 роки, прийнятому конференцією трудового колективу 21.05.2008 року, зазначено, що сторони домовилися щомісячно виділяти кошти на здешевлення вартості гарячого харчування усім працівникам ВАТ «Миколаївцемент».

На виконання даного пункту Колективного договору, 14.09.2011 року між апелянтом та ФО-П ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг № 106500.

Згідно із п.п. 3.1, 3.2 договору, розрахунки за надання послуг відповідно до цього договору здійснюються шляхом оплати замовником фактичної кількості наданих послуг по харчуванню працівників за місяць. Вартість послуг складається з розрахунку 16,80 грн. з ПДВ за один комплексний обід.

Згідно із п. 3.5 зазначеного договору, виконавець щодня реєструє кількість обідів, виданих персоналу замовника (по індивідуальних магнітних картках) і, щомісячно, не пізніше першого числа наступного місяця, подає замовнику звіт про кількість наданих протягом місяця обідів по встановленій формі. Крім того, сторони здійснюють щотижневі звірки даних про споживання їжі, наявних у замовника та виконавця.

Згідно із п. 4.1 договору, оплата вартості харчування персоналу Замовника проводиться у безготівковій формі на основі щомісячних Актів про надані послуги, підписаних уповноваженими представниками обох сторін, та рахунків Виконавця, виданих на підставі таких Актів.

Вартість обідів (харчування персоналу) оплачена в безготівковому порядку відповідно до наданих постачальником ФО-П ОСОБА_3 рахунків на оплату (актів виконаних робіт), згідно з умовами укладеного Договору.

По справі встановлено, що харчування працівникам надається та отримується в столовій підприємства по тих же ж персоніфікованих індивідуальних магнітних картках, що і вхід/вихід на територію/з території підприємства. При чому, кожна картка має власний номер та табельний номер працівника. ФО-П ОСОБА_3 одержує інформацію про те, хто і яке саме харчування отримав. Крім цього, сторони договору № 106500 від 14.09.2011 року взяли на себе обов'язок проводити щотижневі звірки даних про споживання їжі, наявних у замовника та виконавця.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що саме апелянт надав додаткове благо у вигляді умовно безоплатного харчування своїм працівникам, відтак являється податковим агентом стосовно сплати податку з доходів фізичних осіб, що нерозривно пов'язане із необхідністю сплати єдиного соціального внеску.

Згідно із п.п. 164.2.17. п. 164.2 ст. 164 ПК України, дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом; е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього ж Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про відсутність підстав для скасування спірних рішень податкового органу, а відтак і задоволення даного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі №813/6094/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 23.05.2016 року