Ухвала суду № 57838886, 23.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/7631/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Буніна О.М. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини А0515 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, військової частини А0515 про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої частини одноразової грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2015 року представник відповідача військової частини А0515 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 26.06.2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, військової частини А0515 про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої частини одноразової грошової допомоги.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року було відмовлено в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 26.06.2015 року.

В апеляційній скарзі військова частина А0515, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове, яким скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 26 червня 2015 року, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

З вищенаведеного вбачається, що обставини є нововиявленими лише у випадку, коли вони сукупно відповідають наступним критеріям: 1) обставини справи є істотними; 2) обставини на час розгляду справи не були відомі особі, яка звертається з заявою; 3) обставини на час розгляду справи не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою.

Як на підставу для скасування постанови суду за нововиявленими обставинами представник військової частини посилається, що на момент ухвалення постанови у даній справі, позивачу було здійснено виплату одноразової грошової допомоги на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 на підставі заяви позивача від 14.11.2013 року.

Тобто, отримання позивачем у листопаді 2013 року одноразової грошової допомоги у розмірі тримісячної пенсії годувальника є істотною обставиною для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки нормативно-правовими актами на підставі яких зверталась позивач, прямо визначено, що виплата одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, здійснюється за однією з підстав за її вибором, а тому подвійна виплата одноразової грошової допомоги є незаконною, та призводить до завдання державі збитків.

Таким чином, відповідач зазначає, що на момент ухвалення судового рішення йому не було відомо про те, що позивач не має право на виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також постановою КМУ від 28.05.2008 року за №499 у разі смерті її чоловіка, оскільки використала своє право у листопаді 2013 року, отримавши одноразову грошову допомогу у розмірі тримісячної пенсії у разі смерті годувальника.

Як вбачається з матеріалів справи, виплата такої допомоги була здійснена позивачу внаслідок втрати годувальника Головним управлінням пенсійного фонду України в м.Києві, на підставі заяви від 14.11.2013 року в порядку ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей».

В той же час, право позивача на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 10 -річного грошового забезпечення в порядку ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з врахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», виникло у позивача на підставі рішення за № 63 від 14.01.2014 року, згідно якого було встановлено причинно-наслідковий зв'язок захворювання та смерті чоловіка позивача, як такого, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Таким чином вбачається, що право позивача, порядок та розмір виплати, виникли з різних правовідносин, а тому не можуть зараховуватися.

Разом з тим, відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 22.05.2015 року вбачається, що перевіряючи, чи могли певні обставини бути відомі на час вирішення справи, необхідно враховувати, що відповідачі не обмежені у засобах доказування і можуть під час судового провадження збирати і подавати докази на підтвердження існування цих обставин або їх відсутності.

Отже, відповідачем не було наведено істотних для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Крім того, як вірно було зазначено судом першої інстанції, доводи щодо відсутності правових підстав для здійснення призначення та перерахунку відповідної грошової допомоги позивачу саме військової частини, виходить за межі розгляду заяви в порядку ст. 245 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, на які посилається представник військової частини не є нововиявленими в розумінні вимог ст. 245 КАС України.

Колегія суддів не бере до уваги посилання позивача на пропуск місячного строку встановленого ст. 247 КАС України, адже як вбачається з матеріалів справи, заявник дізнався про нововиявлені підстави 16.09.2015 року з листа військової прокуратури Центрального регіону України №05/3-311, а звернувся до суду з відповідною заявою 22.09.2015.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу військової частини А0515 - залишити без задоволення, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Чаку Є.В.

Файдюк В.В.