Ухвала суду № 57838944, 17.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 р. Справа № 876/1542/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Кулик Т.Б.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася з позовом до уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., в якому просить визнати протиправними дії уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу №008-19550-250215 від 25.02.2015р., укладеного між ПАТ "Дельта Банк" і ОСОБА_2 та зобов'язати уповноважену особу ФГВФО на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. надати ФГВФО додаткову інформацію про ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Дельта Банк".

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 25 лютого 2015 року ОСОБА_2 уклала договір № 008-19550-250215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США з ПАТ "Дельта Банк", за умовами якого останній розмістив грошові кошти в сумі 4500,00 доларів США на строк до 24 серпня 2015 року та зобов'язався виплачувати процентну ставку за користування ними в розмірі 5,5% річних.

Постановою правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних і виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 02.03.2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 року у ПАТ "Дельта Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації. В подальшому тимчасову адміністрацію було продовжено до 02.10.2015 року. 02.10.2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" і рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 181 від 02.10.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року, включно.

На офіційному веб-сайті ФГВФО було опубліковано оголошення про те, що з 08.10.2015 року розпочинається виплата коштів вкладникам ПАТ "Дельта Банк". Однак, позивачка не змогла зняти дані кошти із картки, а також виявилось, що вона відсутня у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок ФГВФО. На звернення позивачки у ПАТ "Дельта Банк" була надана відповідь № 8821/1118 від 23.09.2015р., якою тимчасова адміністрація ПАТ "Дельта Банк" повідомила, що вважає договір банківського вкладу (депозиту) № 008-19550-250215 від 25.02.2015 року нікчемним відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" із застосуванням відповідних наслідків, з чим позивач погодитись не може, оскільки як кредитор жодних спеціальних пільг чи переваг, не передбачених діючим законодавством чи внутрішніми банківськими документами, не отримала. Позивачка також вважає, що її безпідставно не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок ФГВФО, що й стало причиною для її звернення до суду.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.10.2014 року постановою Правління Національного банку України № 692/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного банку "Дельта Банк" до категорії проблемних "ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних банків та заборонено проведення будь-яких операцій за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб ФГВФО.

02.03.2015 року на підставі постанови правління Національного банку України за № 150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 02.03.2015р. за № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова В.В..

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 71 від 08.04.2015 року тимчасову адміністрацію у ПАТ "Дельта Банк" запроваджено на шість місяців з 03.03.2015 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" продовжено по 02.10.2015 року включно.

Постановою Національного банку України № 664 від 02.10.2015 року, відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Дельта Банк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

25 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір № 008-19550-250215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США на суму вкладу 4500,00 доларів США на строк до 24 серпня 2015 року. Процентна ставка на суму вкладу становила 5,5 процентів річних.

Пунктом 1.8. вищевказаного договору визначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору.

Згідно платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 46428310 від 25 лютого 2015 року ОСОБА_4 здійснив переказ суми коштів в іноземній валюті, а саме 4500,00 доларів США на рахунок № 26306113041337 ОСОБА_2, чим порушено п.1.8 умов договору від 25.02.2015 року № 008-19550-250215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк".

Відповідно до виписки по угоді № 008-19550-250215 від 25.02.2015 року, кошти в розмірі 4500,00 доларів США 17.09.2015 року повернуто внаслідок застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу № 008-19550-250215 від 25.02.2015 року згідно наказу № 813 від 16.09.2015 року.

Абзацом 8 п.10.1. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція № 492) передбачено, що на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Відповідно до п.2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року № 174, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 року за №790/19528 (далі - Інструкція № 174), банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Отже, правовою підставою для включення особи до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись банківським документом, зокрема квитанцією про внесення коштів на її рахунок.

Згідно ч.3 ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI), уповноважена особа ФГВФО діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

Частиною 2 ст. 38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Така перевірка здійснювалася на виконання наказу уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" № 408 від 29.05.2015 року та на виконання рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 174/15 від 27.07.2015 року.

Перевірці підлягали договори (правочини) за вкладними операціями, передані на розгляд комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" комісією з перевірки вкладів фізичних осіб ПАТ "Дельта Банк", як зазначено у протоколі від 15.09.2015 року.

За результатами цієї перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між ПАТ "Дельта Банк" та фізичними особами після 16.01.2015 року включно.

Згідно змісту протоколу засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" від 15.09.2015 року, дії певних фізичних осіб щодо перерахування з власних поточних рахунків коштів на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб, відкриті в ПАТ "Дельта Банк", були зумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів - ініціаторів перерахунків на момент здійснення цих операції перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів ФГВФО (200000грн.), а відтак, з огляду на незадовільний стан платіжної дисципліни ПАТ "Дельта Банк" та очевидну загрозу банкрутства, яка супроводжувалась публічними заявами голови Нацбанку України, для таких клієнтів існували ризики щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та реалізації його майна.

Через це, вказані фізичні особи - платники ініціювали перерахування з власних поточних та вкладних рахунків на вклади (депозити) інших фізичних осіб грошових коштів у розмірах, які б забезпечували подальше відшкодування цих коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ініціатору переказу та/або отримувачу переказу. При цьому, клієнти - ініціатори перерахування коштів, з огляду на наявність на власних рахунках залишків коштів, були кредиторами банку за відповідними договорами банківських вкладів та/або договорами банківських рахунків.

Як висновок у протоколі засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" від 15.09.2015 року зазначено, що за таких умов, укладання між банком та фізичними особами після 16.01.2015 року договорів банківського вкладу, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами банку та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, мало наслідком надання банком кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. При цьому, така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через третіх осіб.

Під час перевірки було встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я апелянта, надійшли внаслідок "роздроблення" великого вкладу іншого клієнта з метою створення в майбутньому штучного зобов'язання ФГВФО на відшкодування грошових коштів за рахунок держави. Документами котрі підтверджують те, що кошти у сумі 4500,00 доларів США надійшли на вкладний (депозитний) рахунок апелянта від третьої особи, а саме ОСОБА_4 є виписка з реєстру договорів, витяг з реєстру операцій, витяг з переліку клієнтів - фізичних осіб, дана обставина не заперечується сторонами, оскільки на цей час ОСОБА_4 був позбавлений можливості зняти грошові кошти з свого депозитного рахунку. Апелянтом не надано доказів про внесення ним готівкового вкладу на вищевказаний рахунок, а укладення з третьою особою договору позики на суму 4500,00 доларів США не приймається до уваги, оскільки за умовами договору зарахування вкладу на рахунок повинно здійснюватися з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладання договору.

Враховуючи зазначене та наявні матеріали справи, колегія суддів констатує про відсутність будь-яких доказів про внесення ОСОБА_2 особисто вкладу на (депозитний) рахунок НОМЕР_2, а кошти у сумі 4500,00 доларів США надійшли на вищевказаний рахунок від ОСОБА_4, тобто від третьої особи, кошти якої були заблоковані до видачі готівкою, чим було порушено п.1.8. умов договору, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для включення апелянта до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО.

За змістом ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, недійсність якого встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Згідно з статтею 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Отже, правочин спрямований на безпідставне та незаконне заволодіння майном держави вважаться таким, що порушує публічний порядок, а тому є нікчемний. В силу вимог ч.1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

В даному випадку, як свідчать обставини справи та додатково встановлено під час перевірки, апелянт та третя особа шляхом відкриття нового депозитного рахунку банківського вкладу та безготівкового перерахування коштів на цей вклад третьою особою, шляхом "розділення" свого основного вкладу, мали на меті забезпечити можливість подальшого відшкодування грошових коштів в межах граничного розміру 200000,00 грн. за рахунок держави.

Відтак, правомірною є позицією відповідача про наявність підстав для визнання договору банківського вкладу № 008-19550-250215 від 25.02.2015 року нікчемним відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, де зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Згідно п.6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 року № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за № 1548/21860 протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

З врахуванням зазначених норм та встановлених обставин справи, колегія суддів зазначає, що відповідачем не порушено будь-яких прав, свобод чи інтересів апелянта, законних підстав для подання до ФГВФО додаткової інформації про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Дельта Банк" немає. При цьому, відповідачем було вчинено всі дії, на виконання своїх повноважень, які передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та правомірно не включено апелянта до переліку, сформованого відповідно до ст. 27 цього Закону.

А тому, позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними і до задоволення не підлягають.

Перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року у справі №819/3446/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 23.05.2016 року